Рішення № 8252352, 14.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09                                                                                           Справа№ 4/62

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представників позивача Чопик І.І., відповідача Гули У.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” в особі Яворівського району електричних мереж до територіального управління Державної Судової Адміністрації у Львівській області про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору про постачання електричної енергії в порядку ст.ст. 181, 187 ГК України

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Львівобленерго” в особі Яворівського району електричних мереж звернулося з позовом до територіального управління Державної Судової Адміністрації у Львівській області, просить суд врегулювати розбіжності, що виникли між ВАТ «Львівобленерго»в особі Яворівського РЕМ та територіальним управлінням Державної Судової Адміністрації у Львівській області при укладенні Договору про постачання електричної енергії № 30106 від 30.03.2009р. шляхом викладення в редакції позивача, а саме: п.4.2.1. договору –в частині нарахування споживачем пені за кожен день прострочення платежів, передбачених договором; п.7 додатку № 2 до договору (Порядок розрахунків) –в частині нарахування пені та суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми –в редакції ВАТ „Львівобленерго” в особі Яворівського РЕМ.

Відповідач позов заперечує, вважає такий безпідставним. Стверджує, що відповідно до протоколу розбіжностей до договору він не повинен нести відповідальності перед позивачем (постачальник ) відповідно до вимог п.4.2.1. цього договору у випадку відсутності фінансування з державного бюджету, а також за несвоєчасну оплату може нараховуватись пеня лише у разі наявності фінансування з державного бюджету . З тих же підстав не повинно проводитись нарахування на суму боргу інфляційних і пені за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

В обгрунтування необхідності такого застереження у договорі відповідач називає свій статус органу державної виконавчої влади та фінансування його виключно з державного бюджету України. Від відповідача не залежить своєчасність фінансування й на цю обставину відповідач вплинути не може.

В судовому засіданні 28 серпня 2009 року оголошувалась перерва на 14 серпня 2009 року –для проголошення рішення.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

За приписами ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до вимог п. 1. ст. 26 закону України «Про електроенергетику»постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії. На підставі закону України «Про природні монополії»відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» є монополістом на ринку постачання і передачі електричної енергії у Львівській області.

В даному випадку спір виник при укладанні господарського договору, укладення якого є обов'язковим на підставі закону, тому такий переданий на вирішення суду.

Згідно з матеріалами справи при укладенні договору про постачання електричної енергії №30106 між сторонами виник спір щодо змісту п.п. 4.2.5. договору та п. 7 додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків), а саме:

1. За умовами договору про постачання електричної енергії № 30106 п. 4.2.1. викладено в такій редакції позивача: За внесення платежів , передбачених цим Договором , з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

У протоколі розбіжностей до договору, відповідач (споживач) пропонує внести до договору п.4.2.5. в такій редакції: «Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог п.4.2.1. цього договору у випадку відсутності фінансування з державного бюджету.».

2. За умовами договору про постачання електричної енергії № 30106 п.7 додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків) викладено в такій редакції позивача: У разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

У протоколі розбіжностей до договору, відповідач (споживач) пропонує п. 7 додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків) викласти в такій редакції: «У разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, в разі наявності фінансування, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені.».

Той факт, що відповідач є територіальним органом державної виконавчої влади та фінансується з державного бюджету підтверджується Положенням про територіальні управління державної судової адміністрації, затвердженим наказом державної судової адміністрації України від 16 листопада 2004 року № 205/04. Порядок фінансування територіальних управлінь державної судової адміністрації врегульовано ст.ст.,119,125 закону України «Про судоустрій України»ст.ст.1,2,22 Бюджетного кодексу України.

Позивач не заперечує і не оспорює вказаного факту.

За приписами ст.ст. 610, 614 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з викладених приписів закону та фактичних обставин справи відповідач не повинен нести відповідальність за дії інших осіб, які від нього (відповідача) не залежать і на які відповідач в силу свого статусу не може вплинути. Оскільки законом передбачено право, а не обов»язок, сторін при укладенні договору визначити способи забезпечення виконання зобов'язання, пропозиція відповідача внести до договору п.4.2.5. в такій редакції: «Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог п.4.2.1. цього договору у випадку відсутності фінансування з державного бюджету.» є підставною і правомірною.

Щодо змісту п.7 додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків), то викладена у протоколі розбіжностей пропозиція відповідача не ґрунтується на законі, більш того, така позиція заперечує викладену вище позицію самого відповідача.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, така відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, як нарахування на суму боргу індексу інфляції та трьох процентів річних встановлена законом.

З урахуванням викладеного п. 7 додатку № 2 до Договору (Порядок розрахунків) слід викласти в редакції позивача.

На підставі ст..49 ГПК України судові витрати суд покладає на сторони порівну .

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Внести до договору про постачання електричної енергії № 30106 від 30 березня 2009 року п. 4.2.5. в редакції відповідача, викладеній у протоколі розбіжностей, а саме: «Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог п.4.2.1. цього договору у випадку відсутності фінансування з державного бюджету.».

Пункт 7 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії № 30106 від 30 березня 2009 року (Порядок розрахунків) викласти в редакції позивача, викладеній у протоколі розбіжностей, а саме: «У разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми».

Стягнути з територіального управління Державної Судової Адміністрації у Львівській області (м.Львів, вул. Чоловського,2; ідентифікаційний код 26306742) на користь відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” в особі Яворівського району електричних ( м. Львів, вул..Козельницька,3; ідентифікаційний код 00131587) 42,50 грн. державного мита, 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           Гриців В.М.