Рішення № 8257713, 22.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 р.                                                                      Справа №20/175

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Мегамет", м.Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м.Полтава

про стягнення 96605 грн. 35 коп.

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін :

від позивача: Білуга А.І., дов. № б/н від 26.06.2009р.

від відповідача: Бодня В.В., дор. № 70-04/14-295 від 30.12.08р.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення 96605 грн. 35 коп., в тому числі 73 110 грн. основного боргу за договором № 70-30/87 від 06.03.2006р., 11 697,60 грн. інфляційні, 2439,78 грн. - 3% річних, 9358,08 грн. пені.

03.09.2009 року позивач надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вхід. № 011127 від 03.09.2009 року), в якій просить стягнути з відповідача 73 110 грн. 00 коп. - основного боргу, 6 136 грн. 45 коп. - пені, 11 697 грн. 60 коп. - інфляційних нарахувань та 2 283 грн. 44 коп. - 3% річних.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог. Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 73 110 грн. 00 коп. - основного боргу, 6 136 грн. 45 коп. - пені, 11 697 грн. 60 коп. - інфляційних нарахувань та 2 283 грн. 44 коп. - 3% річних.

Відповідач у відзиві суму основного боргу визнав повністю, підтвердив правомірність нарахувань інфляційних та 3% річних, пеню визнав у розмірі 6 153,26 грн. Його представник в судовому засіданні 22.09.2009р., після прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 6 136 грн. 45 коп., визнав правомірність нарахування позивачем пені у розмірі 6 136 грн. 45 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

06 березня 2006 року між ВАТ "Тепловозоремонтний завод" (далі - Відповідач) та ТOB "ВТП "Мегамет" (далі - Позивач) було укладено Договір поставки № 70-30/87.

Згідно умов цього Договору Постачальник - Позивач, зобов'язався поставити в установлений строк продукцію (кількість, ціна, асортимент товару визначається сторонами у видаткових накладних) Покупцю - Відповідачеві, а Покупець зобов'язався прийняти продукцію і оплатити за нього визначену грошову суму. Найменування продукції, кількість, ціна по кожній партії продукції узгоджується сторонами в Специфікації та Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору, (п. 1.1 -1.2 Договору).

Додаткові угоди були укладені 29.10. 2007 року за № 16, 07.11.2007 року за № 17, 12.11.2007 року за № 18, 12.11.2007 за №19, 24.12.2007 за №20.

На виконання умов Договору поставки за видатковими накладними: № РН-143 від 01.11.07 р. на суму - 36462,00 грн., № РН-145 від 08.11.07 р. на суму - 26502, 00 грн., № РН- 152 від 15.11.07 р. на суму - 36661,20 грн., № РН-151 від 15.11.2007 р. на суму - 22258,58, № РН-190 від 29.12.2007 р. на суму-7110,00 грн. Відповідачу були поставлені товари на суму 128993,78 грн.

У відповідності до п.п. 2 п. 2..3. Договору поставки Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% від вартості продукції, а решту суми сплачує протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання продукції.

Як зазначає позивач, оплату за поставлений товар Відповідач вносив каскадними платежами, остання проплата Відповідача відбулася 16.05.2008р. На час подання позову та на момент прийняття рішення відповідач заборгував позивачу 73110,00 грн. (вартість поставлених товарів за вище вказаними накладними).

Наявність зазначеної заборгованості відповідач підтвердив, підписавши акт звірки від 31.12.2008 року та визнавши її у відзиві (№ 70-12/365 від 22.09.2009р.).

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 73110,00 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4.4 Договору за прострочення сплати за продукцію в строк оплати, встановлений в п. 2.3. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої своєчасно суми за кожний день прострочення , оплати за продукцію.

Посилаючись на п.4.4 договору, з врахуванням обмежень, встановлених ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач у позовній заяві (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасний розрахунок за період з 17.05.2008р. по 17.11.2008р., яка склала 6136,45 грн. (розрахунок наведений в заяві про зменшення розміру позовних вимог).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У відповідності до вказаної норми відповідачу правомірно нараховано 11 697,60 грн. - збитків від інфляції за період з травня 2008р. по травень 2009р. та 2283,44 грн. -3% річних за період з 17.05.2008р. по 31.05.2009р. (розрахунок у матеріалах справи).

За даних обставин, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 73 110 грн. 00 коп. - основного боргу, 6 136 грн. 45 коп. - пені, 11 697 грн. 60 коп. - інфляційних нарахувань та 2 283 грн. 44 коп. - 3% річних.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

                                                                      В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", вул.Гайового, 30, м.Полтава ( ЄДРПОУ 1396256, р/р 26000116670000 в Полтавській філії АКІБ "УкрСибанк", МФО 331865, інд.под. № 139625616334, св-во ПДВ № 2392498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Мегамет", пр.Київський, 32, м.Донецьк (ЄДРПОУ 33577006, р/р № 26000051705105 в Донецькому РУ "Приватбанк", МФО 335496, інд.под. № 335770005642, св-во ПДВ № 07782693) - 73 110 грн. 00 коп. основного боргу, 6 136 грн. 45 коп. пені, 11 697 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань, 2 283 грн. 44 коп. 3% річних, 932,28 грн. - держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ при набранні цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                      Киричук О.А.