Рішення № 8250916, 02.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.10                                                                                 Справа № 13/256

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський Краситель", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 2 313 065 грн. 70 коп.

в присутності представників:

від позивача –Лапко В.М., дов. № 192 від 01.01.10,

від відповідача – Ткачук О.В., дов. № 6-217 від 01.10.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 2 078 885 грн. 36 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію;

- 26 482 грн. 33 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії;

- 135 408 грн. 84 коп. пені;

- 55 117 грн. 26 коп. інфляційних нарахувань;

- 17 171 грн. 91 коп. 3% річних за договором № 44 від 01.01.07 на постачання електричної енергії.

У подальшому, у т.ч. й через часткове погашення відповідачем суми боргу, позивач змінював суму позову та зважаючи на погашення відповідачем суми у розмірі 531888,0 грн. (платіжне доручення № 2 від 11.12.09) та оплату за реактивну електроенергію (оплата 11.12.08 в сумі 31041,07 грн., представник позивача 26 січня 2010 виклав позовні вимоги наступним чином:

Загальна заборгованість за активну електроенергію складає 1 285 142,44 грн., пеня за період з липня 2008 року по червень 2009 року - 114566,91 грн., 3% річних –17 171,91 грн. та інфляційні втрати –55 117,26 грн.

Крім того, сторони підписали акт звірення розрахунків від 26.01.10, у якому відповідач погодився з сумою боргу за активну електроенергію у розмірі 1285142,44 грн.

Відповідач, ТОВ "Рубіжанський Краситель", проти суми позову заперечує з огляду на таке:

Ш          сума заборгованості (сальдо) у розмірі 1019497,72 грн. була стягнута за судовим рішенням від 29.05.08 по справі № 4/61 та погашалася відповідачем окремо на підставі виконавчого документу.

Ш          Відповідно до умов договору № 44 від 01.01.07 позивач зобов'язався зараховувати платежі відповідача відповідно до реквізитів, зазначених у платіжних документах на перерахування коштів, у т.ч. й у графі призначення платежу, де відповідач зазначав розрахунковий період, за який здійснювалась оплата.

Таким чином позивач, здійснюючи нарахування пені, повинен був зарахувати суми оплати за конкретним платіжним дорученням саме за той розрахунковий період, який зазначено відповідачем.

Ш           Суми пені, вказані в основному розрахунку за січень та травень 2009 року складають відповідно 5471,33 грн. та 28056,64 грн., тоді як відповідно до Протоколів розрахунку пені за ці періоди вказані інші суми –4438,26 грн. та 15557,61 грн.

Ш          Відповідно до договору № 193Е/148 про організацію взаєморозрахунків, укладеному сторонами згідно з постановою КМУ від 05.03.09 № 193, відповідач сплатив кошти у розмірі 531888,0 грн. у погашення боргу за електроенергію у першому кварталі 2009 року. До проведення взаємозаліку сторони зобов'язались не вчиняти будь-яких дій щодо погашення заборгованості, яку передбачалося погасити відповідно до цього договору.

За таких обставин відповідач вважає, що у зв'язку із зміною терміну виконання зобов'язань з оплати активної електроенергії за 1-й квартал 2009 року за згодою сторін, у нього відсутнє порушення зобов'язання за вказаний період, тому підстав для нарахування пені за період січень –березень 2009 року немає.

Клопотанням від 02.11.09 за № 217-юр-19 відповідач просить суд зменшити суму штрафних санкцій, прийнявши до уваги, факт передачі у міську комунальну власність об’єктів БХО-1 та БХО-2, які фактично споживали електроенергію, яка відпускалась відповідачу, відповідач не мав змоги вплинути на укладення прямого договору на постачання електроенергії за вказаними енергетичними площами й був вимушений здійснювати оплату й за обсяги електроенергії, що фактично ним не споживались.

В обгрунтування вимог позивач, ТОВ "ЛЕО", з урахуванням письмових пояснень, поданих суду в судовому засіданні 26.01.10 (Т. 2, а.с. 136), посилається на укладений між ним та відповідачем договір № 44 від 01.01.07 на постачання електричної енергії, за яким він за період з листопада 2008 року по червень 2009 року здійснював постачання відповідачу електроенергії, за яку останній розрахувався не в повному обсязі згідно з умовами договору.

Порядок оплати спожитої електроенергії сторони визначили у додатку до договору Порядок розрахунків.

Разом з тим, вказаним додатком передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії тощо відповідач здійснює на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після отримання.

У підтвердження позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи копії рахунків на оплату електроенергії та пені за прострочення її оплати.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 44 від 01.01.07 на постачання електричної енергії, за яким позивач зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач –здійснювати її оплату згідно з п. 9 Порядок розрахунків.

Остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, оплату сум на відшкодування збитків: оплату 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків відповідач зобов'язався здійснювати на підставі наданих позивачем рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після отримання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За період з листопада 2008 року по червень 2009 року позивач здійснив постачання відповідачу активної електроенергії на суму 3 627 954,47 грн. в обсязі 6935756 кВт/г, за яку останній розрахувався не в повному обсязі, сплативши лише 1 549 069,11 грн.

У підтвердження позовних вимог позивачем надано до матеріалів справи копії рахунків на оплату електроенергії та пені за прострочення її оплати, актів про використану електричну енергію по кожному місяцю (Т. 1, а.с. 20 –61; Т. 2, а.с. 26 - 109).

У подальшому відповідачем заборгованість частково була погашена: за реактивну електроенергію –повністю у розмірі 26482,33 грн., за активну –793742,92 грн., при цьому після подачі позову до суду: 09.12.08 у розмірі 416000,0 грн., 11.12.08 в сумі 31041,07 грн., 18.12.09 шляхом взаємозаліку –531888, 0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.07.08 у позивача обліковувалась загальна заборгованість за відповідачем у розмірі 1019497,72 грн., при цьому позивач врахував рішення господарського суду Луганської області № 4/61 від 29.05.08, яким з відповідача було стягнуто борг за активну електроенергію в сумі 1019497,72 грн., пеню за прострочення платежу в сумі 34188,74 грн., 3% річних в сумі 5134,56 грн. та інфляційні втрати –73644,29 грн. за період з грудня 2007 року по лютий 2008 року.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно з первинними документами наступним чином:

·           за період з 02.07.08 до 01.08.08 через сплив строку позовної давності 19071,18 грн. не взято до розрахунку,

·           за період з 02.08.08 до 01.12.08 –13657,17 грн. на суму боргу 10172,18 грн.,

·           за рахунками № 44-2/11-1 на суму 677854,92 грн. та № 44-2/11-3 на суму 31041,07 грн. з урахуванням оплати відповідачем 09.12.08 у розмірі 416000,0 грн. на заборгованість в сумі 292895,99 грн. за два дні нарахована пеня у розмірі 384,12 грн.,

·           враховуючи оплату відповідачем 11.12.08 в сумі 31041,07 грн. на суму боргу в розмірі 292854,92 грн. пеня нарахована за 21 день прострочення, що складає 3605,87 грн. таким чином загальна сума пені за період з 02.12.08 до 01.01.09 дорівнює 3989,99 грн.,

·           за період з 02.01.09 до 01.07.09 –96153,43 грн.,

таким чином загальна сума пені за період з липня 2008 року по червень 2009 року за розрахунком позивача (Т. 3, а.с. 11 –12) складає 114566,91 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·          ступінь виконання зобов'язання боржником,

·          майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·          не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш          штрафні санкції, заявлені позивачем за цим позовом, надмірно великі порівняно з його збитками, крім того, позивач скористався своїм правом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, частково компенсувавши свої збитки,

Ш          факт передачі у міську комунальну власність об’єктів БХО-1 та БХО-2, які фактично споживали електроенергію, яка відпускалась відповідачу, відповідач не мав змоги вплинути на укладення прямого договору на постачання електроенергії за вказаними енергетичними площами й був вимушений здійснювати оплату й за обсяги електроенергії, що фактично ним не споживались.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені за весь період нарахування до суми 50000,0 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів 3% річних у розмірі 17171,91 грн., з яким суд погоджується, оскільки ця сума відповідає фактичним обставинам, та інфляційні втрати –55117,26 грн. згідно з актом звірення заборгованості (Т. 3. а.с. 13).

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача щодо помилкового нарахування суми інфляційних втрат у заявленому розмірі, оскільки виходячи з наданих первинних документів та фактичних обставин справи інфляційні втрати за розрахунковий період повинні складати 40238,11 грн., які й підлягають стягненню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову позивачем сплачене держмито за платіжним дорученням № 3712 від 23.07.09 у розмірі 23349,02 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Рубіжанський краситель", 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код 32803997, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 1285172,44 грн. на рахунок 260303289060 у філії ЛОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Рубіжанський краситель", 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2, код 32803997, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- інфляційні втрати у розмірі 40238,11 грн., 3% річних –17171,91 грн., пеню –50000,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 18647,51 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 95,13 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії у розмірі 26482,33 грн. та в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 793742,92 грн. –провадження у справі припинити.

5. В решті позову –відмовити.

6. Повернути позивачу, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 218,36 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 09.03.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов