Вирок № 82578088, 24.06.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/9226/14-к

Дата документу 24.06.2019 Провадження № 1-кп/554/6/2019

В И Р О К

Іменем України

24 червня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю учасників судового провадження: прокурора Зінченка І. С., потерпілого ОСОБА_1 , захисника Яковенко С. І., обвинуваченого ОСОБА_2 кримінальне провадження № 12014170040000547 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, судимого

25 вересня 2012 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;

2 квітня 2013 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 198 КК України на 1 місяць 15 днів арешту

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

2 березня 2014 року, близько 01 год., обвинувачений ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи поблизу кафе «Аміго», що по вул. Грушевського, 2 в м. Полтаві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що виразилося у нанесенні ОСОБА_3 ударів руками в область голови та спричинення йому легких тілесних ушкоджень, відкрито, шляхом ривка зірвав із шиї останнього золотий ланцюжок вагою близько 15 г вартістю 2500 грн, внаслідок чого спричинив йому матеріального збитку на вказану суму.

23 березня 2014 року, близько 03 год., він же, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, перебуваючи поблизу зупинки «Автовокзал» в м. Полтава, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що виразилося у нанесенні ОСОБА_1 ударів руками в область голови, відкрито з рюкзака потерпілого викрав ноутбук марки «НР» вартістю 5000 грн, внаслідок чого спричинив останньому матеріального збитку на вказану суму.

ІІ. Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати, зазначивши, що збитки завдані злочином ним повністю відшкодовані. Наголосив, що він цілком усвідомив протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, а тому після скоєння цих кримінальних правопорушень став на шлях виправлення та почав вести законослухняний спосіб життя. В даний час він перебуває в фактичних шлюбних відносинах з жінкою, з якою має намір створити сім`ю. Зазначив, що після скоєння злочину він не дотримався покладених на нього обов`язків при обранні запобіжного заходу у вигляді арешту, але зробив це з ляку, боячись покарання за вчинений злочин. Тому виїхавши з м. Полтави, де він притягався до кримінальної відповідальності, він поселився та проживав в м. Бровари Київської області, де проживає і його рідний брат, який як і він є сиротою. З того часу він, не знаючи, що перебуває в розшуку, проживав у вказаному населеному пункті, періодично працевлаштовуючись та заробляючи таким чином засоби для проживання. Просив суд не позбавляти його волі та дати можливість довести своє виправлення, на шлях якого він став, без ізоляції від суспільства.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

IV. Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, від відбування покарання за який був звільнений, виконавши при цьому покладені на нього судом обов`язки, позитивну характеристику його особи, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність тих, які обтяжують покарання, час, який минув з моменту скоєння правопорушення та його законослухняну поведінку в цей період, що суд розцінює як його намір виправитись, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, повне відшкодування збитків потерпілим, думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого та не ізолювати його від суспільства, його соціальний статус як особи, яка з дитинства являється сиротою та виховувалась без батьківського піклування, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, попередження вчинення нових злочинів, а також соціальної реабілітації.

При визначенні покарання суд також враховує, що обвинувачений не перебуває на обліках у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю та наркотиків.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачений, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому і своєю поведінкою сприяв розкриттю злочину, запевнив суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, те, що він відшкодував завдану злочином шкоду потерпілому, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків відповідно до статті 76 КК України.

V. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

VI. Мотиви інших рішень

Процесуальних витрат і речових доказів по матеріалах кримінального провадження немає.

В зв`язку з засудженням обвинуваченого до покарання, від відбування якого він звільняється, суд вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов`язання.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов`язання, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Покласти на обвинуваченого обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяА.Г. Савченко