Рішення № 82524124, 11.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16885/15-ц

Провадження № 2/522/3640/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Пейкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ «Ощадбанк» звернувся 14 серпня 2015 року до Приморського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_1 , в якому, після уточнення вимог 21.06.2017 року просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 2465-н від 01 жовтня 2008 р. в розмірі 6 016 278,42 (шість мільйонів шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 42 копійки, з яких: прострочений основний борг по кредиту – 1 500 000,00 грн.; прострочені проценти за користування кредитом – 1 801 602,62 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту за період за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 – 864 992,94 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 – 1 033 620,25 грн.; інфляційні втрати від прострочених сум по кредиту – 434 140,73 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів – 290 646,45 грн.; 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту – 91 275,43 грн., звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме на: квартиру АДРЕСА_1 , має загальну площу 34,0 кв.м. і житлову площу 20,9 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та нежитлові підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 155,7 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.

В обґрунтування поданої заяви, представник АТ «Ощадбанк» посилається на те, що 01.10.2008 року між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії – Одеське обласне управління, правонаступником якого на даний час є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2465-н. Згідно умов Кредитного договору, Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 1 500 000,00 грн. зі сплатою по процентній ставці 21,0 % річних з остаточним строком погашення до 01.10.2018 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 10.11.2009 року, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. за реєстровим № 1125. Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є квартира АДРЕСА_1 , та має наступні характеристики: загальна площа: 34,0 кв.м.; житлова площа: 20,9 кв.м.; кількість житлових кімнат: одна. В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 02.10.2008 року, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. за реєстровим № 1213. Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є нежитлові підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 155,7 кв.м.

Через невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань перед Позивачем по кредитному договору №2465-н від 01 жовтня 2008 р. розмір заборгованості перед Позивачем станом на 01.08.2015 р. складав 6 016 278,42 (шість мільйонів шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 42 копійки, з яких: прострочений основний борг по кредиту – 1 500 000,00 грн.; прострочені проценти за користування кредитом – 1 801 602,62 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту за період за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 – 864 992,94 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 – 1 033 620,25 грн.; інфляційні втрати від прострочених сум по кредиту – 434 140,73 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів – 290 646,45 грн.; 3% річних від простроченої заборгованості по кредиту – 91 275,43 грн.

Провадження у справі відкрито 17 серпня 2015 року.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільно - процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року. Згідно п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІІ) справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12 лютого 2018 року за результатами повторного автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

Ухвалою суду від 15 лютого 2018 року прийнято справу до свого провадження, встановлено загальний порядок розгляду справи та повернуто справу у підготовче провадження.

Відзив на позовну заяву відповідачами не подавався.

06 липня 2018 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з?явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явилась, сповіщена про дату, час і місце слухання справи належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не надала.

Треті особи до судового засідання не з`явились, сповіщені про дату та час слухання справи.

Суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши обставини справи та докази надані учасниками справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2008 року між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії – Одеське обласне управління, правонаступником якого на даний час є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_2 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2465-н.

Згідно умов Кредитного договору, Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 1 500 000,00 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень, 00 коп.) зі сплатою по процентній ставці 21,0 % річних з остаточним строком погашення до 01.10.2018 року.

За прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів Позичальник зобов`язаний, у відповідності до п. 5.2 Кредитного договору, сплачувати Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу.

Пунктом 7.8. Кредитного договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), що передбачені умовами цього договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 10.11.2009 року, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. за реєстровим № 1125.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є квартира АДРЕСА_1 , та має наступні характеристики: загальна площа: 34,0 кв.м.; житлова площа: 20,9 кв.м.; кількість житлових кімнат: одна.

Згідно п. 1.1 Іпотечного договору, Предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором, а також процентів за користування Кредитними ресурсами, а також неустойки за цим Договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за Основним зобов`язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на Предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 02.10.2008 року, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. за реєстровим № 1213.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є нежитлові підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 155,7 кв.м.

Згідно п. 1.1 Іпотечного договору, Предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором, а також процентів за користування Кредитними ресурсами, а також неустойки за цим Договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за Основним зобов`язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на Предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

У зв`язку із невиконанням Позичальником ОСОБА_2 умов Кредитного договору виникла заборгованість за кредитом, яка на теперішній час не погашається та станом на 01 серпня 2015 р. складає 6 016 278,42 грн., з яких: прострочений основний борг по кредиту – 1 500 000,00 грн.; прострочені проценти за користування кредитом за період з 02.10.2008 по 31.07.2015 р. – 1 801 602,62 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 рік – 864 992,94 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.08.2012 по 01.08.2015 рік – 1 033 620,25 грн.; Інфляційні втрати від прострочених сум по кредиту – 434 140,73 грн.; Інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів – 290 646,45 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту – 91 275,43 грн.

Таким чином, станом на 01.08.2015 року загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» за Кредитним договором становила 6 016 278,42 грн. (шість мільйонів шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім грн. 42 коп.).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, кодексів, законів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України, згідно якої, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу», ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» кредитор (іпотекодержатель, заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (іпотекодавець, заставодавець) забезпеченого заставою (іпотекою) зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та ст. 20 Закону України «Про заставу», у разі порушення іпотекодавцем (заставодавцем) обов`язків, встановлених іпотечним договором (договором застави), іпотекодержатель (заставодержатель) має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (застави).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 7 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Пунктом 4.4. Іпотечних договорів також передбачено право Іпотекодержателя застосувати один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задовольнити вимоги Іпотекодержателя: за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ч. 1 ст. 39, ст. 41 ЗУ “Про іпотеку”, ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за рішенням суду за ціною, яка встановлюється на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

На розгляді Великої Палати Верховного Суду (далі – Велика Палата) перебувала справа №235/3619/15-ц за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Підставою для касаційного оскарження боржником рішень суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову було не зазначення судами при ухваленні рішень початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації у грошовому вираженні.

Велика Палата за результатом розгляду вищевказаної справи у постанові від 21.03.2018, не спростовуючи попередніх правових висновків ВСУ про те, що встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку», звернула увагу, що відповідно до статей 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

З урахуванням наведеного Велика Палата дійшла висновку про те, що у спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, виходячи з вищевказаної правової позиції Великої Палати можна стверджувати, що іпотекодавець має право вибору при формулюванні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто, у прохальній частині позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації може зазначатись як у грошовому вираженні (яке, у свою чергу, визначається на підставі звіту про оцінку предмета іпотеки), так і з використанням формулювань на зразок «…з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій» (при виборі способу реалізації шляхом проведення прилюдних торгів) чи «…з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (при виборі способу реалізації шляхом продажу будь-якій особі-покупцеві, в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»).

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог банку та задовольняє їх повністю.

Керуючись ст.ст. 76-82,141, 263-265, 353 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, р/р № НОМЕР_1 в Одеському облуправлінні АТ «Ощадбанк», юридична адреса: м. Одеса, вул. Базарна, 17) за кредитним договором № 2465-н від 01 жовтня 2008 р. в розмірі 6 016 278,42 (шість мільйонів шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 42 копійки, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.11. 2009 р. за реєстровим №1125, а саме на: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 34,00 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, р/р № НОМЕР_1 в Одеському облуправлінні АТ «Ощадбанк», юридична адреса: м. Одеса, вул. Базарна, 17) за кредитним договором № 2465-н від 01 жовтня 2008 р. в розмірі 6 016 278,42 (шість мільйонів шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім гривень) 42 копійки, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 02.10. 2008 р. за реєстровим №1213, а саме на: нежитлові підвальні приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 155,7 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України“ в особі філії – Одеського обласного управління АТ „Ощадбанк” (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17 р/р НОМЕР_1 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845) судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п?ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20 червня 2019 року.

Суддя Л.М. Чернявська

11.06.2019