Рішення № 82512247, 07.06.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17422/17

пр. № 2/759/779/19

07 червня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, після остаточного збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 18369 грн 47 коп., а також судові витрати по справі у розмірі 1921 грн 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 20.11.2008 між ОСОБА_2 та СП «Партнер» укладено договір на експлуатацію та обслуговування згідно якого позивач взяв на себе обов`язки по зберіганню і охороні транспортних засобів у гаражі №44 встановленого на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ПрАТ СП «Партнер» на праві довгострокової оренди, після чого 02.12.2016 було укладено договір дарування згідно якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 , гаражний бокс АДРЕСА_1 , внаслідок чого відповідач взяла не себе зобов`язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону майна, однак через неналежне виконанням відповідачем умов договору утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути із відповідача на свою користь.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.01.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи (а.с. 49).

22.02.2018 відповідач подала апеляційну скаргу на ухвалу від 12.01.2018 (а.с. 51-53).

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 27.03.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задовлення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12.01.2018 залишено без змін (а.с. 86, 87).

30.03.2019 відповідачем по справі подано відзив в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вона не є стороною договору, а тому не відповідає за зобов`язаннями попереднього власника і не зобов`язана укладати або переукладати будь-які договори з позивачем, подані документи позивачем не містять інформації щодо предмета доказування, а також вказала, що позивач не є користувачем вказаної земельної ділянки та немає жодних прав не неї, одночасно зазначила, що вона не замовляла у позивача вказаних послуг, не укладала з ним будь-яких договорів предметом яких були послуги охорони або зберігання, а тому вона не зобов`язана оплачувати послуги позивача, які нею не замовлялися, внаслідок чого між нею та позивачем ніколи не уснувало зобов`язальних правовідносин (а.с. 96-100).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, 07.06.2019 подала заяву в якій просила слухати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 157).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила (а.с. 155, 156).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, ПрАТ СП «Партнер» відповідно до розпорядження Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 29.07.1996 № 1041 «Про будівництво напівпідземних гаражів - автостоянок на 35, 36, 37 ділянках в 13 мікрорайоні житлового масиву «Біличі» на підставі інвестиційного підрядного договору від 20.05.1997 № 4, укладеного із Головним управлінням капітального будівництва КМДА, виконав будівельні роботи з будівництва напівпідземних гаражів в 13 мікрорайоні на житловому масиві «Біличі» (а.с. 17-19).

31.08.1999 замовник (УКБ КМДА) відповідно до умов даного інвестиційного підрядного договору передав на баланс інвестору-підряднику СП «Партнер» напівпідземні гаражі на 58 машиномісць на ділянці АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою АВІЗО №9 (а.с. 36).

Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 15.01.1998 № 10 «Про введення в експлуатацію об`єктів житлового та комунального призначення у Ленінградському районі м. Києва» затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом напівпідземних гаражів на 24 машиномісця на дільниці № 36 жилого масиву «Біличі» 13-й мікрорайон та їх експлуатацію покладено на СП «Партнер» (а.с. 22-27)

Рішенням Київської міської державної адміністрації від 18.03.2004 № 125/1335 було затверджено проект відведення земельної ділянки спільному підприємству «Партнер» для експлуатації та обслуговування напівпідземних гаражів на 58 машиномісць (а.с. 21).

Згідно розпорядження від 09.06.2005 №911напівпідземним гаражам СП «Партнер» на 58 машиномісць присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 (а.с. 28).

20.11.2008 між ПрАТ СП «Партнер» та ОСОБА_2 було укладено договір № 952 на експлуатацію та обслуговування, відповідно до пункту 1.1. якого ПрАТ СП «Партнер» взяло на себе обов`язки по зберіганню та охороні транспортних засобів в гаражі АДРЕСА_1 встановленого на земельній ділянці, відведеній ПрАТ СП «Партнер» на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов`язався вчасно вносити щомісячні внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на умовах вказаного договору (а.с. 41).

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що власник зберігає автотранспортні засоби у відповідності до «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану його послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 2.3 договору власник зобов`язаний вносити внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати на основі щомісячних, визначених ПрАТ СП «Партнер» розрахунків із врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини в оплаті праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою, ростом цін на матеріали та ремонт, у тому числі при проведенні державою індексації доходів населення, інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони.

Пунктами 3.1. та 3.2 договору передбачено, що власник вносить грошові внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати не пізніше 10 числа кожного місяця на основі розрахунку, що додається до договору, проте розмір внесків може змінюватись на умовах пункту 2.3 договору.

Пунктами 6.7. Закону України «Про ціни та ціноутворення», яким встановлюються вільні ціни і тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Інформація про зміни тарифів у напівпідземному гаражі надається у відповідності до припису п. 7. Правил зберігання транспортного засобу на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115 за місцем надання послуг.

Згідно пункту 4.1 вказаного договору власник зобов`язаний своєчасно вносити ПрАТ СП «Партнер» внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати (пункт 3.1). У випадку затримки оплати зі сторони власника (пункт 3.1.) власник оплачує ПрАТ СП «Партнер» пеню у розмірі 0,5 % від суми затриманого платежу за кожен день прострочення.

02.12.2016 згідно договору дарування посвідченого ПН КМНО Лиюровою Л.О. зареєстрованого в реєстрі №2804 ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 гаражний бокс АДРЕСА_1 , який належав дарувальниці на праві приватної власності (а.с. 40).

Враховуючи зазначене, що відповідач є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 та зобов`язана нести витрати по сплаті обов`язкових платежів, передбачених чинним законодавством, а також є експлуатаційною організацією, яка у тому числі надає послуги з охорони місця зберігання автомобілів. Між сторонами на підставі укладеного 20.11.2008 договору виникли договірні правовідносини.

Сторони, укладаючи договір, дійшли згоди про те, що розмір внесків за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати розраховує позивач, при цьому розмір встановлених позивачем внесків підлягає зміні. Позивач проводив розрахунок внесків і відображав їх розрахунок в плановій детальній калькуляції собівартості утримання одного машиномісця на автостоянці.

Наказом генерального директора ПрАТ СП «Партнер» № 88 від 31.07. 2015 у зв`язку із збільшенням витрат на утримання охорони та експлуатацію гаражних боксів у напівпідземних гаражах ПрАТ СП «Партнер» за адресою: вул. Уборевича, 27а встановлені щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 450 грн (а.с. 30). Розрахований розмір внесків відображений у плановій детальній калькуляції собівартості утримання одного машиномісця станом на 01.08. 2015 (а.с. 29).

А також наказом генерального директора ПрАТ СП «Партнер» №124 від 30.12.2016 у зв`язку із збільшенням витрат на утримання охорони та експлуатацію гаражних боксів у напівпідземних гаражах ПрАТ СП «Партнер» за адресою: вул. Уборевича, 27а встановлені щомісячні внески на відшкодування витрат в розмірі 600 (шістсот) гривень за один гаражний бокс (а.с. 32). Розрахований розмір внесків відображений у плановій детальній калькуляції собівартості утримання одного машиномісця станом на 01.01.2017 (а.с. 31).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 ст. 529 ЦК України передбачено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

Договір зберігання транспортних засобів вважається укладеним з моменту передання майна на зберігання, що свідчить про його реальний характер. Між тим, загальні положення про зберігання передбачають обов`язок професійного зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому (ч. 2 ст. 936 ЦК). Тобто, зазначена норма передбачає можливість укладення договору зберігання за конструкцією консенсуального і цілком поширюється на спеціальні види зберігання, а отже - і на договір зберігання транспортних засобів.

У судовому засіданні встановлено, що 02.12.2016 відповідач набула право власності на гаражний бокс № 44 за адресою: м . Київ, вул. Уборевича, 27-А обслуговування та експлуатацію яким здійснюється ПрАТ СП «Партнер», а саме, зберігання та охорона майна. Відповідач постійно користувалася послугами позивача з моменту передання відповідачем майна на зберігання ПрАТ СП «Партнер».

У відповідності із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. До витрат, які здійснює ПрАТ СП «Партнер» відносяться витрати на електроенергію, вивіз сміття, електрообладнання, ремонтно-будівельні роботи, обов`язкові платежі та податки.

Встановлено, що з 02.12.2016 по 31.12.2018 відповідач не здійснювала оплати за внески за охорону автомобіля та експлуатаційні витрати, таким чином загальна сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить всього 18369 грн 47 коп., з яких основний борг 16290 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 1603 грн 17 коп. та 3% річних 476 грн 30 коп. (а.с. 144-147).

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за гаражний бокс №44 у розмірі 18369 грн 47 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1921 грн 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 253, 258, 266, 322, 509, 525-527, 529, 530, 611, 625, 629, 901, 903, 936, 977 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280, -283, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» (р/р. № НОМЕР_4 а АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код 13684158) основну суму боргу у розмірі 16290 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто гривень) 00 коп., суму інфляційних витрат у розмірі 1603 (тисячу шістсот три гривні) 17 коп. та загальну суму 3% річних у розмірі 476 (чотириста сімдесят шість гривень) 30 коп., а загалом 18369 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять гривень) 47 коп

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство «Партнер» (р/р. № НОМЕР_4 а АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код 13684158) судовий збір по справі у розмірі 1921 (тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню( 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 10.06.2019.