Рішення № 82534781, 18.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Справа № 280/896/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 1 190 265,00 грн. в доходів Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Ухвалою суду від 05.03.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 18.03.2019 позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2019.

Ухвалою суду від 25.03.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.04.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі. Також, в підготовчому засіданні 23.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.05.2019.

29.05.2019 підготовче засідання відкладено на 18.06.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП. Вказує, що постановою НКРЕКП від 25.09.2018 №1087 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на IV квартал 2018 року» визначено ставку внеску на регулювання на IV квартал 2018 року у розмірі 0,085 відсотки. Разом з тим, ПАТ «Запоріжжяобленерго» у встановлені строки не було сплачено внески на регулювання з провадження господарської діяльності з розподілу та постачання електричної енергії за IV квартал 2018 року, що зумовило звернення до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а позовну заяву просив розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що НКРЕКП належним чином не доведено наявності у нього права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості зі сплати внесків на регулювання з провадження господарської діяльності з розподілу та постачання електричної енергії.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а адміністративну справу розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Згідно положень ч.4 ст.224 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалось.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи письмових доказах.

Суд зазначає, що Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення (далі - Закон №1540).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №1540, фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

Згідно ч.1 ст.13 Закону №1540, платниками внесків на регулювання є суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1540 визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики з діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Під час розгляду адміністративної справи сторонами не заперечувалось, що на момент виникнення спірних правовідносин ПАТ «Запоріжжяобленерго» є суб`єктом господарювання, яке на підставі наявних ліцензій здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП.

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №1540, ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Згідно ч.4 ст.13 Закону №1540, внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора.

Постановою НКРЕКП від 25.09.2018 №1087 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на IV квартал 2018 року» визначено ставку внеску на регулювання на IV квартал 2018 року у розмірі 0,085 відсотки.

В свою чергу, постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 затверджено Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, який визначає методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Порядок №491).

Відповідно до пункту 7 Порядку №491, внески на регулювання сплачуються щоквартально суб`єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.

Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

Згідно пункту 8 Порядку №491, структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 5 Порядку №491 передбачено, що сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою Rkv = Dkv*Vkv/100 %, (3), де

Rkv - сума внеску на регулювання;

Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал;

Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП.

Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що відповідно до звіту ліцензіата ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, а сума чистого доходу за звітний квартал складає - 235 997,000 тис. грн., а відтак сума внеску на регулювання від такої діяльності становить 200 597 грн. (235 997,000 грн. х 0,085/100=200 597 грн.).

Крім того, відповідно до звіту ліцензіата ПАТ «Запоріжжяобленерго» у спірний період здійснювало діяльність з постачання електричної енергії, а сума чистого доходу за звітний квартал складає 1 164 315,000 тис. грн., а відтак сума внеску на регулювання від такої діяльності становить 989 668 грн. (1 164 315,000 грн. х 0,085/100=989 668 грн.).

Відповідачем жодних зауважень щодо правильності наведеного позивачем розрахунку у відзиві та поясненнях наведено не було.

За таких обставин, ПАТ «Запоріжжяобленерго» мало обов`язок сплатити за IV квартал 2018 року внески на регулювання на загальну суму 1 190 265,00 грн., проте у встановлений строк зазначені внески відповідачем не сплачено, доказів протилежного суду не надано.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у позивача права на звернення до суду з даною позовною заявою, з підстав викладених в ухвалі суду від 23.04.2019 з питань закриття провадження у справі.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено внески на регулювання за IV квартал 2018 року на загальну суму 1 190 265,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивач виступає як суб`єкт владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 1 190 265,00 грн. (один мільйон сто дев`яносто тисяч двісті шістдесят п`ять гривень 00 копійок) в доходів Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова