Рішення № 82567672, 18.06.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

18.06.2019

Справа № 920/322/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши заяву від 06.06.2019 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про стягнення витрат на правничу допомогу та клопотання від 07.06.2019 №3023 Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» про стягнення судових витрат у справі №920/322/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (вул. Фортечна, 4А, а/с 5012, м. Запоріжжя, 69002, код 24510970),

до відповідача: Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (вул. Рябошапка, буд. 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 12602750),

про стягнення 103 816 грн. 71 коп. заборгованості по договору поставки №194-16 від 25.02.2016 р.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Колесников І.Г., довіреність №5635 від 28.12.2018;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.06.2019 у справі №920/322/19 позов задоволено частково: з Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (вул. Рябошапка, буд. 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 12602750) на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (вул. Фортечна, 4А, а/с 5012, м. Запоріжжя, 69002, код 24510970) стягнуто 00 грн. 01 коп. основного боргу, 14 562 грн. 55 коп. пені, 11 377 грн. 03 коп. інфляційних збитків, 2 805 грн. 57 коп. – 3% річних, 801 грн. 44 коп. витрат зі сплати судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

В судовому засіданні 04.06.2019 р. представник позивача повідомив суд про те, що ним буде подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

07.06.2019 позивач подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 920/322/19, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн. 00 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідачем подано письмове заперечення №3194 від 18.06.2019 на заяву про стягнення витрат на правничу професійну допомогу, в якому ним зазначено про відсутність належних доказів понесених позивачем витрат за виконані адвокатом Карабак В.А. роботи (надані послуги).

Згідно п. 3 ч. 1. ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту ч.3 ст. 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.1, п. 2 ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов’язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. З урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивачем подано суду договір-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019, акт №80 приймання-передачі наданої правової допомоги до зазначеного договору від 05.06.2019, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, рахунок-фактуру №СФ-0000083 від 05.06.2019, платіжне доручення №6344 від 06.06.2019.

Крім того, господарським судом Запорізької області під час проведення за дорученням господарського суду Сумської області судового засідання у справі №920/322/19 в режимі відеоконференції було перевірено повноваження представника позивача - адвоката Карабак В.А. (ордер ЗП №110186 від 20.05.2019, свідоцтво ЗП №001567 від 28.02.2018 р.).

В той же час, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд під час ухвалення рішення у справі №920/322/19 дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а отже обґрунтованими є вимоги позивача в частині покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 876 грн. 37 коп.

У відзиві на позовну заяву від 23.04.2019 № 2367 відповідачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 10000 грн. 00 коп. та зазначалось про те, що докази на підтвердження понесених відповідачем витрат, які визначені п. 4 ч.3 ст. 123 ГПК України, будуть надані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.

Так, відповідачем було подано клопотання від 07.06.2019 №3023 про стягнення судових витрат у справі № 920/322/19, в якому просить суд стягнути з відповідача витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду в розмірі 5487 грн. 24 коп.

Позивач надіслав на адресу суду письмові заперечення від 13.06.2019 р. вимогам відповідача, в яких просить суд відмовити відповідачу в задоволенні його заяви, посилаючись на те, що відповідач не був позбавлений права брати участь в судових засіданнях в режимі відео конференції, а явка його представника в судові засідання обов’язковою не визнавалась.

Так, відповідач просить суд відшкодувати витрати, пов’язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, які складаються з добових представника (06.05.2019, 30.05.2019, 04.06.2019) в розмірі 900 грн. 00 коп.; транспортні витрати, що становлять 4 587 грн. 24 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач подав суду копії витягів з наказів про відрядження, копії звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копії посвідчень про відрядження, копію довідки про вартість транспортних витрат, копію видаткової накладної, копії видаткових касових ордерів.

В той же час, відповідач не був позбавлений права брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, а явка його представника в судові засідання обов’язковою не визнавалась.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не подано належних доказів, які б підтверджували факт того, що витрати відповідача у вигляді компенсації добових його представника і транспортні витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про стягнення з відповідача 5487 грн. 24 коп. витрат, пов’язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Заяву від 06.06.2019 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (вул. Рябошапка, буд. 25, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 12602750) на користь: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» 3 876 грн. 37 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

4. В задоволенні клопотання від 07.06.2019 №3023 Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» про стягнення судових витрат у справі №920/322/19 – відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 24.06.2019 р.

Суддя

О.В. Коваленко