Рішення № 82552650, 21.06.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"21" червня 2019 р.

Справа № 2012/8618/2012

Провадження № 2/642/544/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року м. Харкова

Ленінський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Сорокіної Ю. В., Бондаренко В.П.

за відсутності позивачів

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника позивачів ОСОБА_4 ,

які повідомлені про день та час розгляду справи

без часті відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод», Приватного акціонерного товариства «Термолайф», Харківської міської ради Харківської області, Державної служби геології та надр України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Прокуратури Харківської області, Державної екологічної інспекції у Харківській області, Жовтневої районної державної адміністрації Харківської міської ради, Головного управління Державної фіскальної служби Харківської області, Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Харківського національного медичного університету, структурний підрозділ Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань, Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради Харківської області, Комунального закладу охорони здоров`я Харківська міська поліклініка №22, Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи, Державного підприємства «Гіпрококс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 Олександровича - директора Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_17 — заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Харківської державної адміністрації, судді Жовтневого районного суду міста Харкова Іванової Ірини Володимирівни, судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова Михайла ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , Журавського ОСОБА_20 , Журавської Людмили Миколаївни, Беккера Марка Львовича, Манілкіна Віталія Валерійовича про усунення небезпеки життю і здоров`ю та відшкодування шкоди, завданої здоров`ю, -

В С Т А Н О В И В:

16.10.2012 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі – позивачі) звернулися до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Харківський коксовий завод», ПАТ «Термолайф» про усунення небезпеки життю і здоров`ю, відшкодування шкоди, завданої їх здоров`ю, в якому просили стягнути солідарно з відповідачів на користь кожного з позивачів грошові кошти в розмірі 8 000 000,00 грн. (загальна сума 24 000 000,00 грн.) в якості компенсації за спричинену шкоду.

В обґрунтування позову зазначили, що мешкають у Жовтневому районі м. Харкова, поряд з їх місцем проживання розташовані виробничі потужності двох підприємств - ПАТ «Харківський коксовий завод», що спеціалізується на виробництві ливарного коксу з низьким вмістом сірки та каменовугільної смоли, та ПАТ «Термолайф», спеціалізацією якого є мінераловатна продукція, у зв`язку з чим становлять підвищену екологічну небезпеку. Зазначену діяльність відповідачі здійснюють незаконно через чисельні порушення санітарних вимог до охорони атмосферного повітря населених міст, Закону України «Про охорону атмосферного повітря», за відсутності державних екологічних експертиз потенційно небезпечного промислового комплексу, відповідних дозволів на викиди забруднюючих речовин, а також порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», внаслідок чого забруднюється навколишнє природне середовище, атмосферне повітря за причин здійснення викидів в атмосферне повітря наступних отруйних речовин: сполуки азоту, діоксиду та інші сполуки сірки, фенолу, формальдегіду та інших. Внаслідок протиправних дій відповідачів ОСОБА_1 має захворювання: остеортроз 1-го сустава, хронічний поліпозний риносинусіт, атеросклеротичний аортокардіосклероз та гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, дегенеративні зміни створом АК і МК; ОСОБА_2 - транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньої мозкової артерії з лівостороннім геміпарезом та її наслідки, гіпертонічна хвороба; ОСОБА_3 – гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, пресбіопія, хронічний коньюктивит, хронічний фарингіт, ДЄП І-ІІ ст. (атеросклеротична+гіпертонічна) з вираженим астеноневротичним синдромом, ХНМК у вертебробазилярному басейні. Зважаючи на зазначене, просили суд усунути загрозу життю, здоров`ю, майну фізичної особи, стягнути солідарно з відповідачів на користь співвідповідачів в рахунок компенсації заподіяної шкоди здоров`ю грошову суму в розмірі 24 000 000,00 грн. по 8 000 000,00 грн. кожному з позивачів (а.с. 1-6, 225 том 1).

17 червня 2013 року ПАТ «Харківський коксовий завод» подано заперечення на позов, в якому зазначило, що вибір місця для будівництва заводу відбувся на підставі Постанови Ради праці й оборони СРСР № 112 від 26.07.1930 р., місце розташування підприємства віднесено до 2 зони (помірного потенціалу забруднення); згідно Звіту ДП «Східний експертно-технічний центр» Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду України № 2571 «Визначення класу небезпеки об`єкту підвищеної небезпеки» ПАТ «Харківський коксовий завод» віднесено до потенційно небезпечного об`єкту, що відповідає п. 5 Постанови КМУ «Про ідентифікацію та декларування небезпеки» № 956 від 11.07.2002 року; виконання підприємством вимог щодо охорони атмосферного повітря підтверджується позитивними висновками санітарно-епідеміологічної експертизи № 85 від 13.02.2006 року та державної екологічної експертизи № 112 від 24.02.2006 року, в якій надано дозвіл на реконструкцію комплексу коксової батареї; діяльність підприємства здійснюється з дотриманням екологічного законодавства та санітарних норм. Крім того, надана позивачами медична документація не свідчить про наявність вини відповідача у виникненні ряду захворювань у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на які вони страждають, оскільки жодна з позивачів ніколи не була працівником ПАТ «Харківський коксовий завод», зважаючи на що не могла набути професійні захворювання під час трудової діяльності на підприємстві, а тому є лише безпідставними припущеннями позивачів, у зв`язку з чим просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (т. 1, а.с. 243-247, т. 2, а. с. 117-118).

22 травня 2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров`я України, Державна служба геології та надр України, Харківська міська рада Харківської області, посилаючись на існування, на думку позивачів, корупційних дій та бездіяльності посадовців вищезазначених установ в ході здійснення контролю за охороною довкілля та природного середовища, у зв`язку з чим до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 5 000 000,00 грн. (т. 4, а. с. 90-96).

Відповідач - Державна служба геології та надр України проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовну відмовити в повному обсязі через правомірність надання дозволів користування надрами, справу розглядати за відсутності свого представника, про що надав суду відповідну заяву. (т. 5, а. с. 24-26, 59).

Відповідач - Міністерство охорони здоров`я України проти задоволення позову заперечував, вважаючи вимоги до МОЗ України безпідставними через відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту протиправної поведінки та факту заподіяння шкоди позивачам з боку відповідача, відсутності причинного зв`язку між діями МОЗ та можливими наслідками, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, справу розглядати за відсутності свого представника, про що надав суду заяву. (т. 5, а. с. 49-50, т. 7 а. с. 70-71).

Відповідач - Міністерство екології та природних ресурсів України надав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позовну відмовити в повному обсязі через відповідність діяльності ПАТ «Харківський коксовий завод», ПАТ «Термолайф» нормам законодавства України, законність дозволів користування надрами та відсутності заперечень з боку громадських організацій та громадян, справу просив розглядати за відсутності свого представника. (т. 5, а. с. 68-70, 112-114).

Представник відповідача Харківська міська рада Харківської області надав до суду письмові заперечення, в яких проти задоволення позову заперечував за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки позов не містить документального підтвердження щодо здійснення впливу шкідливих речовин, речовин в результаті діяльності ПАТ «Харківський коксовий завод», ПАТ «Термолайф» на здоров`я позивачів, а також не надано жодного належного доказу щодо причетності або заподіяння шкоди позивачам з боку Харківської міської ради, у зв`язку з чим просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. (т. 5, а. с. 74-77).

30 вересня 2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Прокуратуру Харківської області, у зв`язку з чим до відповідача заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 10 000 000,00 грн. як жертвам прихованого та не припиненого та не покараного прокуратурою Харківської області злочину проти людства, який триває дотепер (т. 5, а. с. 79-83).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Головне управління Державної фіскальної служби Харківської області, Державну екологічну інспекцію у Харківській області, Жовтневу районну державну адміністрацію Харківської міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, у зв`язку з чим до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 5 000 000,00 грн. (т. 5, а. с. 141-148, 196-197).

Відповідач – Прокуратура Харківської області надав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі через відсутність порушень вимог законодавства України при здійсненні діяльності ПАТ «Харківський коксовий завод», ПАТ «Термолайф», що встановлено проведеними перевірками та рішенням про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.02.2012 року, відсутності доказів протиправного заподіяння шкоди інтересам держави, у зв`язку з чим прокуратурою вжито вичерпних заходів прокурорського реагування, а тому жодних протиправних дій прокуратурою щодо позивачів не вчинено. (т. 5, а. с. 187-190, т. 14, а. с. 137-145).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби Харківської області проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовну відмовити в повному обсязі через відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння шкоди позивачам з боку відповідача, відсутності причинного зв`язку між діями Управління та можливими наслідками у виді ймовірно завданої шкоди, провадження у справі відносно Головне управління Державної фіскальної служби Харківської області просили закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. (т. 5, а. с. 222-224, т. 15 а. с. 90-91).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, закрито в частині позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби Харківської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України. (т. 5, а. с. 225-227).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 грудня 2015 року ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю, скасована. (т. 6, а. с. 82-85).

Відповідач - Державна екологічна інспекція у Харківській області проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовну відмовити в повному обсязі через відсутність належних та допустимих доказів стосовно протиправної поведінки інспекції та факту заподіяння шкоди позивачам з боку відповідача, відсутності причинного зв`язку між діями Інспекції та настанням втрат (т. 6, а. с. 7-9).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Головне управління Державної санепідемслужби у Харківській області, Головне управління державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Харківський національний медичний університет, структурний підрозділ Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань; Департамент охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, Департамент охорони здоров`я Харківської міської ради Харківської області, Харківське обласне бюро судово - медичної експертизи, до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 8 000 000,00 грн.; Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка № 22», у зв`язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 5 000 000,00 грн.; а також Державне підприємство «Гіпрококс», заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 20 000 000,00 грн., (т. 6, а. с. 122-133, 226).

Відповідач - Комунальний заклад охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка № 22» в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи за відсутності свого представника. (т. 6, а. с. 246).

Відповідач - Департамент екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позову стосовно Департаменту відмовити в повному обсязі за незаконності та необґрунтованості вимог позивачів, невідповідності наданої позивачами інформації щодо загального обсягу викидів даним статистики (т. 7, а. с. 4-7).

Відповідач – Департамент (управління) охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позову стосовно Департаменту відмовити в повному обсязі у зв`язку відсутністю належних та допустимих доказів щодо протиправної його поведінки, факту заподіяння шкоди позивачам з боку відповідача, відсутності причинного зв`язку між діями відповідача та настанням втрат, справу розглянути за відсутності представника. (т. 7, а. с. 17-20, 61-68, т. 11 а. с. 78-83).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 10 000 000,00 грн.; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 50 000 000,00 грн. (т. 7 а. с. 22-29, 54).

Відповідачі – директор ПРАТ «Харківський коксовий завод» ОСОБА_8 та генеральний директор ПРАТ «Термолайф» проти задоволення позову заперечували, просили в задоволенні позову відмовити у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів щодо їх особистої протиправної поведінки щодо позивачів, надали письмові заперечення, просили розгляд справи провести за їх особистої відсутності (т. 7, а. с. 100-102, 108-111).

Відповідач Харківське обласне бюро судово - медичної експертизи проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі за причин незаконності та необґрунтованості вимог позивачів, відсутності доводів щодо спричинення шкоди ХОБСМЕ (т. 7, а. с. 139-142).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_9 , заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 10 000 000,00 грн.; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 5 000 000,00 грн.; ОСОБА_15 , заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 8 000 000,00 грн. (т. 7, а. с. 148-164, 204-205).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 лютого 2016 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_21 - директора Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_17 — заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Харківської державної адміністрації, до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 8 000 000,00 грн. (т. 7, а. с. 243-245, т. 8, а. с. 29).

Державне підприємство «Гіпрококс» проти задоволення позову заперечували, просили в задоволенні позову щодо них відмовити в повному обсязі, посилаючись на відсутність протиправної поведінки підприємства, шкоди, причинного зв`язку між ними та вини підприємства; наявності всіх необхідних документів, а також здійснення діяльності відповідно до вимог діючого законодавства України, справу просили розглянути за відсутності представника (т. 8, а. с. 41-43, т. 15, а. с. 55-56).

Відповідачі ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 проти задоволення позову заперечували у зв`язку з відсутністю у них як фізичних осіб будь яких правовідносин, просили справу розглядати за їх відсутності, в задоволенні позову відмовити.(т. 8, а. с. 77, 120, 123-130).

Відповідач - Головне управління Державної санепідемслужби у Харківській області

проти задоволення позову заперечували, просили в задоволенні позову щодо них відмовити в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю (т. 8, а. с. 78-79).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2017 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено суддю Жовтневого районного суду міста Харкова Іванову Ірину Володимирівну, суддю Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_22 , до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 8 000 000,00 грн., справа направлена до Апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності (т. 9, а. с. 248-250, т. 10, а. с. 10-12).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2017 року визначена підсудність Ленінському районному суду м. Харкова (т. 10, а. с. 17-18).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 31.05.2017 року прийнята до свого провадження Ленінським районним судом м. Харкова (т. 10, а. с. 30-31).

Відповідач - суддя Жовтневого районного суду міста Харкова Іванова І. В. просила розглядати справу за її відсутності. (т. 10, а. с. 243).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , до кожного з відповідачів заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 100 000 000,00 грн.; ОСОБА_24 , заявлені позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 50 000 000,00 грн.; ОСОБА_25 , позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 20 000 000,00 грн.; ОСОБА_26 , позовні вимоги про стягнення на користь кожного зі співпозивачів по 8 000 000,00 грн. (т. 11, а. с. 179-181).

Відповідач - Харківський національний медичний університет просив відмовити в задоволенні позову у зв`язку із незаконністю та необґрунтованістю вимог позивачів, про що надав письмові заперечення (т. 14 а. с. 147-155).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2018 року у замінено первісного відповідача – Головне управління Держсанепідемслужби у Харківській області по цивільній справі 2012/8618/2012 на належного відповідача Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області (т. 17, а. с. 128-129).

Заслухавши пояснення представника позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та представників відповідачів Лутай ОСОБА_27 ., Курило В ОСОБА_28 Л., Ковтун А.С., які були присутні в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Справа з 2012 року перебуває на розгляді в судах.

Позивач ОСОБА_2 просила суд розглядати справу без її участі.

Відповідачі, місце проживання та роботи яких були невідомі, оскільки судові повістки повернуті до суду без вручення, були повідомлені про час та місце слухання справи шляхом публікації на веб-сайті судової влади, що відповідає вимогам процесуального законодавства

В судове засідання, яке було призначено на 14.03.2019 року позивачі та їх представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились. Від позивача ОСОБА_3 , надійшла заява, про відкладення слухання справи, оскільки позивач ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_4 мають поганий стан здоров`я. Жодних медичних довідок суду не надали.

В судовому засіданні яке було призначено на 14.05.2019 року суд вислухав пояснення позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , їх представника ОСОБА_4 , представників відповідачів які з`явились до судового засідання, та перейшов до стадії дослідження доказів і була оголошена перерва судового засідання.

В судове засідання яке було призначено на 11.06.2019 року позивачі та їх представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились. Від позивача ОСОБА_3 надійшла заява, про відкладення слухання справи, оскільки позивач ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_4 мають поганий стан здоров`я. Жодних медичних довідок суду не надали.

В статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У відповідності з п.1 Постанови №11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950) (далі - Конвенція) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).

За змістом п.3 вказаної Постанови розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства, відповідно до п.п.10, 11 ч.3 ст.2 ЦПК України, є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 статті 121 ЦПК України передбачено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші). Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що невиконання ними процесуальних обов`язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За змістом ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й осіб які беруть участь у справі.

Суд не зобов`язаний відкладати засідання, якщо представник сторони навіть вперше не з`явився на розгляд і має право ухвалити рішення за наявними у справі матеріалами, про що Вищий Господарський Суд України виклав в своїй постанові від 07 липня 2016 року у справі № 910/21819/15. ВГС України підкреслив, що підставою для відкладення є не відсутність представника сторони, а саме неможливість вирішити спір у судовому засіданні, тобто відкладення справи є правом, а не обов`язком суду. Якщо матеріалів у справі достатньо і суд правильно застосовує при вирішенні спору законодавство, то відсутність представника сторони вже ні на що не впливає. Єдиною умовою в такому випадку для суду, щоб рішення не було скасоване у вищих судових інстанціях, це належне повідомлення сторін та учасників справи про час та місце розгляду справи, зокрема відсутність в матеріалах справи поштових повернень про невручення стороні відповідних повідомлень суду.

В силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи учасники справи повідомлені своєчасно та належним чином і на цих підставах суд вважав за можливе закінчити судовий розгляд без позивачів та представника ОСОБА_4 .

Так в судовому засіданні встановлено.

ПАТ «Харківський коксовий завод» відповідно до Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області зі змінами, код ЄДРПОУ 24481702, є юридичною особою, основним предметом діяльності якої є виробництво та реалізація коксохімічної продукції.

ПрАТ «Харківський коксовий завод» надано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, видані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області строком дії з 25.01.2008 року по 25.01.2013 року (дозвіл № 6310138800-35 від 25.01.2008 року); строком дії з 30.05.2011 року по 25.01.2013 року (дозвіл № 6310138800-247 від 30.05.2011 року); строком дії з 07.11.2012 року по 07.11.2017 року (дозвіл № 6310137900-236 від 07.11.2012 року); строком дії з 16.12.2014 року по 16.12.2021 року (дозвіл № 6310137900-236а від 16.12.2014 року); дозвіл на розміщення відходів у 2014 році, виданий Департаментом екології та природних ресурсів ХОДА, строком дії з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року (дозвіл № 425 від 18.10.2013 року); дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки при виробництві коксу та коксопродуктів, будівництві житлових та нежитлових будівель, виданий Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на строк з 24.05.2013 по 24.05.2018 року (дозвіл № 320.13.63 від 24.05.2013 року; дозволи на спеціальне водокористування на строк з 28.12.2012 по 28.12.2015 року (дозвіл № 6109 від 28.12.2012 року), на строк з 18.11.2015 по 19.11.2018 року (дозвіл № 04.01-10-690 від 18.11.2015 року); спеціальні дозволи на користування надрами від 30.11.2007, від 28.12.2012 року (т. 2, а. с. 33, 35, 162-164, т. 3 а. с. 101, т. 4 а. с. 159, 161, т. 7, а. с. 48-49, 173-176, т. 8, а. с. 13-14).

Згідно висновку ДП «Східний експертно-технічний центр» від 10.10.2006 року АТЗТ «Харківський коксовий завод» не відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки 1 та 2 класа, а є потенційно небезпечним об`єктом; що також підтверджується паспортом потенційно небезпечного об`єкту від 18.03.2010 року (т. 2, а. с. 36-51).

Згідно договору оренди від 20.07.2004 року ПАТ «Харківський коксовий завод» користується земельною ділянкою несільськогосподарського призначення за адресою: м АДРЕСА_1 Харків, АДРЕСА_2 , на підставі рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.09.2003 року № 187/03 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок фізичним та юридичним особам» та XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 року № 54/04 «Про припинення та надання в користування земельних ділянок фізичним та юридичним особам» (т. 4 а. с. 110-113).

Актами перевірки дотримання санітарного законодавства від 14.02.2013, 22.02.2013, 13.03.2013 року встановлено, що діяльність ПАТ «Харківський коксовий завод» відбувається з дотриманням вимог санітарного законодавства (т. 3, а. с. 106-116);

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 11.12.2015 року, діяльність ПАТ «Харківський коксовий завод» відбувається з дотриманням вимог природоохоронного законодавства України (т. 7, а. с. 177-185).

Як вбачається з відповіді Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 23.11.2011 року щодо проведення лабораторних досліджень атмосферного повітря в зоні впливу ПрАТ «Харківський коксовий завод», за результатами лабораторних досліджень від 28.10.2011 року перевищень нормативів ГДК на вміст забруднюючих речовин не виявлено.( т. 1, а. с. 39).

Державною екологічною інспекцією в Харківській області у 2011 році встановлено відсутність у ПрАТ «Харківський коксовий завод» дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на основі технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей, вжито заходів щодо усунення виявлених порушень ( т. 1, а. с. 44-45, 50, 51, 139-140, 143-144); на момент проведення перевірки ПрАТ «Харківський коксовий завод» у 2012 році представлено дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області строком дії з 07.11.2012 року по 07.11.2017 року. (т. 1, а. с. 135-136, т. 2, а. с. 32).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 21.09.2005 року № 1178 АТЗТ «Харківський коксовий завод» надано дозвіл на будівництво відкритого майданчику для збереження сипучих матеріалів та реконструкції комплексу коксової батареї 4біс по Карачівському шосе АДРЕСА_3 44 (т. 2, а. с. 12).

Висновком Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції № 85 від 13.02.2006 року робочий проект «Реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс» АТЗТ «Харківський коксовий завод» був погоджений (т. 2, а. с. 13-18).

Висновком Державної екологічної експертизи Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області № 112 від 24.02.2006 року робочий проект «Реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс» АТЗТ «Харківський коксовий завод» був погоджений (т. 2, а. с. 19-21).

За результатами громадської екологічної експертизи, проведеною Харківською обласною організацією Українського товариства з охорони природи від 28.04.2008 року встановлено, що проект реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс» АТЗТ «Харківський коксовий завод» був розроблений відповідно до вимог діючого законодавства України, відповідає нормам та правилам, державним та відомчим стандартам; реконструкція підприємства не призведе до погіршення екологічного стану природного середовища району (т. 2, а. с. 22-28).

Висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України від 29.12.2006 року робочий проект «Реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс» АТЗТ «Харківський коксовий завод» відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України (т. 2, а. с. 29-31).

Висновком Державної екологічної експертизи Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області № 132 від 28.11.2012 року діяльність ПАТ «Харківський коксовий завод» щодо впливу на навколишнє середовище є екологічно допустимою. (т. 2, а. с. 216-224).

Згідно Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.07.2009 року ПАТ «Харківський коксовий завод» в наявності дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2008, 2009 роки, розроблені та затверджені реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, в цілому місця для тимчасового складування відходів 1-4 класів небезпеки відповідають санітарно-екологічним вимогам; санітарно-епідеміологічний стан підвідомчої території задовільний, винесено припис (т. 3, а с. 13-27).

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.09.2010 року ПАТ «Харківський коксовий завод» санітарно-епідеміологічний стан підвідомчої території задовільний, має місце невиконання деяких приписів. (т. 3, а. с. 29-41).

Як вбачається з Акту перевірки стану цивільного захисту (цивільної оборони) та техногенної безпеки з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров`я населення, навколишнього природного середовища в Харківській області від 09.08.2011 року, Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.08.2011 року ПАТ «Харківський коксовий завод» санітарно-епідеміологічний стан підвідомчої території задовільний, в наявності паспортизація та інвентаризація промислових відходів, їх зберігання відбувається відповідно до вимог діючого законодавства, наявні порушення щодо розробки плану оргтехзасобів, розробки документації, ведення облікового журналу, про що винесено припис (т. 3, а. с. 63-75, т. 6, а.с. 152).

Згідно Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.09.2011 року ПАТ «Харківський коксовий завод» здійснює діяльність в цілому відповідно до вимог діючого законодавства України, в наявності дозвіл на викиди забруднюючих речовин, відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на основі технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей, винесено припис (т. 6, а с. 27-34).

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.10.2011 року встановлено, що ПАТ «Харківський коксовий завод» допущені порушення тимчасового зберігання відходів, приписи виконано (т. 3, а. с. 42-62).

Згідно відповідям на депутатські звернення Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 05.02.2012 року, від 16.05.2011 року остання здійснює контроль за забрудненням атмосферного повітря, перевірками ПрАТ «Харківський коксовий завод» встановлено відсутність перевищення нормативів ГДК за вмістом пилу неорганічного, бензолу, толуолу, аміаку, ангідриду сірчистого, формальдегіду, фенолу, азоту діоксиду та вуглецю оксиду, вміст сірководню та сажі не виявлено; в 2011 році було виявлено перевищення ГДК за вмістом пилу неорганічного, аміаку та азоту діоксиду, прийняті міри щодо усунення зазначених порушень. (т. 1 а. с. 40-42), нормативних документів щодо порядку і методики оцінки фактичного стану озеленення санітарно-захисних зон не існує (т. 1, а. с. 43).

Згідно відповідям Державної служби геології та надр України від 09.12.2014 року, 13.02.2015 року ПрАТ «Харківський коксовий завод» виробничі стоки утилізує відповідно до договору від 28.04.2011 року із КП «Харківкомуночиствод», стосовно погоджень на забудову площ залягання Новожанівського родовища питних підземних вод не звертався; спеціальні дозволи на користування надрами для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод не надавались; в наявності спеціальний дозвіл на користування надрами № 5696 від 28.12.2012 року для видобування технічних підземних вод Новожанівського родовища (т. 4, а. с. 114-117, 132-134).

Відповідно до Статуту ПАТ «Термолайф» є юридичною особою, ЄДРПОУ 34015182, видам діяльності якої є торгівля нафтопродуктами, виробництво будівельних і облицювальних матеріалів, продукції виробничо-технічного призначення тощо.

ЗАТ (ПАТ) «Термолайф» надано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, Міністерством екології та природних ресурсів України строком дії з 23.11.2009 року по 23.11.2014 року (дозвіл № 6310137900-117 від 23.11.2009 року); строком дії з 23.10.2014 року по 23.10.2021 року (дозвіл № 6310137900-117 від 23.10.2014 року), а також дозвіл на виконання робіт та дозвіл на експлуатацію, видані Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області на строк з 04.06.2014 по 03.06.2019 року (дозвіл № 459.14.63 від 04.06.2014 року, дозвіл № 460.14.63 від 04.06.2014 року,); дозволи на спеціальне водокористування на строк з 05.03.2015 по 05.03.2018 року (дозвіл № 04.01-10-386 від 05.03.2015 року), (т. 3, а. с. 97, 99-100, т. 7 а. с. 42-45, 198-200).

Згідно відповіді Жовтневого районного відділу Головного управління держтехногенбезпеки у Харківській області від 19.03.2012 року ЗАТ «Термолайф» є потенційно небезпечним об`єктом (т. 2, а. с. 169-170).

Згідно договору оренди від 21.10.2013 року ПАТ «Термолайф» користується земельною ділянкою несільськогосподарського призначення за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44, на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року № 1202/13 «Про надання фізичним та юридичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» (т. 4 а. с. 104-109).

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ «Термолайф» у підприємства в наявності дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2012 рік, в наявності паспортизація та інвентаризація промислових відходів та реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, суттєві порушення не виявлені (т. 2, а. с. 235-251).

Як вбачається з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 05.06.2014 року, Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 18.11.2015 року ПрАТ «Термолайф» у підприємства в наявності дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів, в наявності паспортизація та інвентаризація промислових відходів та реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, перевищення встановлених ГДВ не виявлено, інші порушення не виявлені (т. 6, а. с. 35-52, т. 7, а. с.165-171).

Згідно відповіді Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області від 08.12.2011 року екологічна експертиза об`єктів ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ЗАТ «Термолайф» не проводилась, діючим законодавством не передбачена обов`язковість проведення такої експертизи, робочий проект водопостачання будівель та споруд ЗАТ «Термолайф» отримав позитивний висновок Харківської обласної СЕС від 05.10.2007 року № 1081, про що зазначено у висновку державної екологічної експертизи від 01.02.2008 року № 642. (т. 1, а. с. 46-49, 130-134, 137-138, 141-142).

Актом Відділу Державного пожежного нагляду Жовтневого районного відділу від 31.10.2010 року встановлено ряд порушень вимог нормативних документів, що мають місце на об`єкті ЗАТ «Термолайф», у зв`язку з чим винесено припис, вимоги припису виконані підприємством в строк у повному обсязі, згідно Акту № 43 від 28.03.2011 року про перевірку додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки встановлена відсутність будь-яких порушень (т. 6, а. с. 153-159).

Згідно Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.07.2011 року ЗАТ «Термолайф» відсутній дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 рік, паспортизація та інвентаризація промислових відходів, реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів розроблені, але не погоджені Державним управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, зроблені приписи, перевищень встановлених нормативів ГДВ не виявлено (т. 3, а с. 4-10).

З Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.10.2011 року ПрАТ «Термолайф» вбачається, що паспортизація та інвентаризація промислових відходів, реєстрові карти об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів розроблені, але не погоджені Державним управління охорони навколишнього природного середовища у Харківській області, термін виконання приписів триває (т. 3 а. с. 1-3).

З листів Державної екологічної інспекції України від 29.04.2015, 04.12.2014 року вбачається, що ПАТ «Термолайф» та ПАТ «Харківський коксовий завод» здійснюють свою діяльність з дотриманням вимог природоохоронного законодавства на підставі дозволів та договорів, виявлені деякі порушення, а саме: самовільне використання підземної води з артезіанських свердловин у 2012 році та відсутність розробленої та затвердженої зони санітарної охорони на свердловині, про що здійснені приписи; перевищення встановлених нормативів ГДВ та порушення правил експлуатації ПГОУ не виявлено (т. 4, а. с. 125-126, 138).

Листом Головного управління статистики у Харківській області від 03.03.2016 року надано інформацію щодо обсягів викидів забруднювальних речовин та парникових газів від стаціонарних джерел забруднення за 2014-2015 роки ПРАТ «Термолайф» та ПАТ «Харківський коксовий завод» (т. 9 а. с. 189-198).

Постановою Жовтневого ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 13.07.2013 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12013220500001405 від 17.05.2013 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо забруднення довкілля ПРАТ « Харківський коксовий завод» та ПРАТ «Термолайф» закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. (т. 2, а. с. 119-120, т. 5 а. с. 92-99).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має захворювання: остеортроз 1-го зап`ястного суглобу (консультативний висновок 31-ї міської клінічної лікарні м. Харкова (т. 1 а. с. 8); виражену деструкцію, повне відшарування сітківки задньої мембрани ока, ознаки ПВХРД (висновок Центру офтальмологічної діагностики «Зір» від 20.11.2010 року (т. 1 а. с. 7); хронічний поліпозний риносинусит, фарингіт (висновок 30-ї міської клінічної лікарні м. Харкова (т. 1 а. с. 9); ознаки атеросклеротичного аортокардіосклерозу та гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, дегенеративні зміни стулки АК і МК, ознаки адипозу печінки, хронічного холециститу (висновок КП «Обласна клінічна лікарня – центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 25.09.2012 року (т. 1, а. с. 10).

ОСОБА_2 має захворювання: транзиторна ішемічна атака в басейні правої середньої мозкової артерії з лівостороннім геміпарезом та її наслідки, гіпертонічна хвороба 3 ступеню, церебральний атеросклероз, ішемічна хвороба серця, кардіосклероз (виписка Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги від 06.03.2009 року, довідка НПМЦ Харківського національного медичного університету(т. 1 а. с. 12, 13).

ОСОБА_3 страждає на захворювання: гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, пресбіопія, хронічний коньюктивит, гіпертонічна ангіопатія сітківки, хронічний фарингіт, ДЄП І-ІІ ст. (атеросклеротична+гіпертонічна) з вираженим астеноневротичним синдромом, ХНМК у вертебробазилярному басейні (висновок Клініки Харківського НДІ гігієни праці та профзахворювань ХНМУ» від 22.09.2011 року (т. 1, а. с. 14).

З листа Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України від 16.12.2010 року вбачається, що вміст токсичних хімічних речовин в Жовтневому районі м. Харкова не перевищує нормативних значень, ступень забруднення ґрунту оцінюється як «слабкий» (т. с. 6, а. с. 147- 151).

Згідно листу Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 08.07.2014 року показники захворюваності органів дихання мешканців Жовтневого району м. Харкова на території обслуговування КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 22», КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 3», КЗОЗ «Харківський обласний клінічний онкологічний центр» практично в два рази нижчі за середні показники по місту, показники захворюваності по іншим класам хвороб та окремих нозологічних формах не суттєво відрізняються від середніх показників по місту, що також підтверджується листом Харківської обласної державної адміністрації від 01.04.2015 року (т. 4, а. с. 118-123).

Зі Звіту про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають в районі обслуговування лікувально профілактичного закладу за 2011 рік, вбачається, що у Орджонікідзевському районі м. Харкова за даними Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка № 9» під диспансерним наглядом перебували 1021 осіб на кінець звітного року із захворюванням на злоякісні новоутворення; у Жовтневому районі м. Харкова за даними Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка № 22» під диспансерним наглядом із зазначеним захворюванням перебували 829 осіб. (т. 2, а. с. 184-216).

Як вбачається з показників рівня захворюваності населення на серцево-судинні, бронхо-легеневі, ендокринні та онкологічні захворювання по району діяльності Комунального закладу охорони здоров`я «Харківська міська поліклініка № 22» на 100 тис. населення Жовтневий район займає в м. Харкові останнє місце в м. Харкові з онкологічних захворювань з показником 284,8, в той час як в найбільша кількість зареєстрована у Дзержинському районі м. Харкова з показником 419,0; хвороби ендокринної системи з показником 1204,4, найбільший показник зареєстрований у Московському районі м. Харкова в розмірі 1412,3; хвороби системи кровообігу з показником 5275,9, найбільший показник зареєстрований у Московському районі м. Харкова в розмірі 15830,4; хвороби органів дихання з показником 11715,4, найбільший показник зареєстрований у Московському районі м. Харкова в розмірі 21638,7 (т. 2, а. с. 8-11).

З вищенаведених досліджених письмових доказів вбачається, що загалом діяльність відповідачів контролюючими органами була оцінена як така, що відповідає вимогам діючого законодавства. Суттєвих порушень в діяльності не встановлено. Приписи контролюючих органів були виконані.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч 1. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язки сторін з доказування розподіляються таким чином: позивач повинен доказати факти, що свідчать про існування правовідносин, з приводу яких виник спір, і про порушення відповідачем прав і законних інтересів позивача; відповідач же повинен доказати ті факти, на які він посилається, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову.

Відповідно до статті 282 ЦК України фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

Положеннями частин першої – третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, положення ст. 1167 ЦК України містять загальні підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди можливе у випадку порушення прав особи, наявності ознак неправомірності або протиправності в діях осіб, які порушують ці права, та доведеності особою втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ.

При цьому, згідно з презумпцією заподіювача шкоди відсутність вини у своїх діях доводить відповідач.

Під час розгляду справи не встановлено будь-яке порушення у діях відповідачів, яке б призвело до забруднення навколишнього природного середовища, яке у подальшому могло спричинити шкоду здоров`ю позивачів.

Позивачі у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надали суду належних і допустимих доказів на підтвердження заподіяння шкоди їх здоров`ю саме діяльністю відповідачів і про наявність причинно-наслідкового зв`язку між її захворюваннями та можливими викидами шкідливих речовин в атмосферне повітря. Доводи позивачів в цій частині ґрунтуються на припущеннях, що не може бути правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Оскільки доказів протиправності дій відповідачів позивачі не надали, як і наявності шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) і шкодою, а також позивачами не обґрунтовано розмір моральної шкоди, то підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не має.

Доводи позивачів про те, що вищезазначені дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на розміщення відходів на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки при виробництві коксу та коксопродуктів, будівництві житлових та нежитлових будівель, на спеціальне водокористування, на користування надрами, видані державними органами ПАТ «Термолайф» та ПАТ «Харківський коксовий завод», були видані відповідачам з порушенням вимог закону, що діяв станом на час їх надання, а також органами та особами, які діяли за межами їх компетенції, не є обґрунтованими, оскільки дані дозволи є діючими, в установленому законом порядку не оскаржені та не скасовані, будь-які висновки контролюючих органів щодо неправомірності зазначених дозволів в матеріалах справи відсутні.

Також, судом не заперечується можливості набуття позивачами встановленого ряду захворювань у зв`язку з факторами впливу зовнішнього середовища. Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що беззаперечно свідчать про заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 саме діяльністю відповідачів та наявністю причинного зв`язку між захворюваннями позивачів та можливими викидами відповідачами шкідливих речовин в атмосферне повітря.

Позивачами не надано доказів, з яких вбачається, що у зв`язку з діяльністю відповідачів розміри викидів шкідливих речовин були перевищені за допустимі.

Проте, відповідачами у справі були надані документи та матеріали, які свідчать про дотримання відповідачами встановлених норм та відсутність факту забруднення оточуючого середовища, зазначені докази в установленому законом порядку не спростовані.

Також, оцінюючи аргументи позивача, суд, в тому числі, керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., N 303-A, параграф 29).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідачів на користь держави судових витрат по сплаті судового збору, оскільки відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. , ст. ст. 12,13, 48, 76,82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 417 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод», Приватного акціонерного товариства «Термолайф», Харківської міської ради Харківської області, Державної служби геології та надр України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Прокуратури Харківської області, Державної екологічної інспекції у Харківській області, Жовтневої районної державної адміністрації Харківської міської ради, Головного управління Державної фіскальної служби Харківської області, Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Харківського національного медичного університету, структурний підрозділ Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань, Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради Харківської області, Комунального закладу охорони здоров`я Харківська міська поліклініка №22, Харківського обласного бюро судово - медичної експертизи, Державного підприємства «Гіпрококс», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 Андрія Олександровича - директора Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_17 — заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Харківської державної адміністрації, судді Жовтневого районного суду міста Харкова Іванової Ірини Володимирівни, судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова ОСОБА_30 , ОСОБА_19 , Журавського ОСОБА_31 Михайловича, Журавської Людмили Миколаївни, Беккера Марка Львовича, ОСОБА_26 про усунення небезпеки життю і здоров`ю та відшкодування шкоди, завданої здоров`ю – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 21 червня 2019.

Суддя А.М. Гримайло