Рішення № 8252971, 04.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.10                                                                                           Справа№ 10/31

За позовом: ТзОВ науково-виробниче підприємство „Енергія-Новояворівськ”, м.Новояворівськ

до відповідача: МКП „Новояворівськводоканал”, м.Новояворівськ

про стягнення 206 960 грн. 32 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Будка І.І. –довіреність № б/н від 30.12.2006р;

Від відповідача: Ярема О.І. –довіреність від 04.03.2010р.

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ науково-виробниче підприємство „Енергія-Новояворівськ”, м.Новояворівськ до МКП „Новояворівськводоканал”, м.Новояворівськ про стягнення 206 960 грн. 32 коп.

Ухвалою суду від 08.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2010р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Відповідач проти заявленого позову не заперечує, заявив клопотання про розстрочку виконання рішення на шість місяців.

У письмових Поясненнях на позовну заяву №84 від 02.03.2010р. Відповідач пояснив, що основним доходом підприємства є кошти за надані комунальні послуги населенню. Із цих доходів в першу чергу здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата податків і зборів до державних цільових фондів та оплата послуг за електроенергію. Тому МКП „Новояворівськводоканал” не взмозі одним платежем заплатити всю суму заборгованості одразу.

Крім того, фінансування пільг та субсидій при наявності заборгованості за енергоносії, у відповідності до вимог постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 , за рахунок коштів Держбюджету проводиться лише за умови включення підприємства у протокольне рішення для проведення розрахунків у централізованому порядку. МКП „Новояворівськводоканал” має можливість розрахуватися за електроенергію коштами по відшкодуванню пільг та субсидій наданих населенню, але ТзОВ НВП „Енергія-Новояворівськ” в січні 2010року не включило підприємство у протокольне рішення для проведення взаєморозрахунків на суму 60200 грн.

Судом встановлено:

01.02.2006р. між ТзОВ науково-виробниче підприємство „Енергія-Новояворівськ”, м.Новояворівськ (Позивач) та МКП „Новояворівськводоканал”, м.Новояворівськ (Відповідач) укладено договір №98 на постачання електричної енергії .

За умовами Договору , Постачальник продає електроенергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 526 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи та стверджує представник Позивача в судовому засіданні, Позивач свої зобов”язання по Договору № 98 виконав в повному обсязі .

Однак, всупереч умовам Договору , Відповідач за спожиту електроенергію за період з вересня 2009р. по січень 2010р. не розрахувався і станом на день подання позову в суд його заборгованість перед Позивачем становить 200511 грн. 40 коп., в тому числі 197287 грн. 91 коп. за активну електроенергію та 3223 грн. 49 коп. за реактивну електроенергію.

Факт наявності заборгованості на суму 200511 грн. 40 коп. стверджується долученим до позовних матеріалів Актом звірки розрахунків між сторонами від 01.02.2010р. , підписаним керівниками та головним бухгалтером сторін та скріпленим відтиском печатки підприємств.

На підставі п.7 Додатку №2 до Договору №98 ”Порядок розрахунків” Відповідачу нараховано пеню у розмірі 4 993 грн.34 коп. , а також інфляційні нарахування в розмірі 1455 грн. 58 коп. у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

У Додатку № 2 до Договору № 98 „Порядок розрахунків” встановлено, що розрахунковим періодом , за який визначається кількість спожитої електричної енергії вважається період часу , починаючи з 25 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця.

Порушення зобов”язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

Додатком № 2 до Договору №98 передбачено , що у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення(п.7).

Згідно поданого Позивачем розрахунку, розмір пені становить 4993 грн. 34 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого Позивачем розрахунку інфляційних , розмір інфляційних нарахувань становить 1 455 грн.58 коп.

З огляду на вищевикладене , існують усі правові підстави для стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 200 511 грн. 40 коп. , пені в розмірі 4 993грн. 34 коп. та 1455 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач доказів оплати заборгованості суду не представив, проти позову не заперечує.

Розглянувши подане Відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення на 6 місяців, суд вважає, що таке підлягає задоволенню .

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.1,3 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , ст.ст. 193,230, 231 ГК України,

ст.ст.549, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з МКП „Новояворівськводоканал” ( 81054, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Пасічника, 1 і.к. 22400071) на користь ТзОВ науково-виробниче підприємство „Енергія-Новояворівськ” ( 81054, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Пасічника, 1 і.к. 32789941) 200 511 грн. 40 коп. основного боргу, 4993 грн. 34 коп. пені та 1455 грн. 58 коп. інфляційних втрат. Розстрочити виконання рішення на 6 місяців зі сплатою щомісячно 34493 грн. 38 коп.

3. Стягнути з МКП „Новояворівськводоканал” ( 81054, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Пасічника, 1 і.к. 22400071) на користь ТзОВ науково-виробниче підприємство „Енергія-Новояворівськ” ( 81054, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. Пасічника, 1 і.к. 32789941) 2069 грн. 60 коп. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя