
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №:755/7692/19
Провадження №: 1-кс/755/3734/19
"13" червня 2019 р.
м. Київ
слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю слідчого Нежур М.А., власників майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 - Охрімчук Т.В. , розглянувши в приміщенні суду у м. Києві у відкритому судовому засіданні клопотання слідчогоДніпровського УП ГУ НП в м. Києві Нежур М.А. про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2018 за № 12018100040005466, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, встановив :
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Вигівським М.І. про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження,у зв`язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.
Встановлені обставини у ході розслідування цього кримінального провадження органом досудового розслідування та наведені заявником у клопотанні відомості на їх підтвердження щодо доцільності застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження
СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування указаного кримінального провадження, у ході якого встановлено, що група осіб, до складу якої увійшли ОСОБА_4 ,, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 перебуваючи в офісі по вул. Попудренко, 16 в м. Києві, під приводом працевлаштування за кордон та укладення з цією метою договорів про співпрацю з посередництва у працевлаштуванні в країнах Європейського союзу, діючи від імені ТОВ «Кадрове рішення», перебуваючи в офісному приміщенні за адресою м. Київ, вул. Попудренка, 16 , в період з березня по травень 2018 року шахрайським шляхом заводоліли грошовими коштами потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ,, ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42, ОСОБА_60,, ОСОБА_61, ОСОБА_44,, ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , чим завдали матеріального збитку на суму понад 580 000 гривень.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, група осіб у складі ОСОБА_58 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за невстановлених досудовим слідством обставин заволоділи установчими документами ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», код ЄДРПОУ 42675116.
З метою маскування своєї протиправної діяльності вказана група осіб вжила належних заходів для отримання ліцензії на посередництво у працевлаштуванні за кордоном.
Так, відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України № 1947 від 26.12.2018 ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», код ЄДРПОУ 42675116, отримала безстрокову ліцензію на посередництво у працевлаштуванні громадян, за спеціалізацією «продавець» у Чеській Республіці.
Відповідно до абзацу 1 пункту 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1060, Ліцензіат зобов`язаний провадити господарську діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у межах укладеного між ліцензіатом та іноземним суб`єктом господарювання зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який повинен відповідати вимогам законодавства.
В подальшому, а саме в середині березня 2019 року вказані особи орендували офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в якому, використовуючи реквізити ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», мали намір продовжити злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян під виглядом надання посередницьких послуг у працевлаштування за кордоном.
В подальшому, вказані вище особи до вищевказаної протиправної діяльності залучили ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне заволодіння грошовими коштами невизначеного кола громадян, шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, приблизно в березні 2019 року ОСОБА_58 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 в мережі Інтернет від імені ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок» розмістили оголошення про працевлаштування за кордоном, а саме у країнах Євросоюзу, що суперечило ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, так як ТОВ «МРК «КРОК» отримало ліцензію на посередництво у працевлаштуванні громадян, за спеціалізацією «продавець» у Чеській Республіці.
Після чого, зацікавлені вказаними оголошеннями почали телефонувати на номери телефонів, які були зазначені в оголошенні.
Під час спілкування за телефонами, вказаними в оголошенні, вищевказана група осіб, діючи від імені ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», представлялись вигаданими іменами та пропонували потерпілим особисто прибути до офісу для укладення договору, а також для надання копій особистих документів для оформлення договору про співпрацю з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Одночасно повідомляли, що вартість послуг, що надаються ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», становить орієнтовно 600 ЄВРО в залежності від обраної вакансії, при цьому 50% вказаної суми сплачується клієнтом компанії під час підписання договору, а решта з отриманої першої заробітної плати за кордоном. Під час підписання договорів з ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок» потерпілими сплачувались грошові кошти у визначеному договором розмірі, про що свідчать вилучені прибуткові касові ордери.
Разом з тим, група осіб, що діяла з використанням реквізитів ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», повідомляла потерпілим про те, що оформлення документів триватиме до кінця травня 2019 року, після чого працівники компанії особисто зв`яжуться з клієнтами для передачі вже оформлених документів та проведення консультації з приводу виїзду за кордон.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що група осіб у складі
ОСОБА_58 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , використовуючи реквізити ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», в період часу з 22.03.2019 по 20.05.2019 року заволоділи грошовими коштами 75 громадян на загальну суму понад 720 тис. грн.
20.05.2019 року в офіс на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва було проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , а також в автомобілі з метою відшукання та вилучення речей та документів, а саме: договорів від імені «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», ТОВ «Ворк Сервіс плюс», ТОВ «КАДРОВЕ-РІШЕННЯ» або інших рекрутингових компаній про надання посередницьких послуг із працевлаштування за кордоном, касових документів, копій анкет, паспортів та інших документів клієнтів, печаток, штампів, інших підроблених документів, чорнових записів, комп`ютерної та розмножувальної техніки, мобільних телефонів, які слугували засобами зв`язку між співучасниками та клієнтами, магнітних носіїв, грошових коштів, отриманих від протиправної діяльності, інших речей та документів, що свідчать про обставини вчинення кримінального правопорушення.
В ході проведення обшуку за адресою АДРЕСА_3 виявлено та виучено речі, що мають статут тимчасово вилученого майна.
Так в ході обшуку тимчасово вилучено наступне майно: грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 57 купюр, 500 гривень у кількості 62 купюри, 100 доларів у кількості 3 купюри, 100 євро у кількості 1 купюра, 50 євро у кількості 2 купюри; сім-карта з номером НОМЕР_1 ; договір оренди житлового приміщення від 25.03.2016 року з орендодавцем ОСОБА_59 ; акт прийому передачі житлової квартири АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_1 від 06.02.2019 року, схема планування будинку, квитанція про сплату від 16.04.2019 року №80 на суму 15150, платіжні номера на ім`я ОСОБА_1 , квитанція про здійснення касової операції від 18.04.2019 року, платіжне доручення №340148, квитанція №340087, договір №89 від 06.02.2019 року, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 , свідоцтво №1 від 06.02.2019 року, рахунок фактури №С9-8911, платіжне доручення №2 рахунок фактури №С9-89, договір №89, квитанція №103005, квитанція №102894, платіжне доручення №1;т оварні чеки з ТЦ Епіцентр, а також інших будівельних фірм; папка з документами на фіз. особу підприємця; блокноти з чорновими записами.
Відповідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів. Крім того, арешт майна здійснюється з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
21.05.2019 вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів, а також попередження відчуження, попередження зникнення, втрати або пошкодження вищезазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також відшкодування завданих збитків необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.
Позиція сторін
Слідчий усудовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.
Володілеці майна та представник Охрімчук Т.В. заперечували щодо накладення арешту з огляду на його невідповідність критеріям ст. 98 КПК України.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом, згідно постанови від 21.05.2019.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно, як-то: сім-карта з номером НОМЕР_1 ; папка з документами на фіз. особу підприємця; блокноти з чорновими записами, дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Однак, беззаперечно цей факт не установлений у відношенні грошових коштів, договору оренди житла, акту прийому передачі житлової квартири АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_1 від 06.02.2019 року, схема планування будинку, квитанція про сплату від 16.04.2019 року №80 на суму 15150, платіжні номера на ім`я ОСОБА_1 , квитанція про здійснення касової операції від 18.04.2019 року, платіжне доручення №340148, квитанція №340087, договір №89 від 06.02.2019 року, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 , свідоцтво №1 від 06.02.2019 року, рахунок фактури №С9-8911, платіжне доручення №2 рахунок фактури №С9-89, договір №89, квитанція №103005, квитанція №102894, платіжне доручення №1; товарні чеки з ТЦ Епіцентр, а також інших будівельних фірм, а саме того, що вони є майном здобутими саме у наслідок учинення указаних злочинів.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно, яке слідчий суддя сприйняв, як таке, що відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думку заявника про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Щодо мети арешту (забезпечення цивільного позову) про, яку і деться у резолютивній чатсині звернення, то слідчий суддя її сприймає критично, так як факту наявності певних цивільних позовів у провадженні від потерпілих до підозрюваних установлений не був, а тому не має і мети арешту з цієї підстави, з огляду на норми ч. 6 ст. 170 КПК України.
Також, слід відхилити це звернення стосовно грошових коштів, договору оренди житла, акту прийому передачі житлової квартири АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_1 від 06.02.2019 року, схема планування будинку, квитанція про сплату від 16.04.2019 року №80 на суму 15150, платіжні номера на ім`я ОСОБА_1 , квитанція про здійснення касової операції від 18.04.2019 року, платіжне доручення №340148, квитанція №340087, договір №89 від 06.02.2019 року, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 , свідоцтво №1 від 06.02.2019 року, рахунок фактури №С9-8911, платіжне доручення №2 рахунок фактури №С9-89, договір №89, квитанція №103005, квитанція №102894, платіжне доручення №1; товарні чеки з ТЦ Епіцентр, а також інших будівельних фірм, так як не було установлено факту їх відповідності вимогам ст. 98 КПК України та повернути їх відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України,
володільцям.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя постановив:
клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку, 20.05.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: сім-карта з номером НОМЕР_1 ; папка з документами на фіз. особу підприємця; блокноти з чорновими записами, шляхом заборони його відчуження та користування.
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, тягне за собою негайне повернення володільцю (-ям) тимчасово вилученого майна під час обшуку від 20.05.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 57 купюр, 500 гривень - 62 купюри, 100 доларів - 3 купюри, 100 євро - 1 купюра, 50 євро - 2 купюри, договір оренди житлового приміщення від 25.03.2016 року з орендодавцем ОСОБА_59 ; акт прийому передачі житлової квартири АДРЕСА_4 на ім`я ОСОБА_1 від 06.02.2019 року, схема планування будинку, квитанція про сплату від 16.04.2019 року №80 на суму 15150, платіжні номера на ім`я ОСОБА_1 , квитанція про здійснення касової операції від 18.04.2019 року, платіжне доручення №340148, квитанція №340087, договір №89 від 06.02.2019 року, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 , свідоцтво №1 від 06.02.2019 року, рахунок фактури №С9-8911, платіжне доручення №2 рахунок фактури №С9-89, договір №89, квитанція №103005, квитанція №102894, платіжне доручення №1; товарні чеки з ТЦ Епіцентр, а також інших будівельних фірм.
Ухвала про накладення арешту підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві Нежур М.А. та прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Вигівського М.І.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копію ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 14:50 год. 14.06.2019.
Слідчий суддя: О.В. Бірса
Судове рішення № 82583087, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 13.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/7692/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: