Рішення № 8252895, 01.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10                                                                                           Справа № 31/2

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські макорони-Львів», м. Львів

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів”, м. Львів

про: стягнення 22932,94 грн.

Суддя: Артимович В.М. Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Кузик Б.Ю. - представник;

від відповідача:не з’явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські макорони-Львів», м. Львів, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів”, м. Стрий Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 22932,94 грн., в тому числі основного боргу в сумі 22384,78 грн., пені в сумі 489,03 грн., трьох процентів річних в сумі 61,13 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2009 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 03.02.2010 р.

В судове засідання 03.02.2010 р. відповідач не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Представник позивача, який з’явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав повністю.

Сторони в судове засідання 18.02.2010 р. не забезпечили явки представників, пояснень суду не надали; витребовуваних судом документів не представили. Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі розгляд справи судом відкладено.

В судове засідання 01.03.2010 р. з’явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові, подав документи, що вимагались судом. Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позов не представив, доказів оплати заборгованості також. Згідно витягу з ЄДР, наданого позивачем, місцезнаходженням боржника є м. Стрий Львівської області, вул. Шевченка, 88Б. Поштова кореспонденція суду була направлена на вказану адресу, проте повернулась по причині, що адресата за зазначеною адресою немає. Слід зазначити, що до повноважень суду чинним процесуальним законодавством не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 01.03.2010 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 09.03.2010 р.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.11.2009 р. було укладено договір № 8/02-20, надалі –договір, згідно якого позивач, як продавець, зобов’язався передавати, а відповідач, як покупець, приймати і оплачувати на умовах договору товар.

Згідно п. 3.4 договору продавець проводить оплату з відтермінуванням на протязі тридцяти календарних днів з моменту отримання товару.

Як підтверджується матеріалами справи позивач поставив відповідачу товар за такими накладними: № КУм-100823 від 06.10.2009 р. на суму 4189,56 грн., № УУм-300440 від 13.10.2009 р. на суму 7797,23 грн., № Кум-100841 від 13.10.2009 р. на суму 531,20 грн., № Кум-100876 від 20.10.2009 р. на суму 9335,59 грн., № УУм-300450 від 20.10.2009 р. на суму 531,20 грн. Загальна сума товару по вказаним накладним складає 22384,78 грн.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 22384,78 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 22384,78 грн. є підставними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу.

Враховуючи розмір подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення платежу з відповідача слід стягнути на користь позивача 489,03 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунками, доданими до позовної заяви, сума трьох процентів річних становить 61,13 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов та доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних не подав, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Слід зазначити, що позивачем помилково сплачено державне мито в сумі 223,85 грн. замість 229,35 грн., як це передбачено пп. а) п. 2 ст. 3 декрету КМ України «Про державне мито», у зв’язку з чим з позивача в дохід державного бюджету слід стягнути помилково несплачене державне мито в сумі 5,50 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські макарони-Львів», м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів” (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул. Шевченка, 88б; код ЄДРПОУ 35130711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські макарони-Львів»(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367-А; код ЄДРПОУ 32409400) 22384,78 грн. основного боргу, 489,03 грн. пені, 61,13 грн. трьох процентів річних, 229,35 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські макарони-Львів»(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 367-А; код ЄДРПОУ 32409400) в дохід державного бюджету помилково несплачене державне мито в сумі 5,50 грн.

4. Накази видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя