Ухвала суду № 82532450, 18.06.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4554/19

Провадження № 2/161/1743/19

У Х В А Л А

18 червня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Рудської С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 19.03.2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2019 року було відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній справі та призначено підготовче засідання.

13.06.2019 року позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову на обґрунтування якої останній зазначив, що предметом розгляду у даній справі є поділ спільного сумісного майна подружжя, а саме: житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортний засіб VOLKSWAGEN Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску. Він має намір розділити спільне майно подружжя наступним чином: визнати за ним право власності на вищевказаний автомобіль, а також стягнути з відповідачки на його користь компенсацію частини вартості квартири в розмірі 102380,94 грн. Зазначив, що зі змісту відзиву ОСОБА_2 на його позовну заяву вбачається, що спірне авто фактично відчужено останньою, хоча достовірними доказами дана обставина не підтверджена. Таке твердження відповідачки вказує з її сторони на реальні наміри і потенційну небезпеку того, що транспортний засіб в дійсності може бути переоформлено на третю особу. Вважає, що у даному випадку є підстави стверджувати, що відповідач може реалізувати автомобіль та квартиру без його згоди на це, до моменту набрання рішенням у даній справі законної сили. На підставі викладеного, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та транспортний засіб VOLKSWAGEN Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечуються накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову, по своїй суті, застосовується з метою надання гарантії виконання в майбутньому прийнятого судового рішення та виключно в разі такої необхідності, при цьому, такі заходи мають бути співмірними заявленим позивачем вимогам.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі – Постанова № 9), - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Оцінюючи доводи, які були наведені позивачем у його заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову в разі його задоволення, може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення в частині визнання за ним права власності на рухоме майно, а саме: автомобіля VOLKSWAGEN Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, який є предметом позовних вимог, у зв`язку з чим, як наслідок, між сторонами даного цивільного провадження існує спір.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання майбутнього рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача в частині компенсації вартості спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищезазначені положення ст. ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково, шляхом накладення арешт на автомобіль VOLKSWAGEN Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 157, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя– задовольнити частково.

Накласти арешт на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити за необґрунтованістю.

Ухвалу до негайного виконання направити Відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Про результати виконання ухвали Відділом Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала в повному обсязі складена 1 8 червня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська