Рішення № 82542118, 12.06.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

12.06.2019 Справа № 337/5531/18

Провадження № 2/337/560/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.

за участю секретаря Бойко Л.Л.

розглянувши у м.Запоріжжі у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання іпотеки припиненою та виключення записів про обтяження,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 05.04.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0701/04077/88-212, відповідно до умов якого Банк надав, а ОСОБА_2 отримав на споживчі цілі в кредит грошові кошти у розмірі 39500,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 04.04.2017р. та зі сплатою 14% річних.

В забезпечення виконання зобов`язання позичальника, що випливають з кредитного договору №0701/04077/88-212 від 05.04.2007 року, між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 05.04.2007 року було укладено іпотечний договір №0701/04077/88-212-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Петрушенко Т.І., реєстровий №471, за умовами якого позивач передав в іпотеку Банку належний йому на праві приватної власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м.

З ухваленням рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованості за кредитним договором №0701/0407/88-212 від 05.04.2007 року в гривневому еквіваленті в загальному розмірі 143163 грн. 48 коп., мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості. Вказане судове рішенням на даний час ним повністю виконано, у зв`язку з чим кредитні правовідносини між ОСОБА_2 та Банком припинились, що свідчить також про припинення іпотеки та припинення обтяження.

Відповідач, як обтяжувач, у встановленому законом порядку з заявою про здійснення дій державної реєстрації припинення іпотеки, обтяження та зняття заборони відчуження з предмету іпотеки не звертається, що спонукає позивача звертатись до суду із вказаним позовом.

Просить визнати договір іпотеки №0701/0407/88-212-Z-1 від 05.04.2007 року, укладений між ним та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», припиненим; виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку об`єкту нерухомого майна: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.12.2018 року, після усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 30.11.2018 року, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено підготовче судове засідання.

06.02.2019 року від ПАТ «Альфа-Банк» до суду надійшли письмові пояснення, які по суті є відзивом на позовну заяву, в яких зазначено, що Банк позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, оскільки дострокове присудження до виконання основного зобов`язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені і збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку). Виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є доказом припинення договору іпотеки. Посилання на рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя не є свідченням припинення зобов`язань за кредитним договором, оскільки у Банку залишилось право звернення з позовом про стягнення заборгованості за процентами, відповідно до ст.625 ЦК України. Крім того, позичальником рішення суду про стягнення заборгованості по кредиту виконано не в добровільному порядку, а через певний проміжок часу, тобто не виконано вчасно, що свідчить про те, що позивач не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. Просять в задоволені позову відмовити.

Ухвалою від 21.03.2019 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надавши письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, після закриття підготовчого судового засідання двічі подавав заяви про відкладення розгляду справи, а тому, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення у відсутності представника відповідача.

06.02.2019 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення на позов, у яких зазначив, що вважає позовні вимоги позивача безпідставними, які протиречать вимогам діючого законодавства, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судовезасіданнявсіхучасниківсправичи в разіякщовідповідно до положеньцього Кодексу розглядсправиздійснюється судом за відсутностіучасниківсправи, фіксування судового процесу за допомогоюзвукозаписувальноготехнічногозасобуне здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.11,14 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

За змістом ст.3,6,627,629 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк абоіншафінансоваустанова (кредитодавець) зобов`язуєтьсянадатигрошовікошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредит та сплатитипроценти.

До відносин за кредитним договором застосовуютьсяположенняцьогокодексу, щорегулюютьдоговірпозики, якщоінше не встановленоцим параграфом і не випливаєізсуті кредитного договору.

Так, згідно з ст.1049 ЦК Українипозичальникзобов`язанийповернутипозикодавцевіпозику у строк та в порядку, щовстановлені договором. Позикавважаєтьсяповернутою в момент переданняпозикодавцеві речей, визначенихродовимиознаками, абозарахуваннягрошовоїсуми, щопозичалася, на йогобанківськийрахунок.

Відповідно до ЗУ «Про іпотеку» визначено, що іпотека є засобом забезпечення зобов`язання боржника перед кредитором і нерозривно пов`язана з основним зобов`язанням.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 ЗУ «Про іпотеку» визначений вичерпний перелік підстав припинення іпотеки, який має імперативний характер. Зокрема підставою припинення іпотеки є припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Юридичним наслідком належного виконання зобов`язання відповідно до статей 598, 599 ЦК України є припинення зобов`язання.

Суд встановив, що 05.04.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0701/0407/88-212, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 39 500,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 04.04.2017р. зі сплатою 14% річних.

05.04.2007 року, в забезпечення виконання зобов`язання позичальника, що випливають з кредитного договору №0701/04077/88-212 від 05.04.2007 року, між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №0701/04077/88-212-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Петрушенко Т.І., реєстровий №471, за умовами якого позивач передав в іпотеку Банку належний йому на праві приватної власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,5 кв.м., житловою площею 41,9 кв.м.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №141924067 від 19.10.2018 року, у Державному реєстрі іпотек міститься запис № 804576 від 05.04.2007 року, вчинений державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Бачуриним Олексієм Юрійовичем, про державну реєстрацію іпотеки – житлового будинку АДРЕСА_1 . Іпотекодержателем є ПАТ «Альфа-Банк».

У Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис № 804546 від 05.04.2007 року, вчинений державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Бачуриним Олексієм Юрійовичем, про заборону відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.03.2015 року, яке набрало законної сили 31.03.2015 року, з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №0701/0407/88-212 від 05.04.2007 року в розмірі 143163,48грн., з яких: заборгованість за кредитом - 139371,55 грн., заборгованість за відсотками - 3163,99 грн., пеня - 627,94 грн.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжявіж 04.04.2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12.09.2018 року, відмовлено в задоволені позову ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вказаними рішеннями Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.03.2015 року та від 04.04.2018 року встановлено, що в зв`язку з тим, що позичальник ОСОБА_2 свої зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого станом утворилась заборгованість за кредитом.

Банк, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами кредитного договору №0701/0407/88-212 від 05.04.2007 року, заявив позичальнику вимогу про дострокове повернення усіх кредитних коштів, нарахованих відсотків та штрафних санкцій, змінивши тим самим кінцевий термін повернення кредиту та строк дії кредитного договору.

Вимога Банку про дострокове повернення кредиту добровільно виконана не була, тому Банк звернувся до суду з відповідним позовом, який був задоволений повністю рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.03.2015 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за вищевказаним кредитним договором в загальній сумі 143163 грн. 48 коп.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04.04.2018 року також встановлено, що рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.03.2015 року виконувалось в примусовому порядку органами державної виконавчої служби. В межах виконавчого провадження боржник ОСОБА_2 11.05.2016 року сплатив на користь Банку заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 143163 грн. 48 коп., тобто фактично повністю виконав судове рішення, в результаті чого були задоволені вимоги Банку про дострокове повернення кредитних коштів.

Суд прийшов до висновку, що повне виконання боржником ОСОБА_2 рішення суду, яким з нього достроково на користь Банку стягнуті кредитні кошти за кредитним договором, свідчить про те, що кредитні правовідносини між сторонами припинились внаслідок виконання, проведеного належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини даної справи, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає необхідним задовольнити позов.

До таких висновків суд прийшов з огляду на те, що з моменту виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань й прийняття виконання кредитором, припиняється існування прав і обов`язків сторін, що складають зміст конкретного зобов`язального правовідношення.

Враховуючи акцесорний характер іпотеки, припинення належним виконанням дострокової вимоги основного зобов`язання, припиняє дію додаткового зобов`язання, тому доводи відповідача щодо безпідставності припинення договору іпотеки підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене є наявність правових підстав для визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором, оскільки наданими позивачем доказами підтверджено виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, а відповідач не довів шляхом подання відповідних доказів свої заперечення щодо наявності невиконаних зобов`язань за кредитним договором та іпотечним договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК Україниу випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи та інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.ст.2,26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотекодержатель має право внести записи до Державного реєстру у разі скасування на підставі рішення суду про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. «а» п.2ч.6 ст. 37 цього закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки позичальник у повному обсязі виконав свої зобов`язання перед відповідачем, то Банк був зобов`язаний забезпечити внесення до Державного реєстру іпотек та Реєстру заборон відчуження нерухомого майна відповідних записів щодо зняття заборони, тому що з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже правових підстав для його утримання під обтяженням немає. Оскільки Банк таких дій не вчинив, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача в частині скасування записі у Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомості: житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позов задоволено повністю, суд вважає необхідним стягнути з ПАТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору в розмірі 2112 грн..

Керуючись ст.3,11,14-16,525,526,599,625,627,629,1049,1050ЦК України,Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати припиненим договір іпотеки №0701/04077/88-212-Z-1від 05.04.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», посвідчений приватний нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Т.І., реєстровий № 471.

Виключити з Державного реєстру іпотек запис № 804576 від 05.04.2007 року, вчинений державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Бачуриним Олексієм Юрійовичем, про державну реєстрацію іпотеки – житлового будинку АДРЕСА_1 .

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 804546 від 05.04.2007 року,вчинений державним реєстратором Запорізького міського управління юстиції Бачуриним Олексієм Юрійовичем, про заборону відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 .

Стягнути з ПАТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2112 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено судом 21.06.2019 року.

Суддя: Г.Є. Гнатик