Рішення № 82536362, 18.06.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/142/19

Провадження № 2/304/149/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/142/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12 квітня 2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 1 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. вказаного Договору, на підставі яких відповідач при його укладанні надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Оскільки ОСОБА_1 уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, систематично порушувала свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, то така станом на 22 жовтня 2018 року склала 110 051,03 грн., з яких: 709,60 грн. – заборгованість за кредитом; 98 018,10 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 5 606,61 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина), 5 216,72 грн. – штраф (процентна складова). Тому позивач просить позов задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримала заяву про застосування строку позовної давності, подану нею 15 травня 2019 року. Дану заяву мотивує тим, що позивач не має права стягувати борг, якщо минув строк більше трьох років, а для пені та штрафів – більше одного року. Так, строком виконання щомісячних платежів згідно з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» є 25 число кожного місяця. Останній платіж на погашення заборгованості вона вносила ще у жовтні 2015 року, а тому при відсутності платежу в наступний зазначений строк – до 25 листопада 2015 року, позивачу стало відомо про порушення його права, у зв`язку з чим і починається дія трьохрічного строку права звернення банку до суду з вимогою про захист своїх інтересів. Однак, АТ КБ «Приватбанк» звернувся з позовом до суду лише 23 січня 2019 року, а строк позовної давності сплив 26 листопада 2018 року. Оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, тому просить задовольнити її заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак при зверненні до суду з позовною заявою одночасно заявив клопотання, у якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 16 травня 2019 року від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витребувано довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 (договір SAMDN55000043914070), детальні відомості про видану ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» кредиту картку за Договором про надання банківських послуг № б/н від 12 квітня 2011 року (номер картки, термін дії), а також детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 12 квітня 2011 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 12 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг № б/н, за умовами якого позивач надав останній кредит у сумі 1 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

З довідки, наданої суду АТ КБ «Приватбанк» за супровідним листом від 23 травня 2019 року № 123659-ВБ вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: №5457082305590080 дата відкриття 14.04.2011 термін дії 04/15; № 5577212702601652, дата відкриття 15.06.2011, термін дії 11/14; № 5211537317046311, дата відкриття 11.07.2012, термін дії 04/16.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором, укладеним 12 квітня 2011 року, належним чином не виконала, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 22 жовтня 2018 року допустила перед банком заборгованість у розмірі 110 051,03 грн., з яких: 709,60 грн. – заборгованість за кредитом; 98 018,10 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 606,61 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 5 716,72 грн. – заборгованість по судовим штрафам.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1050 цього Кодексу якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Що стосується доводів відповідача, викладених у заяві від 15 травня 2019 року про застосування строку позовної давності, суд констатує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 1 ст. 256 цього Кодексу визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 цього Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, яку в силу ч.4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, як було зазначено вище, з довідки АТ КБ «Приватбанк» (супровідний лист від 23 травня 2019 року № 123659-ВБ) вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: №5457082305590080 дата відкриття 14.04.2011 термін дії 04/15; № 5577212702601652, дата відкриття 15.06.2011, термін дії 11/14; № 5211537317046311, дата відкриття 11.07.2012, термін дії 04/16.

Таку довідку суду надіслано на ухвалу від 16 травня 2019 року про витребування доказів – довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 (договір SAMDN55000043914070), детальних відомостей про видану ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» кредиту картку за Договором про надання банківських послуг № б/н від 12 квітня 2011 року (номер картки, термін дії), а також детального розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 12 квітня 2011 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Разом з цим зазначену довідку суд оцінює критично, так як така не містить ні дати її формування, ні зазначення дати укладання з відповідачем ОСОБА_1 самого кредитного договору № б/н, тоді як зазначено про видачу трьох кредитних карток з різними датами відкриття та термінами їх дії і жодної за номером договору SAMDN55000043914070, зазначеним у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, по договору SAMDN55000043914070, ІПН 1731002861, ОСОБА_1 , яка надана позивачем з матеріалами позову (а. с. 15).

У зв`язку з наведеним, суд приймає до уваги відомості по кредитній картці № НОМЕР_1 , що відкрита найближче до дати укладення кредитного договору № б/н від 12 квітня 2011 року – 14 квітня 2011 року з терміном дії до 04/15.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12 квітня 2011 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 (станом на 22 жовтня 2018 року), останнє погашення за вказаним кредитним договором відповідачем здійснено 30 жовтня 2015 року у розмірі 193,39 грн. (а. с. 12), а отже строк погашення за черговим платежем настав у листопаді 2015 року.

Стаття 260 ЦК України встановлює, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 – 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Сплив позовної давності не припиняє зобов`язання і не є підставою для припинення самого права, а лише позбавляє можливості одержати судовий захист свого порушеного цивільного права за умови заяви сторони у спорі до винесення судом рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 23 січня 2019 року, а оскільки з моменту закінчення строку дії платіжної картки (квітень 2015 року), а також з моменту здійснення відповідачем останнього погашення чергового платежу у жовтні 2015 року до звернення з позовом у даній справі, датованим 27 грудня 2018 року та поданим до суду 23 січня 2019 року пройшло більше трьох років, суд приходить до висновку, що позивач подав позовну заяву за межами трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України, з пропущенням строку звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії).

З роз`яснень наданих Пленумом Верховного суду України в абз. третьому п. 11 своєї постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити за спливом строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, № 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Чепурнов В. О.