Ухвала суду № 82534209, 21.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 червня 2019 р. Справа №200/7850/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114)

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2019 року № Ф-103817-43 у сумі 14368 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2019 року № Ф-103817-43 у сумі 14368 грн. 72 коп.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

Згідно вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що позивач до суду надав клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з тим, що позивач є пенсіонером за віком та позов пов`язаний із захистом соціальних прав.

Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормами статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зазначає, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Відстрочення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, суд критично ставиться до доводів позивача щодо скрутного матеріального становища, оскільки позивачем до суду не надано жодного підтвердження його важкого матеріального становища, зокрема, не надав доказів того, що у позивача не має жодного доходу або дохід малий. Крім того, суд не приймає доводи позивача з приводу того, що його позов пов`язаний із захистом соціальних прав, з огляду на те, що Конституція України закріплює право громадян на соціальний захист та встановлює види соціального забезпечення. Зокрема, закріплюється право на забезпечення у старості, при втраті годувальника, у разі повної чи часткової втрати працездатності (перехід на інвалідність), при тимчасовій втраті працездатності, а також у випадку безробіття, що сталося через незалежні від громадянина причини. Основні з них передбачає Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року: пенсії за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, за вислугу років, а також соціальні пенсії, що призначаються і виплачуються непрацездатним громадянам при відсутності у них права на трудову пенсію. Отже, суд доходить до висновку, що скасування вимоги про сплату боргу жодним чином не відносить саме до соціальних прав позивача. З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про відстрочення позивачу сплату судового збору у даній справі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 1 січня 2019 року № 2628-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

Судом встановлено, що позивачем було заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, а саме визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2019 року № Ф-103817-43 у сумі 14368 грн. 72 коп., за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп., або надати суду належні докази скрутного матеріального становища. В порушення зазначених норм позивачем взагалі до суду не надано документу про сплату судового збору, не надано доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Крім того, суд зазначає, що позивач у позовних вимогах просить скасувати вимогу від 11 вересня 2019 року за № Ф-103817-43, проте, суд зазначає, що 11 вересня 2019 року ще не настало, крім того, позивач просить витребувати у відповідача вимогу від 11 лютого 2019 року за № 3817-43 та поновити строк звернення до суду просить саме за вимогою від 11 лютого 2019 року за № 3817-43. Крім того, в матеріалах справи наявна постанова про відкриття виконавчого провадження від 3 квітня 2019 року ВП № 58783491, на яку посилається позивач, описуючи на підставі чого дізнався про оскаржувану вимогу, відповідно до якої здійснюється примусове виконання вимоги від 11 лютого 2019 року за № 103817-43. З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку щодо необхідності запропонувати позивачу уточнитися з позовною вимогою в частині зазначення вірної дати та номеру оскаржуваної вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11 вересня 2019 року № Ф-103817-43 у сумі 14368 грн. 72 коп., залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) до суду оригіналу документи про сплату судового збору у сумі 768 грн. 40 коп., або обґрунтованого клопотання щодо відстрочення від сплати судового збору з доказами в обгрунтування підстав необхідності такого відстрочення, зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, надати заяву про уточнення позовних вимог в частині вірного зазначення дати та номеру оскаржуваного рішення.

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

4. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

5. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.В. Смагар