Ухвала суду № 82540769, 21.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/59/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.06.2019 справа № 908/845/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали

за позовом приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122)

до відповідача Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 72)

про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання провести державну реєстрацію

та зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області (70540, Запорізька область, Оріхівський район, с. Таврійське, вул. Центральна, буд. 13)

до відповідача приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” (49033, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, Оріхів, вул. Запорізька, 72)

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Розівський елеватор” 08.04.2019 звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про: визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”; визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 на підставі державного акту на право постійного користування Серії ЗП №001632, виданого 26.09.1995 Орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів”; зобов`язання Виконавчого комітету Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради провести державну реєстрацію іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002 ПрАТ “Розівський елеватор” на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 19.04.2019 заяву приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про забезпечення позову – задоволено; вжито заходів забезпечення позову, шляхом: зупинення дії рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)” до набрання законної сили рішенням суду у справі; заборони Таврійській сільській раді та її виконавчим органам і посадовим особам – до набрання законної сили рішенням суду у справі – вчиняти дії на виконання рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”, в тому числі, але не виключно: приймати інші рішення, вчиняти правочини та передавати на конкурентних засадах (земельних торгах) земельну ділянку кадастровий номер 2323988000:02:001:0002; заборони Державному підприємству “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” – до набрання законної сили рішенням суду у справі – вчиняти дії на виконання рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019 “Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)”, в тому числі, але не виключно, проводити земельні торги щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 13.05.2019, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, позовну заяву ПрАТ “Розівський елеватор” прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/845/19, присвоєно справі номер провадження 18/59/19, підготовче засідання призначено на 11.06.2019. До участі у справі залучено третю особу-1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне підприємство “Запорізький науково-дослідний інститут землеустрою” та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Виконавчий комітет Оріхівської міської ради в особі Відділу державної реєстрації виконавчого комітету Оріхівської міської ради.

Господарським судом Запорізької області 06.06.2019 отримано зустрічний позов Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування із незаконного володіння приватного акціонерного товариство “Розівський елеватор” земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів” на підставі державного акту на право постійного користування серії ЗП № 001632 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства. В обґрунтування позовних вимог Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області посилалась на приписи ст. 41 Конституції України, ст.ст. 182, 334, 386, 387 ЦК України та ст.ст. 162, 180 ГК України, ст.ст. 92, 116, 152 Земельного кодексу України та Перехідні положення Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 11.06.2019 прийнято зустрічний позов Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області до приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння; об`єднано первісний позов приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про визнання недійсним та скасування рішення Таврійської сільської ради № 20 від 07.02.2019, визнання права постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання провести державну реєстрацію разом із зустрічним позовом Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про витребування із незаконного володіння приватного акціонерного товариство “Розівський елеватор” земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, надану у постійне користування орендному підприємству “Оріхівський комбінат хлібопродуктів” на підставі державного акту на право постійного користування серії ЗП № 001632 від 26.09.1995 для ведення підсобного господарства, - в одне провадження в рамках справи № 908/845/19; зустрічну позовну заяву призначено до розгляду разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 27.06.2019 об 11 год. 30 хв.

Таврійська сільська рада Оріхівського району Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з заявою вих. № 01-20/0929 від 13.06.2019, яка надійшла до суду 19.06.2019, про забезпечення зустрічного позову Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області до приватного акціонерного товариства “Розівський елеватор” про витребування земельної ділянки з незаконного володіння шляхом встановлення заборони відповідачу за зустрічним позовом - приватному акціонерному товариству “Розівський елеватор” та іншим особам за його вказівкою чи дорученням вчиняти будь-які дії по обробленню (сівба, оранка, культивація, дискування, протравлення, збір урожаю тощо) земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002) площею 103,773 га на території Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 142405101 від 23.10.2018) з 19.01.2018 територіальна громада в особі Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області є власником земельної ділянки площею 103,773 га (кадастровий номер 2323988000:02:001:0002). Згідно з актом обстеження земельної ділянки № 1 від 02.05.2019 вищезгадана земельна ділянка самовільно зайнята, використовується без правовстановлюючих документів ПрАТ «Розівський елеватор» шляхом обробітку, посіву та вирощування сільськогосподарської продукції. Ця обставина стала приводом звернення до правоохоронних органів. Відомості щодо кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019081350000107 від 03.05.2019. Отже, заявник вважає, що ПрАТ «Розівський елеватор» використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів (таким документом не можна вважати державний акт на право постійного користування від 26.09.1995, бо він виданий Орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», а відповідач право постійного користування не оформив та не зареєстрував), а законний власник не може вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Окрім того, відповідачем за зустрічним позовом несвоєчасно та не у повному обсязі сплачується земельний податок на землю, відповідні оплати за березень та квітень 2019 року відсутні, що підтверджується виписками по рахунку. У випадку продовження незаконного використання земельної ділянки (засівання, обробітку) може суттєво ускладнитися виконання рішення суду про її витребування.

Заявник зазначив, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України не вбачає необхідності зустрічного забезпечення. Проте відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ГПК України заявник готовий вжити таких заходів шляхом відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Розглянувши заяву Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В той же час, відповідно до матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем за зустрічним позовом жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, не є підставою для забезпечення позову доводи позивача за зустрічним позовом про те, що ПрАТ «Розівський елеватор» використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів (зазначивши, що таким документом не можна вважати державний акт на право постійного користування від 26.09.1995, бо він виданий Орендному підприємству «Оріхівський комбінат хлібопродуктів», а відповідач за зустрічним позовом право постійного користування не оформив та не зареєстрував), оскільки на час подання позовів (первісного та зустрічного) ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самих позовних заяв (первісної та зустрічної), а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом первісного позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача за зустрічним позовом як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу за зустрічним позовом - приватному акціонерному товариству “Розівський елеватор” та іншим особам за його вказівкою чи дорученням вчиняти будь-які дії по обробленню земельної ділянки.

Суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого Таврійською сільською радою заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання заявника на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав, без надання доказів здійснення ПрАТ «Розівський елеватор» будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, суд зауважує, що заява про забезпечення зустрічного позову підписана представником позивача Свириденко М.О., проте з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є сільським головою, отже заявником не зазначено посадове становище особи, яка підписала заяву про забезпечення зустрічного позову.

Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Таврійської сільської ради Оріхівського району Запорізької області про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України “Про судовий збір”, оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,50 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Таврійській сільській раді Оріхівського району Запорізької області у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову у справі № 908/845/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 21.06.2019.

Суддя В.В. Носівець