Рішення № 82536880, 11.06.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2085/19

2/310/1501/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11 червня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання: Артьоменко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №310/2085/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що 29.08.2014 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між нию та банком договір про надання банківських послуг. Підписанням даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3 і п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 06.02.2019 року має заборгованість в загальній сумі 17921,42 грн., яка складається з: 4875,03 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4383,90 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6282,90 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1050,00 – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина); 829,59 грн. (процентна складова).

Посилаючись на ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, Банк просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

Представник позивача Савіхіна А ОСОБА_2 М ОСОБА_2 (за довіреністю) у судове засідання не з`явилася. просить розглядати справу без її участі. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

29.08.2014 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг, за яким останній отримав кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З підписаної заяви та Правил надання банківських послуг вбачається, що позичальник надав свою згоду на те, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно п. 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов`язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями.

Відповідно до и. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/kredity/ з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, статтями 1049, 1050 якого передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором станом на 06.02.2019 року, з якого вбачається, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі 17921,42 грн., яка складається з: 4875,03 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4383,90 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6282,90 грн. – нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1050,00 – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина); 829,59 грн. (процентна складова).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 4 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 12 ЦПК України щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Такі правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, від 14 жовтня 2016 року у справі №6-473цс16.

Зважаючи на те, що розмір неустойки (пені) заявлений позивачем до стягнення значно більший від розміру збитків, суд вважає доцільним застосувати до спірних правовідносин норми ч.3 ст.551 ЦК України та зменшити визначений позивачем до сплати розмір пені до 3000,00 грн., що не суперечить вимогам законодавства.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафів у розмірі 500,00 грн. і 5% від суми заборгованості по кредиту 829,59 грн., то суд приходить до такого.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами п. 2.1.1.12.6.1 Договору передбачено застосування пені, як виду цивільно - правової відповідальності, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час згідно з п. 2.1.1.7.6 Договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів. Тарифами банку встановлений штраф у розмірі 500,00 грн. і 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлено Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в загальному розмірі 1329,59 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 4875,03 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4383,90 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 3000 грн. – пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги пропорційності, а саме часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» на 68,40 %, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачена сума судового збору у розмірі 1313,96 грн.

На підставі викладено, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 549, 610, 629, 1049,1050 ЦК України, ст.ст. 12,13, 19, 81, 141, 223, 263-265, 280-289 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570):

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.08.2014 року у сумі 12258,93 грн. (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень 93 коп.), яка складається з: 4875,03 - заборгованість за тілом кредиту, 4383,90 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3000 грн. – нарахована пеня;

- судові витрати у розмірі 1313,96 грн. (одна тисяча триста тринадцять гривень 96 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. В. Маринін