Рішення № 82519262, 20.06.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1235/19

РІШЕННЯ

іменем України

"20" червня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

в березні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11 712 грн. 89 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 14.10.2011 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов кредитного договору, Банк виконав у повному обсязі. Проте відповідач, незважаючи на це, порушив його, оскільки, своєчасно не погашав кредит та не сплачував проценти за користування ним, внаслідок чого станом на 27.02.2019 року утворилася заборгованість по кредитному договору в вищевказаному розмірі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також відповідь на відзив, в якій вказував на необґрунтованість заперечень відповідача проти заявлених Банком вимог, в зв`язку з чим останні просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, його представник в судове засідання не з`явились. Останній надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги Банку визнав лише в частині заборгованості за тілом кредиту, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Водночас, вказував на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені з огляду на відсутність належного розрахунку пені та пропуск позовної давності.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 14.10.2011 року був укладений кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Умов та Правил надання банківських послуг, пам`ятки клієнта, банківських тарифів.

Відповідно до договору Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1,7% на місяць (20,4 % річних) від суми залишку заборгованості за кредитом. Вказана процентна ставка була змінена Банком з 01.09.2014 року - 2,9 % на місяць (34,8 % річних), з 01.04.2015 року - 3,6% на місяць (43,2 % річних).

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов`язань позичальником є право позивача вимагати від відповідача сплати неустойки в розмірі, визначеному Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами Банку, а також при порушенні грошових зобов`язань понад 30 днів - штрафу в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов`язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов`язання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, виписки по рахунку, ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту в загальному розмірі 3 685 грн. 68 коп. (заборгованість за поточним тілом кредиту — 1 486 грн. 58 коп., заборгованість за простроченим тілом кредиту — 2 199 грн. 10 коп.).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом стороною відповідача в передбаченому законом порядку, відповідно до вимог ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України, не спростовано. Разом з тим, перевірка банківського розрахунку заборгованості за кредитним договором, у тому числі за тілом кредиту, виходить за межі поняття «простий арифметичний розрахунок», а тому не може бути здійснена судом.

Вирішуючи питання щодо нарахованих Банком за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором пені в загальному розмірі 6 993 грн. 26 коп. (пеня за прострочене зобов`язання — 5 943 грн. 26 коп., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1 050 грн. 00 коп. ), штрафу в загальному розмірі 1 033 грн. 95 коп. (фіксована частина — 500 грн. 00 коп., процентна складова — 533 грн. 95 коп.), суд виходить з наступного.

Так, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 даної статті). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 2.1.1.7.6, п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг за порушення зобов`язань по поверненню кредитних коштів, нараховується пеня, а також штрафи у розмірах визначених даними Умовами.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Оскільки угодою сторін передбачено застосування двох видів пені та штрафу за одне й те саме порушення зобов`язань за договором, їх одночасне стягнення є неприпустимим.

За такого, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача лише штраф у загальному розмірі 1 033 грн. 95 коп.

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для вирішення питання щодо застосування позовної давності відносно вимог про стягнення пені.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (40 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141, 59,263-265, 272,273 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 14.10.2011 року, що утворилася станом на 27.02.2019 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 3 685 (три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн. 68 коп., штраф у загальному розмірі 1 033 (одна тисяча тридцять три) грн. 95 коп., а всього – 4 719 (чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1 Д, ідентифікаційний код 14360570, судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В.Лузан