
Справа № 420/1668/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Захарчук О.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Хабарова Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ;
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області рішення від 15.01.2019 року №№19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Григоровича.
Позов вмотивовано наступним.
Вирішуючи питання щодо застосування наслідків встановленого недоліку оскаржуваного рішення суд, на нашу думку, має виходить з того, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Відсутність мотивів у такому рішенні, що оскаржується, є законодавчо визначеною підставою для його оскарження і наступного скасування.
Згідно з п.5 зазначеного Порядку відбору зразків продукції, відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) і зберігатися та транспортуватися в умовах, що забезпечують незмінність параметрів, за якими буде проводитися експертиза (випробування) таких зразків.
У присутності позивача проведено пакування відібраних зразків та їх опломбування, але в акті відбору зразків продукції №000007 від 29.11.2018 року про це нічого не зазначено. Зокрема, в акті не вказані номери пломб, якими були опломбовані упаковані зразки продукції.
У протоколах випробувань Харківського регіонального науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації від 14.12.2018 року відсутні констатації щодо цілісності упаковки отриманих зразків після їх транспортування, наявності на них непошкоджених пломб, при чому саме тих, якими вони були опломбовані під час перевірки. Перед проведенням цих випробувань акти ідентифікації отриманих зразків взагалі не складались, у протоколах відсутній повний та чіткий опис характеристик об`єктів, що надійшли для дослідження.
Все це виключає необхідні гарантії незмінності досліджених зразків продукції, їх юридичної та аналітичної ідентичності з тими зразками, які були відібрані під час перевірки 29.11.2018 року.
За результатами проведеного співробітниками ГУ Держпродспоживслужби у Одеській області заходу складено Акт перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806, в якому з врахуванням результатів випробувань відібраних зразків (яке було проведено 14.01.2019 року, тобто пізніше зазначеної дати складання цього акту) встановлено невідповідність лише 4 зразків продукції з 12 відібраних відповідачем вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067 (протокол №61412), та Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340 (протоколи №№ 61406, 61407, 61411, 61412).
Зазначені у Акті від 29.11.2018 року №1806 порушення не узгоджуються з висновками, що містяться в протоколах випробувань ламп розжарювання від 14.12.2018 року, що виконані Харківським регіональним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації.
В протоколах №№ 61406, 61407, 61411, 61412 у загальному вигляді вказано, що досліджені зразки не відповідають вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340, оскільки на них невірно нанесено маркування. Конкретні порушення із наведенням відповідних ним пунктів цього Технічного регламенту в протоколі не зазначені. Більш того, викладений у протоколі № 61412 висновок в цьому контексті є взагалі суперечливим та незрозумілим, оскільки констатуючі зазначене порушення виконавці випробування умовно визначили його позначкою «+», тобто як таку вимогу, що виконується позивачем.
Поряд з цим, в Акті від 29.11.2018 року №1806 з незрозумілих підстав констатується порушення у цьому випадку п. 6 та п. 1 додатку 3 Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340. Однак, зміст цих пунктів Технічного регламенту є досить об`ємним, що позбавляє позивача можливості визначити яке саме конкретне порушення встановлено у результаті перевірки, що, у свою чергу, утруднює здійснення належного захисту своїх прав та законних інтересів.
В акті від 29.11.2018 року №1806 зазначено, що відібраний зразок продукції (позиція 12) не відповідає вимогам п.п. 12, 28, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067. Але в протоколі № 61412 про недотримання п.п. 28, 43 взагалі не згадується, зазначено тільки про дотримання вимог п.12 і порушення п.20 та 42 цього Технічного регламенту.
Таким чином, із загального переліку порушень, викладених в акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806, з протоколами випробувань узгоджується тільки одне із зазначених порушень, а саме: порушення п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067 лише стосовно однієї позиції наданих для випробувань зразків продукції, ідентичність яких саме відібраним у позивача зразкам викликає розумні сумніви.
Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають важливе значення.
Варто зазначити, що протоколи випробувань не мають наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, тому мали бути критично оцінені співробітниками Держпродспоживслужби з точки зору їх логічності, обґрунтованості та внутрішньої узгодженості.
Достовірність висновків досліджень залежить від багатьох факторів, серед яких визначальним є встановлення правильних шляхів дослідження, оскільки кінцевий результат будь-якої діяльності залежить не стільки від того, хто діє (суб`єкт) і на що дія спрямована (об`єкт), скільки від того, як здійснюється ця діяльність, які способи, прийоми і засоби при цьому застосовуються, тобто від використаних при цьому методів.
У протоколах випробувань зазначено, що ці випробування проводились згідно з методиками ДСТУ ЕN 50285:2007 «Лампи електричні побутового використання» та ДСТУ ЕN 60432-1:2014 «Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина 1. Лампи вольфрамові загального освітлення побутової та аналогічної призначеності.» Нестандартизовані методики випробувань не використовувались.
Поряд з цим, кожний із зазначених протоколів містить висновок про те, що всі без виключення випробувані зразки ламп розжарювання відповідають вимогам ДСТУ ЕN 50285:2007 та ДСТУ ЕN 60432-1:2014. За якою саме методикою було встановлено порушення п.42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, залишається незрозумілим.
Відповідно до визначення, закріпленого у ч. 1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», випробування - це визначення однієї чи кількох характеристик об`єкта оцінки відповідності згідно з процедурою.
Згідно з п. 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи.
Але для проведення випробувань супровідна документація до відібраних зразків Харківському регіональному науково-виробничому центру стандартизації, метрології та сертифікації не надавалась. У протоколі №61412 фотозображення всіх боків упаковки лампи розжарювання за позицією 12 зроблено не було. Все це вказує на неповноту проведених випробувань та недостовірність отриманих результатів.
З врахуванням вищенаведеного вважаємо, що Акт перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806 не заснований на законі та є необгрунтованим, він не
містить достовірних та обґрунтованих висновків про порушення позивачем Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 року №1067, та Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015 року № 340, дотримання яких саме і становило предмет перевірки.
Статтею 30 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником. Позивач не є виробником продукції, що підлягала перевірці, або уповноваженим представником виробника такої продукції.
Відповідно до ч.7 ст.28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах.
З наданих позивачем декларацій про відповідність Технічним регламентам вбачається, що продукція, яка підлягала перевірці, має всі ознаки відповідності державним стандартам та вимогам.
Відповідач неправомірно вимагає від позивача відшкодувати витрати, що здійснені ним у зв`язку з проведенням випробувань 4 зразків продукції, які нібито не відповідають встановленим вимогам. Варто зазначити, що проведення випробувань інших 8 зразків продукції, отриманих співробітниками Держпродспоживслужби в результаті їх некритичного та безпідставного відбору, безумовно має бути оплачено за рахунок бюджетних коштів.
Згідно з ч. 8 ст.27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» витрати, пов`язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду. Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, на підставі висновків Акту перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806 відповідачем прийняті рішення від 15.01.2019 року №№19-30, якими до ФОП Жуков В.Г. вжито обмежувальні (корегувальні) заходи:
1) обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (рішення від 15.01.2019 року №№19, 20, 21, 22);
2) обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності (рішення від 15.01.2019 року №23);
3) обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (рішення від 15.01.2019 року №№24, 25, 26).
Дані рішення є похідними від неправомірного рішення відповідача про відбір зразків продукції від 29.11.2018 №255 та засновані на Акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 року №1806. При ухваленні рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів контролюючим органом порушено норми Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки ці рішення були винесені на підставі недостовірних висновків перевірки, яку було проведено з порушенням вимог чинного законодавства.
З врахуванням вищенаведених обставин та оцінивши їх у сукупності вважаю, що під час прийняття оскаржуваних рішень відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийнятті рішення. Зазначене рівною мірою стосується усіх оскаржених рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, з огляду на що є достатньою підставою для скасування кожного з них.
В судовому засіданні по суті представник позивача наголошував на тому, що правова оцінка судом повинна бути надана рішенню Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції. При цьому, рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області рішення від 15.01.2019 року №№19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є похідними вимогами, які повинні бути скасовані у зв`язку із скасуванням рішення №255 від 29.11.2018 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
Ухвалою суду від 26.03.2019 р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідно ст.162 КАС України відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження по справі доставлено на адресу відповідача 02.04.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6530005128154 (а/с. 97).
17.07.2019 р. через канцелярію суду надійшов Відзив за вхід. № 14007/19, який обґрунтовано наступним.
Рішення про відбір зразків в повній мірі узгоджуються з вимогами законодавства України, зокрема, і в частині його вмотивованості.
Зазначаємо, що після виявлення перевіряючими невідповідності продукції вимогам законодавства (невідповідність маркування продукції) - прийняте рішення про відбір зразків.
Окрім того, за результатами проведеної експертизи, підтверджено те, що частина продукції не відповідає вимогам законодавства.
Форма Рішення про відбір зразків продукції затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.06.2012 р. № 690.
Вважаємо, що відбір зразків продукції відбувався відповідно до процедури, яка визначена в статтях 13,14, 15 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1280.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 921, у разі незгоди суб`єкта господарювання з результатами експертизи орган державного ринкового нагляду проводить повторну експертизу за заявою суб`єкта, яка подається в тижневий строк після ознайомлення з висновком основної експертизи. Якщо за результатами проведення повторної експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, суб`єкт господарювання відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням основної і повторної експертизи, відповідно до пункту 2 цього Порядку.
Вважаємо, що Протоколи випробувань є чинними та такими, що в повній мірі узгоджуються з вимогами законодавства.
ДП «Харківстандартметрологія» є уповноваженим суб`єктом на проведення такого роду випробувань з відповідним атестатом акредитації.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.01.2019 р. №№19-26:
Твердження позивача стосовно того, що Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є похідними від рішення про відбір зразків продукції, таким що ґрунтується на невірному розумінні правової природи таких рішень.
Звертаємо увагу суду, що такі твердження позивача є його суб`єктивним розумінням правової природи таких рішень.
Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції», заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
З аналізу вищевказаної норми законодавства вбачається, що відбір зразків продукції та вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є різними заходами ринкового нагляду.
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.01.2019 р. №№19-26 приймались за наслідками того, що при проведенні випробувань (експертизи) підтверджено невідповідність продукції вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067 та вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015р. №340.
Щодо посилання позивача на те, що у Протоколах випробувань відсутнє посилання щодо цілісності упаковки зразків продукції, наявності на них непошкоджених пломб, зазначаємо:
Відсутність таких посилань в Протоколах випробувань не свідчить про невідповідність упаковки та пломб.
Окрім того, позивач сам зазначає у позовній заяві про те, що у його присутності було поведено пакування відібраних зразків та їх опломбування.
Зазначаємо, що у Випробувальної лабораторії наявний Атестат акредитації №2Н545 від 02.10.2018р., який виданий у відповідності до вимог ДСТУ ІSO/ІЕС 17025:2006.
Так, відповідно до п. 5.8.3. ДСТУ ІSO/ІЕС 17025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», на одержаний для випробовування або калібрування виріб аномалії та відхили від нормальних або заданих умов, передбачених методом випробовування або калібрування, потрібно зареєструвати. Якщо є сумніви щодо придатності виробу для випробовування або калібрування, чи якщо він не відповідає наданому опису, або необхідні випробовування або калібрування не описані достатньо докладно, лабораторія повинна проконсультуватися із замовником, щоб отримати подальші вказівки до початку випробовування або калібрування (повинен бути протокол переговорів).
У випадку наявності будь-яких сумнівів щодо придатності виробу для випробування лабораторія не проводила б відповідні випробування.
Звертаємо увагу суду на вимоги ч. 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тобто, ключовим елементом при розгляді даної справи є визначення змісту позовних вимог і викладених обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Відповідно до змісту адміністративного позову, предметом розгляду даної справи є дві вимоги позивача, а саме:
1) Про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 р. № 255 про відбір зразків продукції;
2) Про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.01.2019 р. №№19-26.
Акцентуємо увагу суду, що зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач на обґрунтування своїх позовних вимог посилається на обставини, які не входять до предмету розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 23.05.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі та призначено судове засідання по суті на 13.06.2019 року на 10:00 год.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
На підставі Направлення на проведення перевірки від 21.11.2018 №2817 та Наказу від 21.11.2018 №3519 співробітниками Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 29.11.2018р. була розпочата виїзна поєднана з невиїзною перевірка характеристик продукції (електричне та електронне обладнання, електричні лампи та світильники) у ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи цинкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
При огляді продукції встановлено, що електричні лампи не відповідають загальним вимогам щодо забезпечення безпечності, зокрема, невідповідність маркування продукції, у зв`язку із зазначеним було прийнято Рішення про відбір зразків продукції від 29.11.2018 № 255 для проведення лабораторних випробувань (експертизи).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та згідно з Рішенням про відбір зразків продукції від 29.11.2018 № 255 у присутності ФОП ОСОБА_2 за фактичною адресою розповсюдження продукції: АДРЕСА_1 , здійснено відбір зразків продукції, а саме:
Світлодіодна лампа OSRAM 5.4 Вт -40 Вт, теплий свет, цоколь Е 14, LED STAR CLASSIC В 40, ш/к 4052899971608, 220-240 v 50- 60 Hz, д.в. 2016 р.. постачальник Підприємство з іноземною інвестицією (далі - ПІІ) ЛЕДВАНС, м. Київ, вул. Ділова, 5;
Світлодіодна лампа OSRAM 5.4 Вт -40 Вт, теплий свет, цоколь Е 14, LED STAR CLASSIC В 40, ш/к 4052899971592, 220-240 v 50- 60 Hz, д.в. 2016 p., постачальник ПІІ ЛЕДВАНС м. Київ, вул. Ділова, 5;
Світлодіодна лампа OSRAM 5.4 Вт -40 Вт, теплий свет, цоколь Е 14, LED STAR CLASSIC P 40, ш/к 4052899971615,220-240 v 50- 60 Hz, д.в. 2016 p., постачальник ПІІ ЛЕДВАНС м. Київ, вул. Ділова, 5;
Світлодіодна лампа OSRAM 14 Вт -150 Вт, холодний свет, цоколь Е 27, LED STAR CLASSIC А 150, ш/к 4058075057043, 220-240 v 50- 60 Hz, д.в. 01.2017 р„ імпортер: ПП ЛЕДВАНС м. Київ, вул. Ділова, 5;
Світлодіодна лампа OSRAM 5.7 Вт -40 Вт, теплий свет, цоколь Е 27, LED STAR CLASSIC Р40, ш/к 4052899971646, 220-240 v, д.в. 01.2017 р., імпортер: ПІІ ЛЕДВАНС м. Київ, вул. Ділова, 5;
Лампа розжарювання OSRAM 60 W, цоколь E 27/ES, CLASSIC P, ш/к 4008321411778, 230 V, д.в. 2013 p., постачальник: ПІІ ОСРАМ УКРАЇНА м . Київ, вул . Фізкультури, 30 В, офіс 201;
Лампа розжарювання OSRAM 60 W, цоколь Е 14, CLASSIC Р, ш/к 4008321666222, 230 V, д.в. 2013 р., постачальник: ПІІ ОСРАМ УКРАЇНА м. Київ, вул, Димитрова, 5;
Світлодіодна лампа OSRAM 5.4 Вт -40 Вт, теплий белый свет, цоколь Е 27, LED STAR CLASSIC Р 40, ш/к 4052899971639, д.в. 2016 р., постачальник ПП ЛЕДВАНС м. Київ, вул. Ділова, 5;
Світлодіодна лампа OSRAM 6.5 Вт -60 Вт, цоколь Е 27, LED STAR CLASSIC Р 60, ш/к 4058075134324, імпортер: ПН ЛЕДВАНС м. Київ, вул. Ділова, 5;
Лампа розжарювання OSRAM 40 W, цоколь Е 14/SES, CLASSIC В, ш/к 4008321788641, 230 v, д.в. 2015 р., постачальник: ПП ОСРАМ УКРАЇНА м. Київ, вул. Фізкультури, 30 В, офіс 201;
Лампа розжарювання OSRAM 60 W, цоколь Е 14/SES, CLASSIC В, ш/к 4008321410719, 230 V, д.в. 2015 р., постачальник: ПП ОСРАМ УКРАЇНА м. Київ. вул. Фізкультури, 30 В, офіс 201;
Лампа розжарювання OSRAM 40 W, цоколь E 27/ES, CLASSIC В, ш/к 4050300332215, 230 V, прозора, постачальник: невідомий,
Складено Акт відбору зразків продукції від 29.11.2018 № 000007.
Зразки продукції для проведення експертизи негайно відправлені до ДП «Харківстандартметрологія» (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 36).
Протоколи випробувань від 14.12.2018 року № 61406, 61407, 61411, 61412 надійшли до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 15.01.2019 року.
За результатами перевірки встановлено, що продукція (позиція 6, 7, 11 акту перевірки від 29.11.2018 № 1806) не відповідає вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015р. № 340.
Також встановлено, що продукція (позиція 12 акту перевірки від 29.11.2018 №1806) не відповідає вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067 та вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015р. №340.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі Закон № 877-V).
Відповідно до ст. 3 Закону №2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно абз.8 ст.1 Закону №2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськість щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч.1 ст.4 Закону №2735-ІУ).
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.10 Закону №2735- ІV ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.
Згідно з п.4 ч. 1 ст.11 Закону №2735- ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Відповідно Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затверджене Наказом Держпродспоживслужби від 09.04.2019 року №295, Головне управління Держпродспоживслужби, відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного ринкового нагляду, проводить перевірки характеристик продукції.
В свою чергу, Законом №2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначається в ст. 23 цього закону. Так, частиною третьою ст.23 Закону №2735- ІV передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч.4 ст.23 Закону №2735- ІV).
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(ч.5 ст.23 Закону №2735- ІV).
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч.6 ст.23 Закону №2735- ІV).
Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у ч.7 ст.23 Закону № 2735- ІV, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції (ч.8 ст.23 Закону № 2735- ІV).
Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника продукції - трьох робочих днів. Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається (ч.10 ст.23 Закону № 2735-ІV).
У разі якщо суб`єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції. (ч.13 ст.23 Закону № 2735- ІV).
Органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду (п.1 ч.1 ст.24 Закону №273 5- ІV).
Відповідно до вимог ч.2 ст.24 Закону № 2735- ІV, - під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:
а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.
Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.
Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.
У разі відсутності в Україні випробувальних лабораторій чи інших організацій, акредитованих на право проведення експертизи (випробувань) зразків відповідної продукції, допускається проведення експертизи (випробувань) зразків такої продукції у випробувальних лабораторіях, які мають необхідну технічну компетентність для їх проведення.
Згідно статті 16 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», витрати, пов`язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю).
У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства суб`єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання затверджений Постановою КМУ від 16.12.2015 року № 1067.
(Цей Технічний регламент встановлює вимоги стосовно захисту здоров`я та безпеки людей і свійських тварин та майна, яким повинно відповідати низьковольтне електричне обладнання (далі - електрообладнання) з метою надання його на ринку України.
Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2014/35/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку електричного обладнання, призначеного для використання в певних межах напруги.
Дія цього Технічного регламенту поширюється на електрообладнання, призначене для використання за номінальної напруги від 50 до 1000 В змінного струму та від 75 до 1500 В постійного струму, крім обладнання та явищ, зазначених у додатку 1.)
Технічний регламент енергетичного маркування електричних ламп та світильників затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. № 340.
(Цей Технічний регламент визначає основні вимоги щодо подання споживачам інформації про рівень ефективності споживання електроенергії електричними лампами та світильниками, а також додаткової інформації.
Цей Технічний регламент розроблено на основі Делегованого регламенту Комісії (ЄС) № 874/2012 від 12 липня 2012 р., що доповнює Директиву 2010/30/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 19 травня 2010 р. щодо енергетичного маркування електричних ламп та світильників. Таблиця відповідності положень зазначеного Делегованого регламенту положенням цього Технічного регламенту та плану заходів з його застосування наведена в додатку 1.).
Порядок відшкодування суб`єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 921:
Орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб`єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб`єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку.
Суб`єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб`єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.
У разі незгоди суб`єкта господарювання з результатами експертизи орган державного ринкового нагляду проводить повторну експертизу за заявою суб`єкта, яка подається в тижневий строк після ознайомлення з висновком основної експертизи.
Якщо за результатами проведення повторної експертизи встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, суб`єкт господарювання відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов`язані з проведенням основної і повторної експертизи, відповідно до пункту 2 цього Порядку.
ВИСНОВКИ СУДУ
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції від ФОП ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.
Постановою КМУ № 1280 від 31 жовтня 2007 р. відповідно до статей 14 і 15 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» затверджено Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 690, затверджено типову форму документів у сфері державного ринкового нагляду,зокрема, Рішення про відбір зразків продукції (форма № 6).
Відбір зразків продукції відбувався за наслідками проведення перевірки характеристик продукції (акт перевірки від 29.11.2018 № 1806), яким під час перевірки виявлені порушення:
продукція (позиція 6, 7, 11) не відповідає вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015р. № 340;
(позиція 12) не відповідає вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067 та вимогам Технічного регламенту енергетичного маркування електричних ламп та світильників, затвердженого ПКМУ від 27.05.2015р. №340 (а/с. 123-125).
Порядок № 1280 визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб`єктів господарювання для проведення експертизи (випробування), зокрема:
Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
У рішенні про відбір зразків продукції зазначається кількість зразків для кожного виду (типу) продукції (не менш як два), необхідних для проведення експертизи (випробування), а також місце її проведення.
Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника юридичної особи, фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) до початку відбору зразків продукції зобов`язана пред`явити суб`єкту господарювання відповідне рішення та ознайомити його з порядком відбору зразків продукції.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків продукції у трьох примірниках.
В акті зазначаються:
місце і дата його складення;
номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посада, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила їх відбір;
найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;
посада, прізвище, ім`я та по батькові уповноваженої особи суб`єкта господарювання;
перелік і кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків;
додаткові відомості (з урахуванням специфіки зразків продукції).
З урахуванням встановленого Порядку рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції прийнято з дотримання встановленої процедури, а саме:
- відбір зразків продукції здійснено на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (рішення № 255), яке відповідає затвердженій Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 690 формі (Форма № 6);
- у рішенні зазначено кількість зразків для кожного виду (типу) продукції;
- відбір зразків продукції здійснений посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника;
- складено акт 000007 відбору зразків продукції від 29.11.2018 р.
Крім того, суд критично ставиться до доводів позивача щодо невмотивованості рішення № 255, оскільки, вказана рішення відповідає встановленій формі (Форма № 6), якою не передбачено дублювання відомостей які відображенні і містяться у Акті перевірки характеристик продукції від 29.11.2018 р. № 1806, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції від ФОП ОСОБА_2 .
Приписами ст. 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позивач в судовому засіданні наголошував, що вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 15.01.2019 року №№19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є похідними, оскільки прийняті за наслідками рішення від 29.11.2018 року №255 про відбір зразків продукції.
З огляду на вказане суд приходить до висновку, що оскільки у задоволенні основної вимоги відмолено, то вимога про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 15.01.2019 року №№19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів задоволенню не підлягає.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 139, 183, 189, 190, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Фізична особа- підприємець ОСОБА_2 - адреса, АДРЕСА_3 , ІК НОМЕР_1 , телефон: ( НОМЕР_2
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області - адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 40342996, тел.: (048) 716-13-01, e-mail: gu@odesa.consumer.gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.
Судове рішення № 82536636, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 21.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/1668/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: