Ухвала суду № 82520761, 17.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

17.04.2019 Справа №607/26727/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з - Козій І.А.

під час підготовчого судового засідання з розгляду в залі суду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України,

за участю: прокурора - Кашлюка І.В., захисника - Матвіяса А.Б., потерпілого - ОСОБА_2 , обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У підготовчому судовому засіданні з розгляду вказаного кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - Матвіясом А.Б. та обвинуваченим ОСОБА_1 подано клопотання про повернення обвинувального акта прокурору унаслідок його невідповідності вимогам КПК України, зокрема, відсутності формулювання обвинувачення, істотних суперечностей правової кваліфікації діянь, відсутності відомостей про прийняте першим заступником прокурора Тернопільської області 16 листопада 2018 року процесуальне рішення у формі постанови про зміну групи прокурорів, не відкритті захиснику Саламандрі Г.М. матеріалів досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України, відсутності розписки обвинуваченого про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Так, відповідно до вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору лише у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню провадження до судового розгляду.

Суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема, якщо він містить положення, що суперечать одне одному, містить недопустиму натуралізацію опису злочину, не підписаний слідчим (крім випадків, коли прокурор склав його самостійно) чи не затверджений прокурором та у випадку, коли до нього не долучено передбачені законом додатки.

Суд, вважає, що твердження захисника про те, що в обвинувальному акті допущено суттєві, описані вище, порушення вимог КПК України, які унеможливлюють призначення кримінального провадження до судового розгляду є безпідставними, оскільки спростовуються самим обвинувальним актом та наведеними у ньому відомостями.

Так, суд оцінює критично посилання сторони захисту щодо відсутності формулювання обвинувачення, істотних суперечностей правової кваліфікації діянь, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 314-315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні не вирішується питання про встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завданням підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

З обвинувального акта вбачається, що в ньому викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію діянь особи та формулювання обвинувачення, а тому суд вважає, що наведені стороною захисту обґрунтування у клопотаннях, не можуть бути визнані такими, що унеможливлюють призначення к/п до судового розгляду.

Адже обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором зібраних доказів і всі висновки, викладені в ньому, повинні перевірятись судом в процесі судового розгляду, а не під час підготовчого провадження.

Зважаючи на наведене вище, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Крім цього, кримінальне провадження підсудне Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України не встановлено.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтування яких наведено прокурором у клопотанні.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, захисника та обвинуваченого, які заперечили у задоволенні клопотання прокурора, мотивуючи це його необґрунтованістю та захисником Матвіясом А.Б. подано клопотання про визначення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_1 , яке мотивується тривалістю утримання обвинуваченого під вартою, незадовільним станом здоров`я останнього, потерпілого, який, при вирішенні клопотань прокурора та сторони захисту, поклався на розсуд суду, ознайомившись із матеріалами судового провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та захисника про визначення розміру застави необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних мотивів.

Так, згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

За ст.178 КПК України, окрім інших, у тому числі, обставинами, які враховуються при обранні запобіжного заходу, включаючи ризики, зазначені у ст.177 цього Кодексу, які зобов`язаний суд оцінити при постановленні ухвали є: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

А тому зважаючи на наведене, а також на те, що враховувалась судом і у попередній ухвалі про продовження строку тримання під вартою від 29 грудня 2018 року, що обвинувачений ОСОБА_1 , який хоча і має високий рівень соціальних зв`язків, постійне місце проживання, в силу ст.89 КК України вважається таким, що раніше не судимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, санкція кожного з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, що дає суду підстави вважати, що даний обвинувачений, у разі обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу або ж не продовження чинного, матиме можливість, зважаючи, у тому числі, на санкції кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою слід продовжити до 2 місяців, тобто, до 00 год. 00 хв. 15 червня 2019 року, оскільки на даний час продовжують існувати вищевказані, визначені судом обґрунтовані ризики, переконливі докази про зменшення обсягу яких, стороною захисту не подано та судом не встановлено.

Водночас, з обвинувального акта убачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України, які відносяться до тяжких злочинів.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2018 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави в порядку п.1 ч.4 ст.183 КПК України.

Разом з тим, суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, позитивних даних про особу обвинуваченого, його вік, сімейний та майновий стан, вважає, що у кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно визначити розмір застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 314-317, ч.2 ст.376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань сторонни захисту про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 16 год. 00 хв. 22 квітня 2019 року.

Про час та місце судового розгляду кримінального провадження повідомити учасників.

Клопотання прокурора про продовження строків дії раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та захисника про визначення розміру застави - задовольнити частково, раніше застосований під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін та продовжити строк тримання під вартою даного обвинуваченого до 00 год. 00 хв. 15 червня 2019 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у сумі 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, Банк Одержувача: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «ОСОБА_1» у кримінальному провадженні №12017210180000244 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до суду; не відлучатися із м.Тернополя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання прокурору свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не відвідувати с.Байківці та с.Петриків Тернопільського району Тернопільської області, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копії ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан