
Дата документу 05.06.2019
Справа № 320/2758/19
Провадження № 1-в/320/156/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в складі:
головуючого судді - Бахаєва І.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,
прокурора - Джавоян О.Р.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника Мелітопольського МРВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області - Одуд-Жиракової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 286 КК України
З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 15 грудня 2017 року вироком Василівського районного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 286 КК України до одного року обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді одного року обмеження волі протягом випробувального строку - один рік, зобов`язав засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року вирок Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , змінено. Зменшено стягнення з ПРАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» на користь потерпілого ОСОБА_2 , до 42 692 грн. (47 409 грн. - 4717 грн.). Збільшено стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 , до 12 867 грн. 02 коп. (8 150 грн. 02 коп. + 4 717 грн.).
Постановою колегії суддів Верховного суду другої судової палати Касаційного кримінального суду вирок Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року, змінений ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року, та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
З 25 червня 2018 року ОСОБА_1 відбуває покарання у Мелітопольському МРВ ФДУ «Центр Пробації» в Запорізькій області.
ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його умовно-достроково від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки на даний час він відбув вже більше половини строку додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік шість місяців, призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року. За цей час він не скоїв нового злочину та не притягувався до відповідальності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання підтримав та на його задоволенні наполягав.
Представник Мелітопольського МРВ ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області - Одуд-Жиракова О.В., щодо заявленого клопотання поклалась на думку суду.
Прокурор у судовому засідання вважав, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не є тим суб`єктом, що має право на звернення із вказаним клопотанням, а також засудженого може бути звільнено умовно-достроково лише від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.
Згідно ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, та після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, що звільнення від відбування додаткового покарання можливе тільки одночасно із звільненням від відбування основного покарання. В п. 7 вказаної постанови зазначено, що згідно з ч. 1 ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку) є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Таким чином, згідно роз`яснень вищевказаного Пленуму ВСУ, додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково засудженого (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а тому суд не вбачає об`єктивних на те підстав для умовно - дострокового звільнення засудженого від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Доводи подання про те, що засуджений відбув більше половини строку додаткового покарання, повторних злочинів не скоював, до відповідальності не притягався, є не належними, оскільки, враховуючи вищевикладене, не можуть слугувати підставами для дострокового звільнення ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, в розумінні ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування ним покарання є правом, а не обов`язком суду і застосовується на розсуд суду.
Враховуючи вищенаведене, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», суд-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами призначеного вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2017 року за ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ
Судове рішення № 82561231, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 05.06.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/4183/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: