Ухвала суду № 82578729, 24.06.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2099/19

Номер провадження 1-кс/623/1010/2019

УХВАЛА

іменем України

24 червня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Квітчатого К.В.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Осіпова С.С.,

захисника Кузнєцова О.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Осіпова С.С., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Квітчатого К.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12019220320000503 від 10.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, раніше неодноразово судимого:

- 26.05.2000 Ізюмським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 206 КК України (1960 року), до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 рік, штраф 170 грн.;

- 05.08.2002 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України, до 4 років позбавлення волі;

- 18.07.2005 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.11.2005 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.05.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 307, ст. 70, ст. 71 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.11.2008 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09.01.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України, до 4 років позбавлення волі.

- 13.12.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України, до 7 років 3 місяців позбавлення волі,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенант поліції Осіпов С.С. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Квітчатим К.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 369КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знову скоїв аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_1 , повторно, 26.05.2019, приблизно о 2 годині, маючи прямий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою збагачення, через паркан проник на огороджену територію домоволодіння, що належить ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де з подвір`я вказаного домоволодіння таємно викрав алюмінієвий таз об`ємом 4 л, вартістю 96 грн. 67 коп. згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1885/19 від 04.06.2019, алюмінієву каструлю об`ємом 10 л, вартістю 204 грн. 40 коп. згідно з висновком вищевказаної експертизи, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, охоплені єдиним умислом, ОСОБА_1 , шляхом відчинення дверей проник до гаражу, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав велосипед марки «Winner Oxygen» вартістю 2400 грн. 00 коп. згідно з висновком вищевказаної експертизи, що належать потерпілій ОСОБА_2 .

Після цього, ОСОБА_1 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2701 грн. 07 коп.

На підставі викладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище.

Крім цього, ОСОБА_1 , діючи повторно, 06.06.2019 приблизно о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи з дозволу власниці ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що його протиправні дії залишаються не поміченими, таємно, з балкону кімнати вказаної квартири викрав мобільний телефон «Lenovo S660» вартістю 990 грн., 00 коп. згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1958 від 14.06.2019, що належить потерпілій ОСОБА_4 .

Після чого ОСОБА_1 залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

На підставі викладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Крім цього, ОСОБА_1 , діючи повторно,08.06.2019 приблизно о 14 годині, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , маючи прямий умисел спрямований на викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, впевнившись що за його діями ніхто не слідкує, таємно для власника майна та сторонніх осіб, викрав велосипед «Oskar x-cross», який стояв поруч з вищевказаним домоволодінням, вартістю 3412 грн. 50 коп. згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1959 від 14.06.2019, що належить потерпілому ОСОБА_5 .

Після чого ОСОБА_1 залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

На підставі викладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 будучи підозрюваним у скоєнні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220320000503 від 27.05.2019, 21.06.2019 о 9 годині 35 хвилин перебуваючи в приміщенні Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 2, отримав копію клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак до Ізюмського міськрайонного суду для розгляду вказаного клопотання не з`явився, не попередивши про причину неявки.

Після чого, ОСОБА_1 22.06.2019 приблизно о 14 годині, перебуваючи біля будинку розташованого за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Старопоштова, 12, був зупинений екіпажем ГРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області «Оскіл 37» в якому перебували працівники Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 та старший сержант поліції ОСОБА_7 .В., які будучи при виконанні своїх службових обов`язків, виконували доручення слідчого про встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та забезпечення явки останнього до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області для вручення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В цей час, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі органів Національної поліції України, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, тобто діючи умисно, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 являються службовими особами органів Національної поліції України, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, запропонував та намагався надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 935 грн. працівникам Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 О.С. та Береговому В.В. за невиконаннями ними доручення слідчого пов`язаного з забезпеченням його явки до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області для вручення йому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, від якої останні відмовились.

На підставі викладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1ст. 369 КК України, тобто пропозиція та надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням наданого їй влади чи службового становища.

22.06.2019 о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_1 було фактично затримано працівниками Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за підозрою у вчиненні злочину.

22.06.2019 о 15 годині 30 хвилин було складено протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України.

23.06.2019 о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 369 КК України.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушень - злочинів підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм, Харківської області, українець, громадянин України, раніше неодноразово судимий:

- 26.05.2000 Ізюмським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 206 КК України (1960 року), до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 рік, штраф 170 грн.;

- 05.08.2002 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України, до 4 років позбавлення волі;

- 18.07.2005 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.11.2005 Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 07.05.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ч. 2 ст. 307, ст. 70, ст. 71 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 11.11.2008 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09.01.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України, до 4 років позбавлення волі.

- 13.12.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України, до 7 років 3 місяців позбавлення волі.

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , протоколами огляду речей, протоколами допиту свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, вилученими речовими доказами.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на те, що злочини він вчинив через тяжкі життєві обставини, так як страждає на тяжке захворювання - туберкульоз, у зв”язку з чим має потребу в коштах на підтримку організму та лікування, є особою з інвалідністю ІІ групи, активно сприяв слідству, повністю визнає свою вину, розкаюється у скоєному, в розшуку не був, має місце постійної реєстрації .

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Кузнєцов О.О. підтримав позицію свого підзахисного, просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, так як пілозрюваний ОСОБА_1 страждає на тяжке захворювання – туберкульоз, у зв`язку з яким потребує лікування.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 22.06.2019 о 14 годині 05 хвилин ОСОБА_1 було фактично затримано працівниками Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за підозрою у вчиненні злочину.

22.06.2019 о 15 годині 30 хвилин було складено протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України.

23.06.2019 о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 369 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч.1 ст. 369 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколами огляду речей, протоколами допиту свідків, протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімком, іншими матеріалами досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим, в тому числі і за умисні тяжкі злочини проти власності, знову вчинив, злочини, одним з яких є знов умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин, продовжити свою злочинну діяльність, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 76 840 грн. (1921 х 40 = 76 840,00) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Осіпова С.С. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 14 годині 05 хвилин 22 червня 2019 року до 14 години 05 хвилин 20 серпня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 76 840 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № НОМЕР_1 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/2099/19; н/п - 1-кп/623/1010/2019 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т. Д. Бєссонова