Ухвала суду № 82536321, 21.06.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 297/1225/19

Провадження № 1-кп/303/508/19

УХВАЛА

21 червня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Котубей І.І.,

суддів Гейруш В.Б., Маргитич О.І.,

з участю секретаря Мотринець А.В.,

прокурора Гіряк Д.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Моняк Р.В.,

перекладача Татлімісі Серкан,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019070000000025 від 09.03.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_2 ОСОБА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження підсудне Мукачівському міськрайонному суду, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст.291 КПК України. Підстави для повернення обвинувального акта відсутні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Крім того, прокурор заявив письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ), оскільки такий закінчується 21.06.2019 року. Дане клопотання обґрунтовує тим, що до вказаного часу закінчити розгляд справи неможливо, ризики, які служили підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати. Зокрема, Сахін ОСОБА_5 (SAHIN ОСОБА_6 ) є громадянином іншої країни, не має постійного місця проживання на території України, тому може переховуватися від суду. Крім того, він може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів в даному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити речі, які можуть бути використані як докази, в тому числі наркотичні засоби, які на даний час можуть перебувати в інших співучасників злочину, вчиняти інше кримінальне правопорушення. Застосування відносно обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, є неможливим, оскільки тримання під вартою є єдиним заходом, який унеможливлює вчинення тиску на інших учасників кримінального провадження, можливість виїзду за межі України.

Захисник обвинуваченого, якого підтримав і сам обвинувачений, в судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, вважає його таким, що відповідає вимогам закону і підстав для його повернення прокурору немає. При цьому повністю заперечив проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки для цього немає ніяких підстав. Вказує на те, що обвинувачення є необґрунтованим, вина ОСОБА_4 ще нічим не доведена, ризики, на які вказує прокурор відсутні. Зокрема, обвинувачений не може впливати на свідків, оскільки всі свідки в даному провадженні є працівниками правоохоронних органів. Обвинувачений повністю співпрацював із слідством, саме він повідомив про інших учасників злочину, надав про них всю інформацію. Запобігти виїзду за межі України можна шляхом вилучення в нього документів. Вважає, що до його підзахисного слід застосувати більш м`який запобіжний заходів, не пов`язаний з обмеження його волі.

З врахуванням думки учасників, суд вважає можливим судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні, колегіально судом у складі трьох професійних суддів. Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені, визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку учасників підготовчого провадження щодо можливості призначення судового розгляду, враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) на стадії досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який діє по 21 червня 2019 року включно. При цьому, судом було визначено розмір застави в сумі 25000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48025000 (сорок вісім мільйонів двадцять п`ять тисяч) гривень 00 коп.

На даний час ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили.

ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Суд враховує тяжкість покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, що загрожує в разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому найтяжчому кримінальному правопорушенні.

Обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань, може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. До того ж, крім наявності вказаних ризиків, суд також враховує особу обвинуваченого, зокрема те, що він є громадянином іноземної держави та не має постійного місця проживання на території України, одружений, має сім`ю в іншій державі, раніше не судимий, стан його здоров`я.

Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.

Крім того, суд враховує, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, що становить підвищену суспільну небезпеку. Тому, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, суд вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, у зв`язку з чим з плином часу інтереси слідства не втратили актуальності.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд робить висновок про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_7 ) строку тримання під вартою по 19 серпня 2019 року включно. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Обираючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, який несе за собою великий суспільний інтерес, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

При цьому на виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики національних судів та Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи конкретні обставини справи та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу, майновий та сімейний стан, думку прокурора, який вважає, що застава не застосовується у даному випадку за обвинуваченням у такому злочині, та, беручи до уваги об`єм наркотичної речовини - героїну (понад 1000 смертельних доз речовини), суд доходить висновку, що застава у визначених законом межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому наявні підстави вийти за межі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави. Таким чином, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, у розмірі 25000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 48025000 (сорок вісім мільйонів двадцять п`ять тисяч гривень) гривень 00 коп., оскільки на переконання суду внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, суд вважає за доцільне на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави відповідні обов`язки.

Керуючись ст.315, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 ОСОБА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, призначити до відкритого колегіального судового розгляду в залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на 13 год. 30 хв. 01 липня 2019 року.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, перекладача.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Туреччини, мешканцю Німеччина, АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу – паспорт громадянина Туреччини НОМЕР_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб - по 19 серпня 2019 року включно.

На підставі ч.3 ст. 183, ч.5 ст. 182 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, у розмірі 25000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 48025000 (сорок вісім мільйонів двадцять п`ять тисяч) гривень 00 коп. (25000х1921).

Роз`яснити, що обвинувачений ОСОБА_4 ( ОСОБА_3 ) або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 (SAHIN ОСОБА_6 ), у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту Закарпатської області, в якому він тимчасово проживатиме чи перебуватиме без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування в Україні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.І.Котубей

Судді В.Б.Гейруш

О.І.Маргитич