Ухвала суду № 82536541, 20.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14146/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., слідчого Лошак О.С., представника володільця майна Хиля М.М., розглянувши клопотання адвокатів Хиля М.М. та Темнохудової З.В., які діють за довіреністю в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту з майна, у кримінальному провадженні № 22018070000000143, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.12.2018 р, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 та ч.1 ст.305 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Представники Хайнц Евгенія – адвокати Хиля М.М. та Темнохудова З.В., звернулись до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, яке мотивоване тим, що слідчим відділом Управління СБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018070000000143, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.12.2018 р, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 та ч.1 ст.305 КК України. 10.12.2018 року Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/14146/18 накладено арешт на транспортний засіб марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 з ключами до замка запалювання, свідоцтво серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 , контрольний талон для проходження по смузі «Зелений коридор» від 06.12.2018р. транспортним засобом марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 , контрольний талон для проходження по смузі «Червоний коридор» серії UZH 492952 від 06.12.2018р. транспортним засобом марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 . Власником вищевказаного майна є Хайнц Евгеній, громадянин Німеччини, який при розгляді питання про накладення арешту на вищевказане майно, ні він ні його представники присутніми не були. На даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22018070000000143 триває, однак жодній особі про підозру у вчиненні злочину не повідомлено, не встановлено потерпілого у кримінальному провадженні у розумінні ст. 55 КПК України, тобто фізичної особи, який внаслідок шахрайського заволодіння вищезазначеним нерухомим майном завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, не пред`явлено цивільного позову, версія органу досудового розслідування про те, що майно, зазначене в ухвалі про арешт майна, є предметом, доказом злочину, засобом та знаряддям його вчинення, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами. Ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна ОСОБА_1 , відсутні. Санкція статті 305 КК України, за ознаками котрої внесено відомості до ЄРДР у даному випадку, не передбачає конфіскації. Хайнц ОСОБА_2 є законним та добросовісним власником арештованого майна, а тому на підставі наведеного просять скасувати арешт накладений на транспортний засіб марки Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 з ключами до замка запалювання, свідоцтва серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 , контрольний талон для проходження по смузі «Зелений коридор» від 06.12.2018р. транспортним засобом марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 , контрольний талон для проходження по смузі «Червоний коридор» серії UZH 492952 від 06.12.2018р. транспортним засобом марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 скасувати та передати його власнику ОСОБА_3 .

У судовому засіданні адвокат Хиля М.М. подане клопотання підтримав повністю, просив його задоволити. Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні слідчий заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що необхідність у накладенні арешту на майно на даний час не відпала. Крім того зазначив, що вказане майно визнані речовими доказами по кримінальному провадженню і арешт спрямований саме на збереження цих речових доказів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом Управління СБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018070000000143, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.12.2018 р, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 та ч.1 ст.305 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.12.2018 року у справі №308/14146/18 накладено арешт на 3 пластикові пляшки зеленого кольору з надписом «Lipton», в кожному з яких знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження з характерним запахом, схожа на марихуану загальною вагою 483 грами; електронні ваги сірого кольору; транспортний засіб марки «Rеnault» моделі «Еspacе», реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_1 з ключами до замка запалювання; свідоцтво серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки «Rеnault» моделі «Еspacе», реєстраційний номерний знак Німеччини «SAD DR330»; довіреність №2360/18 від 05.11.2018 про право керування транспортним засобом марки «Rеnault» моделі «Еspacе», реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 »; контрольний талон для проходження по смузі руху «Зелений коридор» від 06.12.2018 транспортним засобом марки «Rеnault» моделі «Еspacе», реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_3 DR330»; контрольний талон для проходження по смузі руху «Червоний коридор» серії UZH 492952 від 06.12.2018 транспортним засобом марки «Rеnault» моделі «Еspacе», реєстраційний номерний знак Німеччини « НОМЕР_1 ».

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями частини першої статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 є власником майна, на яке накладено арешт, а саме: транспортного засобу марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 з ключами до замка запалювання, згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні досудове розслідування розпочато за ч.2 ст.15 та ч.1 ст.305 КК України, та триває протягом тривалого часу, однак жодній особі про підозру у вчиненні злочину не повідомлено, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. За вказаним епізодом жодній особі не повідомлено про підозру.

Згідно наданих для дослідження в судовому засіданні відомостей та даних, ОСОБА_4 не має процесуального статусу у даному кримінальному провадженні як підозрюваного.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності Хайнц Евгенія слідчому судді не представлено, а накладений арешт, з урахуванням тривалого часу проведення досудового розслідування (більше ніж шість місяців), відсутності відомостей про пред`явлення будь-кому підозри, перебування транспортного засобу на стоянці, свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження ОСОБА_1 у праві його власності та завдань кримінального провадження, розслідування якого триває значний час.

Слідчий в судовому засіданні зазначив, що жодних нових експертних досліджень стосовно вказаного в клопотанні майна не призначено в межах даного кримінального провадження, підтверджень про необхідність проведення слідчих або процесуальних дій в частині, що стосуються вказаного майна слідчим не надано.

Саме по собі внесення 06.12.2018 року відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України, яка за своїм змістом є лише попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є беззаперечною підставою для втручання у такі права фізичної особи, які на цій стадії кримінального провадження позбавлять її фактично права власності на майно та обмежують право користування майном, що є порушенням положень ст. ст. 16, 17 КПК України.

Органом досудового розслідування не було надано достатніх та належних доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного ОСОБА_5 майна під арештом, що прямо не узгоджується із положеннями ст. 28 КПК України та призводить до порушення принципу правової визначеності, у зв`язку з чим суттєво впливає на права власника щодо користування своїм майном.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що в застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині заборони користування даним майном його власником та законним володільцем відпала потреба.

Враховуючи те, що накладення арешту на майно перешкоджає законному праву ОСОБА_5 користуватися своїм майном, а також те, що, стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували на необхідність застосування такого виду арешту автомобіля, крім того зважаючи на доводи заявника слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого виду арешту на майно відпала потреба, а тому подане заявником клопотання про часткове скасування арешту з майна підлягає задоволенню частково, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для такого скасування арешту з майна в частині заборони користування даним майном його власником та законним володільцем.

Разом з тим, на теперішній час досудове розслідування не завершено, автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості відчуження вказаного транспортного засобу, його знищення чи переховування, потреба в арешті в частині розпорядження автомобіля не відпала, до його подальшого скасування у встановленому законом порядку, ому клопотання не може бути задоволене в повному обсязі, лише в частині скасуванні заборони користування таким майном.

Крім того, в частині вимог клопотання про необхідність скасування та повернення документів до транспортного засобу, а саме контрольного талону для проходження по смузі «Зелений коридор» від 06.12.2018р. транспортним засобом марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 та контрольного талону для проходження по смузі «Червоний коридор» серії UZH 492952 від 06.12.2018р. транспортним засобом марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 таке є неконкретизованим, та необґрунтованим. Враховуючи, що відомостей про порушення права власності в цій частині не наведено, підстав для скасування передбачених нормами КПК України не наведено, відомостей про те, що такі документи належать на праві власності ОСОБА_5 відсутні, крім того, є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовими доказами. Відповідно у застосуванні арешту в цій частині в подальшому не відпала потреба, та арешт накладено обґрунтовано, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту в цій частині не підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що питання повернення арештованого майна після скасування накладеного на нього арешту врегульовано нормами Кримінального процесуального кодексу України (зокрема, пунктом 4 частини першої статті 169) та не потребує ухвалення слідчим суддею будь-яких рішень з цього приводу, таке у відповідності до положень КПК України підлягає негайному поверненню власнику.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 170 – 174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвокатів Хиля М.М. та Темнохудової З.В., які діють за довіреністю в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту з майна, у кримінальному провадженні № 22018070000000143, відомості про яке внесені до ЄРДР 06.12.2018 р, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 та ч.1 ст.305 КК України - задовольнити частково.

Скасувати частково арешт майна, в частині заборони користування майном, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.12.2018 року у кримінальному провадженні №22018070000000143, в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 з ключами до замка запалювання, свідоцтва серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault», моделі «Espace», р.н.з. Німеччини НОМЕР_1 .

В задоволенні решти вимог клопотання – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.