Рішення № 8255557, 16.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р.Справа № 25/127-09-4803 За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Одеська область, с.м.т. Овідіополь

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Овідіопольський агробуд”, Одеська область, с.м.т. Овідіополь

про визнання права власності

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В судовому засіданні 14.12.09р. приймали участь представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору: про визнання за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 право власності на будівлю універсального магазину з кімнатами відпочинку під №19б, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 494,9 кв.м., що складається із: зазначеного на плані літ. „А-4” - чотириповерхового універсального магазину з кімнатами для відпочинку із відкритою верандою літ „а-4, підвалу літ.”А1”, входом у підвал „а1” та ґанком літ.”а2”, який складається з наступних приміщень:”1-1” вхід у підвал, площею 9,7 кв.м.; „1-2” коридору, площею 15,0 кв.м.; „1-3” електрощитової, площею 3,3 кв.м.; „1-4” санвузлу, площею 4,6 кв.м.; „1-5” підсобної, площею 22,1 кв.м; „1-6”- підсобної, площею 19,4 кв.м; „1-7” санвузлу, площею 4,6 кв.м; „1-8” санвузлу, площею 4,7 кв.м; „1-9”- підсобної, площею 27,0 кв.м; „1-10” підсобної, площею 13,5 кв.м.; „1-11” відкритої веранди, площею 10,7 кв.м; „1-12” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-13”-торгівельного залу, площею 30,3 кв.м; „1-14” кімнати відпочинку, площею 22,2 кв.м.; „1-15” санвузлу, площею 2,6 кв.м.; „1-16” кімнати відпочинку, площею 22,9 кв.м.; „1-17” санвузлу, площею 2,7 кв.м; „1-18” відкритої веранди, площею 10,7 кв.м; „1-19” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-20”- кімнати відпочинку, площею 15,4 кв.м; „1-21” кімнати відпочинку, площею 19,9 кв.м; „1-22” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-23” санвузлу, площею 2,5 кв.м; „1-24” кімнати відпочинку, площею 17,6 кв.м; „1-25” кімнати відпочинку, площею 18,4 кв.м; „1-26” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-27” відкритої веранди, площею 10,7 кв.м; „1-28” санвузлу, площею 2,5 кв.м; „1-29” кімнати відпочинку, площею 15,8 кв.м; „1-30” кімнати відпочинку, площею 19,8 кв.м; „1-31” санвузлу, площею 2,7 кв.м; „1-32” санвузлу, площею 2,4 кв.м; „1-33” кімнати відпочинку, площею 17,7 кв.м; „1-34” кімнати відпочинку, площею 18,5 кв.м; „1-35” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-36” відкритої веранди, площею 10,6 кв.м; „1-37” санвузлу, площею 2,4 кв.м; „1-38” кімнати відпочинку, площею 15,6 кв.м; „1-39” кімнати відпочинку, площею 19,7 кв.м; „1-40”- санвузлу, площею 2,7 кв.м; „1-41” санвузлу, площею 2,4 кв.м; „1-42” кімнати відпочинку, площею 17,6 кв.м; „1-43” кімнати відпочинку, площею 18,4 кв.м; „1-44” санвузлу, площею 2,6 кв.м.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 10.12.09р. за вх.№32222, згідно якої виклав позовні вимоги в остаточній вищенаведеній редакції.

Представник відповідача у судове засідання не зявлявся, відзив на позов та витребувані судом докази не надав.

Справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва з 14.12.09 р. по 16.12.09 р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши їх в сукупності з вимогами чинного законодавства, суд встановив наступне:

10.11.06р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ „Овідіопольський агробуд” був укладений договір підряду на будівництво, предметом якого було здійснення будівельних робіт.

Так, відповідно до п.1.1 Договору ВАТ „Овідіопольський агробуд” (Підрядник) бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик здійснити будівельні роботи на суму 200000 грн. відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і здати Замовнику в обумовлений цим Договором строк, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівель ний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість.

Вартість виконання будівельних робіт визначається кошторисною документацією (Додаток 2), погодженою сторонами, що є невідємною частиною Договору та складає 200000 грн. Замовник проводить оплату Підряднику виконаних робіт по їх поетапному завершенні згідно з календарним планом, але не пізніше 30 календарних днів після прийому обсягу виконаних робіт та підписання актів приймання-здачі виконаних робіт. Остаточний розрахунок за будівельні роботи Замовником проводиться не пізніше 30 календарних днів після прийому збудованого об'єкта комісією Замовника шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розразахунковий рахунок Підрядника за реквізитами, вказаними в Договорі. У випадку неможливості Замовника розрахуватися з Підрядником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, Замовник має право, а Підрядник не заперечує щодо передачі частини збудованого обєкту йому у власність в рахунок оплати виконаних будівельних робіт. Порядок передачі Замовником частини збудованого обєкту у власність Підряднику має узгоджуватися шляхом укладання сторонами Додаткової угоди до Договору, що є невідємною частиною Договору ( п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору від 10.11.06р. ВАТ „Овідіопольський агробуд” були виконані будівельні роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2007 р. Вартість виконаних будівельних робіт склала 200000 грн. відповідно до узгодженої сторонами договірної ціни на будівництво, складеної за цінами станом на січень 2007 р., зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2007 р.

Однак, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 не розрахувався з ВАТ „Овідіопольський агробуд” за виконані будівельні роботи у встановлений Договором строк.

За твердженням позивача, у звязку з тимчасовими фінансовими труднощами, він звернувся до ВАТ „Овідіопольський агробуд” з проханням відстрочити строк оплати на півроку, на що останній погодився.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 15.04.09 р. ВАТ „Овідіопольський агробуд” звернулось до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з листом вимогою, в якій посилаючись на виконання ним повного обсягу передбачених Договором підряду на будівництво від 10.11.06 р. будівельних робіт, вимагав здійснити повний розрахунок за будівництво обєкту шляхом передачі даного обєкту йому у власність, посилаючись при цьому на умови п. 3.4 Договору підряду на будівництво від 10.11.06 р.

В цьому позивач вбачає наявність своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, яке полягає у оспоренні його права власності на збудований обєкт, що і стало підставою для позивача звернутися до господарського суду з даним позовом.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Проаналізувавши подані до суду позивачем документи та чинне законодавство, яке регулює дані правовідносини суд, вважає заявлені позовні вимоги позивача правомірними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішеннями Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області №427 від 03.03.07 р. та №1487 від 15.04.08 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 в довгострокову оренду терміном на 25 років для будівництва та експлуатаціх обєкту торгівлі (універсального магазину) на території Дальницької сільської ради в с. Грибівка, вул. Середня, 19-б Овідіопольського району Одеської області.

На підставі Договору оренди земельної ділянки від 25.04.08 р., укладеного Позивачем з Дальницькою сільською радою земельна ділянка площею 0,0228 га в с. Грибівка, вул. Середня, 19-б, на якій розташована збудована оспорювана будівля була надана Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 в оренду терміном на 25 років під будівництво.

Також, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на підставі листа замовлення №66/4 було надано Приватному підприємству „Рекон” завдання на проектування будівлі універсального магазину в с. Грибовка, Овідіопольський район, Одеська область, отримано висновки експертизи УНПД ГУМНС України в Одеській області №46-1140 від 01.07.05 р., Державної санітарно-гігієнічної експертизи Овідіопольської районної СЕС №32 від 04.08.05 р., експертизи з питань охорони праці щодо відповідності проекту вимогам нормативно правових актів №51.-01.-31.-1746.05 від 08.08.05 р. ( з урахуванням довідки про усунення зауважень висновку експертизи з питань охорони №51.-01.-31.-1746.05), отримано попередній комплексний експертний висновок №461 від 26.10.05р. та комплексний висновок №461 від 16.11.05р. Укрінвестекспертизи по частині робочого проекту „Універсальний магазин, с. Грибівка. ПП ОСОБА_1.”, висновок Управління архітектури та містобудівної політики Одеської обласної державної адміністрації №02/6-211 від 31.10.05р. щодо робочого проекту універсального магазину в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області, висновок Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області №5754/03-06-09 від 08.11.05 р.

Отже, вищенаведені документи свідчать про те, що саме позивачем були понесені витрати на узгодження містобудівельної та дозвільної документації на будівництво обєкту, а також земельна ділянка відведена саме позивачу під будівництво.

Наявним в матеріалах справи висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 13.11.09 р. №49 Відділу судових експертиз та експертних досліджень Концерну „Камелот” встановлено, що самочинно побудовані будівлі універсального магазину з кімнатами відпочинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за конструктивними та планувальними показниками відповідають діючим на території України Державним будівельним нормам та правилам. При самочинному будівництві будівель універсального магазину з кімнатами відпочинку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 законні права та інтереси інших осіб, відповідно до п.3.25* ДБН 360-92** „Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень”, пп.2.2, 2.4, 2.7 ДБН В.2.2-9-99 „Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення”, згідно з довгостроковим договором оренди землі за вищезазначеною адресою від 25.04.08р., не порушені. Дійсна (реальна) вартість вищезазначеного самочинно збудованого обєкту нерухомості в діючих цінах складає 1231800 грн.

Так, відповідно до п.п. 1,3 ст. 331 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Пунктами 1, 3, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам (п.п. 1, 2 ст.4 Закону України „Про власність” ).

Частиною 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушувати його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги та визнає за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований ним універсальний магазин з кімнатами відпочинку загальною площею 494,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 з огляду на наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують відведення Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки під будівництво, понесення ним витрат на проектно-дозвільну документацію та будівництво, а також відповідність збудованого обєкту діючим на території України Державним будівельним нормам та правилам і не порушення ним прав та законних інтересів інших осіб.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на будівлю універсального магазину з кімнатами відпочинку під №19б, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 494,9 кв.м., що складається із: зазначеного на плані літ. „А-4” - чотириповерхового універсального магазину з кімнатами для відпочинку із відкритою верандою літ „а-4, підвалу літ.”А1”, входом у підвал „а1” та ґанком літ.”а2”, який складається з наступних приміщень:”1-1” вхід у підвал, площею 9,7 кв.м.; „1-2” коридору, площею 15,0 кв.м.; „1-3” електрощитової, площею 3,3 кв.м.; „1-4” санвузлу, площею 4,6 кв.м.; „1-5” підсобної, площею 22,1 кв.м; „1-6”- підсобної, площею 19,4 кв.м; „1-7” санвузлу, площею 4,6 кв.м; „1-8” санвузлу, площею 4,7 кв.м; „1-9”- підсобної, площею 27,0 кв.м; „1-10” підсобної, площею 13,5 кв.м.; „1-11” відкритої веранди, площею 10,7 кв.м; „1-12” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-13”-торгівельного залу, площею 30,3 кв.м; „1-14” кімнати відпочинку, площею 22,2 кв.м.; „1-15” санвузлу, площею 2,6 кв.м.; „1-16” кімнати відпочинку, площею 22,9 кв.м.; „1-17” санвузлу, площею 2,7 кв.м; „1-18” відкритої веранди, площею 10,7 кв.м; „1-19” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-20”- кімнати відпочинку, площею 15,4 кв.м; „1-21” кімнати відпочинку, площею 19,9 кв.м; „1-22” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-23” санвузлу, площею 2,5 кв.м; „1-24” кімнати відпочинку, площею 17,6 кв.м; „1-25” кімнати відпочинку, площею 18,4 кв.м; „1-26” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-27” відкритої веранди, площею 10,7 кв.м; „1-28” санвузлу, площею 2,5 кв.м; „1-29” кімнати відпочинку, площею 15,8 кв.м; „1-30” кімнати відпочинку, площею 19,8 кв.м; „1-31” санвузлу, площею 2,7 кв.м; „1-32” санвузлу, площею 2,4 кв.м; „1-33” кімнати відпочинку, площею 17,7 кв.м; „1-34” кімнати відпочинку, площею 18,5 кв.м; „1-35” санвузлу, площею 2,6 кв.м; „1-36” відкритої веранди, площею 10,6 кв.м; „1-37” санвузлу, площею 2,4 кв.м; „1-38” кімнати відпочинку, площею 15,6 кв.м; „1-39” кімнати відпочинку, площею 19,7 кв.м; „1-40”- санвузлу, площею 2,7 кв.м; „1-41” санвузлу, площею 2,4 кв.м; „1-42” кімнати відпочинку, площею 17,6 кв.м; „1-43” кімнати відпочинку, площею 18,4 кв.м; „1-44” санвузлу, площею 2,6 кв.м.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Овідіопольський агробуд” (67801, Одеська область, Овідіопольський район, с.м.т. Овідіополь, вул. Одеська, 16, код ЄДРПОУ 03578751) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя