Рішення № 82555264, 20.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/16289/17

пр. № 2/759/733/19

20 травня 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова -11»(03115, м. Київ, вул. М.Котельникова, 11), третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Львівська, 8/6) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, та припинити трудові відносини,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2017 р. позивач звернувся до суду із позовними вимогами, якими просить суд: визнати бездіяльність Об`єднання співвласників багатоквар будинку «Котельникова-11» щодо непроведення загальних з" вирішення питання про звільнення Голови Правління «Котельникова-11» ОСОБА_1 неправомірною; зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» провести загальні збори співвласників будинку покладених на нього Статутом обов`язків про обрання нового Голови Правління ОСББ та створенню нового виконавчого органу та вжити заходів щодо внесення відповідачем відповідних змін про звільненню посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»; трудові відносини між ОСОБА_1 і Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» визнати припиненими з 29 серпня 2016 року, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, 7 червня 2016 року було створено ОСББ «Котельникова- 11», та рішенням загальних зборів від 07 червня 2016 року було обрано голову правління ОСББ «Котельникова-11» - ОСОБА_1

Заявою від 29 серпня 2016 року ОСОБА_2 повідомив уповноважений орган ОСББ «Котельникова-11» про своє бажання звільнитися за станом здоров`я в порядку, передбаченому статтею 38 КЗпП України, у зв`язку з чим наказом від 1 вересня 2016 року ОСОБА_2 було звільнено з посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» .

Однак, уповноважений орган ОСББ «Котельникова-11» - загальні збори ОСББ «Котельникова-11» з моменту направлення заяви про звільнення, проведення зборів Правління та видання наказу про звільнення на дату звернення з цим позовом до суду не вчинив будь-яких дій щодо обрання нового Голови Правління ОСББ «Котельникова-11», створення нового виконавчого органу ОСББ «Котельникова-11» та дій щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо звільнення позивача - ОСОБА_2 , чим порушив конституційне право позивача на вільний вибір роботи.

Уповноважений на звільнення Голови Правління ОСББ орган проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і, хоч розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього Статутом обов`язки обрання нового Голови Правління ОСББ і створенню нового виконавчого органу.

З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності ОСББ «Котельникова-11» були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Таким чином, на думку позивача, його право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною 1 статті 38 КЗпП України, а також право щодо вільного вибору праці було порушеним.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 22.01.2018 р. провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін cторони до суду не подавали.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке він отримав.

Відповідачу було направлено ухвалу суду та встановлено строки для подання відзиву на позов.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи - рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке він отримав 26.03.2018 р. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, що підтверджені доказами, які були досліджені судом, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 7 червня 2016 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова-11» та рішенням загальних зборів від «7» червня 2016 року було обрано голову правління ОСББ «Котельникова-11» - ОСОБА_1.

Скликання зборів урегульовані п. 4 Статуту, саме Голова правління скликає загальні збори. Якщо позивач вважає себе Головою правління, він наділений такими повноваженнями. У тому разі, якщо позивач не вважає себе Головою Правління, скликання загальних зборів передбачено п. 4.2 Статуту. Однак, у такому разі позивач визнає легітимність нового Голови Правління та правомірність своєї відставки (складання повноважень).

29 серпня 2016 року голова правління ОСББ «Котельникова-11» ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з займаної посади на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за станом здоров`я (а.с. 4).

29 серпня 2016 року проведено засідання Правління ОСББ «Котельникова-11» на якому вирішено питання про звільнення голови правління ОСОБА_1 за власними бажанням (а.с. 5).

Згідно акту прийому-передачі від 29 серпня 2016 року ОСОБА_1 передав, а заступник Голови Правління Крижанівський А.Ю. прийняв всі документи та печатку ОСББ «Котельникова-11» (а.с. 7-8).

Наказом від 1 вересня 2016 року ОСОБА_2 , було звільнено з посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» за власними бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор обєднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст.38 КзПП, ст.145 ЦК України, ст.ст. 58,60,62 ЗУ «Про господарські товариства» праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обовязок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр.

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до п.п. 2 п. 3.2 Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить обрання членів правління об`єднання та голови правління, членів ревізійної комісії, представників співвласників.

Тобто до розділу 3 підрозділів 3.1 та 3.2 Статуту ОСББ «Котельникова-11» до компетенції загальних зборів належить призначення голови Правління, проте не його звільнення. Єдиною підставою звільнення є наказ про звільнення.

Як уже встановлено, Наказом від 1 вересня 2016 року ОСОБА_2 було звільнено з посади Голови Правління ОСББ «Котельникова-11» за власними бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України (а.с. 6). Даний наказ підписаний в.о. голови правління Крижановським А.Ю. Тобто 1 вересня 2016 року позивач фактично припинив повноваження Голови Правління відповідно до наказу № 03/16 «Про звільнення з роботи», звільнившись за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Позивачем заява від 29 серпня 2016 року про звільнення на підставі статті 38 КзпП України не відкликалася. Фактично трудові відносини між позивачем та ОСББ «Котельникова-11» припинені з 1 вересня 2016 року, отже згідно до приписів трудового законодавства України ОСОБА_2 повністю припинив трудові правовідносини з ОСББ «Котельникова-11» 1 вересня 2016 року.

Оскільки позивачем та відповідачем не заявлено про визнання судом наказу про звільнення недійсним, суд приймає його як належний доказ вивільнення позивача від його трудових обов`язків Голови Правління.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16 ЦК України, ст. 38 КзПП України, ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котельникова -11»(03115, м. Київ, вул. М.Котельникова, 11), третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району управління державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03115, м. Київ, вул. Львівська, 8/6) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, та припинити трудові відносини- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Миколаєць