Рішення № 82542689, 07.06.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9967/17

Провадження № 2/344/562/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Добра-Справа”, ПП “Коврижних”, ТОВ “ЗАХІД-СПЕЦ-БУД” про визнання майнових прав на об”єкт інвестування, а саме двохкімнатну квартиру, площею 68 кв.м., що розташована на першому поверсі в незавершеному будівництвом будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Добра-Справа”, ПП “Коврижних” про визнання майнових прав на об”єкт інвестування, а саме двохкімнатну квартиру, площею 68 кв.м., що розташована на першому поверсі в незавершеному будівництвом будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивуює тим, що 15.07.2013 року між нею та ОСОБА_2 був укладений Договір відступлення права вимоги (цесії), посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Данилів Т.Д. за реєстраційним № 1332. За цим договором позивачка отримала право вимоги за Попереднім договором посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Данилів Т.Д. за реєстраційним № 2832. У 2005 році між ОСОБА_2 та ПП «Коврижних» було укладено договір про пайову участь у будівництві 27-ми квартирного будинку по АДРЕСА_1 . За умовами договору він придбав та сплатив повну вартість за двохкімнатну квартиру на першому поверсі, загальною площею 68 м.кв. За договором Забудовник зобов”язується своїми силами і засобами збудувати та ввести в експлуатацію та передати об”єкт інвестування Пайовику. Базова вартість квартири становила 136 000 грн., згідно п.2.2. Договору, які він одноразово повністю проплатив до підписання цього договору.

Оскільки, термін здачі закінчився, ОСОБА_2 були виконані всі зобов”язання за договором, а об”єкт не був збудований і змінився директор ПП “Коврижних” ( ОСОБА_3 ) 01.11.2010 року між ОСОБА_2 та новим директором ПП «Коврижних» був укладений Попередній Договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО Данилів Т.Д. за реєстраційним № 1332, предметом якого було зобов”язання сторін укласти та нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу двохкімнатної квартири на першому поверсі за адресою АДРЕСА_1 (площею 68 м.кв.). Термін здачі будинку в експлуатацію 1 квартал 2012 року. Та було підтверджено факт проведення розрахунку за цю квартиру. На день подання позову будинок не збудований і квартира у експлуатацію не здана. Зазначає, що у 2013 році частина дольовиків звернулись до Івано-Франківського міського суду з позовом до відповідача ПП «Коврижних» (який теж укладав договори про дольову участь у будівництві цього ж будинку) про визнання права власності на квартири, зобов`язання виконати умови договору про пайову участь у будівництві, визнати дії по зміні площ квартири неправомірними, зобов`язати здати будинок в експлуатацію. Позивач із частиною інших дольовиків виступав у даній справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.03.2013 року зобов`язано ФОП ОСОБА_4 та ПП «Коврижних» виконати умови цих договорів. Пайовики виконали умови договорів шляхом внесення готівкових коштів, а відповідачі умови договору не виконали, не здали в експлуатацію будинок, чим порушили законні права позивачів у справі.

11.11.2013 року зареєстровано Статут Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа», метою діяльності якого є забезпечення та захист законних паїв та інтересів членів кооперативу спрямованих на вчинення необхідних дій щодо належного обслуговування та утримання будинку по АДРЕСА_1 . Засновниками стало декілька осіб, які укладали договір із ПП «Коврижних» про пайову участь у будівництві.

У вересні 2014 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа». Починаючи з 2005 року на цій земельній ділянці знаходиться незавершений будівництвом дев`яти поверховий будинок, який спорудився силами ПП «Коврижних» із залученням додаткових коштів окремих дольовиків, в тому числі і коштами позивача за період з 2005 по 2011 роки.

03.01.2017 року за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, цей незавершений будівництвом будинок перереєстрований на Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа». У підставі перереєстрації вказано, що об`єкт 57% готовності, згідно даних ПП «БТІ «Експерт» від 27.12.2016 року та декларації про початок виконання будівельних робіт від 09.12.2015 року.

Таким чином, позивачка виконала всі умови договору шляхом внесення готівкових коштів, а відповідач ПП «Коврижних» умов договору не виконав – не здав будинок в експлуатацію, чим порушив права позивача. Відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» не визнає права позивача на вищевказану обумовлену договором квартиру, на сайтах продажу житла розміщено інформацію про продаж квартир у цьому будинку із зазначенням, що вільними залишилось 20 квартир. Тому виникає реальна загроза по відчуженню майнового права на квартиру, яка повністю оплачена позивачем. На сьогоднішній день позивач позбавлений права користуватись та розпоряджатись своїм майном. Позивач вважає, що обома відповідачами порушені права та інтереси на отримання об`єкту інвестування, що підтверджує належне виконання своїх обов`язків по договору позивачем, тому він звернувся до суду та просив визнати за ним майнові права на об”єкт інвестування, а саме двохкімнатну квартиру, площею 68 кв.м., що розташована на першому поверсі в незавершеному будівництвом будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

26.03.2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що твердження позивача, що ОСОБА_2 у 2005 році уклав з ПП “Коврижних” договір про пайову участь у будівництві 27-ми квартирного будинку по АДРЕСА_1 , придбав та сплатив повну вартість за двокімнатну квартиру на першому поверсі, загальною площею 68 м.кв. не заслуговує на увагу. Оскільки, договір №б/н від 10.01.2006 року про пайову участь у будівництві не є інвестиційним договором, кошти, які за твердженням позивачем були сплачені, були зараховані за іншим правочином — попереднім договором, який є також новацією по відношенню до договору про пайову участь. Отже, договір №б/н від 10.01.2006 року про пайову участь у будівництві є неоплаченим та за ним не виникають жодних прав та обов”язків, оскільки він фактично припинився в силу укладеного іншого правочину щодо того ж самого об”єкту.

01.11.2010 року між ОСОБА_2 та ПП “Коврижних” було укладено Попереній договір, предметом якого є взаємний обов”язок сторін укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу квартири (Основний договір), що розташована в будинку, який знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , протягом трьох місяців після введення будинку в експлуатацію. В подальшому, 15.07.2013 року, право вимоги за цим договором ОСОБА_2 відступив на користь позивача. Таким чином між сторонами склались відносини за Попереднім договором від 04.11.2010 року з приводу домовленості у майбутньому укласти Основний договір, п. 5.8. Попереднього договору. Відповідно до п. 1.1. та п.2.2. укладеного між ОСОБА_2 та ПП “Коврижних” Попереднього договору від 04.11.2010 року сторони зобов”язались у майбутньому, але не пізніше як до 1 кварталу 2002 року, укласти договір купівлі-продажу квартири(Основний договір). Проте, між сторонами у строк визначений Попереднім договором не було укладено Основного договору. Оскільки, Основного договору сторони не уклали, то в силу ст. 635 ЦПК України всі попередні зобов”язання припинилися ще 01.01.2012 року та відповідно у позивача не можуть існувати будь-які права на квартиру, які в свою чергу можуть бути порушені і потребувати захисту в суді. Виходячи з умов попереднього договору у позивача не могло виникнути майнових прав на квартиру на підставі такого договору, а з моменту його припинення він тільки має право на повернення сплачених коштів, якщо такі було сплачено, і тільки по відношенню до ПП “Коврижних”, а не до ЖБК “Добра справа”. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі(а.с.84-86).

26.03.2018 року представник ЖБК “Добра справа” подав заяву відповідно до якої просив застосувати строк позовної давності (а.с.87, 88).

27.03.2018 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ “ЗАХІД-СПЕЦ-БУД” (а.с.91).

19.06.2018 року позивач надав відповідь на відзив (а.с.124-161).

19.06.2018 року представник ПП “Коврижних” надав заяву про застосування строків позовної давності (а.с.162).

Представники позивачки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Тинів І.Д. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задоволити з підстав наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОК «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на відзив та заяву про застосування строків позовної давності.

Представник відповідача ПП «Коврижних» просив застосувати строк позовної давності, відмовити в задоволенні позову, посилаючись на письмові пояснення(а.с.162).

Представник відповідача ТОВ “ЗАХІД-СПЕЦ-БУД” в судове засідання не з”явився з не відомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про день та час слухання справи.

Заслухавши представників позивачки, представників відповідачів, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений у частині другій статті 16 ЦК України.

Згідно ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України, яка регулює свободу договору передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

01.11.2010 року ПП «Коврижних» та ОСОБА_2 уклали Попередній договір, п.1.1. предметом якого є взаємний обов`язок сторін укласти та нотаріально посвідчити Договір купівлі-продажу квартири (надалі Основний договір), що розташована в будинку, який будується за адресою: м. Івано АДРЕСА_1 , протягом трьох місяців після введення продавцем будинку в екплуатацію.

Згідно п.1.3. Продовження терміну укладення Основного договору допускається за додатковим погодженням між сторонами, яке має бути оформлено відповідною угодою.

Відповідно до п. 1.4 договору, предметом договору є двохкімнатна квартира, що знаходиться на I (першому) поверсі і згідно технічної документації має загальну площу 68,0 кв.м. та споруджується на земельній ділянці біля будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.6 договору покупець зобов`язується після реєстрації права власності на квартиру за продавцем та отримання ним документів, що підтверджують право власності на об`єкти, які зазначені вище, купити цю квартиру у продавця за ціну (суму) та на умовах, зазначених у цьому договорі та в додаткових договорах до нього, які можуть бути укладені в подальшому.

Згідно п. 2.1 договору, вартість двохкімнатної квартири становить 136 000,00 грн.

П. 2.2. сторони договору зобов”язуються укласти договір купівлі-продажу квартири, яка зазначена вище , не пізніше 30-ти днів з моменту здачі будинку в експлуатацію, отриманих продавцем документів власності на квартиру, про що продавець зобов”язаний протягом п”яти днів попередити про це покупця, але не пізніше як до І кварталу 2012 року.

Відповідно до п. 2.3 сторони цього договору також погоджуються, що термін для укладення договору купівлі-продажу квартири може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що укладається додатковий договір.

П. 2.4. на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення Договору купівлі-продажу квартири покупець передає продавцю, документи що підтверджують здійснену покупцем оплату вартості квартири, а саме, договір купівлі-продажу №б/н від 10.01.2006 року.

Згідно з п. 3 договору продавець зобов`язується у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації виконати будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи у відповідності з будівельними нормами і правилами, і ввести будинок в експлуатацію у IV кварталі 2011 року, укласти Основний договір та передати у власність покупця вказану квартиру на умовах даного Договору до І кварталу 2012 року.

Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту оплати коштів за дану квартиру.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження б”єктів нерухомого майна щодо об”єкта нерухомого майна, 12.09.2014 року зареєстровано право власності та 15.09.2014 року видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 -Франківську Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа». Земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку(а.с.16-18 матеріалів).

Отже, позивач звернувшись з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Добра справа» просить визнати за нею майнові права на об`єкт інвестування, а саме, двохкімнатну квартиру загальною площею 68,00 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на Попередній договір укладений 01.11.2010 року, проте, жодних зобов”язань за цим договором ОК “ЖБК “Добра справа”, а ні перед позивачкою, а ні перед ОСОБА_2 за договором №б/н від 10.01.2006 року про пайову участь у будівництві не несе. А також, жодних платіжних документів чи Договорів купівлі-продажу квартири №б/н від 10.01.2006 року, які б свідчили про здійснену оплату позивачем вартості квартири суду не представлено.

Крім того, представник відповідача ЖБК “Добра справа” в судовому засіданні повідомив, що даний будинок не є незавершеним будівництвом, він зданий в експлуатацію та оформлено право власності на квартири. Даний факт сторонами не заперечувався, а тому доказуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, визнання судом майнових прав на об”єкт інвестування, а саме, двохкімнатну квартиру загальною площею 68 кв.м., що знаходиться на 1 поверсі в незавершеному будівництвом будинку за адресою: АДРЕСА_1 за позивачкою буде порушенням права власника на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

Крім того, представниками відповідачів були подані заяви щодо застосування строку позовної давності звернення до суду позивача з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення ч. 3 ст. 267 ЦК України.

Так, відповідно до п. 2.2. попереднього договору, на який посилається позивач, строк укладення Основного договору не пізніше як до І кварталу 2012 року. Згідно п. 5 сторони договору визначили наслідки невиконання його умов. Таким чином, у випадку порушення зі сторони продавця прав покупця за Попереднім договором сторонами було визначено конкретні строки та відповідні наслідки, що дає покупцю(позивачу) можливість знати про порушення своїх прав за цим договором і відповідно вчиняти дії для захисту таких порушених прав, що як наслідок зумовило початок перебігу строків позовної давності. Позивач з 01.01.2012 року до моменту подачі позову не вживав жодних дій для захисту своїх прав зі сторони порушника - ПП “Коврижних” за основним зобов”язанням.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст. 267 ЦП України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 190, 328, 331, 527, 627, 635 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 128, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Добра-Справа”, ПП “Коврижних”, ТОВ “ЗАХІД-СПЕЦ-БУД” про визнання майнових прав на об”єкт інвестування, а саме двохкімнатну квартиру, площею 68 кв.м., що розташована на першому поверсі в незавершеному будівництвом будинку, за адресою: АДРЕСА_1 — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 20.06.2019 року.

Суддя: Пастернак І.А.