Рішення № 8256277, 25.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2009 р.Справа № 10/203-09-5808 за позовом Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «Продекологія»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів»

про стягнення 3049,94грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ПМП ВНФ «Продекологія»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ «Балтський молочно - консервний комбінат дитячих продуктів»3049,94 грн., з яких, 2600 грн. –основний борг за роботи, що виконані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на виконання робіт №228-Н від 30.10.2008р.; 130 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 16.10.2008р. по 09.11.2009р. за несвоєчасну оплату виконаних позивачем робіт; 83,34 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 16.10.2008р. по 09.11.2009р. та 236,60 грн. –індекс інфляції за жовтень 2009 року, що також нарахований відповідачу за порушення строків оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідач надав до суду відзив на позов, який залучений судом до справи 11.12.2009р., та згідно з яким, відповідач визнає наявність основного боргу та не погоджується з нарахованими позивачем штрафними санкціями, з посиланням при цьому на те, що в акті виконаних робіт не зазначено дати його підписання, а тому визначити день оплати відповідачем вартості виконаних позивачем робіт не можливо. Окрім того, відповідач просить суд надати відстрочення платежу боргу в сумі 2600 грн. на шість місяців, з посиланням при цьому на те, що економічна криза в країні та світі негативно вплинула на фінансове становище відповідача у зв’язку з чим у відповідача утворилася велика дебіторська та кредиторська заборгованість, а також відповідач сплачує великі відсотки за користування довгостроковими та короткостроковими кредитними лініями та овердрафтом, і негайна сплата боргу ще більше погіршить фінансову ситуацію відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2009р. надав усні заперечення на відзив відповідача, згідно з якими, посилається на те, що строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт встановлений у п.4.2. укладеного між сторонами договору та в акті виконаних робіт встановлений строк його підписання 08.10.2008р., а тому розрахуватися з позивачем відповідач зобов’язаний 15.10.2008р. Окрім того, представник позивача заперечує проти надання відповідачу відстрочення платежу, оскільки вважає, що вимоги відповідача про надання відстрочки жодним чином необґрунтовані відповідачем.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 25.12.2009р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

У судове засідання 25.12.2009р. представники сторін не з’явилися. Водночас позивач надав до суду клопотання від 21.12.2009р. за вх.№33044, в якому просить суд розглядати справу за відсутністю представника позивача у судовому засіданні у зв’язку з неможливістю забезпечити його явку у судове засідання, а також із врахуванням пояснень представника позивача, які надані у судовому засіданні 11.12.2009р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

03.10.2008р. між ПМП НВФ «Продекологія»(виконавець,позивач) і ВАТ «Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів» (замовник, відповідач) укладений договір на виконання робіт №228-Н, згідно з яким, позивач зобов’язався виконати роботи по перевірці магнітної індукції магнітних сепараторів, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно з умовами п.1.2. договору передача робіт здійснюється відповідно до акту виконаних робіт, який підписується сторонами після виконання робіт, а відповідно до умов п.3.1. договору, позивач зобов’язаний виконати роботи, передбачені у п.1.1. цього договору протягом двох календарних днів.

У розділі 4 договору встановлені умови щодо ціни договору та порядку розрахунку, а саме, встановлено, що загальна вартість робіт, що надаються позивачем за цим договором складає 2600 грн., в т.ч. ПДВ 433 грн. (п.4.1. договору); що відповідач здійснює оплату протягом п'яти банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт 100% платежем на розрахунковий рахунок позивача (п.4.2. договору).

          Відповідно до умов п.5.1. договору, за порушення терміну оплати, передбаченого п. 4.2. даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 5% від загальної суми договору.

Згідно з умовами п.6.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.

Також господарським судом встановлено, що роботи по перевірці магнітної індукції магнітних сепараторів, виконання яких передбачено умовами укладеного між сторонами договору, виконані позивачем, що підтверджується Актом виконаних робіт від 08.10.2008р. №76, який підписаний уповноваженими представниками як позивача так і відповідача, затверджений директором позивача і головою правління відповідача, та згідно з яким, вартість виконаних позивачем робіт становить 2600 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач не розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи, ані в строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, ані після звернення позивача до відповідача з листом про оплату боргу від 27.07.2009р. №1252, який одержаний відповідачем 13.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №1073377, ані після звернення позивача до відповідача з відповідною претензією від 07.10.2009р. №1761. При цьому у відповідь на претензію позивача відповідач надав лист №300 від 30.10.2009р., згідно з яким, борг в сумі 2600 грн. відповідач визнає та гарантує погашення цього боргу у найближчий час.           

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на виконання робіт, згідно з яким, позивач зобов’язався виконати роботи по перевірці магнітної індукції магнітних сепараторів, загальна вартість яких становить 2600 грн., а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи на протязі 5-ти банківських днів від дати підписання акту виконаних робіт 100% платежем.

Також господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання, які передбачені укладеним між сторонами договором, а саме, виконав роботи по перевірці магнітної індукції магнітних сепараторів, вартість яких становить 2600 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт №76 від 08.10.2008р., який підписаний уповноваженими представниками як позивача так і відповідача, затверджений директором позивача і головою правління відповідача.

При цьому вказаний Акт виконаних робіт підписаний і затверджений відповідачем без жодних зауважень щодо якості та вартості виконаних позивачем робіт. Жодних заперечень з приводу якості та вартості виконаних позивачем робіт відповідач не надав і до суду, а навпаки, визнав наявність боргу в сумі 2600 грн. у відзиві на позов.

Таким чином виходячи із умов п.4.2. укладеного між сторонами договору, розрахуватися з позивачем за виконані роботи відповідач зобов’язаний до 15.10.2008р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, в порушення умов укладеного між сторонами договору, а також вимог вищевикладених законодавчих норм, відповідач не розрахувався з позивачем за виконані роботи.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати виконаних позивачем робіт передбачена умовами п.5.1. укладеного між сторонами договору в розмірі 0,2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше 5% від загальної суми договору.

Згідно з розрахунком пені, який на вимогу суду здійснений позивачем за період прострочення оплати з 16.10.2008р. по 15.04.2009р. сума пені становить 946,40 грн., а із врахуванням умов п.5.1. договору, цей розмір становить 130 грн.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з розрахунком індексу інфляції та 3% річних, сума нарахованих позивачем інфляційних становить 83,34 грн., а 3% річних – 236,60 грн. Вказані розрахунки перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже, і їх задоволення.

Доводи відповідача про неможливість встановлення строку оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, з посиланням при цьому на те, що а акті виконаних робіт не зазначено дати його підписання сторонами, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що в акті виконаних робіт від 08.10.2008р. №76 взагалі не визначено графи, в якій сторонами проставляється дата підписання цього акту, а тому вказаний акт виконаних робіт є складним і підписаним сторонами 08.10.2008р.

Клопотання відповідача про надання відстрочення сплати боргу на шість місяців відхилено господарським судом, оскільки всупереч вимог ст.33,34 ГПК України відповідач не надав до суду жодних доказів в обґрунтування своїх вимог про надання відстрочення сплати боргу.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «Продекологія» задовольнити.

          2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Балтський молочно-консервний комбінат дитячих продуктів» (66101, Одеська область, Балтський район, с. Білине, код ЄДРПОУ 04689582, р/р 26009301000209.980 в Одеській філії ВАТ «ВТП банк», МФО 388410) на користь Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «Продекологія» (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Млинівська,32, код ЄДРПОУ 21081867, р/р 2600901651536 у філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Рівне, МФО 333539, код банку 23307646) основний борг в сумі 2600 (дві тисячі шістсот) грн., пеню в сумі 130 (сто тридцять) грн., інфляційні в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 83 (вісімдесят три) грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 28 грудня 2009 року.

Суддя