Рішення № 8256111, 21.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2009 р.Справа № 26/244-09-5577                     

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                               Никифорчук М.І.

при секретареві          Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

Від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічним позовом): Коломацький М.Г. за довіреністю від 09.04.2009р.;

Від відповідача за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом): не з’явився;

( представники сторін повідомлялись належним чином про час та місце розгляду

справи, повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засідання справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС ВИН”

до науково –виробничого підприємства (НВП) „НИВА” у вигляді ТОВ

про визнання недійсним повністю дистриб'юторського договору про реалізацію алкогольної продукції від 20.04.2009 року та заборону Науково - виробничному підприємству «НИВА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, використовувати під час здійснення господарської діяльності розлив і використання в виробництві поліетиленової пляшки марки ПЕТФ для розливу вин тихих

та по зустрічному позову науково –виробничого підприємства (НВП) „НИВА” у вигляді ТОВ до товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС ВИН” про надання дозволу використовувати під час здійснення господарської діяльності розливі і використання в виробництві поліетиленових пляшок марки ПЕТФ для розливу вин тихих відповідно до права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності „ВИНА ТИХІ. ФАСОВАНІ В ПЛЯШКИ МАРКИ ПЕТФ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТУ У 15.9-33080423- 002:2008” , -

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС ВИН” ( далі - ТОВ) звернулось із позовом до науково –виробничого підприємства (НВП) „НИВА” у вигляді ТОВ ( далі- НВП НИВА) про визнання недійсним повністю дистриб'юторського договору про реалізацію алкогольної продукції від 20.04.2009 року та заборону Науково - виробничному підприємству «НИВА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, використовувати під час здійснення господарської діяльності розлив і використання в виробництві поліетиленової пляшки марки ПЕТФ для розливу вин тихих, посилаючись на наступне.

20.04.2009року між сторонами у справі був укладений Дистриб'юторський договір (далі - Договір ) про реалізацію алкогольної продукції відповідно якого, згідно з п.п. 1.1.-1-3 цього договору продавець - відповідач по справі, зобов’язався поставити у власність позивача товар - алкогольну продукцію в поліетиленових пляшках під торговою маркою «Ольвія», а позивач, відповідно до п.4.6 договору, зобов’язався сплатити вартість Товару в 20 денний термін з дня отримання товару по видатковій накладній.

Загальна ціна цього договору складає 30000 грн. Відповідно до п. 4. 8. цього Договору мінімальна сума поставки Товару кожної партії повинна складати не менш 10 000 гривень.

Відповідно до вимог п.5.1 Договору відповідач своїми силами та за свій рахунок повинен доставляти Товар по місцю фактичного знаходження позивача, відповідно до поданої заявки.

Відповідно до вимог ст. 5.1 Договору, строк поставки Товару на протязі 5 календарних днів з дати отримання заявки на поставку Товару.

Відповідно до заявки позивача від 29.04.2009 року отриманої відповідачем 05.05.2009 року вказано про місце знаходження поставки Товару, у вказаній заявці вказано також про прохання надання супровідних документів на поставку алкогольної продукції в пляшках ПЕТФ. До цього часу товар позивачу не поставлено, відповіді позивачу відповідачем щодо поставки товару не надано.

Крім того відповідно до вимог п.5.4 Договору відповідач по справі зобов’язався до моменту поставки Товару надати Дистриб'ютору для постачання даного Товару : видаткову накладну, товарно - транспортну накладну, податкову накладну, дозвільні документи видані та затверджені державними органами України на вина тихі, фасовані в пляшки марки ПЕТФ, тобто сертифікати відповідності.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 ст. 207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну угоду господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконання робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов'язків, допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умови, вимагають від одержувача товару( послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічні санкції для виконавця.

Аналогічна норма права вказана в Цивільному кодексі України, це частина 1 ст. 215 ЦК України відповідно до якої підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною вимог, які встановлені частинами першою третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочинну не може суперечити актам цивільного законодавства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 Роз’яснення          Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року в Редакції роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/491 від 26.04. 2002 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», встановлено, що : «Якщо вирішуючи господарський спір господарський суд встановить, що зміст, договору суперечить чинному законодавству, він керуючись частиною першою ст. 83 ГПК України, повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.»

Оскільки відповідач по справі своїми діями уклавши вказаний Договір не виконав приписів п. 5.1, і в односторонньому порядку відмовляється від виконання зобов’язання по вказаному договору, то вказані факти свідчать про недійсність даного договору. Крім того в п.6.3- 6.5 Договору року вказано про відповідальність Дистриб'ютора, а про відповідальність продавця взагалі не вказано, тобто санкції вказані в договорі дистрибуції непропорційно вказані в цьому договорі.

До моменту подачі позову в господарський суд позивач не отримав від відповідача ніяких документів підтверджуючих правомірність використання і застосування пляшки ПЕТФ для розливу вина в поліетиленові пляшки, а також: не отримали жодного документу який свідчить про правомірність укладання між сторонами дистриб'юторського договору.

На підставі вищевикладеного позивач просить позов задовольнити.

Заперечуючи проти позову відповідач надав відзив на позов у якому зазначив таке.

Відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони у вказаному Договорі, відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України визначили вказаною угодою, всі істотні умови спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарського зобов’язання. У вказаному Договорі вказано про предмет договору, його ціна, строк дії договору, відповідальність для обох сторін, та строки поставки та інші умови, тобто перелічені і вказані всі істотні умови договору і відповідність його закону, тому НВП «НИВА»ТОВ вважає, що дані вимоги позивача про визнання недійсним договору є безпідставними в задоволені його позову.

Крім того, з підстав докладно викладених у відзиву, відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову в визнані вказаного Договору недійсним повністю, відмовити в позові в забороні НВП «НИВА»у вигляді ТОВ використовувати під час здійснення господарської діяльності розлив і використання в виробництві поліетиленові пляшки марки ПЕТФ для розливу вин тихих відповідно Технічних умов ТУ У 15.9-33080423-002:2008, дозволити НВП «НИВА»у вигляді ТОВ використовувати під час здійснення господарської діяльності розливу і використання в виробництві поліетиленові пляшки марки ПЕТФ для розливу вин тихих відповідно права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності «ВИНА ТИХІ, ФАСОВАНІ В ПЛЯШКИ МАРКИ ПЕТФ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТУ У 15.9-33080423-002:2008»,

Під час розгляду справи відповідачем поданий зустрічний позов, який ухвалою суду від 23.11.2009р. прийнятий до свого провадження господарським судом для спільного розгляду з первісним позовом.

У зустрічному позові відповідач зазначає наступне.

Дійсно 20.04.2009 року між ТОВ «Бізнес Вин»і НВП «НИВА»ТОВ був укладений вказаний Договір. Відповідно до п.п 1.1-1.3, 4.1-4.6, 4.7 якого НВП «НИВА»ТОВ, зобов’язалось поставити у власність ТОВ «Бізнес Вин»алкогольну продукцію в поліетиленових пляшках під торговою маркою «Ольвія», а ТОВ «Бізнес Вин»зобов’язалось сплатити вартість Товару на протязі 20 денного терміну зі дня отримання товару по видатковій накладній відповідно до вимог п. 4.6 Договору.

Тобто сторони відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України визначили вказаною угодою , всі істотні умови спрямовані на встановлення , зміну або припинення господарського зобов’язання.

Розділами 1,3,4,5 вказаного Договору вказано про предмет договору, його ціна, строк дії договору, відповідальність для обох сторін, та строки поставки та інші умови, тобто перелічені і вказані всі істотні умови договору і відповідність його закону, тому НВП «НИВА»ТОВ вважає, що дані вимоги позивача про визнання недійсним договору є безпідставними в задоволені первісного позову слід відмовити.

Крім того підприємство використовує пляшки ПЕТФ в господарській діяльності не тільки з договірними відносинами ТОВ «Бізнес Вин», але з іншими дистриб'юторами по Україні відвантажує їм алкогольну продукцію у різні міста України на підставі договірних зобов’язань, відповідно до постачань постачальника кришок та преформ на пляшку ПЕТФ від Приватного підприємства «Фармпласт»м.Миколаїв, вул. 1-ша Інгульська, 1-3 яке випускає дану продукцію відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.12.2006 року на «Тару полімерну та пакувальні засоби»ТУ У 25.2-30396944-001 :2006.

На підставі вищевикладеного відповідач просить відмовити в позові ТОВ „Бізнес Вин” повністю.

Під час розгляду справи позивачем (за первісним позовом) наданий відзив на зустрічний позов, згідно якого ним не заперечується укладення вказаного Договору.

На думку позивача сторони не змогли домовитися про виконання договору із-за причин непорозуміння між виконавцями, що є підставою про визнання недійсним цього договору. Також позивач (за первісним позовом) вважає, що відповідальність відповідача прямо не вказана в зазначеному Договорі.

На вказану заявку ТОВ «Бізнес Вин»від 29.04.2009року позивач не отримав відповідь НВП «НИВА»ТОВ про відвантаження продукції на протязі 5 днів, після отримання заявки позивача. Крім того позивач вважає, що сторони не домовились про перелік вин для поставки вказаної продукції у пляшках ПЕТФ.

Відповідно до абзацу 2,3, пункту 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03. 199 року № 02-5/111 в редакції Вищого господарського суду України від 10.1. 2004 року № 04-5/ 3248 вказано, що: - «вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних наслідків, а саме відповідальність змісту угод вимогам закону          

Позивач не заперечує, що підприємство відповідно до п. 2.1.- 2.5. ліцензійного договору № 1/1 від 12.12. 2008 року надало відповідачеві не виключну ліцензію на право використання промислового зразка, «ПЛЯШКА ОЛЬВИЯ », захищеного патентом № 17561, від 10.10.2008 року, на території України.

Також ним не заперечується, що підприємство уклало ліцензійний договір № 2/1 від 12.12.2008 року на не виключну ліцензію на право використання патенту на корисну модель України № 37098, від 10.11.2008 року - СПОСІБ РОЗЛИВА ВИНА В ТАРУ заявка № и 2008 10936 від 5.09.2008року., публ.10.11.2008р.,бюл.№ 21, а також передав копію патенту № 37098 від 10.11.2008 року.

Однак вказані ліцензійні договори та технічні умови на«ВИНА ТИХІ, ФАСОВАНІ В ПЛЯШКИ МАРКИ ПЕТФ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТУ У 15.9-33080423-002: 2008»на думку позивача не надають позивачеві використовувати його власність без додаткових погоджень з нами.

Тобто, на думку позивача, вищевказані факти підтверджують не правомірність використання пляшки ПЕТФ НВП «НИВА»ТОВ при виробництві та розливі алкогольної продукції, та вимогам ст. 41 Конституції України, ст. 156, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 ст. 207 Господарського кодексу України, недійсною може бути визнано також нікчемну угоду господарського зобов’язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконання робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків, допускають односторонню відмову від зобов’язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умови, вимагають від одержувача товару( послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічні санкції для виконавця. На підстав викладеного позивач просить задовольнити його вимоги повністю. Проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання позивача на приписи ст.207 ГК України, що вказаний договір дистриб’юції не був укладений у зв’язку з тим, що сторонами не було досягнуто згоди по всім істотним умовам договору є безпідставним, оскільки на думку суду із самого змісту договору випливає зворотнє, а саме, що сторони досягнули згоди по всім істотним умовам договору , які передбачені ч.3 ст.180 ГК України, щодо предмету, ціни, строку дії договору. З цих підстав суд вважає правильним посилання відповідача на ст.180 ГК України , відповідно до якої сторони укладаючи вказаний договір передбачили всі його істотні умови.

Зазначення позивача про відсутність у договорі відповідальності продавця , як на підставу визнання договору недійсним судом до уваги не приймається, оскільки відсутність відповідальності однієї із сторін у договорі згідно вимог чинного законодавства не є підставою визнання будь - якого правочину недійсним.

Надані до суду: ліцензійний договір № 2/1 від 12.12.2008 року на не виключну ліцензію на право використання патенту на корисну модель України № 37098, від 10.11.2008 року - СПОСІБ РОЗЛИВА ВИНА В ТАРУ заявка № и 2008 10936 від 5.09.2008року., публ.10.11.2008р.,бюл.№ 21, ліцензійний договір № 1/1 від 12.12. 2008 року на право використання промислового зразка, «ПЛЯШКА ОЛЬВИЯ », захищений патентом № 17561, від 10.10.2008 року, на території України, а також ліцензійний договір № 02/02/09/01 від 2.02 2009 року на використання технічних умов на «ВИНА ТИХІ, ФАСОВАНІ В ПЛЯШКИ МАРКИ ПЕТФ ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТУ У 15.9-33080423-002: 2008»на час розгляду справи не розірвані, рішення суду про визнання їх недійсними відсутні. З приведеного на думку суду випливає, що вказані договори є чинними.

З приведених підстав господарський суд вважає, що правових підстав визнання вказаного договору недійсним та заборони використання в виробництві поліетиленових пляшок марки ПЕТФ для розливу вин тихих під час виробництва і реалізації немає, тому у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов слід задовольнити по вищевказаним підставам.

Таким чином, аналізую вищевикладене суд вважає, що на підставі вищевказаних ліцензійних договорів можна дозволити Науково - виробничному підприємству «НИВА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таїрове, вул.40-Річчя Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 19201066) використовувати під час здійснення господарської діяльності розливу і використання в виробництві поліетиленові пляшки марки ПЕТФ для розливу вин тихих відповідно права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності «ВИНА ТИХІ, ФАСОВАНІ В ПЛЯШКИ МАРКИ ПЕТФ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТУ У 15.9-33080423-002:2008».

Судові витрати згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову –відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Дозволити Науково - виробничному підприємству «НИВА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таїрове, вул.40-Річчя Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 19201066) використовувати під час здійснення господарської діяльності розливу і використання в виробництві поліетиленові пляшки марки ПЕТФ для розливу вин тихих відповідно права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності «ВИНА ТИХІ, ФАСОВАНІ В ПЛЯШКИ МАРКИ ПЕТФ. ТЕХНІЧНІ УМОВИ ТУ У 15.9-33080423-002:2008».

Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС ВИН” (Одеська область, Білгород –Дністровський район, с. Молога, вул. Комсомольська, 260, код ЄДРПОУ 33080423, р/р № 26005301511165 в філії відділення „Промінвестбанку” у м.Білгород –Дністровський. МФО 328458 ) на користь Науково - виробничного підприємства «НИВА»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ( 65496, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Таїрове, вул. 40 - Річчя Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 19201066; р/р № 26005301541604/980 в філії відділення „Промінвестбанк” у м. Одеса, МФО 328135) - державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. і витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя