Вирок № 82525506, 19.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №148/7364/13-к

Провадження №1-кп/127/159/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

колегіально у складі:

головуючого судді - Романчук Р.В.,

суддів Кашпрука Г.М., Луценко Л.В.,

секретарі судового засідання Руда В.В., Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2013 р. за № 12013010240000127 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Шаргород Вінницької області, зареєстрованого та до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше відповідно до ст.89 Кримінального кодексу України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , із середньою спеціальною освітою, розлученого, який має неповнолітню дитину, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Чабана С.В., Вознюка Д.В., Карнауха О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Варчука А.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Гайдамаки С.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.03.2009 року близько 23 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння чужим майном, на автомобілі марки "MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керувала особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, приїхали в с. Обідне Немирівського району Вінницької області. Зупинивши автомобіль неподалік домогосподарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля та направились в напрямку будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, залишилась в автомобілі для попередження співучасників про можливу появу сторонніх осіб. Рухаючись в напрямку домогосподарства, ОСОБА_2 , з метою приховати своє обличчя від потерпілих, одягнув в`язану шапку, в якій попередньо зробив отвори для очей, а також одягнув шерстяні рукавиці, щоб не залишити на місці злочину відбитки пальців рук. Підійшовиши до будинку, ОСОБА_1 за допомогою сокири, яку заздалегідь підготував, зламав вхідні двері та спільно з ОСОБА_2 зайшли до веранди будинку. В цей час до них вийшов ОСОБА_3 та спробував вигнати. ОСОБА_2 , перебуваючи у веранді будинку, реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний намір, діючи умисно, скоїв напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я останнього, шляхом нанесення потерпілому численних ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови та грудної клітки, усвідомлюючи, що своїми діями завдає йому особливих фізичних страждань. Від нанесених ударів ОСОБА_3 втратив свідомість, у зв`язку з чим ОСОБА_2 припинив наносити удари, вважаючи, що заподіяв йому смерть.

ОСОБА_3 госпіталізовано до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приходячи до свідомості, він помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об`ємом біля 50 мл крові та сформованого кров`яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м`які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв`язку з його смертю.

Коли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходились у веранді будинку, до них вийшла ОСОБА_4 , яка також спробувала їх вигнати. ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний намір, діючи умисно, заштовхнув ОСОБА_4 у житлову кімнату, де скоїв на неї напад, з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я останньої, шляхом нанесення ударів обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливих фізичних страждань. В цей час ОСОБА_2 заштовхав до кімнати ОСОБА_3 Побачивши їх, ОСОБА_4 почала кричати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , діючи узгоджено з ОСОБА_2 , липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв`язав їй руки, ноги, заклеїв рота та наніс їй ще декілька ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота. Коли ОСОБА_4 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_1 припинив наносити удари.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла на місці події. Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об`ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв`язку із її смертю.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 гривень та дві нагороди. Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка, усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до їх смерті, переконала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити будинок.

Крім того, ОСОБА_1 16.03.2009 року близько 23 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 з метою незаконного заволодіння чужим майном проникли в будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розташований по АДРЕСА_4 .

ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою заподіяння смерті ОСОБА_4 та незаконного заволодіння її майном, заштовхнув ОСОБА_4 у житлову кімнату та, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливих фізичних страждань, почав наносити їй удари обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота.

Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знаходились в кімнаті, ОСОБА_2 заштовхав до кімнати ОСОБА_3 . Побачивши їх, ОСОБА_4 почала кричати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , діючи узгоджено з ОСОБА_2 , липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв`язав їй руки, ноги, заклеїв рота та наніс їй ще декілька ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота. Коли ОСОБА_4 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_1 припинив наносити удари.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла на місці події. Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об`ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв`язку із її смертю.

В свою чергу ОСОБА_2 , перебуваючи у веранді будинку, діючи умисно, з метою позбавити життя ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що своїми діями завдає йому особливих фізичних страждань, наніс потерпілому численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови та грудної клітки.

ОСОБА_3 госпіталізовано до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приходячи до свідомості, він помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об`ємом біля 50 мл крові та сформованого кров`яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м`які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв`язку з його смертю.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 гривень та дві нагороди.

Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка, усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до їх смерті, переконала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити будинок.

ОСОБА_2 16.03.2009 року близько 23 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння чужим майном, на автомобілі марки "MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керувала особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, приїхали в с. Обідне Немирівського району Вінницької області. Зупинивши автомобіль неподалік домогосподарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вийшли з автомобіля та направились в напрямку будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а особа, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження, залишилась в автомобілі для попередження співучасників про можливу появу сторонніх осіб. Рухаючись в напрямку домогосподарства, ОСОБА_2 , з метою приховати своє обличчя від потерпілих, одягнув в`язану шапку, в якій попередньо зробив отвори для очей, а також одягнув шерстяні рукавиці, щоб не залишити на місці злочину відбитки пальців рук. Підійшовиши до будинку, ОСОБА_1 за допомогою сокири, яку заздалегідь підготував, зламав вхідні двері та спільно з ОСОБА_2 зайшли до веранди будинку. В цей час до них вийшов ОСОБА_3 та спробував вигнати. ОСОБА_2 , перебуваючи у веранді будинку, реалізуючи спільний з ОСОБА_1 злочинний намір, діючи умисно, скоїв напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я останнього, шляхом нанесення потерпілому численних ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови та грудної клітки, усвідомлюючи, що своїми діями завдає йому особливих фізичних страждань. Від нанесених ударів ОСОБА_3 втратив свідомість, у зв`язку з чим ОСОБА_2 припинив наносити удари, вважаючи, що заподіяв йому смерть.

ОСОБА_3 госпіталізовано до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приходячи до свідомості, він помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об`ємом біля 50 мл крові та сформованого кров`яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м`які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв`язку з його смертю.

Коли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходились у веранді будинку, до них вийшла ОСОБА_4 , яка також спробувала їх вигнати. ОСОБА_1 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_2 злочинний намір, діючи умисно, заштовхнув ОСОБА_4 у житлову кімнату, де скоїв на неї напад, з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я останньої, шляхом нанесення ударів обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливих фізичних страждань. В цей час ОСОБА_2 заштовхав до кімнати ОСОБА_3 Побачивши їх, ОСОБА_4 почала кричати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , діючи узгоджено з ОСОБА_2 , липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв`язав їй руки, ноги, заклеїв рота та наніс їй ще декілька ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота. Коли ОСОБА_4 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_1 припинив наносити удари.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла на місці події. Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об`ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв`язку із її смертю.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 гривень та дві нагороди. Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка, усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до їх смерті, переконала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити будинок.

Крім того, ОСОБА_2 16.03.2009 року близько 23 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння чужим майном проникли в будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , розташований по АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , з метою заподіяння смерті ОСОБА_3 та незаконного заволодіння його майном, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що своїми діями завдає йому особливих фізичних страждань, напав на ОСОБА_3 та почав наносити потерпілому численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови та грудної клітки.

Після того, як ОСОБА_3 впав на підлогу, ОСОБА_2 зв`язав йому руки липкою стрічкою та поволік у житлову кімнату, де в той час знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_4 В їх присутності ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 ще декілька ударів кулаками в ділянку грудної клітки та тулуба, від чого потерпілий втратив свідомість, у зв`язку з чим ОСОБА_2 припинив наносити удари, вважаючи, що заподіяв потерпілому смерть.

ОСОБА_3 госпіталізовано до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приходячи до свідомості, він помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об`ємом біля 50 мл крові та сформованого кров`яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м`які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв`язку з його смертю.

ОСОБА_4 , яка в той час, коли ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_3 , знаходилася в приміщенні тієї ж кімнати, почала кричати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , діючи узгоджено з ОСОБА_2 , липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв`язав їй руки, ноги та заклеїв рота.

Після чого ОСОБА_1 діючи умисно, з метою позбавити життя ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що своїми діями завдає їй особливих фізичних страждань, наніс потерпілій декілька ударів обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 померла на місці події. Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об`ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв`язку із її смертю.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 гривень та дві нагороди.

Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка, усвідомлюючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до їх смерті, переконала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити будинок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав частково та показав, що приблизно у березні 2009 року до нього зателефонував ОСОБА_2 і запропонував зустрітися. Вони зустрілися, ОСОБА_2 був з ОСОБА_5 і вони йому запропонували здійснити пограбування осіб похилого віку, на що він відмовився. Через кілька днів до нього знову зателефонував ОСОБА_2 і поставив перед фактом, сказав, що вони їдуть і сказав, щоб він збирався. ОСОБА_2 запитав чи є у нього рукавиці, шапка, чи потрібно щось для нього взяти. Також запитав, чи в нього немає лома чи сокири, можливо щоб двері зламати. Він взяв із собою сокиру, оскільки його про це попросив ОСОБА_2 ОСОБА_2 з ОСОБА_5 до нього під`їхали в нічний час, після чого втрьох вони поїхали в с. Обідне Немирівського району Вінницької області. Приїхавши в село, він з ОСОБА_2 вийшли з автомобіля і пішли до будинку Педоруків. Вони намагалися сокирою зламати двері, але нею було незручно їх відкривати і вони вдвох шарпнули декілька разів і двері відчинились. До будинку він зайшов з сокирою, сокиру він залишив в коридорі, біля виходу з кімнати. Згодом сокиру забрав коли виходив з будинку. ОСОБА_2 зайшов у веранду перший, відразу вибіг потерпілий ОСОБА_3 ОСОБА_2 наніс потерпілому декілька ударів, від чого потерпілий впав. Потім вибігла ОСОБА_6 ОСОБА_2 взяв діда і затягнув його до кімнати. Педорук ОСОБА_7 злякалася і пішла теж до кімнати. Після чого він теж пішов до кімнати. ОСОБА_2 наніс декілька ударів ОСОБА_3 а потім дістав скотч і почав зв`язувати потерпілого. ОСОБА_2 сказав йому йти шукати гроші, він пішов і подивився в одній кімнаті, потім в іншій кімнаті, але нічого не знайшов і повернувся до тієї кімнати, де був спочатку. В цей час жінка сиділа на ліжку, поряд сидів ОСОБА_3 , у нього були скотчем перев`язані руки. ОСОБА_2 говорив з потерпілими і запитував де гроші. В цій кімнаті він також почав шукати гроші в шафі, в шафі знайшов гроші старого зразку. ОСОБА_2 знайшов медалі, які віддав йому. В цей час зайшов ОСОБА_5 та сказав, що треба вже їхати. ОСОБА_2 ще знайшов в жінки в халаті гроші, це була не велика сума. Виходячи з будинку, він забрав сокиру, яка лежала біля кімнати. Вийшовши з будинку, він пішов в бік автомобіля, через декілька хвилин його наздогнав ОСОБА_2 . Вони сіли в автомобіль і поїхали, по дорозі він викинув рукавиці і медалі, оскільки побачив, що вони не мають ніякої цінності. Проїжджаючи біля його будинку, ОСОБА_2 роздав по 100 гривень, він вийшов з автомобіля і пішов додому, а ОСОБА_5 і ОСОБА_2 поїхали далі. Тілесних ушкоджень ОСОБА_8 він не наносив, скотчем її не зв`язував. Йому не відомо, як скотч опинився на потерпілій. Він взагалі нікому тілесних ушкоджень не наносив. Він не бачив, чи наносив ОСОБА_2 тілесні ушкодження ОСОБА_8 . В момент коли ОСОБА_3 вибіг з будинку, ОСОБА_2 наніс йому два удари кулаком, а вже в кімнаті зав`язав руки скотчем. ОСОБА_9 в цей час сиділа на ліжку і кричала. Він не пам`ятає, як потерпіла опинилася на ліжку, обухом по коліні він її не бив. В кімнаті ОСОБА_2 ще наніс приблизно два удари ОСОБА_3 В кімнаті не було світла, тому тілесних ушкоджень на потерпілих він не бачив. Вважає, що ОСОБА_2 був підготовлений своїм адвокатом до слідчого експерименту, який йому підказав, що говорити під час слідчого експерименту. В його домі провели обшук і забрали до райвідділу, відібрали пояснення і відпустили додому. Через 2 дні його затримали. Про намір ОСОБА_2 йти до міліції йому не було відомо. Він йшов до потерпілих з наміром викрасти кошти, а не з наміром вчинити вбивство потерпілих. Вважає, що доказів його вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 КК України не має. В нього не було мотиву вбивати потерпілих. Твердження ОСОБА_2 про те, що він наносив тілесні ушкодження потерпілій не відповідають дійсності. ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження потерпілому, а коли потерпілий сказав, що гроші у баби, ОСОБА_2 переніс увагу на потерпілу та почав її запитувати, де гроші. Кається у тому, що вчинив, просить суд його суворо не карати та врахувати, що в нього помер батько, мати пенсіонерка та потребує його допомоги.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав частково та показав, що на той момент він проживав із співмешканкою ОСОБА_10 в окремому будинку і до них дуже часто приїжджала її мати. Він почув їх розмову про те, що в селі Обідному Немирівського району живуть люди, у яких є великі гроші, але самі живуть бідно. Через два тижні після цього, він зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_5 , який звернувся до нього із запитанням, де можна взяти чи позичити гроші. Він повідомив ОСОБА_5 , що не знає, де взяти гроші. Протягом тижня ОСОБА_5 звертався до нього із цим запитанням, і він згадав, що в селі Обідному є люди, у яких є гроші. Це було в кінці лютого 2009 року. А через два тижні до нього під`їхав ОСОБА_5 і повідомив, що у нього великі проблеми і йому дуже потрібні гроші. ОСОБА_5 запропонував йому з`їздити у те село, щоб він показав, де живуть ті люди, але він відмовився. Після чого ОСОБА_5 почав його вмовляти, щоб він показав і він погодився. І вже вечері в 22 год. 30 хв. цього ж дня, ОСОБА_5 приїхав до нього, вони відійшли від подвір`я далі, там стояла машина їхнього спільного знайомого ОСОБА_11 . ОСОБА_5 попередив його, щоб не розповідав нічого ОСОБА_12 , а тільки показав ОСОБА_5 хату. Після чого, близько 00 год. 00 хв. вони приїхали в те село. Він ніколи не був біля цієї хати, але йому відомо було, що біля магазину лише одна хата. Він вказав ОСОБА_5 на ту хату, ОСОБА_5 підійшов до хвіртки, однак загавкав собака і він сів в машину та вони поїхали звідти. На наступний день його зустрів ОСОБА_5 і повідомив, що йому дуже потрібні гроші, він відмовив ОСОБА_5 , сказав, що у нього сім`я і він ніколи з таким не зв`язувався і за таке можливий реальний термін позбавлення волі. ОСОБА_5 сказав, що вони тільки зв`яжуть тих людей. Він відмовився, на що ОСОБА_5 запитав чи він може йому когось порадити, він порадив ОСОБА_1 , який є їхнім спільним знайомим. Після чого вони поїхали до ОСОБА_1 та поговорили з ним. ОСОБА_1 запитав у нього, чи він теж буде приймати участь, на що він відповів, що не знає. Цього ж вечора до нього під`їхав ОСОБА_5 та вмовляв його допомогти, він довго вагався, а потім погодився. Вони почали від`їжджати і ОСОБА_5 сказав зупинитися біля його матері ОСОБА_13 , щоб взяти шапку і скотч, оскільки вже пізно і магазини всі закриті. ОСОБА_5 зупинився біля будинку його матері ОСОБА_13 Він зайшов до будинку, матір була в дальній кімнаті, після чого взяв шапку, ножиці і скотч, в шапці зробив прорізи. Потім сів в машину і вони поїхали, далі по дорозі підібрали ОСОБА_1 ОСОБА_1 сів в машину з сокирою, сказав, що пригодиться. Під`їхавши в те село, ОСОБА_5 сказав йому та ОСОБА_1 йти в хату, а сам мав поставити десь машину і прийти до них. Йдучи до хати, він домовився з ОСОБА_1 , що візьме на себе чоловіка, оскільки він більший, а ОСОБА_1 візьме на себе жінку. За 20 метрів до хати він надів шапку з прорізами та рукавиці, а ОСОБА_1 надів шапку по брови і підтягнув светра, він домовився з ОСОБА_1 не наносити удари чоловікові і жінці. Він з ОСОБА_1 підійшли до вхідних дверей будинку, зірвали двері. Перший заходив в будинок він, потім ОСОБА_1 У будинку було увімкнуте світло, але в якій кімнаті, не пам`ятає. Зайшовши до будинку, він почув, що на нього біжить чоловік з піднятою рукою, чоловік лаявся. Він вдарив чоловіка правою рукою в ліву частину голови двічі, перший удар його збив з ніг, а другим ударом він прижав чоловіка до підлоги. ОСОБА_14 впав у веранді на підлогу. Чоловік чинив опір, він взяв його руки і закрутив скотчем, щоб він не чинив опір. В цей час він побачив, що з кімнати в коридор вийшла особа жіночої статі, ОСОБА_1 пішов швидко в її бік і ніби як заштовхав її в кімнату, звук був такий, ніби кинув жінку на ліжко. Він чув, як жінка кричала. Де в цей час була сокира, він не бачив і не пам`ятає. Він тим часом скрутив чоловіка, піднявши чоловіка, повів у кімнату, де був ОСОБА_1 і жінка. Він чоловіка не штовхав, вони зайшли разом. В кімнаті було мало місця, тому ОСОБА_1 притиснув жінку до ліжка, щоб він з чоловіком міг пройти. Він пройшов і посадив чоловіка за ними на це ж ліжко. Він запитував у чоловіка, де гроші, чоловік відповідав, що гроші в баби. Далі він передав скотч ОСОБА_1 і він замотав скотчем потерпілу, в цей час чоловік підвівся, він його ліктем вдарив в область грудної клітки і чоловік знову впав на ліжко. Після чого він дістав з шафи, яка стояла поруч, речі і прикидав чоловіка речами, щоб той не міг підвестися. Потім йому почав допомагати ОСОБА_1 перекидати речі в шафі. Вони разом викидали речі з шафи, речі були розкидані по всій кімнаті. На потерпілу він речі не кидав, кидав тільки на потерпілого, чи кидав речі ОСОБА_1 на потерпілу він не бачив. В шафі вони знайшли гроші – російські старого зразку, які були замотані в хустинку. В цей час зайшов ОСОБА_5 , привідкривши двері, він подивився і, не заходячи в кімнату сказав, що треба їхати. В цей час чоловік і жінка подавали ознаки життя, чоловік намагався вилізти з цих речей, жінку теж було чути. Жінка була теж прикидана речами. Після того, як ОСОБА_5 сказав, що треба вже йти, він пішов перший, ще зайшов в кімнату, яка була з правої сторони, це була нежитлова кімната, в ній жили кури. Він ще руками прощупав, чи ніде не було згортка з грошима. Потім вийшов на дорогу, автомобіля ніде не було. Він пішов вліво, пройшовши 30 метрів, зняв із себе шапку і викинув її. Потім його догнав ОСОБА_1 , вони пройшли ще 50 метрів і там стояв автомобіль. Вони сіли в автомобіль, ОСОБА_5 поцікавився, чи всі там залишилися живі, на що ОСОБА_1 сказав, що так. ОСОБА_1 показував, що він знайшов дві медалі без коробочок і 300 чи 350 гривень. Йому дали тільки 100 грн. Вони поїхали в сторону м. Немирова Вінницької області. Не виїжджаючи з села, є лісова посадка, де ОСОБА_1 попросив ОСОБА_5 зупинитися, там ОСОБА_1 викинув рукавиці. Після чого, вони поїхали в м. Немирів, завезли ОСОБА_1 додому, потім ОСОБА_5 поставив машину і вони порозходилися по домівках. Через 4-5 днів від мешканців Немирівського району він почув про вбивство в селі Обідному. З ОСОБА_5 він намагався поговорити з цього приводу, на що ОСОБА_5 йому сказав, що краще мовчати. Він почав вживати алкоголь, виїжджав за межі України. У нього було відчуття провини і він через 4 роки самостійно пішов до міліції. Попередньо з ОСОБА_5 вони домовлялися, щоб поїхати в село Обідне для викрадення грошей у потерпілих, зв`язати їх скотчем і все. Про це у них була розмова двічі. Всього він наніс потерпілому ОСОБА_3 3-4 удари. В будинку вони перебували 7-10 хвилин. Не пам`ятає, чи зачинили вони двері будинку, коли виходили. Він не знає, чому не розв`язали руки потерпілим, коли йшли з будинку. Він вважав, що до потерпілих обов`язково хтось прийде вранці. Пам`ятає, що під час відтворення говорив, що ОСОБА_1 заклеїв скотчем рот потерпілій ОСОБА_4 Під час відтворення на нього тиск не чинили, він надавав правдиві показання. Він з самого початку не домовлявся потерпілим наносити тілесні ушкодження. Він взяв з собою шапку, рукавиці, щоб в подальшому його потерпілі не могли впізнати. Він не мав наміру бити потерпілого саме в голову. Потерпілий біг на нього з піднятими руками і лаявся. Він не очікував, що потерпілий буде так захищати своє майно. Педорук ОСОБА_15 він тілесних ушкоджень не наносив. Коли вони виходили з будинку, потерпілі подавали ознаки життя, чоловік намагався вилізти з-під речей, жінку теж було чути. Чи була в будинку кров, він не пам`ятає. Він йшов до будинку потерпілих з метою викрадення грошей. Під час проведення слідчого експерименту він надавав правдиві показання і на той час пам`ятав події краще. Він наніс ОСОБА_3 два удари. Від удару ОСОБА_3 впав і, падаючи вдарився об підмурок, це було у веранді. Він нахилився до ОСОБА_3 , той був у свідомості і лежав, він зв`язав скотчем руки ОСОБА_3 , затягнув чоловіка в кімнату, посадив на ліжко і запитував де гроші. Дід йому сказав, що гроші в баби. Скотчем рот дідові не перев`язував, скотчем зав`язав тільки руки. В цей час ОСОБА_1 був біля баби, яка теж була на цьому ліжку, що і дід. Він передав ОСОБА_1 скотч і той обмотав скотчем потерпілу. ОСОБА_1 запитував в баби де гроші, баба нічого не говорила, тільки стогнала та кричала. Він пішов по будинку шукати гроші. ОСОБА_1 йому допомагав шукати гроші. Коли він тягнув діда з веранди, бачив як ОСОБА_1 вдарив бабу обухом сокири по коліні один раз. І потім чув, як ОСОБА_1 руками вдарив бабу, але не бачив по якій частині тіла, оскільки в цей час був біля шафи. Коли прийшов ОСОБА_5 і сказав, що потрібно їхати, з будинку він вийшов перший. Потерпілі на той час були живі і подавали звуки. ОСОБА_1 до нього приєднався через 1-1,5 хвилини. На його думку, організував грабіж ОСОБА_5 , він не хотів їхати, тому порадив ОСОБА_5 звернутися до ОСОБА_1 , однак ОСОБА_5 його вмовив поїхати пограбувати потерпілих. Вважає, що обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 КК України, не відповідає дійсності. Потерпілій він тілесних ушкоджень не наносив, з проведених експертиз вбачається, що на шапці та рукавицях, які були на ньому, є лише його сліди та сліди крові потерпілого, слідів крові потерпілої немає. Якби потерпілому була вчасно надана медична допомога, він би залишився живий. Діда знайшли живим. Вважає, що його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 122 КК України. Після перебування в слідчому ізоляторі він надав оцінку своїм діям, до вчиненого ставиться негативно. Просить врахувати, що потерпіла просила їх суворо не карати та претензій до них немає. Просить суд його суворо не карати та призначити мінімальну міру покарання, врахувати, що на даний час він хворіє та потребує лікування.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що на час вчинення злочину в нього був автомобіль марки "MITSUBISHIPAJEROSPORT" реєстраційний номер НОМЕР_3 чорного кольору. На той час в 2009 році ОСОБА_5 працював у нього водієм, він видав йому довіреність на керування транспортним засобом. ОСОБА_5 брав автомобіль для власних потреб. Якщо потрібен був автомобіль, то ОСОБА_5 запитував його, чи можна взяти автомобіль, але куди саме він їхав – не розповідав. Він не цікавився навіщо тому потрібен був автомобіль. Про подію дізнався коли прийшли співробітники міліції і арештували транспортний засіб в 2013 році. Працівники міліції йому пояснили, що на його автомобілі було вчинено злочин. Під час вилучення автомобіля працівниками міліції було проведено огляд автомобіля. Чи складали документ про це та чи йому вручали, не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час. Під час огляду автомобіля знаряддя вбивства не знаходили. Працівники міліції лише вилучили з бардачка права. Сліди крові, бурі плями з автомобіля не вилучалися. Він не пам`ятає, чи був серед працівників міліції експерт. Коли автомобіль забирали, то він його супроводжував та при ньому його опечатували. Він не пам`ятає, чи вручали йому акт про вилучення автомобіля. Його автомобіль знаходився на штрафмайданчику два з половиною роки в м. Немирові Вінницької області. Автомобіль йому було повернуто за рішенням суду. Коли він забирав автомобіль в 2016 році, то автомобіль був опечатаний, все було на місці та претензій він не мав до співробітників міліції. Він не чув, щоб під час досудового розслідування та судового розслідування йшлося про те, що коли його автомобіль забирали, оглядали, в автомобілі знайшли знаряддя або сліди злочину. Він не пам`ятає через який час після вчинення злочину до нього прийшли працівники міліції за автомобілем. В період від вчинення злочину до вилучення автомобіля, ОСОБА_5 ще деякий час працював у нього та користувався автомобілем. ОСОБА_5 не розповідав йому, що їздив на його автомобілі з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та й він не запитував. Йому відомо, що ОСОБА_5 з ОСОБА_2 сусіди, товаришували між собою. Він не бачив, щоб ОСОБА_5 з ОСОБА_2 їхали разом в автомобілі.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 приходиться їй рідним братом. Вона не була дуже близька з братом та не в курсі його справ, вони жили окремо, їй не відомо, чим той займався та де він знаходиться на даний час. З братом спілкувалася дуже рідко. Тривалий час вона брата не бачила. Їй не повідомляли про вчинення злочину, вона дізналася про це від чужих людей. В якому році їй повідомили про злочин, не пам`ятає. На місці події не була. Їй відомо, що ОСОБА_16 давав братові автомобіль користуватися. Питання, пов`язанні з даною подією, вона з братом не обговорювала.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що обвинувачений ОСОБА_2 є її сином, він до затримання проживав окремо від неї із співмешканкою ОСОБА_10 . Влітку 2013 року ОСОБА_2 пішов самостійно в міліцію та зізнався у вчиненні злочину. Наступного дня після його зізнання її викликали в Немирівський райвідділ міліції та почали розпитувати, що їй відомо з даного приводу. Вона відповіла, що конкретно нічого з даного приводу не знає. Працівники міліції поставили її до відома, що ОСОБА_2 сам прийшов ввечері у приймальну частину і повідомив, що прийшов здаватися та зробити заяву. Коли вона побачила сина в міліції, він був в адекватному стані. В кабінеті був слідчий, чи ще хтось був не пам`ятає, її син сидів на стільці. Кайданок на руках сина не бачила. Коли вона прийшла, то ОСОБА_2 їй сказав, що він просто не міг більше тримати це в собі. Про обставини вчинення злочину син при ній не розповідав. При допиті ОСОБА_2 вона не була присутня. До затримання ОСОБА_2 їй нічого не розповідав, просто в нього була дивна поведінка і вона бачила, що з ним щось коїться. ОСОБА_2 коли приходив до неї, то розповідав, що йому погано, душа болить. Проте конкретно він їй нічого не казав, що з ним сталося. А коли вона дізналася, що ОСОБА_2 пішов і здався, то вона з ним вела тоді розмову в кабінеті, там були присутні слідчі. Вона його запитувала, як це сталося. ОСОБА_2 їй розповів, що він, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 втрьох поїхали в с. Обідне Немирівського району Вінницької області, щоб пограбували пенсіонерів, і що він лише мав справу з потерпілим чоловіком. ОСОБА_18 їй сказав, що нікого не вбивав, тому що коли він йшов з будинку, той чоловік був живий. Син його вдарив, зв`язав скотчем і вони шукали гроші. Пізніше ОСОБА_2 дізнався, що той чоловік помер. Після чого не міг спокійно жити, дуже часто хотів покінчити життя самогубством, впадав у депресивний стан. Вона його просила, якщо в нього щось на душі є, то йти до священика, в церкву та зізнатися. Вона бачила, що син мучився, він їй говорив, що в нього болить душа. Однак конкретно ОСОБА_2 їй нічого не розповідав. В міліції ОСОБА_2 їй говорив, що вони нікого не збиралися вбивати, просто хотіли піти пограбувати, так як старенькі люди злякаються та віддадуть кошти. ОСОБА_2 це мучило протягом чотирьох років. ОСОБА_2 нічого їй не розповідав за ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , а лише говорив за себе. ОСОБА_18 у неї просив пробачення, говорив, що не думав, що так вийде. В їх домогосподарстві проводили обшук, знаряддя злочину чи крадених речей не знайшли. Їй не відомо чи проводився обшук помешкання її сина, де той проживав із співмешканкою. Слідчий та працівники міліції не повідомляли її про те, що вони знайшли будь-яке знаряддя злочину. Її викликали на впізнання, де вона впізнала шапку і рукавиці, які належали їй. Працівники міліції пояснили, що шапку і рукавиці знайшли на місці злочину чи поряд.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що працює продавцем у магазині, що розташований неподалік будинку потерпілих Педоруків с. Обідне Немирівського району Вінницької області. Вони зазвичай приходили в магазин, але оскільки їх декілька днів не було, це її насторожило і вона вирішила піти до них. Дати даної події вона не пам`ятає, однак пам`ятає, що виявили їх у четвер. Коли вона пішла подивитися, зайшовши в хату, побачила потерпілих. Двері в будинок були відкриті. Спершу вона побачила купу накиданого одягу, баби не було видно, а дід лежав на дивані, ще був живий, однак спілкуватися не міг, лише махнув рукою. Баба знаходилась з одного боку дивану, а дід з іншого. Був розкиданий одяг, все перерито, з шафи все викинуто. Коли приїхав голова сільської ради, тоді і потерпілу ОСОБА_4 знайшли серед одягу, вона була мертва, очі були замотані скотчем, ноги голі. За декілька днів до цього, у понеділок в неї був вихідний, вона їхала в м. Немирів та бачила, що неподалік будинку Педоруків стояла чорна машина. В понеділок о 09 год. 00 хв. вона також бачила потерпілого ОСОБА_3 , після цього їх не бачила і в магазин вони не приходили. Після того, як виявили ОСОБА_20 , одразу ж викликали міліцію і швидку допомогу. Потерпілого ОСОБА_3 швидка допомога забрала в лікарню. Наступного дня вона була понятою при огляді будинку Педоруків і в кімнаті в тумбочці за шафою в банках були виявлені гроші в сумі приблизно 45 000 гривень.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що він далеко проживав від потерпілих ОСОБА_20 , але був з ними знайомий. Дати даної події не пам`ятає, однак пам`ятає, що знайшли їх у четвер. Його дружина ОСОБА_19 працювала неподалік у магазині та повідомила йому, що потерпілий був ще живий, коли їх виявили, а потерпіла померла. За декілька днів до цього він бачив, що чорний легковий автомобіль стояв неподалік їх двору. ОСОБА_22 автомобіля повідомити не може.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що вона проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , однак на час вчинення злочину вони разом не проживали. Через декілька років після події він їй розповідав, що вбив діда ОСОБА_3 , однак вона йому не повірила. Також розповідав, що це його мучить і він хотів накласти на себе руки. ОСОБА_2 розповідав, що він з хлопцями ОСОБА_23 і Колею їздив в село, хотіли забрати гроші. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заходили в будинок. ОСОБА_2 зв`язував діда і запитував де гроші. Коли це сталося вона не пам`ятає, оскільки пройшов тривалий час.

У судові засідання потерпіла ОСОБА_24 не прибула, однак надала до суду заяви від 20.02.2018 року та від 07.05.2018 року, в яких зазначила, що у зв`язку із станом здоров`я не може прибути до суду, а тому просить судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без її участі.

Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували проти проведення судового розгляду без потерпілої, вважав за можливе проведення судового розгляду без потерпілої, враховуючи надані нею заяви, в яких потерпіла просила судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без її участі.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченими їх винуватість у вчиненні інкримінованих їм злочинів підтверджується сукупністю досліджених і оцінених судом доказів.

З досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, вбачається, що відомості про кримінальні правопорушення зареєстровані 07.02.2013 р. за № 12013010240000127, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З протоколу огляду місця події від 19.03.2009 року, фототаблиці до нього та із планів-схем вбачається, що місцем проведення огляду було домогосподарство ОСОБА_3 по АДРЕСА_4 цької АДРЕСА_5 та прилегла до нього територія Під час огляду виявлено на порозі вхідних дверей до будинку металевий дверний пробій (скобу). На підлозі в житловій кімнаті знаходилися різноманітний одяг та трап`яні предмети. На дивані знаходився труп ОСОБА_4 Труп переважно на лівому боку обличчям до низу. Наповерхні дивану в районі голови виявлено пляму бурого кольору. Голова трупа біля очей перев`язана липкою прозорою плівкою. Ноги трупа в районі ступнів перев`язані прозорою липкою стрічкою. Рейтузи приспущені до колін. В області ноги виявлено синець невизначеної форми багряно-синього кольору. Подібні синці виявлені в лобній області зліва та навколо лівого ока, в області лівої молочної залози, на передній поверхні живота. В області спинки носа виявлено рану лінійної форми з нерівними краями. В правому колінному суглобі виявлена патологічна нерухомість. Двері шафи у відкритому стані. На поверхні правої дверки шафи виявлено нашарування рідини бурого кольору схожої на кров. На стіні виявлено нашарування рідини бурого кольору схожої на кров. Під час огляду прилеглої до домогосподарства території було виявлено електричний кишеньковий ліхтарик, дві матерчаті шапки, одна з яких із двома прорізами, пару шерстяних рукавиць з нашаруванням на поверхні речовини темно-бурого кольору схожої на кров. Виявлені речі були запаковані, опечатані та вилученні.

Під час додаткового огляду місця події домогосподарства подружжя ОСОБА_25 03.2009 року, в житловій кімнаті будинку в дерев`яній тумбі були виявлені скляні банки заповнені грошовими купюрами, були запаковані, опечатані та вилученні.

Як вбачається з протоколу пред`явлення речей для впізнання від 17.07.2013 року, ОСОБА_13 впізнала жіночу в`язану шапку, яка зникла з її будинку і яка була виявлена під час огляду місця події 19.03.2009 року поблизу домогосподарства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в с. Обідне Немирівського району Вінницької області.

Як вбачається з протоколів пред`явлення речей для впізнання від 18.07.2013 року, ОСОБА_2 впізнав жіночу та чоловічу в`язані шапки та пару рукавиць, які він взяв в будинку своєї матері перед тим, як їхав в с. Обідне і які були виявлені під час огляду місця події 19.03.2009 року поблизу домогосподарства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в с. Обідне Немирівського району Вінницької області.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 06.07.2013 року він добровільно повідомив орган міліції про вчинення ним разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 15.03.2009 року злочину відносно чоловіка та жінки похилого віку в с. Обідне Немирівського району Вінницької області.

Згідно з висновками експертів №38 від 20.04.2009 року, №134 від 30.07.2013 року та №109 від 17.06.2014 року, у ОСОБА_3 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми/синці на голові, обличчі, лівій вушній раковині, крововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій, потиличній зліва та лобній справа ділянках/. Субдуральна гематома об`ємом до 50 мл крові та сформованого кров`яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом; синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м`які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна. Закрита черепно-мозкова травма виявлена при дослідженні трупа ОСОБА_3 утворилася за декілька днів до смерті, враховуючи морфологічні зміни гематоми під твердою мозковою оболонкою, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент нанесення, стоїть в причинному зв`язку із смертю. Смерть ОСОБА_3 наступила від закритої черепно-мозкової травми, яка в своєму перебігу ускладнилася стисненням речовини головного мозку з тривалим коматозним станом. Висловитися про конкретну кількість нанесених ударів ОСОБА_3 не представляється можливим у зв`язку з їх багаточисленністю. Однак не виключена можливість їх кількості та послідовності утворення за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 Враховуючи важкість черепно-мозкової травми з тривалим коматозним станом, маловірогідно, щоб після даної травми ОСОБА_3 міг самостійно рухатися, виконувати самостійно якісь дії, тощо. Судячи із записів медичної карти, смерть ОСОБА_3 була констатована лікарями Немирівської ЦРЛ в реанімаційному відділенні 19.03.2009 року в 24.00 год., а доставлений в коматозному стані 19.03.2009 року в 15.50 год.. Це може вказувати на те, що ОСОБА_3 після отримання тілесних ушкоджень деякий проміжок часу був живий, що не суперечить показанням підозрюваного ОСОБА_2 В зв`язку з тим, що на тілі ОСОБА_3 не відобразилися індивідуальні ознаки травмуючого предмету, не відобразилися в морфологічних ознаках тілесних ушкоджень, вказати більш конкретно, яким саме предметом були нанесені ушкодження, не представляється можливим, однак не виключена можливість їх утворення при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 , тобто при нанесенні ударів кулаками та ліктем руки по тілу ОСОБА_3 Неможливим є утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при падінні /падіннях/з вертикального положення на тверде покриття підлоги, але не виключено можливості утворення черепно-мозкової травми за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 , тобто після нанесення удару кулаком в область голови (надання тілу прискорення) з послідуючим падінням ОСОБА_3 та ударом (співударом) потиличною ділянкою голови об підлогу. Не виключена можливість, що при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги ОСОБА_3 міг вижити, враховуючи характер, локалізацію, тяжкість вказаних ушкоджень, а також тривалість його життя після отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно з висновками експертів № 37 від 20.04.2009 року, № 135 від 30.07.2013 року та №110 від 19.06.2014 року, згідно яких при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлена сполучна травма тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синці на голові, відкритий перелом кісток носа, крововиливи в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральна гематома зліва об`ємом біля 100 мл, вогнища субарахноїдальних крововиливів); закритої травми грудей (синець в проекції грудини, множинні крововиливи грудної клітки, перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва); закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі. Сполучна травма тіла, виявлена при дослідженні трупа ОСОБА_4 ,має прижиттєве утворення, виникла незадовго до смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя і стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_4 настала від сполучної травми тіла, яка в своєму перебігу ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня і вона могла настати після нанесення тілесних ушкоджень в проміжок часу відрахованого в хвилинах (не більше 10 хвилин).Травматичний шок важкого ступеня, виявлений у ОСОБА_4 , підтверджується як морфологічними даними при розтині трупа останньої, так і судово-гістологічним дослідженням, а саме змінами в наднирниках, нирках, а також картиною швидко наставшої смерті: рідкий стан крові, набряк мозкових оболонок, речовини головного мозку, наявність крововиливів під зовнішньою оболонкою серця (ендокардом) «плями ОСОБА_26 ». Висловитись про конкретну кількість нанесених ударів ОСОБА_4 не представляється можливим у зв`язку з їх багаточисленністю, однак, не виключена можливість їх утворення (кількість та послідовність) за обставин, на які вказує ОСОБА_2 Сполучна травма тіла, виявлена при дослідженні трупа ОСОБА_4 , утворилась від множинної дії тупого твердого предмету (предметів), але у зв`язку з тим, що його (їх) індивідуальні ознаки не відобразились в морфологічних ознаках тілесних ушкоджень, більш конкретно висловитись не представляється можливим, що не виключає спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень від дії руки чи ноги людини. Також не виключена можливість їх утворення за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_2 , тобто при нанесенні ударів обухом сокири в область ніг, кулаками в область грудної клітки, живота. Неможливим є утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 при падінні (падіннях) з вертикального положення на тверде покриття підлоги.

Відповідно до висновку експерта №20-433 від 01.07.2009 року, на шапці чорного кольору, яка була виявлена під час огляду місця події біля будинку потерпілих 19.03.2009 року, встановлені генетичні ознаки епітеліальних клітин, які належать особі чоловічої статі.

Як вбачається з висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №162 від 11.07.2013 року, генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_2 збігаються з генетичними ознаками епітеліальних клітин на шапці чорного кольору (об`єкт №1 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 01.07.2009 року № 20-433). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених з епітеліальних клітин на шапці чорного кольору, з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 складає 8,72х10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 115 трильйонів осіб (1,15х1414).

Згідно з висновком експерта №20-324 від 16.04.2009 року, генетичні ознаки крові на лівій та правій рукавиці, які були виявлені під час огляду місця події біля будинку потерпілих 19.03.2009 року співпадають між собою і належать невстановленій особі чоловічої статі.

Згідно з висновком експерта №20-325 від 16.04.2009 року, генетичні ознаки слідів крові на лівій рукавиці та слідів крові на правій рукавиці співпадають між собою і співпадають з генетичними ознаками зразку крові ОСОБА_3 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразку крові ОСОБА_3 та в слідах крові на лівій рукавиці складає 1,49х 10-7, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 6,6 млн. осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразках крові ОСОБА_3 та слідах крові на правій рукавиці складає 2,13х10-13, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 4 трлн. осіб.

Як вбачається з акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №121 від 04.09.2013 року, виявлені індивідуально-психологічні властивості у ОСОБА_2 не зумовили характер вчинених ним дій, які мають наслідком кримінальне переслідування по даній справі, вони не могли суттєво вплинути на його поведінку стосовно обставин справи. Підозрюваний ОСОБА_2 був спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, вікового рівня при обставинах даної справи усвідомлювати в повній мірі реальний зміст власних дій, свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. Підозрюваний ОСОБА_2 на час інкримінованого йому діяння в емоційному стані, що міг вплинути на його свідомість і поведінку, не знаходився. На час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння в стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився. ОСОБА_2 на розлади психіки не страждає, примусового лікування не потребує.

Як вбачається з акту стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи №137 від 17.10.2013 року, виявлені індивідуально-психологічні властивості у ОСОБА_1 не зумовили характер вчинених ним дій, які мають наслідком кримінальне переслідування по даній справі, вони не могли суттєво вплинути на його поведінку стосовно обставин справи. Підозрюваний ОСОБА_1 був спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, вікового рівня при обставинах даної справи усвідомлювати в повній мірі реальний зміст власних дій, свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. Підозрюваний ОСОБА_1 на час інкримінованого йому діяння в емоційному стані, що міг вплинути на його свідомість і поведінку не знаходився. На час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння в стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився. ОСОБА_1 на період інкримінованого йому діяння, психічним захворюванням не страждав, а тому міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 на теперішній час виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, ремісія. Проте цей розлад не залишає підекспертного можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 10.07.2013 року з підозрюваним ОСОБА_2 , та таблиці ілюстрацій до нього, ОСОБА_2 на місці події розповів та показав про обставини вчинення злочину щодо подружжя Педоруків в селі Обідне Немирівського району Вінницької області.

З дослідженого під час судового розгляду відеозапису, який міститься на DVD диску із записом слідчого експерименту проведеного 10.07.2013 року за фактом вбивства подружжя Педоруків в селі Обідне Немирівського району Вінницької області, вбачається, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 повідомив, що чув розмову між матір`ю його дружини і дружиною про те, що односельці Пантелевичі (Педоруки), які мешкають в селі Обідне, в першій хаті від магазину, мають багато грошей, проте бідкаються. Заздалегідь вони не готовились до пограбування, а все вирішилось в останню мить. Коли він з ОСОБА_5 їхали за ОСОБА_1 , то стали біля його будинку, він забіг до будинку своєї матері ОСОБА_13 , яка відпочивала, взяв з вішалки в прихожій дві шапки і пальчата. Під час вирізання отворів у шапці на кухні, він помітив на підвіконнику скотч та взяв його з собою. Отже, з собою брав чорні жіночі пальчата з ангорки, щоб не залишити відбитки пальців, чорну шерстяну шапку машинної в`язки, в якій зробив отвори, а також жіночу шапку ручної в`язки жовто-зеленого кольору, в разі потреби для його співучасників. Другу шапку вони не застосовували під час пограбування. 15.03.2009 року він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 прибули в село Обідне до подвір`я ОСОБА_20 , де вчинили злочин. Він був одягнутий в чорний синтетичний пуховик, темні джинси і в ботинки на шнурках. ОСОБА_1 був одягнутий у светр з горловиною, яка була піднята та шапку. Вони мали намір пограбувати, а не вбивати. Привході в будинок вони одягнули рукавиці. ОСОБА_1 за допомогою сокири зірвав двері в будинку та вони зайшли в будинок. ОСОБА_1 в будинок зайшов з сокирою. Він був без жодного знаряддя вбивства, а в ОСОБА_1 була сокира. У веранді він бив чоловіка в область голови. Спочатку чоловік чинив супротив, коли вони зайшли в будинок, чоловік замахнувся рукою, проте вдарити не встиг і він вдарив його в область голови в коридорі. Скотчем він зв`язав постраждалому руки. Він вчиняв насильство відносно чоловіка, а ОСОБА_1 відносно жінки. ОСОБА_1 другою стороною сокири – обухом, бив у верхню область лівого коліна жінки, яка сиділа на дивані. Нога в жінки була гола і він бачив сліди крові на нозі, нижче коліна. Також ОСОБА_1 придушував жінку до дивану, впираючись коліном в живіт, а руками в область шиї та грудної клітки. Він зайшов у кімнату будинку з чоловіком та бачив як ОСОБА_1 бив жінку по коліні, запитував у неї, де гроші та придушував її. Крім того, він чув тупі звуки, після кожного з яких жінка кричала. На його думку, удари наносились декілька разів в різні місця. Жінка на запитання не відповідала. Також в цій кімнаті він застосовував силу до чоловіка шляхом нанесення ударів рукою в область грудної клітки, ребер. Коли чоловік упав на диван, жінка сильно голосила і ОСОБА_2 передав скотч ОСОБА_1 , який заклеїв рот жінці навколо голови. Далі він почав шукати гроші в шафі, а ОСОБА_1 через певний час до нього приєднався, і знайшов старі гроші, проте їх не брали. Згодом ОСОБА_1 знайшов дві срібні медалі, два ліхтаря та 320 чи 350 гривень. Коли вони шукали гроші в хаті, ОСОБА_5 зайшов і сказав, що потрібно їхати та пішов. Фізичну силу ОСОБА_5 до потерпілих не застосовував. До потерпілих застосовував силу він та ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_2 виходив з кімнати в іншу для пошуку коштів, то чоловік сидів на дивані, а жінка лежала на дивані. Більше в кімнату до потерпілих він не повертався. Вийшовши з кімнати в коридор, він чув як хрипів та стогнав чоловік, а жінки не було чути. Коли він вийшов з будинку, то там ще залишався ОСОБА_1 З будинку він вийшов першим та пішов до автомобіля, де метрів за тридцять від будинку викинув дві шапки та пальчата. ОСОБА_1 підійшов через 3-4 хвилини до автомобіля, сокира була при ньому. Сівши в автомобіль вони поділили кошти і поїхали в м. Немирів. По дорозі ОСОБА_1 викинув білі будівельні рукавиці. Особисто він з будинку нічого не виносив, а ОСОБА_1 . виніс з будинку, з його слів, два ліхтарика, дві медалі та 320 грн. чи 350 грн., але в наявності в нього був один ліхтарик, так як другий не робив і він його десь подів по дорозі. Точну суму він не знає, тому що вони розділили гроші між ними трьома, але було більше ніж 300 грн. Йому дісталося 100 грн. і він бачив, що ОСОБА_5 було передано також 100 грн., а решту коштів ОСОБА_1 залишив собі. При виході з машини ОСОБА_1 забрав з собою ліхтарик та сокиру. Вчинивши даний злочин, вони потім дізналися, що люди померли. Щодо слідів злочину, то на його лівій руці був слід крові. Після того, як дізнався про смерть потерпілих, він свої речі спалив на подвір`ї матері.

Під час продовження слідчого експерименту безпосередньо на місці вчинення злочину ОСОБА_2 показав, що 14.03.2009 року він з ОСОБА_5 приїжджали в село Обідне, щоб дізнатися місцезнаходження будинку Педоруків. Коли вони приїхали, за магазином стояв автомобіль УАЗ бортовий, підійшли до будинку ОСОБА_20 почав гучно гавкати собака. 15.03.2009 року о 23 год. 00 хв. – 23 год. 30 хв. він, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 приїхали в село Обідне. Неподалік будинку потерпілих вони зупинились, ОСОБА_5 залишився в автомобілі, а він з ОСОБА_1 вийшли. ОСОБА_1 при собі мав сокиру. Підходячи до подвір`я, він одягнув чорну шапку з прорізами та рукавиці, а ОСОБА_1 від запропонованої шапки відмовився. Вони зайшли через хвіртку або ворота та підійшли до будинку. Він шарпнув за ручку двері, однак вони були зачинені. Тоді ОСОБА_1 сокирою підважив двері та відкрив їх. Він зайшов у хату та побачив, що наступні двері були відкриті і йшов хазяїн будинку. Чоловік замахнувся на нього, проте він наніс йому удар кулаком в область голови справа, а потім і зліва, від чого той впав на підлогу. В цей момент з кімнати вийшла жінка та ОСОБА_1 побіг до неї з сокирою в руках. В цей час він прижав коліном чоловіка до підлоги аби той не підвівся. Тут же він почув глухий удар і жінка впала. Дід почав вовтузитись і він наніс тому удар в область грудної клітки. Далі він чув ще звуки ударів з кімнати та крики жінки. Потім він зв`язав чоловікові руки скотчем та чув як ОСОБА_1 запитував у жінки про гроші, яка не відповідала а лише ойкала. Він припіднявши діда почав того тягнути в коридор, де той встав на ноги. Заходячи до кімнати побачив як ОСОБА_1 наносив сокирою удар по коліні жінці, яка сиділа на дивані поряд з дверима. На нозі жінки була кров. Потім ОСОБА_1 вперся коліном в живіт жінки, а рукою закривав рот. Він затягнув діда в кімнату та, не отримавши відповіді на запитання де гроші, вдарив його ліктем в область рота або носа, від чого той впав на диван. Далі він дав ОСОБА_1 скотч, яким той зв`язав жінці ноги. Він почав викидати з шафи речі, шукаючи гроші, при цьому чув іще удар та жінка ойкнула. Потім ОСОБА_1 скотчем закрив жінці рот. В цей час дід почав підніматись і він вдарив того в область грудної клітки. Потім речами з шафи він прикидав діда аби він більше не вставав. Коли він викидав речі з шафи до нього підійшов ОСОБА_1 та почав йому допомагати. В цей момент до кімнати зайшов ОСОБА_5 та сказав йти звідси і відразу пішов. ОСОБА_1 знайшов хустинку з російськими грошима, які викинув. Далі ОСОБА_1 підійшов до серванту шукати гроші, а він вийшов з кімнати. На той час баба лежала головою до діда, який сидів та хрипів. На жінці було накидано багато речей і її майже не було видно, проте чути. Далі він пішов у іншу кімнату шукати гроші, однак нічого не знайшов. Повертаючись через кімнату, де знаходились потерпілі, бачив жінки ноги обмотані скотчем, який був надрубаний ніби як сокирою та була кров. Це він востаннє бачив потерпілих, дід дихав та харчав, а баба ойкала. Жінку він не катував. Він вийшов з хати та попрямував до автомобіля. По дорозі зняв з себе шапку та рукавиці і викинув у кущі. Далі його наздогнав ОСОБА_1 в білих рукавичках із сокирою і вони побігли до автомобіля. Сівши в автомобіль, вони поїхали. По дорозі ОСОБА_1 сказав, що потерпілих не розв`язував, але ті живі. Також ОСОБА_1 дістав ліхтар, дві медалі та триста гривень. На запитання, де він взяв кошти, той відповів, що знайшов їх в баби у фартусі. На виїзді з села вони зупинились та викинули рукавиці ОСОБА_1 . Приїхавши у м. Немирів, ОСОБА_1 вийшов, сховавши під куртку сокиру, а він з ОСОБА_5 доїхали до міста. Що далі трапилось з сокирою, йому не відомо. На світлофорі ОСОБА_5 поїхав на ліво, а він пішов на ігрові автомати під рестораном, де програв всі кошти. Далі ОСОБА_2 пішов до матері додому, де ліг спати. Коли він почув, що потерпілі померли, то вибрав час, коли матері не було дома, і взяв той пуховик, штани та ботинки і спалив у дворі будинку. Після скоєного злочину, він почав сильно пити, коли пив то забував трохи про скоєне. Намагався покінчити життя самогубством. Його спільники по злочину лише раз з ним розмовляли та казали, щоб забувся і не згадував про скоєне. Перед тим як йти в міліцію він зустрів ОСОБА_5 та сказав, що треба здаватися, той же сказав, що це по життєве і порадив добре подумати.

Під час проведення слідчого експерименту, після наданих пояснень, ОСОБА_2 провів до кімнати будинку та показав своє місце розташування, а також місце розташування інших учасників. Показав місце розташування дивану та місце розташування потерпілих на ньому, а також показав як саме ним та ОСОБА_1 були заподіяні удари потерпілим.

Суд зазначає, що кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України настає за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з кваліфікуючими ознаками. З об`єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

При цьому умисел винного (прямий чи непрямий) повинен бути спрямований саме на позбавлення потерпілого життя.

Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Що стосується кваліфікуючих ознак ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, а саме, передбачених пунктами 1, 4, 6, 12, суд зазначає таке.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 5, 8, 10, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», умисне позбавлення життя двох або більше осіб кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх убивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань. За п. 6 ч. 2 ст. 115 як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв`язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим півучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо. Якщо учасники групи діяли узгоджено щодо декількох осіб, хоча кожен із них позбавив життя одного потерпілого, дії кожного зі співучасників розглядаються як умисне вбивство двох або більше осіб, вчинене за попередньою змовою, і кваліфікується за пунктами 1 і 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, суд зазначає, що кваліфікація діяння особи за п. 6 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України України (як ідеальна сукупність злочинів) можлива лише у разі, коли доведено, що умисел спочатку був направлений на вчинення розбою, під час якого вчиняється умисне вбивство.

Суд при оцінці діянь обвинувачених (з`ясуванні змісту і спрямованості умислу) враховує характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченими, їх раптовість для потерпілих, поведінку до, під час і після вчинення злочинів, обране знаряддя вчинення злочину - сокиру, використання липкої стрічки для зв`язування потерпілих, локалізацію тілесних ушкоджень (життєво важливі органи), механізм їх заподіяння, причини припинення злочинних дій,- усе це в сукупності свідчить про те, що обвинувачені мали умисел на позбавлення життя потерпілих. Діяння, вчиненні обвинуваченими, не дають підстав вважати, що вони мали намір завдати потерпілим лише тілесних ушкоджень. На думку суду, для обвинувачених їх узгодженні дії були завідомо такими, що приведуть до смерті потерпілих.

Суд зазначає, що факт застосування сокири, липкої стрічки для зв`язування потерпілих, нанесення значної кількості ударів в життєво важливі органи, їх локалізація та сила нанесених ударів, які спричинили переломи, свідчить виключно про мету позбавити життя потерпілих.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об`ємом біля 50 мл крові та сформованого кров`яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м`які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв`язку з його смертю.

Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м`які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об`ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв`язку із її смертю.

Таким чином, установлені судом фактичні обставини справи, характер вчинених обвинуваченими умисних дій переконливо доводять спрямованість їх умислу саме на вбивство потерпілих.

Системний аналіз наведених доказів у даному кримінальному провадженні переконливо свідчить про те, що підготовка знаряддя та засобів для вчинення злочинів, узгодженість і послідовність дій обвинувачених, виконання кожним із них відповідного обсягу дій, спільне подолання опору потерпілих та доведення їх до безпорадного стану, а також спосіб, характер, локалізація і значна кількість нанесених ударів у життєво важливі органи, зокрема по голові та тулубу потерпілих, вказує безпосередньо на наявність в діях обвинувачених попередньої змови щодо реалізації єдиного умислу обвинувачених, спрямованого на позбавлення життя потерпілих.

Крім того, враховуючи обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що обвинувачені усвідомлювали, що шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень завдають потерпілим, які були особами похилого віку та не могли чинити опору, особливих фізичних страждань.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність попередньої змови між обвинуваченими на вчинення умисного вбивства двох осіб, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, а тому кваліфікація їх дій за пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України є вірною.

Ті обставини, на які посилаються обвинувачені та їх захисники, а саме, що обвинувачені на мали наміру вбивати потерпілих, не спростовують висновків суду про наявність в обвинувачених умислу на позбавлення життя потерпілих.

Крім того, суд зазначає, що згідно з акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи №121 від 04.09.2013 року, ОСОБА_2 був спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, вікового рівня при обставинах даної справи усвідомлювати в повній мірі реальний зміст власних дій, свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. ОСОБА_2 на час інкримінованого йому діяння в емоційному стані, що міг вплинути на його свідомість і поведінку, не знаходився. На час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння в стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився.

Як вбачається з акту стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи №137 від 17.10.2013 року, ОСОБА_1 був спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку, вікового рівня при обставинах даної справи усвідомлювати в повній мірі реальний зміст власних дій, свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. Підозрюваний ОСОБА_1 на час інкримінованого йому діяння в емоційному стані, що міг вплинути на його свідомість і поведінку не знаходився. На час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння в стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, не знаходився. ОСОБА_1 на період інкримінованого йому діяння, психічним захворюванням не страждав, а тому міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Зокрема, з показань обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що йдучи до будинку потерпілих, він домовився з ОСОБА_1 , що візьме на себе чоловіка, оскільки він більший, а ОСОБА_1 візьме на себе жінку. За 20 метрів до хати він надів шапку з прорізами та рукавиці, а ОСОБА_1 надів шапку по брови і підтягнув светра. Зайшовши до будинку, він почув, що на нього біжить чоловік з піднятою рукою, чоловік лаявся. Він вдарив чоловіка правою рукою в ліву частину голови двічі, перший удар його збив з ніг, а другим ударом він прижав чоловіка до підлоги. ОСОБА_14 впав у веранді на підлогу. Чоловік чинив опір, він взяв його руки і закрутив скотчем, щоб він не чинив опір. В цей час він побачив, що з кімнати в коридор вийшла особа жіночої статі, ОСОБА_1 пішов швидко в її бік і ніби як заштовхав її в кімнату, звук був такий, ніби кинув жінку на ліжко. Він чув,як жінка кричала. Він тим часом скрутив чоловіка, піднявши чоловіка, повів у кімнату, де був ОСОБА_1 і жінка. В кімнаті було мало місця, тому ОСОБА_1 притис жінку до ліжка, щоб він з чоловіком міг пройти. Він пройшов і посадив чоловіка за ними на це ж ліжко. Він запитував у чоловіка, де гроші, чоловік відповідав, що гроші в баби. Далі він передав скотч ОСОБА_1 і він замотав скотчем потерпілу, в цей час чоловік підвівся, він його ліктем вдарив в область грудної клітки і чоловік знову впав на ліжко. Після чого він дістав з шафи, яка стояла поруч, речі і прикидав чоловіка речами, щоб той не міг підвестися. Потім йому почав допомагати ОСОБА_1 перекидати речі в шафі. Жінка була теж прикидана речами. ОСОБА_1 показував, що він знайшов дві медалі без коробочок і 300 чи 350 гривень. Йому дали 100 грн. У веранді будинку він наніс ОСОБА_3 два удари. Від удару ОСОБА_3 впав і, падаючи вдарився об підмурок, це було у веранді. Він нахилився до ОСОБА_3 , той був у свідомості і лежав, він зв`язав скотчем руки ОСОБА_3 , затягнув чоловіка в кімнату, посадив на ліжко і запитував де гроші. Дід йому сказав, що гроші в баби. Скотчем рот дідові не перев`язував, скотчем зав`язав тільки руки. В цей час ОСОБА_1 був біля баби, яка теж була на цьому ліжку, що і дід. Він передав ОСОБА_27 скотч і той обмотав скотчем потерпілу. ОСОБА_1 запитував в баби де гроші, баба нічого не говорила, тільки стогнала та кричала. Він пішов по будинку шукати гроші. ОСОБА_1 йому допомагав шукати гроші. Коли він тягнув діда з веранди, бачив як ОСОБА_1 вдарив бабу обухом сокири по коліні один раз. І потім чув, як ОСОБА_1 руками вдарив бабу, але не бачив по якій частині тіла, оскільки в цей час був біля шафи.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 є послідовними та повністю узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз трупів потерпілих про наявність, характер, локалізацію та ступінь тяжкості виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень, а також з іншими доказами, що містять матеріали справи.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він тілесних ушкоджень потерпілій не завдавав суд оцінює критично та вважає їх безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та спростовуються наведеними доказами.

Суд, надаючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вони є непослідовними в частині розвитку подій на місці вчинення злочинів та в частині обставин вчинення злочинів, зокрема, в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , а отже викликають сумнів у їх правдивості.

Суд, ретельно перевіривши версію сторони захисту про те, що обвинуваченні не мали умислу на вбивство потерпілих, визнає її безпідставною, оскільки така версія суперечить установленим фактичним обставинам, спростовується висновками експертиз, які у своїй сукупності дають підстави вважати, що у даному конкретному випадку обвинуваченні діяли із умислом на вбивство потерпілих, тобто обвинувачені розуміли суспільну небезпеку свого діяння, передбачали суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілих та бажали їх настання.

Крім того, на підставі досліджених судом доказів встановлено, що обвинувачені за попередньою змовою з метою вчинення розбою та заволодіння майном потерпілих прибули до місця їх проживання, де здійснили їх вбивство.

У зв`язку з чим, на підставі встановлених судом обставин, суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинувачених за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшо висновку, що наведені вище докази підтверджують обставини вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень та узгоджуються між собою.

Суд визнає дані докази належними та допустимими, сумнівів у їх достовірності немає.

Часткове визнання обвинуваченими своєї вини суд розцінює як захисну версію з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження. Зокрема, допитав обвинувачених, свідків, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених доведена наданими та дослідженими судом доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, кваліфікуючою ознакою якого є розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та за пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство двох осіб, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

Суд також дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, кваліфікуючою ознакою якого є розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та за пунктами 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство двох осіб, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжкими злочинами, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, відповідно до ст. 89 Кримінального кодексу України не судимий, також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що обвинувачений зазначив, що про вчинене він жалкує.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в межах санкцій ч. 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ст. 70 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є особливо тяжкими злочинами, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий, має неповнолітню дитину, також суд враховує відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що обвинувачений зазначив, що він зробив належні висновки та жалкує про вчинене.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання суд визнає з`явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в межах санкцій ч 4 ст. 187 та ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ст. 70 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно матеріалів кримінального провадження обвинуваченого ОСОБА_28 було затримано 11 липня 2013 року, обвинуваченого ОСОБА_2 було затримано 09 липня 2013 року.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачені вчинили злочини до 20 червня 2017 року і щодо них продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Положенням ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі є «іншим кримінально-правовим наслідком діяння» в розумінні вказаної норми закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 2 ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, який передбачає зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи в розумінні ст. 5 КК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 серпня 2018 року № 13-31 кс 18 зробила правовий висновок про те, що суди, призначаючи покарання, мають враховувати, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII), а якщо злочини вчинені особою, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) слід зарахувати обвинуваченим у строк покарання строк попереднього ув`язнення з дня затримання по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, суд, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, враховуючи обставини кримінального провадження та особи обвинувачених, з метою попередження ризику переховування обвинувачених, вважає, що запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 діб з дня ухвалення вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Крім того, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинувачених в рівних частках на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів та проведення експериз: трасологічної експертизи № 18-т від 31.03.2009 року в розмірі 300, 48 грн.; трасологічної експертизи № 20-т від 07.04.2009 року в розмірі 300, 48 грн.; дактилоскопічної експертизи № 26-д від 28.03.2009 року в розмірі 300, 48 грн.; дактилоскопічної експертизи № 27-д від 27.03.2009 року в розмірі 300, 48 грн.; молекулярно-генетичної експертизи № 7 від 24.04.2009 року в розмірі 563, 04 грн.; молекулярно-генетичної експертизи № 20-547 від 04.09.2009 року в розмірі 749, 64 грн.; молекулярно-генетичної експертизи № 20-433 від 01.07.2009 року в розмірі 1499, 29 грн.; молекулярно-генетичної експертизи № 20-324 від 16.04.2009 року та № 20-325 від 16.04.2009 року в розмірі 12743, 48 грн.; молекулярно-генетичної експертизи № 162 від 11.07.2013 року в розмірі 1176, 80 грн.; стаціонарної психолого-психіатричної експертизи № 121 від 04.09.2013 року в розмірі 3014, 20 грн.; стаціонарної психолого-психіатричної експертизи № 137 від 17.10.2013 року в розмірі 6 277, 39 грн.; молекулярно-генетичної експертизи № 205 від 20.09.2013 року в розмірі 3 309, 75 грн.; товарознавчої експертизи № 1959/13-21 від 22.10.2013 року в розмірі 980, 00 грн., а всього в розмірі 31 515, 51 грн.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 65-67 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

за п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 , а саме з 11 липня 2013 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 11 липня 2013 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 діб з дня ухвалення вироку.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

за п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 , а саме з 09 липня 2013 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09 липня 2013 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, однак на строк, який не може перевищувати 60 діб з дня ухвалення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 31 515 (тридять одна тисяча п`ятсот п`ятнадять) грн. 51 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- пару шерстяних рукавиць сірого кольору, шапку в`язану чоловічу з отворами для очей, шапку в`язану жіночу, які передані на зберігання до камеру речових доказів Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити;

- автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO SPORT реєстраційний номер НОМЕР_4 залишити ОСОБА_16 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 видане на ім`я ОСОБА_29 залишити ОСОБА_29 ;

- посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_6 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, потерпілій та прокурору.

Головуючий суддя Р.В. Романчук

Суддя Г.М. Кашпрук

Суддя Л.В. Луценко