Ухвала суду № 82570365, 21.06.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4060/19

Провадження № 1-кс/202/6819/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 червня 2019 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Неклюдова В.М.,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чорноморця С.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

адвоката Чудновського С.О.

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чорноморця С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Неклюдовим В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпро, громадянин України, з вищої освітою, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відділом РОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019040000000218 від 07 березня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному правопорушенні здійснюється прокуратурою Дніпропетровської області.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , у період часу з 20.08.2004 року року по 30.01.2015 року займав посаду старшого майстра відвантаження готової продукції ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

Так, на початку 2019 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_2 , будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисливу зацікавленість у вигляді одержання незаконних прибутків, усвідомлюючи свої можливості при організації та управлінні процесом виробництва труб в ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та впливу на підлеглих йому працівників, вирішив здійснити заволодіння готовою, придатною продукцію, зокрема трубою безшовною обсадною діаметром 244,48 мм., товщина стінки 11,05 мм., марка сталі Р-110, для нафтовидобування, яка виготовляється тільки на ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

Для досягнення злочинного задуму ОСОБА_2 розробив план, яким передбачив наступне: пошук замовників труби безшовної обсадної діаметром 244,48 мм., товщина стінки 11,05 мм., марка сталі Р-110, для нафтовидобування; забезпечення можливості вибраковування годних та придатних до реалізації труб; забезпечення складування вибракуваних труб на певних ділянках ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ»; підготовку супровідних документів для безперешкодного вивозу труби з території ПАТ «Інтерпайп НТЗ»; завантаження вибракуваних труб до вантажівок для подальшого їх вивозу; підшукання осіб серед підлеглих працівників для вибраковування годних труб, їх зберігання та завантаження до вантажівок з метою вивозу з території ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

Розробивши такий план скоєння злочинів, ОСОБА_2 прийшов до висновку, що для здійснення свого злочинного задуму, необхідно залучити осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть до швидкого незаконного збагачення за рахунок продажу труб для нафтовидобування

Для реалізації свого злочинного плану ОСОБА_2 на початку 2019 року, більш точної дати досудовим слідством не встановлено, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, переслідуючи корисливу зацікавленість, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, домовився із своїм кумом ОСОБА_1 , який у період з 20.08.2004 року по 30.01.2015 року займав посаду старшого майстра відвантаження готової продукції ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ», та який повністю обізнаний про систему виготовлення труб, ОСОБА_3 , який займає посаду начальника ділянки експорта труб ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ», ОСОБА_4 , який займає посаду бригадира на обробленні, сортуванні, прийманні, здачі, пакетуванні та пакуванні металу готової продукції ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ», ОСОБА_5 , який займає посаду начальника зміни ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ», ОСОБА_6 , який займає посаду майстра ділянки по підготовці провадження ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та ОСОБА_7 , який займає посаду старшого майстра здачі та відвантаження труб ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ», про заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем трубою для нафтовидобування виробництва ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

Зокрема, необхідний для злочину об`єм труби для нафтовидобування, повинний вибраковуватись, не обліковуватись, складуватись на певній ділянці та в подальшому вивозитись за територію ПАТ «Інтерпайп НТЗ» для подальшої реалізації.

Таким чином, схема злочину полягала в наступному: ОСОБА_1 переслідуючи корисливу зацікавленість, діючи умисно, підшукував покупців вказаної вище труби, після чого, здійснював замовлення труби у ОСОБА_2 , останній, переслідуючи корисливу зацікавленість, діючи умисно, домовлявся зі своїми підлеглими працівниками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які діючи з корисливих мотивів, користуючись своїм службовим становищем, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вибраковували придатні труби, складували їх на ділянці експорта труб ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ», підготовлювали документи для її вивезення за територію, в місце зазначене ОСОБА_1 .. В подальшому ОСОБА_1 переслідуючи корисливу зацікавленість, діючи умисно, реалізовував викрадені труби різним суб`єктам господарювання, а отримані грошові кошти розподілялись між усіма учасниками злочину.

Для перевезення викрадених труб, в невстановлений в ході досудового розслідування спосіб, в невстановлений в ході досудового розслідування час, було залучено два вантажних автомобіля, а саме: автомобіль марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого є ОСОБА_8 , та автомобіль марки «Камаз 5410» д/з. НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_9 . Вказані особи, виконуючи вказівки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших задіяних у злочинній схемі осіб, на власних вищезазначених автомобілях, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи корисливу зацікавленість, здійснювали перевезення викрадених труб до місць вказаних ОСОБА_1 .

Так, в продовж квітня-червня місяця 2019 року ОСОБА_1 , діючи умисно, переслідуючи корисливу зацікавленість, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи за попередньою змовою із заступником начальника ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ» ОСОБА_2 , начальником ділянки експорта труб ТПЦ № 4 ПАТ «Інтерпайп НТЗ» ОСОБА_3 , бригадиром на обробленні, сортуванні, прийманні, здачі, пакетуванні та пакуванні металу готової продукції ТПЦ №4 Калініним Романом Васильовичем, начальником зміни ТПЦ №4 Єрошенко Олександром Вікторовичем, майстром ділянки по підготовці провадження ТПЦ №4 Сидорчуком Олександром Валерійовичем, старшим майстром здачі та відвантаження труб ТПЦ №4 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , здійснив заволодіння чужим майном, а саме трубами безшовними обсадними в кількості 182,833 тони, які фактично належать ПАТ «Інтерпайп НТЗ», на загальну суму 6 859 185,50 грн. (шість мільйонів вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят п`ять тисяч гривень п`ятдесят копійок), що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян чим заподіяв збитки в особливо великих розмірах ПАТ «Інтерпайп НТЗ», спричинивши матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України .

19 червня 2019 року о 21:35 год., за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України в порядку ст. 208 КПК України, затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 червня 2019 року, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України

21 червня 2019 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чорноморця С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Неклюдовим В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.191КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, у зв`язку з чим ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий у своєму клопотанні звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню вказаним вище ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та крім того просив визначити підозрюваному заставу у розмірі завданої шкоди, а саме у розмірі 6 859 185,50 грн.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та наголошували на необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_1 кримінально протиправного діяння, яке полягає у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

З приводу клопотання захисника підозрюваного про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При вирішенні питання можливості застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає, що домашній арешт є не достатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв`язку із чим клопотання захисника підозрюваного не підлягає задоволенню.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням соціальних зв`язків, даних про підозрюваного, беручи до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, з приводу доводів захисника щодо необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, необхідно приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, необхідно брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, вважаю достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 2 500 000 грн. 00 коп.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , слідчий суддя доходить висновку, що даний випадок є виключним та має суспільний резонанс і для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігання встановленим ризикам вважає необхідним визначити заставу у розмірі, який перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 2 500 000 грн. 00 коп., що буде достатнім для забезпечення досягнення мети запобіжних заходів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Чорноморця С.С., погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Неклюдовим В.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

У задоволенні клопотанні адвоката Чудновського С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 21:35 год. 16 серпня 2019 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 2 500 000 (два мільйони п`ятсот тисяч) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати обов`язки на строк до 16 серпня 2019 року:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Визначити строк дії ухвали до 21:35 год. 16 серпня 2019 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар