Вирок № 82517028, 14.06.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.06.2019

Справа № 320/3383/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря - Арифової Л.А.,

прокурора - Капліної К.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140000940 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09.04.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 164 ч.1 КК України, призначено покарання громадські роботи 80 годин;

- 29.12.2015 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 164 ч.2 КК України, призначено покарання громадські роботи 140 годин;

- 25.07.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 164 ч.2 КК України, призначено покарання громадські роботи 120 годин,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 164 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, виконавчий лист № 2-275/2007 від 23.02.2007 року, зобов`язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання їх спільної неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки всіх його заробітків, щомісячно, починаючи з 17 листопада 2006 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак ОСОБА_1 , після притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 с. 164 КК України, в період часу з 02 березня 2018 року по 01 квітня 2019 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) шляхом не виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільної дитини. Будучи працездатним, ОСОБА_1 заходів щодо працевлаштування не вживав, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надав.

В результаті систематичної невиплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед ОСОБА_2 у розмірі 16572 гривень 00 копійок, що сукупно перевищує суму виплат по аліментах за три місяці.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі, погодився з кваліфікацією своїх дій за ч.2 ст. 164 КК України та пояснив, що з потерпілою вони мають неповнолітню дитину, йому відомо, що за рішенням суду він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої на утримання доньки. Після притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 с. 164 КК України, в період часу з 02 березня 2018 року по 01 квітня 2019 року злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) шляхом не виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільної дитини. На теперішній час він бажає погасити заборгованість, зобов`язався працевлаштуватися і в подальшому не допускати заборгованості по аліментам.

Потерпіла ОСОБА_2 просила суд призначити покарання обвинуваченому у відповідності до вимог законодавства.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 164 КК України, як злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за вчинення злочину передбаченого ст. 164 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, однак щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено не було.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Також суд враховує той факт, що ОСОБА_1 був неодноразово судимий за аналогічний злочин.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 164 КК України у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 140 \ста сорока\ годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Л.В. Колодіна