Рішення № 8252676, 16.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                           Справа№ 32/10

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, м.Червоноград Львівська область.

До відповідача: Державного підприємства „Львіввугілля”, м.Сокаль Львівська область.

Про стягнення 310 811,52 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гнатишин А.М. –юрисконсульт 1 категорії (довіреність №4 від 02.02.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном, м.Червоноград Львівська область до Державного підприємства „Львіввугілля”, м.Сокаль Львівська область про стягнення 310 811,52 грн. основного боргу за виконані роботи.

Ухвалою суду від 13.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 02.02.2010р. В судовому засіданні 02.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 16.02.2010р. Рішення прийнято 16.02.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2010р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

В судовому засіданні 16.02.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 13.01.2010р. та 02.02.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №5076597 від 14.01.2010р. –вручено 18.01.2010р.

Станом на 16.02.2010р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив:

01.02.2007р. між Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном (надалі –аварійно-рятувальна служба) та Державним підприємством „Львіввугілля” (надалі –об’єкт) було укладено договір №20. Предметом договору №20 від 01.02.2007р. є організація та здійснення аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування об’єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об’єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованій на поліпшення техногенної безпеки об’єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об’єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій та робіт неаварійного характеру, які направлені на зниження рівня небезпечності та підготовленості до ліквідації аварій і рятування людей в умовах, що вимагають професійної майстерності, спеціальної підготовки, апаратури та оснащення і відповідної кваліфікації виконавця та не заважають основній діяльності підрозділів аварійно-рятувальної служби.

Згідно п.2.2. та п.2.3. договору №20 аварійно-рятувальна служба зобов’язувалась забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення. Разом з об’єктом до 25 числа кожного місяця визначати обсяги виконання робіт, які необхідно здійснити аварійно-рятувальною службою на об’єкті, відповідно до вимог діючих нормативних документів.

Згідно п.3.1. та п.3.2. договору №20 об’єкт зобов’язувався проводити оплату виконаних робіт згідно відомостей, кошторисів та калькуляцій, у відповідності з спільним наказом МНС України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003 року №495/36 „Порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об’єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за №1222/8543), „Положеннями по тарифам і соціальним гарантіям” і діючих норм і розцінок. Не пізніше 25 числа кожного місяця подавати аварійно-рятувальній службі заявку з визначеними обсягами та видами робіт неаварійного характеру, що необхідно здійснити аварійно-рятувальній службі на об’єкті в наступному місяці.

Відповідно до п.4.2. договору №20 сторони домовились, що вартість виконання аварійно-рятувальних, профілактичних, технічних робіт у тому числі виконання робіт з посилення (забезпечення) протиаварійного захисту структурних підрозділів об’єкта визначається за фактичними витратами на їх виконання на підставі наданих підтверджуючих документів (актів виконаних робіт складених згідно відомостей обліку робочого часу, обсягів робіт тощо), відповідно до спільного наказу МНС та Мінекономіки від 15.12.2003р. за №495/369, „Положення по тарифах, трудових і соціальних гарантіях”, діючих норм і розцінок. Оплата за виконані роботи здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок аварійно-рятувальної служби на протязі 10 банківських днів, згідно з наданим рахунком, на підставі акту виконаних робіт.

Згідно п.6.1. договору №20 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами в день, зазначений на початку і діє до 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків за надане обслуговування –до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2007р. сторони уклали угоду про продовження дії договору на організацію та здійснення аварійно-рятувального обслуговування ДП „Львіввугілля” від 01.02.2007р. №20, згідно якої аварійно-рятувальна служба та об’єкт в зв’язку з взаємною необхідністю організації та здійснення аварійно-рятувального обслуговування ДП „Львіввугілля” в 2008р., прийшли до згоди про продовження терміну дії договору від 01.02.2007р. №20 на строк з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. на умовах визначених даним договором то протоколом розбіжностей до нього (лист ДП „Львіввугілля” від 16.04.2007р. №8/757).

Крім того, 08.12.2008р. між Державним підприємством „Львіввугілля” (надалі –замовник) та Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном (надалі –виконавець) було укладено договір №134 на надання додаткових платних послуг шахтам ДП „Львіввугілля” (надалі – договір №134). Предметом договору є надання додаткових платних послуг, згідно з „Переліком додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002р. №644, та які включають в себе: комплекс аварійно-профілактичних робіт, спрямованих на попередження аварій, підвищення рівня підготовки шахт замовника (шахта „Великомостівська”, шахта „Межирічанська”, шахта „Відродження”, шахта „Лісова”, шахта „Зарічна”, шахта „Візейська”, шахта „Степова”, шахта „Червоноградська”) до рятування людей і ліквідації аварій, зниження рівня їх пожежної небезпеки, створення умов, які забезпечують успішне виконання гірничорятувальних робіт; розробку рекомендацій по удосконаленню вентиляції і забезпеченню надійності аварійних режимів провітрювання гірничих виробок шахт; надання послуг, які підвищують протиаварійний захист шахт.

Згідно п.2.1.1. та п.2.1.2. договору №134 виконавець зобов’язувався надавати послуги (виконувати роботи) по даному договору у відповідності з вимогами: ДНАОП 1.1.30-4.01.97 (”Статут ДВГРС з організації і веденню гірничорятувальних робіт”, затв. наказом Міністра вугільної промисловості України від 06.06.1997р. №232 і погодженого з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці 22.06.1997р.); НПАОП 10.0-1.01.-05 охороною праці від 16.11.2004р. №257 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.03.2005р. №327/10607); „Інструкціями до правил безпеки в вугільних шахтах”, погоджених Державним комітетом України по нагляду за охороною праці 25.09.2002р. і затв. наказом Міністра палива та енергетики України від 18.11.2002р. №667; СОУ 10.1-00185790-002-2005 „Правил технічної експлуатації вугільних шахт”, затв. Наказом Мінвуглепрому України від 14.11.2006р. №539 і погоджених Дерпромгірнаглядом від 28.04.2006р. №05-3а/2264; ДСТУ 2448-97 (УДК 621.791.054;621.791.793) (Державний стандарт України „Киснева різка” (вимоги безпеки), введеного в дію з 01.01.1995р.; „Інструкції по експлуатації керосиноріза з блокувальним клапаном в підземних виробках і надшахтних спорудах”, затв. Міністерством вугільної промисловості України 21.10.1977р. і погодженої з Держгіртехнаглядом СРСР 26.07.1977р.; „Інструкцій по експлуатації; і інш. Надавати послуги (виконувати роботи) згідно заявок замовника на 2009р., затверджених директорами шахт.

Згідно п.2.2.2. договору №134 замовник зобов’язувався оплачувати виконавцеві вартість додаткових платних послуг (виконаних робіт) у відповідності з даним договором.

За умовами п.3.1. та п.3.2. договору №134 приймання наданих послуг (виконаних робіт) проводиться замовником не пізніше поточної доби з моменту їх завершення. Приймання-здача наданих послуг (виконаних робіт) оформляється двохстороннім актом приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом трьох наступних днів. У випадку виявлення недоліків при прийманні-здачі послуг (робіт) замовник робить запис в акті із зазначенням строку їх усунення.

Згідно п.4.2. та п.4.3. договору №134 вартість конкретного виду послуг (робіт) вказана в додатку №1, що є невід’ємною частиною договору. Оплата виконавцеві послуг, що надаються, і вказаних в пункті 2.1.2 проводиться замовником у відповідності з калькуляціями, що додаються, які є невід’ємною частиною даного договору, шляхом передоплати в розмірі 50%. Кінцевий розрахунок здійснюється після представлення акту приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг)...”, „Табелю обліку робочого часу...”, „Акту на списання матеріалів, ПММ...” і виставлення рахунку протягом п’яти банківських днів. Сума договору визначається по факту надання послуг (виконаних робіт).

Згідно п.9.1. договору №134 даний договір вступає в силу з 01.01.2009р., а по фінансовим зобов’язанням –до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2009р. сторони уклали угоду про внесення змін до договору від 08.12.2008р. №134, згідно п.1 якої сторони договору на виконання п.4 наказу Мінвуглепрому України від 29.07.2009р. №302 „Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються ВГРЗ ДВГРС”, прийшли до згоди про зміну умов договору від 08.12.2008р. №134.

Згідно п.2. угоди про внесення змін до договору від 08.12.2008р. №134 погоджено, що перше речення розділу 1 договору від 08.12.2008р. №134 слід викласти в такій редакції: „Предметом цього договору є надання додаткових платних послуг, згідно з „Переліком додаткових платних послуг, які надаються воєнізованими гірничорятувальними загонами Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості підприємствам всіх форм власності”, затв. наказом Мінвуглепрому України від 29.07.2009р. №302” та які включають в себе...” і далі по тексту.

Відповідно до п.4. угоди про внесення змін до договору від 08.12.2008р. №134 погоджено п.4.1. викласти такій редакції: „Вартість додаткових платних послуг визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002р. №644 та наказів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 16.07.2002р. №176/547/211 та від 15.12.2003р. №495/369”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання згідно укладених угод виконав повністю, в зв»язку з чим сторонами було підписано акти з додатками, а саме: акт №4 за договором №20 від 01.02.2007р. на суму 141412,12 грн.; акт №12/01 за договором №20 від 01.02.2007р. та додаткової угоди від 28.12.2007р. на суму 37402,68 грн.; акт №1 за договором №134 від 08.12.2008р. на суму 39749,71 грн.; акт №2 за договором №20 від 01.02.2007р. та додаткової угоди від 28.12.2007р. на суму 67548,89 грн.; акт №3 за договором №134 від 08.12.2008р. на суму 46169,72 грн.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості виконаних робіт.

09.09.2009р. Львівсько-Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін звернувся до Державного підприємства „Львіввугілля” з претензією вих. №655 про погашення заборгованості, проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак станом на 12.01.2010р. (дата подання позовної заяви) основний борг відповідача перед Львівсько-Волинським воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном за договором №20 від 01.02.2007р., за додатковою угодою від 28.12.2007р. та за договором №134 від 08.12.2008р. складає 310 811,52 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відпровідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт надання позивачем послуг згідно укладених з відповідачем угод підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін у справі актами здавання приймання робіт (надання послуг) та додатками до них, а саме: акт №4 за договором №20 від 01.02.2007р. на суму 141412,12 грн.; акт №12/01 за договором №20 від 01.02.2007р. та додаткової угоди від 28.12.2007р. на суму 37402,68 грн.; акт №1 за договором №134 від 08.12.2008р. на суму 39749,71 грн.; акт №2 за договором №20 від 01.02.2007р. та додаткової угоди від 28.12.2007р. на суму 67548,89 грн.; акт №3 за договором №134 від 08.12.2008р. на суму 46169,72 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач доказів погашення боргу суду не представив, проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 310811,52 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №43 від 01.02.2010р. на суму 1 408,20 грн., №664 від 29.12.2009р. на суму 1700,00 грн., №665 від 29.12.2009р. на суму 236,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 612, 901 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Львіввугілля” (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26; р/р 26008301401474 в ПІБ м.Червоноград; МФО 325376; код ЄДРПОУ 323232556) на користь Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 15; р/р 26002051301149 в Червоноградській філії КБ „Приватбанк”; МФО 325882; ЄДРПОУ 33839804) 310 811,52 грн. основного боргу держмито в сумі 3108,11 грн. та 236,00грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя