Постанова № 82510897, 19.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/743/19 Головуючий по 1 інстанції Категорія: 351000000 Чубай В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

Храпка В.Д.,

Гончар Н.І. , Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року, ухваленого під головуванням судді Чубая В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Спілки (об`єднання) громадян співвласників майна колишнього КСРП ім. Шмідта, Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 про визнання зборів співвласників майна недійсними та прийнятих на них рішень незаконними, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Спілки (об`єднання) громадян співвласників майна колишнього КСРП ім. Шмідта, Вереміївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ОСОБА_80. , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_81 . , ОСОБА_9 , ОСОБА_82., ОСОБА_83 . , ОСОБА_84., ОСОБА_85. , ОСОБА_86., ОСОБА_87., ОСОБА_88., ОСОБА_89., ОСОБА_90., ОСОБА_91., ОСОБА_92., ОСОБА_21 , ОСОБА_93 . , ОСОБА_23 , ОСОБА_94 ОСОБА_95., ОСОБА_96., ОСОБА_97., ОСОБА_98., ОСОБА_99., ОСОБА_100., ОСОБА_101 . , ОСОБА_102 . , ОСОБА_103. , ОСОБА_104., ОСОБА_105 ОСОБА_106., ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_107 . , ОСОБА_43 , ОСОБА_108., ОСОБА_109., ОСОБА_110., ОСОБА_111., ОСОБА_112., ОСОБА_113., ОСОБА_114., ОСОБА_115. , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 про визнання зборів співвласників майна недійсними та прийнятих на них рішень незаконними.

Позов мотивовано тим, що вона є власником майнового паю в пайовому фонді колишнього КСРП ім. Шмідта. Рішенням зборів співвласників майна колишнього КСРП ім. Шмідта від 16 лютого 2013 року оформленого протоколом розділено майно та виділено в натурі окремим групам власників.

Вважає вищевказане рішення зборів співвласників майна колишнього КСРП ім. Шмідта незаконним, поскільки розподіл майна відбувся під час дії договору оренди майна; на день розгляду справи існує два протоколи загальних зборів, які між собою різняться; заяв про виділення майна в натурі члени спілки не писали; порушений порядок скликання зборів; вона згоди на виділення майна в натурі не надавала і на зборах присутня не була, оскільки не була повідомлена про час і місце проведення зборів.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила визнати збори співвласників майна реорганізованого КСРП ім. Шмідта від 16 лютого 2013 року недійсними, а прийняті на зборах рішення оформлені протоколом № 2 від 16 лютого 2013 року незаконними.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі постановити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що вона не є членом спілки співвласників. Відповідачі по справі не оспорювали її членство у спілці. Інші доводи апеляційної скарги ідентичні позовним вимогам.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що позивачка не надала суду доказів її членства в спілці. Лист ОСОБА_77 , яка підтверджує членство ОСОБА_1 у спілці співвласників подано із порушенням процесуального законодавства після розгляду справи в суді першої інстанції.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 01 вересня 2006 року має право на пайовий фонд майна КСП ім. Шмідта на частку 1 546 грн. або 0.11 відсотків.

13 лютого 2008 року за заявами частини власників майнових паїв було виділено належну їх частку в спільній частковій власності. Власники майнових паїв, що не одержали своє майно, в тому числі і позивачки ОСОБА_1 , передано на зберігання ОСОБА_78 до часу подачі заяви власників майнових паїв на отримання майна.

30 квітня 2008 року рішенням загальних зборів власників майнових паїв колишнього колективного сільськогосподарського риболовецького підприємства ім. Шмідта ( далі КСРП) була створена Спілка власників майнових паїв та затверджено Статут спілки (об`єднання) громадян-співвласників майна с. Вереміївка.

Вказана спілка була зареєстрована рішенням Виконавчого комітету Вереміївської сільської ради Черкаської області від 30 травня 2008 року № 32.

05 травня 2008 року громадяни України, згідно переліку осіб, які мають право на майновий пай КСРП ім. Шмідта уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності.

До вказаного договору прикладено список учасників договору. Позивачка ОСОБА_1 в цьому списку відсутня.

05 травня 2008 року власники майнових паїв уклали і КСРП «Рибартіль» договір оренди майна, що належить їм на праві спільної часткової власності про передачу вказаного майна строком на п`ять років.

Відповідно до п.3.1 договору оренди співвласники прийшли до згоди про те, що вони не будуть реалізувати право виділення в натурі належних їм часток у майні під час дії договору.

16 лютого 2013 року були проведені збори співвласників майна реорганізованого КСРП ім. Шмідта.

На вказаних зборах із 84 співвласників, були присутні на зборах 61 співвласник.

Відповідно до п. 20 Статуту збори вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше 2/3 уповноважених представників. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

Згідно п. 21 Статуту протокол зборів підписується їх головою та секретарем.

Відповідно до п. 8 Статуту до складу спільного майна членів Спілки включене майно колишнього КСРП ім. Шмідта , яке члени Спілки отримали у спільну часткову власність у зв`язку із припиненням діяльності КСРП ім. Шмідта.

Згідно п. 11 Статуту членами спілки можуть бути громадяни віком від 16 років, що мають визначену у вартісному виразі частку у спільному майні, зазначеному у пункті 8 цього Статуту, право на яке підтверджено свідоцтвом про право на частку у спільному майні.

Згідно п. 12 Статуту для вступу в члени Спілки громадянин подає заяву виконавчому органу Спілки , який приймає рішення про прийом або відмову в прийомі до Спілки.

Відповідно до п. 22 Статуту виконавчим органом Спілки є Комітет громадян-співвласників, що обираються загальними зборами у кількості 9 осіб із числа членів Спілки .

Згідно п. 13 Статуту припинення членства у Спілці можливе:

- за власним бажанням члена Спілки на підставі його письмової заяви;

- за рішенням виконавчого органу Спілки щодо членів або самоусунення від участі в її діяльності.

Громадянин виключається із членів Спілки в випадках:

- виділення та отримання частки у спільному майні в натурі;

- звернення стягнення на частку з її наступним виділенням за рішенням суду.

Рішення про виключення громадянина з членів Спілки приймає виконавчий орган Спілки на своєму засіданні.

Докази про подачу ОСОБА_1 . заяви до Спілки про її прийняття у спілку та рішення виконавчого органу Спілки позивачем до суду не надано.

Відповідно до листа Вереміївської сільської ради від 06 червня 2019 року № 112 вбачається, що в матеріалах спілки, які маються в сільській раді будь-які дані про членів спілки відсутні.

Відповідно до листа Вереміївської сільської ради від 06 червня 2019 року № 111 вбачається, що журнал реєстрації майнових сертифікатів спілки власників майнових паїв майна пайового фонду колишнього КСРП ім. Шмідта відсутній.

Названий журнал за невідомих обставин зник із сільської ради в 2008 році. В журналі реєстрації майнових сертифікатів, який ведеться з 25 серпня 2010 року запис стосовно реєстрації майнового сертифікату ОСОБА_1 відсутній.

Позивачка ОСОБА_1 на час звернення до суду із позовом не була членом КСРП ім. Шмідта.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно із частиною четвертою статті 364 ЦК України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» ( із наступними змінами і доповненнями) майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємством як юридична особа, а його члени у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Частиною третьою статті 9 зазначеного Закону визначено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій , за згодою сторін формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Підпунктом «а» пункту 1 Указу Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99, а також пунктом 1 Указу Президента України від 29 січня 2011 року № 62/2001 передбачено забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями і майновими паями, вільного здійснення права власності на паї, зокрема, передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину, виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуального визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

ОСОБА_1 не зверталася до будь-якого органу про виділення їй майнового паю на який вона має право власності в розмірі 1 546 грн. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 відмовилась від будь-якої компенсації її майнового паю, пояснивши, що майновий пай її не цікавить, а вона хоче тільки визнати рішення загальних зборів недійсними. Пояснити які її права були порушені цими зборами не може. Позивач також не могла пояснити які її права порушені відповідачами по справі - 53 фізичними особами до яких пред`явлено позов.

Хоча ОСОБА_1 і має право власності на частину майнового паю колишнього КСРП ім. Шмідта в розмірі 0.11 відсотка, але доказів про те, що вона є членом спілки співвласників майна суду не надала.

Лист від 24 березня 2019 року , доданий до апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_1 є членом спілки співвласників майнових паїв не бути взятий до уваги, поскільки він наданий з порушенням процесуального законодавства. ОСОБА_77 на час розгляду справи не є головою спілки і такі листи надавати не може.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи; роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновуються на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін ( позивача та відповідача). Диференціація процесуальної функції об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливості суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Поскільки позивачем не надано суду достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким суд дав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими і сторонами в апеляційному порядку не оскаржуються.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 -384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2019 року залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Судді: