Рішення № 8255737, 23.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р.Справа № 17/115-09-3635 За позовом: Приватного підприємства „Олеандр”

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

ім.Мічуріна

про стягнення 15982,05 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Шишкін Є.В. –на підставі довіреності №8/24 від 18.05.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 15982,05 грн., з яких: 10 000 грн. –основного боргу; 1939,73грн. –пені; 1212,32 грн. –15 % річних; 1330грн. –індексу інфляції; 1500 грн. - штрафу.

Відповідач в судові засідання призначені по справі з’явився, письмовий відзив на позов не надав, однак у усних поясненнях позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва починаючи з 14.10.2009р. по 11.11.2009р. о 10 год. 40 хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

29 травня 2008 р. між ПП „Олеандр” (надалі - позивач) та СТОВ ім. Мічуріна (надалі - відповідач) було укладено договір поставки №Ол-16-0012 (надалі - Договір), згідно з яким позивач зобов'язувався постави відповідачу у власність засоби захисту рослин (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та провести остаточний розрахунок в строк до 01.10.2008р.

30.05.2008р. позивачем на виконання умов укладеного договору було відвантажено відповідачу товару на суму 10 000 грн., в підтвердження чого позивач до свого позову надав накладну №Ол-16-0011 від 30.05.2008 р., довіреність ТМЦ серії ЯОФ №837560, від 30.05.2008р.

Відповідач в свою чергу взяті на себе договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати вартості прийнятого товару не виконав, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 10000 грн.

У зв’язку з порушенням відповідачем строків оплати вартості прийнятого по договору товару, позивачем на підставі п.п. 5.1 –5.5 укладеного договору та вимог ст. 625 ЦК України, нараховані штрафні санкції, які згідно представленого позивачем розрахунку становлять: 1939,73 грн. –пені; 1212,32 грн. –15% річних; 1330 грн. –інфляційних втрат; 1500грн. –15% штрафу.

Зазначені обставини спонукали ПП „Олеандр” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№5535 від 23.07.2009р.) про стягнення з СТОВ ім. Мічуріна 15982,05 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2009р. порушено провадження у справі №17/115-09-3635 за позовом ПП „Олеандр” до СТОВ ім. Мічуріна про стягнення 15982,05грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Вимогами п.1 ст. 715 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вимогами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем взяті на себе зобов’язання по укладеному договору поставки виконувалися у повному обсязі, а саме позивач відпустив відповідачу замовлену ним продукцію на загальну суму 10 000 грн., яку відповідач не оплатив.

В ході розгляду справи судом встановлено, що визначена у договорі продукція відповідачем отримана, що підтверджується представленими позивачем видатковою накладною №Ол-16-0011 від 30.05.2008р., довіреністю на отримання товару ТМЦ серії ЯОФ №837560 від 30.05.2008р. на загальну суму 10000 грн.

Внаслідок неналежного виконання умов укладеного договору в частині дотримання строків встановлених для оплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено нарахування наступних штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.5 укладеного договору передбачено, що сторони прийшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України і встановлюють її в розмірі 15%. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 21. Договору, вважається, що продавцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних.

Згідно інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 р. N 01-8/211 сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.

Таким чином, враховуючи умови укладеного договору та вимоги ст. 625 ЦК України, дослідивши розрахунок приведений позивачем по нарахуванню відповідачу 15 % річних передбачених умовами договору у розмірі 1212,32 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1330грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтовними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 5.2 укладеного Договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.1 Договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Нарахування пені здійснюється з дні прострочення, але продавець має право застосувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.

У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

З наявного розрахунку по нарахуванню відповідачу пені за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання по укладеним договорам вбачається, що позивачем вірно застосовано при розрахунку подвійну облікову ставку, яка діяла на час нарахування пені, внаслідок чого позовні вимоги щодо стягнення з СТОВ ім. Мічуріна пені у розмірі 1939,73 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.4 укладеного договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених п. 2.1 даного договору, більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору.

Вимогами п. 2 ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Розглянувши позовні вимоги ПП „Олеандр” по стягненню СТОВ ім. Мічуріна 15% штрафу у розмірі 1500 грн., суд вважає, що вони ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору, розрахунок зроблено вірно, оскільки, як встановлено матеріалами справи відповідач прострочив виконання покладених на нього грошових зобов’язань більш ніж на 30 днів.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, на виклик суду неодноразово не з’явився, хоча належним чином був повідомлений судом про час та місце проведення судових засідань по справі, в обґрунтування своїх заперечень відзив на позов не надав, будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути , не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про порушення з боку відповідача умов договору поставки від 29.05.2008р., вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим, керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 549, 599, 625, 629, 655, 692, 715 ЦК України, ст. 231 ГК України, позовні вимоги ПП „Олеандр” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. Мічуріна” /66031, Одеська область, Кодимський район, с. Писарівка, код ЄДРПОУ 30715197/ на користь приватного підприємства „Олеандр” /99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2, код ЄДРПОУ 32265811/ 10 000 грн. 00 коп. /десять тисяч грн. 00 коп./ - пені; 1212 грн. 32 коп. /одна тисяча двісті дванадцять грн. 32 коп./ - 15% річних; 1330 грн. 00 коп. /одна тисяча триста тридцять грн. 00 коп./ - інфляційних втрат; 1500 грн. 00 коп. /одна тисяча п’ятсот грн. 00 коп./ - 15% штрафу; 156 грн. 82коп. /сто п’ятдесят шість грн. 82 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя