Ухвала суду № 82538567, 20.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.06.2019

Справа № 320/4790/19

Провадження 1-кс/320/3320/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

20 червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого — слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря – Прозорової Т.О.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 62019080000000273 від 18.06.2019 року клопотання слідчий Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Черніченко Б.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області молодшим радником юстиції Слідзюк В.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Каланчак Херсонської області, громадянина України, із повною вищою освітою, не одруженого, який має дитину 2015р.н., працюючого на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора – Слідзюк В.В.,

за участю сторони кримінального провадження – слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Черніченко Б.В.,

за участю захисників підозрюваного – адвокатів Мельниченко М.С. та Калугіна Д.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчий Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Черніченко Б.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області молодшим радником юстиції Слідзюк В.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчими слідчого відділу СУ Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000273 від 18.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, нагляд у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у якому здійснюється прокурорами прокуратури Херсонської області.

18.06.2018 приблизно о 20 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «BMW», номер шасі НОМЕР_1 , на якому було самовільно встановлено реєстраційний номер НОМЕР_2 , що не відповідає даному транспортному засобу, рухався по автодорозі М-17 «Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч» з боку м. Скадовськ у напрямку смт. Каланчак, та в ході руху, слідуючи в районі 73 км автодороги М-17 «Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч», виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей час, у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль «ВАЗ-210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого відбулося зіткнення передньою частиною автомобіля «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_2 та передньою частиною автомобіля «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В результаті зіткнення від отриманих тілесних ушкоджень водій автомобіля «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пасажир автомобіля «ВАЗ-210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 загинули на місці дорожньо-транспортної пригоди, та пасажир автомобіля «ВАЗ-210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла у відділенні КЗ «Каланчацька центральна районна лікарня» Каланчацької районної Ради Херсонської області.

За викладених обставин, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинили загибель кількох осіб.

О 20 год. 30 хв. 18.06.2019 ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

19.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Слідчий вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, копії яких надаються до клопотання, а саме: протоколом огляду місця ДТП, протоколами огляду автотранспортних засобів, вилученими речовими доказами та іншими зібраними на даний час матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Санкція частини 3 статті 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких.

Слідчий вважає, що необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо щодо підозрюваного не буде застосовано такий запобіжний захід. Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії. Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, слідчим встановлено, що після вчинення вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_1 продовжує працювати (проходити службу) в ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, що дислокується та обслуговує адміністративну територію Херсонської області, у якій має можливість вплинути на посадових осіб експертних установ та закладів охорони здоров`я або на інших учасників кримінального провадження з використанням службових та позаслужбових (дружніх, тощо) зв`язків у правоохоронних органах, неправдиві показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження. Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу, використовуючи своє становище, що не виключає можливість вчинення іншого злочину. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий враховуючи, що підозрюваний зареєстрований та мешкає у смт. Каланчак Херсонської області, працюючи в ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, яке обслуговує в тому числі тимчасово-окуповану територію АРК, має певні зв`язки із службовими та іншими особами, які знаходяться на цій території, в тому числі на пунктах пропуску, перебуваючи на волі, останній може виїхати на територію тимчасово окупованої АР Крим та за межі країни або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що у подальшому, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності.

Крім того слідчий вважає, що враховуючи, те, що Херсонська область має адміністративну межу з тимчасово-окупованою територію АРК, підозрюваний може перейти на вказану територію, де буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування.

З аналогічних міркувань, слідчий враховуючи, що на території Донецької та Луганської областей наразі проходить операція об`єднаних сил, тривають бойові дії, частина територій не підконтрольна владі та правоохоронним органам України, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинений злочин, може перейти на вказану територію, де тривалий час буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи викладене, спроби підозрюваного будь-яким чином ухилитися від слідства та перешкодити досудовому розслідуванню є дуже ймовірними.

Слідчий зазначає, так як підозрюваний відмовився від надання свідчень про обставини ДТП в порядку ст. 63 Конституції України та відмовився від надання біологічних зразків, які необхідні для проведення певних експертних досліджень у кримінальному провадженні, що дає підстави зробити висновок про перешкоджання органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального провадження. У наведені способи підозрюваний також матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані обставини, свідчать про можливість продовження протиправної діяльності, а саме скоєння інших злочинів, в тому числі, щодо свідків, експертів та інших учасників у даному кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Підозрюваний проживає на значній відстані від органу досудового розслідування (м. Мелітополь Запорізької області), місцем вчинення ним злочину є Херсонська область, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, створить передумови для його подальшого переховування від органів досудового розслідування або суду.

Слідчий вважає, що зокрема, у випадку обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, останній повернеться до ГУНП в АР Крим та м. Севастополь, де проходить службу, та отримає можливість незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Сам ОСОБА_1 , як службова особа, яка на даний час є працівником правоохоронного органу, до повноважень якого входить в тому числі проведення оперативно розшукової діяльності, обізнаний про форми та методи проведення оперативно розшукової діяльності та специфіку проведення слідчих дій у кримінальних провадженнях. Отже підозрюваний достовірно знає, яким чином можливо приховати свої злочинні дії, як вплинути на свідків чи потерпілих, що може допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності, за вчинення тяжкого злочину.

Також слідчий зазначає, що ОСОБА_1 тривалий час є співробітником ГУ Національної поліції, в тому числі в Херсонській області, отже має стійкі та широкі зв`язки в органах різних гілок влади та може негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення. Так, перебування ОСОБА_1 навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості спілкування чи надання співслужбовцям вказівок чи іншим особам на знищення, приховування чи спотворення службових документів, які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, а також надавати вказівки щодо незаконного здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.

Слідчий вважає, що наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України,

Слід також зазначити, що практика застосування домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є не досить ефективною, у зв`язку із відсутністю в підрозділах ГУНП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів є малоефективним (службова завантаженість поліції). Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України.

Слідчий вважає, що зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного. Все вищезазначене дає органу досудового розслідування та прокурору достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

У судовому засіданні захисники підозрюваного – адвокати Мельниченко М.С. та Калугін Д.О. проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили обрати відносно нього домашній арешт, та надали письмові заперечення, згідно яких слідчий, прокурор повинен довести слідчому судді, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Визначені процесуальним законом підстави застосування запобіжних заходів передбачають, поряд з доказами обґрунтованості підозри перед очима незалежного спостерігача про вчинення кримінального правопорушення, наявність системи належних та допустимих доказів. Наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити або пошкодити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків або інших учасників кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не наведено будь-якого обґрунтування їх можливості з посиланням на конкретні фактичні обставини. Звертаю увагу суду на той факт, що клопотання сторони обвинувачення не містить посилань на докази, які б вказували на наявність реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Стосовно доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику можливого впливу ОСОБА_1 на учасників кримінального провадження. Слід зазначити, що вказане твердження є особистим припущенням. Посилання на можливі факти переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування виключається в результаті застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Твердження слідчого про можливість вчинення нових кримінальних правопорушень є безпідставним та є виключно необгрунтованим припущенням останнього. Окрім того, слідчий не зазначив, які саме кримінальні правопорушення ОСОБА_1 може вчинити. Твердження слідчого про можливість продовження вчиненого кримінального правопорушення взагалі є безглуздим так ДТП є кримінальним правопорушенням яке є закінченим у момент його вчинення.

Застосування до ОСОБА_1 інших, більш м`яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт, у тому числі цілодобовий з покладенням на особу обов`язку своєчасно з`являтися на виклики слідчого, не дозволить забезпечити досягнення мети застосування таких заходів, яка визначена ст. 177 КПК України. У клопотанні про застосування запобіжних заходів використано шаблонні формулювання, не підтверджені матеріалами справи, зміст клопотання обмежено викладенням фабули кримінальних правопорушень, описом тяжкості вчинених злочинів, тяжкість покарання за вчинені злочини, загальні дані про особу.

Натомість, просять суд врахувати, що ОСОБА_1 26 років, він має зареєстроване та постійне місце проживання в м.Херсоні, де проживає разом з матір`ю та сестрою, яких утримує власними силами. Окрім того, на утримані ОСОБА_1 перебуває його малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_4 . Характеристика з місця роботи та відзнаки за службову діяльність ОСОБА_1 є не тільки виключно позитивними, а й вказують на його тісні соціальні зв`язки та високу правову відповідальність. Слід зазначити, що ОСОБА_1 , раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, стабільний заробіток та тісні соціальні зв`язки.

За таких обставин підстави для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відсутні.

Просять суд, враховуючи фактичні обставини даного провадження, обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у тому числі цілодобовий з покладенням на особу обов`язку своєчасно з`являтися на виклики слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

18.06.2019 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019080000000273 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

18.06.2019 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

19.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно п.1 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Згідно п.9 Листа Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам): 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується. Згідно п.10 Листа, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчому судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Згідно п.12 Листа, суду слід зважати, що будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ч. 5 ст. 193 КПК).

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд з урахуванням того, що за інкримінований ОСОБА_1 злочин за ч.3 ст.286 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; згідно ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів; з урахуванням того факту, що за попередніми висновками в результаті дій підозрюваного загинуло троє осіб, серед яких є малолітня дитина. Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, будь-яких даних для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище та особу підозрюваного, те, що він офіційно працює, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно п.16 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчий Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Черніченко Б.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області молодшим радником юстиції Слідзюк В.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 20 години 30 хвилин 17 серпня 2019 року (включно) в умовах ДУ «Херсонський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 години 30 хвилин 18 червня 2019 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 192100,00 (сто дев`яносто дві тисячі сто) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 години 30 хвилин 17 серпня 2019 року (включно).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 21.06.2019 року о 10-00 годині.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко