Ухвала суду № 82573297, 20.06.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"20" червня 2019 р. Справа № 363/2425/19

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позовної заяви

20 червня 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участі секретаря Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

18 червня 2019 року через канцеляоію суду представником позивача було направленозаяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,5 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м. з приватною формою власності - Ѕ частини; яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 11.04.2016 року; та накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме: транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT, 2004 року випуску, дата реєстрації 04.01.2019 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи та заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із прохальної частини позовних вимог, що позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 4060/2016 від 05.10.2016 року у розмірі 91 290, 98 грн., а також вирішити питання щодо стягнення з відповідачів судових витрат.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Представником позивача не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

Крім того, представником позивача не зазначено вартість такого майна, що унеможливлює з"ясувати співмірності виду забезпечення позову, про який просить позивач, із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ст.150 ч.3 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За відсутності вказаних відомостей, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 149-153, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Б. Баличева