Рішення № 8251977, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10                                                                                           Справа№ 26/14

За позовом: Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу –Шахти «Великомостівська», м. Червоноград Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон-Україна», смт. Жвирка Сокальського району Львівської області

про: стягнення 8131,93 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Сироїд Р.П. –заступник директора з правових питань (довіреність № 8/1 від 11.01.2010 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Державне підприємство «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу –Шахти «Великомостівська», м. Червоноград Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон-Україна», смт. Жвирка Сокальського району Львівської області про стягнення 8131,93 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 02.02.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5197939.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

28.05.2008 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу металобрухту № 55 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов’язався продати, а відповідач зобов’язався купити і прийняти чорний металобрухт згідно з ГОСТ 2787 –75. «Метали чорні вторинні»і кольоровий брухт згідно з ДСТУ 4121-2007 (ГОСТ 1639 –93) «Брухт та відходи кольорових металів та сплавів»(далі по тексту –товар).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 68948,00 грн., що підтверджується накладними № 18 від 17.06.2008 р., № 22 від 27.06.2008 р., № 24 від 04.07.2008 р., № 26 від 31.07.2008 р., № 28 від 28.08.2008 р. та № 33 від 23.09.2008 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що Покупець (відповідач) здійснює попередню оплату відповідно до погодженої сторонами кількості металобрухту. Пунктом 5.3. договору передбачено, що якщо у виключному випадку відвантаження металобрухту здійснено без попередньої оплати, вважається, що поставка металобрухту здійснена на умовах відстрочення платежу. Згідно п. 5.4. договору, у випадку поставки металобрухту на умовах відстрочення платежу Покупець (відповідач) зобов’язаний здійснити оплату протягом 10 днів з моменту відвантаження металобрухту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань перед позивачем по договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 6140,00 грн.

Слід зазначити, що 28.01.2009 р. позивачем надіслано відповідачу претензію № 9-97 з вимогою погасити заборгованість з врахуванням штрафних санкцій, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно п. 6.2. договору, за порушення грошового зобов’язання боржник на вимогу кредитора сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Позивачем нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, на загальну суму 638,06 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.1. договору, у випадку порушення Покупцем (відповідачем) умов оплати металобрухту передбаченого п. 5.4. він зобов’язаний сплатити Продавцю (позивачу) суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також три проценти річних від простроченої суми. Позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 1123,62 грн. та 3% річних у розмірі 230,25 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опрон-Україна», смт. Жвирка, вул. 1 Травня, 7, Сокальський район, Львівська область (р/р 26001051300378 в Червоноградській філії КБ «Приватбанк», МФО 325882, код ЄДРПОУ 34105438) на користь Державного підприємства «Львіввугілля»в особі відокремленого підрозділу –Шахта «Великомостівська», м. Червоноград, вул. Львівська, 61, Львівська область (р/р 2600501065379 в Першій Львівській філії ВАТ «КРЕДОБАНК»м. Червоноград, МФО 325365, код ЄДРПОУ 26307799) 6140 грн. 00 коп. основного боргу, 638 грн. 06 коп. пені, 1123 грн. 62 коп. інфляційних втрат, 230 грн. 25 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя