Вирок № 82525478, 20.06.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16643/18

Провадження №1-кп/127/703/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретарі судового засідання

Руда В.В., Алексюк В.О., Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2018 р. за №12018020010001927 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, із середньою освітою, неодруженого, громадянина України, раніше судимого:

29.12.1995 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. ч. 2, 3 ст. 140, ст. 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна;

19.12.1996 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ст. 42, ч. 3 ст. 81,ч. 3 ст.140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна;

23.02.2000 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

21.07.2006 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з урахуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком два роки;

29.08.2008 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з урахуванням положень ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.07.2006 року до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

02.02.2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою освітою, неодруженого, громадянина України, раніше судимого:

21.12.2007 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна. 15.11.2014 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку основного покарання;

13.09.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190, ч. ч. 1, 2 ст. 309 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Ужвака О.С., Янішевського А.О.,

представників юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант", Банаська В.Л.,Шкрабалюк Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Шеремет А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Вишаровської В.К.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.05.2018 року в період часу з 04 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. вступив у попередню змову з ОСОБА_2 , з яким вони домовилися спільно вчинити крадіжку чужого майна. Реалізовуючи зазначену змову та спільний злочинний умисел, у вищевказаний період часу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , попередньо розподіливши ролі, діючи повторно, спільно та умисно, з корисливих мотивів, таємно, підійшли до огородженого парканом приміщення дошкільного навчального закладу №4 Вінницької міської ради, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, буд. 37. Після чого ОСОБА_1 , перелізши через паркан, проник на територію закладу, а ОСОБА_2 залишився чекати його біля паркану та спостерігати, щоб не з`явилися сторонні особи. В подальшому ОСОБА_1 , виявивши на території закладу будівельні матеріали, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант", почав переносити їх до паркану та передавати поверх нього ОСОБА_2 наступні речі: три блоки утеплення марки "Technonicol Master", чотири блоки екструдованого пінополістиролу, два металевих карнизи. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3462/18-21 від 25.06.2018 року ринкова вартість трьох блоків утеплення ізоляційних матеріалів, чотирьох блоків пінополістиролу екструдованого станом на 15.05.2018 року складала 4 147 грн. 08 коп. Ринкова вартість двох металевих карнизів не визначалась, у зв`язку з неоднозначністю об`єкта дослідження, однак їх вартість відповідно до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 становить 448 грн. 24 коп. Після чого ОСОБА_1 переліз через паркан з території дошкільного навчального закладу та спільно з ОСОБА_2 перенесли викрадені речі до під`їзду №1 будинку АДРЕСА_2 43а по вул. Стельмаха в м. Вінниці. Тобто, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як він був зупинений працівниками поліції і викрадене майно було вилучене.

ОСОБА_2 15.05.2018 року в період часу з 04 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. вступив у попередню змову з ОСОБА_1 , з яким вони домовились спільно вчинити крадіжку чужого майна. Реалізовуючи зазначену змову та спільний злочинний умисел, у вищевказаний період часу ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , попередньо розподіливши ролі, діючи повторно, спільно та умисно, з корисливих мотивів, таємно, підійшли до огородженого парканом приміщення дошкільного навчального закладу №4 Вінницької міської ради, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, буд. 37. Після чого ОСОБА_1 , перелізши через паркан, проник на територію закладу, а ОСОБА_2 залишився чекати його біля паркану та спостерігати, щоб не з`явилися сторонні особи. В подальшому ОСОБА_1 , виявивши на території закладу будівельні матеріали, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант", почав переносити їх до паркану та передавати поверх нього ОСОБА_2 наступні речі: три блоки утеплення марки "Technonicol Master", чотири блоки екструдованого пінополістиролу, два металевих карнизи. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №3462/18-21 від 25.06.2018 року ринкова вартість трьох блоків утеплення ізоляційних матеріалів, чотирьох блоків пінополістиролу екструдованого станом на 15.05.2018 року складала 4 147 грн. 08 коп. Ринкова вартість двох металевих карнизів не визначалась, у зв`язку з неоднозначністю об`єкта дослідження, однак їх вартість відповідно до локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 становить 448 грн. 24 коп. Після чого ОСОБА_1 переліз через паркан з території дошкільного навчального закладу та спільно з ОСОБА_2 перенесли викрадені речі до під`їзду №1 будинку АДРЕСА_2 43а по вул. Стельмаха в м АДРЕСА_3 . Тобто, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як він був зупинений працівниками поліції і викрадене майно було вилучене.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та показав, що15.05.2018 року в період часу з 04 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. він йшов в напрямку магазину «Метро», оскільки планував заробити кошти, працюючи вантажником. Проходячи біля дитячого садочка по вул. Стельмаха в м. Вінниці, побачив будівельні матеріали. Не розуміє, чому його потягнуло взяти будівельні матеріали. Він зателефонував своєму племіннику ОСОБА_2 та сказав, що йому потрібно допомогти по роботі перевезти будівельні матеріали на інший об`єкт. Оскільки він на той час працював на будівництві, ОСОБА_2 знав, що він підробляє будівельником. ОСОБА_2 прийшов йому допомогти. Після чого він переліз через огорожу та почав носити і передавати будівельні матеріали ОСОБА_2 , який залишився за огорожею. Вони почали переносити будівельні матеріали до ближнього будинку, який був на відстані приблизно 100 - 150 м від дитсадка. Коли він йшов, то його помітили працівники поліції. Вони зупинилися і почали його розпитувати. Він одразу не зізнавався, а потім зізнався. Дитсадок огороджений, висота огорожі різна, від 1 м до 1, 5 м. На території дитсадка була бесідка на відстані 1 м від огорожі, біля неї будівельні матеріали. Він переліз через огорожу і взяв декілька упаковок матеріалу для утеплення. Після чого передав їх через огорожу ОСОБА_2 . Вони перенесли будівельні матеріали до будинку. Коли він ніс будівельні матеріали останній раз, їхали працівники поліції і його помітили. Працівники поліції їх знайшли біля будівельних матеріалів поблизу будинку. ОСОБА_2 не знав, що будівельні матеріали йому не належать, вважав, що допомагає перевозити будівельні матеріали, оскільки знав, що він працює будівельником в такому ж садочку. Він не повідомляв ОСОБА_2 , що вони крадуть дані будівельні матеріали. Вважає, що його дії кваліфіковано не вірно, оскільки у сховище він не проникав. Будівельні матеріали були розкидані по території дитячого садочка та ніби провокували. Визнає, що скоїв злочин, у вчиненому кається, просить вибачення в потерпілого та в іншого обвинуваченого, просить не позбавляти його волі. Просить суд врахувати, що він перебуває у незареєстрованому шлюбі та має на утриманні неповнолітню дитину, на даний час працевлаштований. Також просить суд врахувати його стан здоров`я, те, що він потребує тривалого лікування.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що15.05.2018 року в період часу з 04 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. йому зателефонував обвинувачений ОСОБА_1 , який є його дядьком, та попросив допомогти по роботі перевезти будівельні матеріали на інший об`єкт. Сказав, що заплатить за допомогу 200 грн., він погодився. Коли він прийшов до дитячого садочка по вул. Стельмаха в м. Вінниці, неподалік його зустрів ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 переліз через огорожу дитсадка та почав носити і передавати йому будівельні матеріали, він залишився за огорожею і складав будівельні матеріали під огорожею. Будівельні матеріали були на території дитсадка за декілька метрів від огорожі. Після чого вони почали переносити будівельні матеріали до ближнього будинку. Працівники поліції їх знайшли біля будівельних матеріалів поблизу будинку. Він знав, що на той час ОСОБА_1 працював на будівництві, вранці о 8 – 9 год. той ходив на роботу. Вважав, що допомагає ОСОБА_1 перевозити будівельні матеріали на інший об`єкт. Він не міг усвідомити, що вчиняв крадіжку, вважав, що допомагає ОСОБА_3 , який попросив його про допомогу. Просить суд його виправдати.

В судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант" ОСОБА_4 показав, що він працює виконробом в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант" та був призначений відповідальним за забезпечення виконання будівельно-монтажних робіт в дошкільному навчальному закладі №4 Вінницької міської ради, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, буд. 37. Будівельні матеріали під час проведення будівельних робіт перебували на території дошкільного навчального закладу. Територія огороджена, висота огорожі приблизно 1, 5 м. Приблизно о 4-5 годині ранку 15 травня 2018 року йому сказали під`їхати на об`єкт, розташований в АДРЕСА_3 . Коли він під`їхав на об`єкт, то викрадені матеріали, а саме, 3-4 блоки вати, чотири блоки пінополістиролу, два металевих карнизи, знаходились за 50 – 100 м від огорожі дошкільного навчального закладу. Також неподалік за огорожею стояли обвинувачені та працівники поліції. Працівників поліції викликав не він. Чи пояснювали щось обвинувачені, не пам`ятає. Йому не відомо чи замикались ворота. Охоронник на території, здається, був лише вночі. Він не звертав уваги, чи були пошкодження на воротах чи огорожі. Претензій майнового характеру у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант" немає, оскільки майно повернуте.

В судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант" ОСОБА_5 показала, що їй нічого не відомо про фактичні обставини кримінального правопорушення. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант" виграло державний контракт на утеплення та заміну даху приміщення дошкільного навчального закладу №4 Вінницької міської ради. На час вчинення кримінального правопорушення контракт діяв і працівники товариства виконували будівельні роботи. Їй не відомо, які саме будівельні матеріали знаходились на території дошкільного навчального закладу, оскільки в її посадові обов`язки не входить перевіряти наявність або відсутність даних матеріалів. Претензій майнового характеру до обвинувачених у товариства немає, оскільки майно повернуте. При призначенні обвинуваченим покарання покладається на розсуд суду, однак просить врахувати інтереси потерпілої сторони та призначити покарання у виді позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона працює завідувачем дошкільного навчального закладу №4, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, буд. 37. Дату, коли сталася крадіжка, вона не пам`ятає, оскільки за будівельні роботи відповідає ТОВ "ЖК Гарант", який роботи виконує вже рік. Вони привозять будівельні матеріали та розкладають по всій території дошкільного закладу. В садочку є сторож - це жінка, яка має знаходитись в приміщенні та дивитись, що відбувається в приміщенні. Вона, як завідувач закладу, робітникам говорила, щоб вони будівельні матеріали складали в одному місці, аби їх було видно. Біля 06 год. 00 хв. ранку до неї зателефонувала сторож і повідомила, що в них поліція, сталася крадіжка будівельних матеріалів. Приїхавши у дошкільний заклад, вона побачила, що поряд із закладом знаходиться житловий будинок, в ніші даного будинку знаходились пару блоків будівельного матеріалу - білого запакованого пінопласту. Від огорожі дошкільного навчального закладу до будинку близько 300-400 метрів. Коли працівники поліції запитали про кількість зниклого будівельного матеріалу, то вона відповіла, що не знає, тому що вона не розписується за те, скільки його привозять і скільки використовують. За це відповідає підрядчик. В зв`язку з цим, вона викликала підрядчика. На той час обвинувачені стояли лицем до стіни, їх було двоє. Територія дошкільного навчального закладу огороджена, закривається і хвіртка, і ворота. Сторожі приступають до роботи о 19 год. 00 хв., оскільки на той час в них працювали будівельники, тому лише після них закривалась хвіртка. Висота паркану в закладі біля метра. Будівельні матеріали знаходилися на території навколо дошкільного навчального закладу, у дворі, який огороджений. Коли вона приїхала, то сторож вже відкрила хвіртку, слідів пошкодження огорожі вона не бачила. Обвинувачених бачила біля будинку з нішею, в якій стояли будівельні матеріали.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона працює сторожем у дошкільному навчальному закладі №4, що розташований по вул. Стельмаха, буд. 37 в м. Вінниці. На чергування вона заступає о 19 год. 00 хв., здійснює перевірку по навчальному закладу, зокрема чи не тече вода, чи труби не прорвало. Діти йдуть додому о 19 год. 00 хв. і вона закриває хвіртку. У світлу пору доби вона здійснює обхід навколо навчального закладу. О пів на шосту ранку виходить на вулицю аби відкрити хвіртку і ворота. Дошкільний навчальний заклад огороджений парканом, який з однієї сторони вищий, а з іншої - нижчий. Висота паркану приблизно 1, 5 метри та менше. Пошкоджень в паркані не було. Садочок утеплювали, в зв`язку з чим будівельні матеріали знаходилися на території біля садочку. В той день вона вранці о пів на шосту годину вийшла на вулицю, щоб відкрити хвіртку і побачила працівників поліції, які її запитали, чи вона тут чергує. Працівник поліції запитав її, чи відомо їй, що у них вночі була крадіжка будівельних матеріалів, вона відповіла, що не відомо. Працівник поліції відповів, що у них викрали будівельну вату. Тюки з ватою знаходились у будинку, який знаходить за 200 метрів від садочка. Обвинувачених тоді бачила, проте наразі їх не пам`ятає. Обвинувачені знаходились поряд з тюками будівельної вати.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що він працює інспектором в Управлінні патрульної поліції у Вінницькій області. 15.05.2018 року надійшов виклик про те, що в м. Вінниці по вул. Стельмаха, з дитячого садочка №4 невідомі особи виносять будівельні матеріали. Прибувши за вказаною адресою та обстеживши територію, вони помітили чоловіка, який ніс кутник біля будинку по вул. Стельмаха, 37 АДРЕСА_4 в м. Вінниці. Помітивши даного чоловіка, вони поїхали за ним та побачили, що біля першого під`їзду багатоповерхового будинку з боку був підвал, ще одні двері і ніша, де вони склали будівельні матеріали. Дана ніша була відкрита. Будинок знаходився безпосередньо біля садочка, приблизно на відстані 50 м. Під`їхавши до будинку, вони з напарником ОСОБА_9 виявили двох осіб, біля яких лежали будівельні матеріали, а саме, утеплювач і два кутники. На запитання, що це за будівельні матеріали, дані особи пояснили, що працюють на підприємстві, яке здійснює будівельні роботи на території дитячого садочка, і за вказівкою прораба виносять і залишають тут будівельні матеріали. Спочатку вони говорили, що має під`їхати автомобіль, потім говорили, що проживають тут і це кінцева точка. Оскільки особи плуталися в своїх поясненнях, та близько 4-5 години ранку ніхто будівельні матеріали не виносить, це виглядало підозріло. Підійшовши до паркану, намагаючись знайти сторожа, він помітив працівника охорони, яка саме обходила територію дитсадка. На його запитання, жінка повідомила, що нічого не чула та не бачила. На запитання, чи може вона поглянути чи якісь матеріали викрадені, вона пояснила, що даними роботами займається прораб, тому їх кількість вона не знає. З огляду на це, він її попросив викликати завідувача даного дитячого садочка та прораба, який здійснював будівельні роботи, що і було зроблено. Потім він пішов опитати та встановити особу громадянки, яка здійснювала виклик, вона пояснила, що почула шум, поглянула у вікно і помітила, що невідомі особи просто через паркан перекидають будівельні матеріали, після чого зателефонувала в поліцію. Більше нічого пояснити не змогла. В нічну пору доби дитячий садок був закритий. Дитсадок огороджений металевим парканом висотою приблизно 1-2 метри. Він не пам`ятає, чи повідомляли обвинувачені, яким шляхом виносили будівельні матеріали. Обійшовши паркан, він побачив, що паркан закритий, пошкоджень виявлено не було. Найменування будівельних матеріалів не знає, однак пам`ятає, що там був запакований утеплювач і два металевих кутники. Приблизно через 30 хв. приїхали завідувач дитячого садочка та прораб. Потім прибула слідчо-оперативна група і в подальшому обвинуваченими займалась вже слідчо-оперативна група. Під час спілкування прораб повідомив, що даних осіб не знає, вони в нього не працюють, жодних вказівок він їм не давав. Коли він приїхав до дитячого садочка, то побачив, як одна особа несла матеріал, а іншу особу побачили на місці, куди зносились будівельні матеріали.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він працює інспектором в Управлінні патрульної поліції у Вінницькій області. 15.05.2018 року надійшов виклик про те, що в м. Вінниці по вул. Стельмаха з території дитячого садочка №4 невідомі особи виносять будівельні матеріали. Він разом із своїм напарником ОСОБА_8 приїхали туди, однак там нікого не було. Об`їхавши територію, вони повернули за кут і побачили одну особу, яка несла кутник. Під`їхавши, вони побачили, що там знаходилась інша особа - чоловік, який сидів біля будинку. Біля під`їзду будинку було окреме приміщення, в якому стояли будівельні матеріали. Він запитав в даних осіб, що це за будівельні матеріали. Обвинувачені відповіли, що прораб попросив їх винести матеріали, що зараз має приїхати автомобіль. Він залишився з даними особами, а його напарник пішов до дитячого садка шукати сторожа. Коли напарник повернувся, то сказав, що зараз буде прораб. Невдовзі прийшов прораб із завідувачем дитячого садка і повідомили, що обвинувачених вперше бачать. В зв`язку з цим, вони почали задавати їм питання, на які обвинувачені повідомили, що виносили будівельні матеріали з території дитячого садка. Не пам`ятає, які там були будівельні матеріали, проте пам`ятає, що там були блоки з пінопласту або вати, їх було декілька штук. Територія дитячого садка була закрита. Обвинувачені втекти не намагалися.

Як вбачається з досліджених судом доказів, зокрема з документів, які надані стороною обвинувачення, відомості про кримінальне правопорушення зареєстровані 15.05.2018 року за № 12018020010001927, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З протоколу огляду місця події від 15.05.2018 року та ілюстративної таблиці до нього вбачається, що об`єктом огляду був сміттєпровід біля під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_3 . Дана ділянка площею 3 метри на 2 метри, з лівої та правої сторони наявні стіни, зверху бетоне покриття. На даній ділянці знаходиться 3 блоки утеплювача "Technonicol master", 4 блоки екструдованого пінополістиролу, 2 металевих карнизи коричневого кольору. Поряд з даною ділянкою знаходиться проїзна частина та дитячий садочок № 4 за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, 37. На території дитячого садочку з лівого боку під садочком один на одному лежать блоки з утеплювачем в кількості 30 штук, ці блоки накриті блакитною плівкою, яка частково знята. Дошки, які лежали зверху, частково скинуті на землю. Попереду даної ділянки знаходиться асфальтове покриття, з лівої сторони та з правої сторони та позаду даної ділянки знаходиться трав`яне покриття. Також неподалік від вказаної ділянки знаходяться інші будівельні матеріали та будівельне сміття. Під час огляду місця події було виявлено та вилучено 3 блоки утеплювача "Technonicol master", 4 блоки екструдованого пінополістиролу, металевий карниз.

З протоколу огляду предмету від 19.06.2018 року, вбачається, що старшим слідчим СВ Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції, проведено огляд речей, які були вилучені в ході огляду місця події 15.05.2018 року. Під час огляду предмету виявлено: три блоки утеплення марки "Technonicol master", упаковані, в новому стані; чотири блоки екструдованого пінополістиролу марки "Alfaplex", упаковані, в новому стані; металеві карнизи, упаковані, в новому стані. Дані предмети перев`язано капроновою ниткою, кінці якої опечатано та скріплено биркою.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3462/18-21 від 25.06.2018 року, ринкова вартість 3 блоків ізоляційних матеріалів (камінна вата) торгової марки "Termolife" серії "Лайт Фасад" розміром 1000*600*100 мм, 4 блоків пінополістиролу екструдованого торгової марки "Alfaplex" розміром 1200*550*50 мм, станом на 15.05.2018 року складала 4 147 грн. 08 коп. Ринкова вартість двох металевих карнизів не визначалась у зв`язку з відсутністю та неоднозначністю даних щодо об`єкта дослідження.

Як вбачається з локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 в дошкільному навчальному закладі №4 Вінницької міської ради, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, буд. 37 вартість двох металевих карнизів становить 448 грн. 24 коп.

Що стосується тверджень обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Шеремет А.С. про відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення до сховища, оскільки на об`єкті не було охорони, не був обмежений доступ, відсутній договір зберігання майна на даній території, а також про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати як закінчений замах на вчинення злочину, оскільки він не мав реальної можливості розпорядитися майном, так як був зупинений працівниками поліції, суд зазначає таке.

Як вбачається з показань в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1 він, хоча і не заперечує факту викрадення майна, однак не погоджується, що проник у сховище, оскільки будівельні матеріали були розміщені на території дошкільного навчального закладу.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознаки «проникнення», необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду при розгляді справи № 205/5830/16-к у постанові від 19.11.2018 року зазначила, у яких випадках огороджена територія може бути визнана сховищем.

Огороджена територія, у тому числі приватного домоволодіння, може бути віднесена за своїми ознаками до поняття "сховище", виходячи з характеру огорожі (розміру, конструкції, цілісності тощо), наявності інших пристосувань, засобів (охорони, сигналізації, собак, освітлення, засувів, гачків, замків на воротах і хвіртках тощо), які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказану територію як таку, що має призначення постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей (тобто є сховищем).

При цьому в кожному конкретному кримінальному провадженні, де обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК (ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК) включає кваліфікуючу ознаку "проникнення у сховище", належить встановити об`єктивні обставини, які дозволяють ідентифікувати відповідне місце чи територію як "сховище". Ці обставини, з огляду на положення ст. ст. 91-94 КПК, підлягають обов`язковому доказуванню, а зібрані та надані суду докази - відповідній оцінці.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2018 року (справа №569/1111/16-к, провадження №13-14кс18) вказала, що крадіжка, грабіж та розбій є однорідними злочинами, тобто такими, що посягають на однакові або подібні об`єкти кримінально-правової охорони і вчиняються з однією і тією ж формою вини та мають низку спільних кваліфікуючих ознак. У зв`язку з цим слід дотримуватися однакового підходу при кримінально-правовій кваліфікації крадіжки, грабежу та розбою, в тому числі й при інкримінуванні кваліфікуючих ознак, зокрема проникнення. Висновок щодо застосування норми права (кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України). Проникнення як кваліфікуюча ознака передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК України, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.

Як встановлено в судовому засіданні, територія дошкільного навчального закладу огороджена, хвіртка і ворота в нічний час закриваються. Висота паркану в закладі 1 – 1, 5 м.

Отже, за наявності огорожі, вхід на територію було суттєво обмежено для сторонніх осіб, оскільки огорожа була не пошкоджена, за своїм розміром і конструкцією об`єктивно перешкоджала вільному доступу сторонніх осіб на територію закладу, ворота і хвіртка були зачинені.

Відсутність загальної доступності на територію, наявність пристосувань, засобів, які перешкоджають доступу сторонніх осіб, тобто, огорожі, яка за своїми розмірами, матеріалами, конструкцією призначена обмежити чи утруднити доступ сторонніх осіб, вказує на те, що така територія в кримінально-правовому розумінні набуває статусу сховища. Про те, що огороджена територія дошкільного навчального закладу на час проведення ремонтних виконувала роль сховища, вказує її фактичне використання для зберігання будівельних матеріалів.

Як встановлено судом, будівельні матеріали під час проведення будівельних робіт знаходилися на території навколо дошкільного навчального закладу, яка огороджена.

Отже, факт проникнення у сховище підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими судом доказами, а саме, показаннями представників юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант", показаннями свідків, показаннями обвинувачених, протоколом огляду місця події від 15.05.2018 року та ілюстративною таблицею до нього.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 у показаннях наданих суду вказав, що проник на територію дошкільного навчального закладу, перелізши через огорожу, висота якої була 1 – 1, 5 м та через огорожу передавав будівельні матеріали. Аналогічні показання надав суду обвинувачений ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, згідно з установленими судом обставинами, суд дійшов висновку, що огороджена територія дошкільного навчального закладу у даному конкретному випадку мала всі ознаки сховища, тому суд дійшов висновку щодо наявності у діях обвинувачених кваліфікуючої ознаки крадіжки - «проникнення у сховище».

Отже, у даному кримінальному провадженні суду надано належні та допустимі докази, які в сукупності доводять наявність ознак сховища, зокрема, функціонального призначення як сховища, та свідчать, що огороджена територія дошкільного навчального закладу використовувалася як місце зберігання будівельних матеріалів під час проведення будівельних робіт з утеплення дошкільного навчального закладу.

Доводи обвинуваченого про те, будівельні матеріали перебували на території дитячого дошкільного закладу, а не в приміщенні, та ніби провокували його, не вказують на відсутність кваліфікуючої ознаки злочину - «з проникненням до сховища».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Шеремет А.С. про відсутність кваліфікуючої ознаки «з проникненням до сховища», є неспроможними.

Крім того, суд зазначає, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення та доказування кримінально-процесуальними й криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Кримінального кодексу України, замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» крадіжку та грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.

Відповідно до положень кримінального закону крадіжка майна вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа повністю реалізувала умисел щодо заволодіння майном. Заволодіння передбачає такий перехід майна до винного, який надає йому навіть початкову реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. При цьому докладне визначення цього моменту в кожному конкретному випадку залежить від характеру майна, навколишньої обстановки щодо вчинення крадіжки, наявності реальної можливості використати майно за особистим розсудом винного.

Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.

Як вбачається з показань обвинуваченого ОСОБА_1 працівники поліції його помітили, коли він останній раз ніс будівельні матеріали з території дошкільного навчального закладу до ближчого будинку, де вони з ОСОБА_2 складали будівельні матеріали. Працівники поліції під`їхали на автомобілі та застали його з ОСОБА_2 біля будівельних матеріалів поблизу будинку. Вони зізналися у вчиненому, будівельні матеріали були вилученні, а обвинувачених було затримано.

Аналогічні показання було надано в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2

З показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - працівників правоохоронних органів, вбачається, що 15.05.2018 року до поліції надійшов виклик про те, що в м. Вінниці по вул. Стельмаха, з дитячого садочка №4 невідомі особи виносять будівельні матеріали. Прибувши за вказаною адресою та обстеживши територію, вони помітили чоловіка, який ніс кутник біля будинку по вул. Стельмаха, 37а в м. Вінниці. Помітивши даного чоловіка, вони поїхали за ним та побачили, що біля першого під`їзду багатоповерхового будинку з боку був підвал, ще одні двері і ніша, де вони склали будівельні матеріали. Дана ніша була відкрита. Будинок знаходився безпосередньо біля садочка, приблизно на відстані 50 м. Під`їхавши до будинку, вони виявили двох осіб, біля яких лежали будівельні матеріали, а саме, утеплювач і два кутники.

Дані обставини підтверджуються протоколом огляду місця події від 15.05.2018 року, ілюстративною таблицею до нього та протоколом огляду предмету від 19.06.2018 року, показаннями свідків.

Як встановлено в судовому засіданні, в подальшому будівельні матеріали були вилученні, а обвинувачені затриманні.

На підставі даних доказів суд дійшов висновку, що обвинувачені вчинили дії, направлені на таємне викрадення чужого майна повторно, але їх дії були не доведеними до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки обвинувачені були затримані одразу після вчинення злочину і не могли розпорядитися викраденим майном.

За таких обставин, враховуючи докази здобуті під час судового провадження в їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.

Що стосується тверджень обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Вишаровської В.К. про те, що обвинувачений ОСОБА_2 злочину не вчиняв, оскільки вважав, що допомагає обвинуваченому ОСОБА_1 на його прохання переносити будівельні матеріали, суд зазначає таке.

Враховуючи обставини даного злочину, а саме, час, місце та спосіб вчинення злочину, зокрема, ранковий, а не робочий час, також те, що ОСОБА_2 бачив, що ОСОБА_1 проник на територію дошкільного навчального закладу через огорожу, а не шляхом вільного доступу, після чого передавав йому через огорожу будівельні матеріали, які вони згодом перенесли в непомітне місце, а також враховуючи узгодженість дій обвинувачених, суд вважає такі доводи неспроможними.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини суд розцінює як захисну версію з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Його показання не узгоджуються з іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Під час судового провадження суд, у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, дослідив докази у тому обсязі, як про це просили учасники судового провадження.

Зокрема, суд допитав представників потерпілого, свідків, обвинувачених, дослідив інші надані докази. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 КПК України та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доведена наданими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що докази, зібрані у кримінальному провадженні, підтверджують те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.05.2018 року в період часу з 04 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., вступивши у попередню змову між собою, реалізовуючи зазначену змову та спільний злочинний умисел, діючи повторно, спільно та умисно, з корисливих мотивів, таємно, здійснили закінчений замах на вчинення крадіжки будівельних матеріалів з огородженої парканом території дошкільного навчального закладу №4 Вінницької міської ради, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Стельмаха, буд. 37. При цьому обвинувачені виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, так як вони були зупинені працівниками поліції і викрадене майно у них було вилучене.

За таких обставин, враховуючи докази здобуті під час судового провадження в їх сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.

Також суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у сховище.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини, відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що про вчинене він шкодує, те, що на обліку у лікаря психіатра обвинувачений не перебуває, однак з 27.01.2011 року по 27.11.2012 року перебував на обліку у лікаря нарколога, неодружений, працевлаштований.

Крім того, відповідно до положень ст. 68 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №193 від 18.06.2018 року ОСОБА_1 може усвідомлювати реальний зміст своїх дій, повною мірою контролювати їх та передбачати їх наслідки, може правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні та давати про них відповідні показання.

Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд також зазначає, що представник юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант", в судовому засіданні зазначила, що будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого юридична особа, яка є потерпілою, не має, оскільки майно було вилучене одразу після вчинення злочину та повернуте товариству.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах встановленої законом санкції за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та з урахуванням положень ст. 68 Кримінального кодексу України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, в тому числі і за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини, те, що на обліку у лікаря психіатра він не перебуває, однак з 21.09.2017 року перебуває на обліку у лікаря нарколога, неодружений, непрацевлаштований.

Крім того, відповідно до положень ст. 68 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Обставин, які, згідно ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які, згідно ст. 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд також зазначає, що представник юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Гарант", в судовому засіданні зазначила, що будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого юридична особа, яка є потерпілою, не має, оскільки майно було вилучене одразу після вчинення злочину та повернуте товариству.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах встановленої законом санкції за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та з урахуванням положень ст. 68 Кримінального кодексу України. Остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ст. 70 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.

Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.

Згідно протоколу затримання від 15.05.2018 року ОСОБА_2 було затримано 15.05.2018 року.

Згідно протоколу затримання від 15.05.2018 року ОСОБА_1 було затримано 15.05.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від16.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 13.07.2018 року з одночасним визначенням застави.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від17.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 13.07.2018 року з одночасним визначенням застави.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від12.07.2018 року було продовжено строк застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 09.09.2018 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2018 року було продовжено строк застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 03.11.2018 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від30.10.2018 року було продовжено строк застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 28.12.2018 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від22.12.2018 року було продовжено строк застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19.02.2019 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2019 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, на строк 60 днів, починаючи з 05.02.2019 року до 05.04.2019 року з покладенням відповідних обов`язків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від02.04.2019 року було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді у вигляді домашнього арешту, застосований до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, на строк 60 днів, починаючи з 02.04.2019 року до 31.05.2019 року з покладенням відповідних обов`язків.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2018 року на речі, що були вилучені в ході огляду місця події 15.05.2018 року по вул. Стельмаха, АДРЕСА_3 , а саме: три блоки утеплення марки «Technonicol Master», чотири блоки екструдованого піноплістиролу, два металевих карнизи, - слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні арешту потреба відпала.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, на підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинувачених в рівних частках на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта № 3462/18-21від 25.06.2018 року в розмірі 286 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 50, 65-67, 185 Кримінального кодексу України, ст. ст. 100, 124, 174, 127-129, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 15.05.2018 року до 05.02.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком і вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2018 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_2 в строк остаточного покарання строк попереднього ув`язнення з 15.05.2018 року до 05.02.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні - три блоки утеплення марки "Technonicol Master", чотири блоки екструдованого пінополістиролу марки "Alfaplex", два металевих карнизи, які відповідно до постанови слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 19.06.2018 року та розписки від 15.05.2018 року, передані на відповідальне зберігання представнику юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Гарант»,- залишити у розпорядженні власника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК-Гарант».

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2018 року на речі, що були вилучені в ході огляду місця події 15.05.2018 року по вул. Стельмаха, АДРЕСА_3 , а саме: три блоки утеплення марки «Technonicol Master», чотири блоки екструдованого піноплістиролу, два металевих карнизи, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, представнику юридичної особи, яка є потерпілою, та прокурору.

Суддя