Рішення № 8254279, 09.02.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2010 р. Справа № 17/356/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Котович Т.Ю., довіреність № 01/33-161 від 30.12.09р.;

від відповідача –Мельничук Г.Б., довіреність № 12/22568;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/356/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії, ( юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; поштова адреса: м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94),

До відповідач: Науково –дослідного експерно-криміналистичного центру при Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, (54003, м.Миколаїв, вул. Акіма, 2-а),

про: стягнення заборгованості.,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” в особі філії (надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Науково –дослідного експерно-криміналистичного центру при Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості.

При цьому позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 44/2637 від 17.07.2007р. про постачання електричної енергії (далі Договір), який діє до теперішнього часу.

В п. 2.1 Договору зазначено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинними законодавчими актами України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку

Згідно п. 2.2.2 Договору Позивач зобов'язався постачати Відповідачу (Споживачу) електроенергію як різновид товару.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору Відповідач зобов'язався своєчасно знімати та надавати по встановленій формі у Енергопостачальну організацію показання розрахункових лічильників 10 числа щомісячно, а також здійснювати щомісячні платежі за спожиту електроенергію у межах величини місячного електроспоживання шляхом перерахування коштів на розподільний рахунок Енергопостачальної організації до 25 числа по тарифам, діючим на день розрахунку.

Відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ Позивачем здійнювався розрахунок Споживача на підставі даних про фактичне споживання електроенергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку Споживача, про що свідчать рахунки за вересень-грудень 2009 р., які були нарочно вручені представникам Відповідача (копії додаються).

На підставі вищевказаного позивач відпустив відповідачу активної електричної енергії за період вересень-грудень 2009р. у кількості 34160 кВт.г. на суму 24327, 79 грн. (враховуючи податок на додану вартість), що підтверджується актами про використану електричну енергію за вересень-грудень 2009 р.

Отже, відповідач зобов'язання за Договором щодо здійснення розрахунку належним чином не виконував, оплату рахунків за використану електроенергію протягом вересня-грудня 2009 р. в повному обсязі не здійснював. У вересні 2009 р. частково споживач оплатив 1300 грн.

У зв'язку з цим, за відповідачем станом на 21.12.2009 р. існує борг за спожиту активну електроенергію, розмір якого складає 23027 грн. 79 коп., враховуючи податок на додану вартість.

Також, згідно п. 6.33 ПКЕЕ та «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.02. № 19, зареєстрованої в Міністрерстві юстиції України 01.02.02. № 93/6381 (далі - Методика), Споживач повинен розраховуватись за перетікання реактивної електроенергії з Електропередавальною організацією.

На підставі Методики між відповідачем та електропередавальною організацією 06.09.2007р. був укладений Додаток № 5 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

На підставі Договору та Додатку № 5 Енергопостачальна організація відпустила споживачу реактивної електричної енергії в кількості і на умовах, вказаних в Договорі. Дане підтверджується актами про використану електроенергію, які надавались Відповідачем (копії додаються).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору, Додатку № 5 до нього відповідач спожив реактивної енергії в період з вересня по грудень 2009 р. у кількості 44342 кВАр/год. (копії актів про використану електроенергію додаються) на загальну суму 2066,54 грн. в т.ч. ПДВ-20 %.

Відповідно до п.п. 3.1 Договору та п. 4.1.1 ПКЕЕ, відповідач зобов'язався здійснювати щомісячні платежі за спожиту реактивну електроенергію у межах величини місячного електроспоживання шляхом перерахування коштів на розподільний рахунок Енергопостачальної організації до 25 числа по роздрібним тарифам, діючим на день розрахунку з урахуванням податку на додану вартість.

Рахунки за спожиту реактивну електричну енергію з вересня по грудень 2009 р. були отримані відповідачем нарочно, про що свідчать підписи відповідальних осіб про їх отримання. Але оплату по цим рахункам відповідач не проводив.

У зв'язку з цим, за відповідачем станом на 21.12.2009 р. існує борг за реактивну електроенергію у розмірі 2066 грн. 54 коп.

Крім того, пунктом 4.2.1 Договору та частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також три відсотки річних з простроченої суми.

На підставі вищевказаного, відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням індексу інфляції, нарахованої за період жовтень-грудень у сумі 299 грн. 20 коп. та 3-х % річних, сума яких складає 72 грн. 80 коп.

На підставі вищевикладеного, за Відповідачем станом на 21.10.2009 р. існує заборгованість у розмірі 25466,33 грн. (за спожиту активну електроенергію - 23027,79 грн.; за реактивну електроенергію - 2066,54 грн.; інфляційні витрати - 299,20 грн.; З % річних - 72,80 грн.)

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладенні Договору, повинні виконуватися належним чином та відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі та копії платіжних доручень на підтвердження оплати суми основної заборгованості у розмірі 25094 грн. 33 коп.

Таким чином, в частині стягнення суми основної заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 49, п.п. 1-1 ст. 81, ст.ст 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 25094 грн. 33 коп. –припинити.

2.          Стягнути з Науково –дослідного експерно-криміналистичного центру при Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, 54003, м.Миколаїв, вул. Акіма, 2-а (код 25574110) збитки від інфляції у розмірі 299 грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 72 грн. 80 коп., державне мито у розмірі 254 грн. 66 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КП «Приватбанк», МФО 326610 код 24789699.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя