Рішення № 82507699, 05.06.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2971/18

Номер провадження 2/541/366/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 червня 2019 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої, судді Куцин В.М.,

з участю секретаря Прус Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в :

29 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним позовом в якому просила визнати за нею після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,6800 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 20.12.2004 виданого на підставі розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації від 11 жовтня 2004 року №227.

Обґрунтовуючи позов посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 2011 року в АДРЕСА_1 , померла ОСОБА_2

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 4,68 га , розташована на території Попівської сільської ради Миргородського району, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010454500431 20 грудня 2004 року під кадастровим № 53232860020000402І2, вартість якої складає 185 І30 гривень 52 копійки.

Оригіналу державного акту на дану земельну ділянку вона серед речей спадкодавця не знайшла,

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла вона згідно рішення Миргородського міськрайонного суду де встановлено факт її спільного проживання із спадкодавцем однією сім`єю з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на день смерті останньої.

Будь — яких інших спадкоємців немає

Органом місцевого самоврядування, по останньому місцю проживання спадкодавця вищевказана спадщина у порядку ст.. 1277 ЦК України відумерлою не визнавалась.

Коли вона звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини па право власності на вказану земельну ділянку, їй постановою було відмовлено по причині відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

В відділі у Миргородському районі Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області мені повідомили, що видати новий державний акт не має можливості, оскільки на даний час видача нових державних актів законодавством не передбачена і надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

У зв`язку з цим вона змушена звернутися до суду.

Ухвалою судді від 08.01.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі . Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 01.03.2019 підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 . ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с. 45) .

Представник відповідача Попівської сільської ради в судове засідання не з`явився, направив заяву в якій просив справу розглядати у відсутність представника на розсуд суду (а.с.52).

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в раніше направленій заяві просив справу розглядати без його участі , при вирішенні спору покладався на розсуд суду, вказував, що Головне управління не розпоряджається землями, які знаходяться у комунальній та приватній власності ( а.с. 27,28).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.5).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 20.12.2004 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,6800 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 6,11-13).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 24 вересня 2018 року по справі № 541/1327/18 було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по дату смерті останньої, тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 вважається такою, що успадкувала належне ОСОБА_2 майно, зокрема й спірну земельну ділянку (а.с. 8,9).

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечною Н.П. від 05.03.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с. 10).

На даний час отримати правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як, фізичної особи, припинена у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Згідно роз`яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ст.ст. 1220,1221 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, який помер (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з положенням ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, враховуючи те, що оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку відсутній, тому з метою оформлення спадщини необхідно встановити за спадкоємцем ОСОБА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,6800 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 20.12.2004 виданого на підставі розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації від 11 жовтня 2004 року №227.

За таких обставин позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, і тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

В зв`язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст. ст. 328, 1216, 1217, 1261,1268,1296 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,6800 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 20.12.2004 виданого на підставі розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації від 11 жовтня 2004 року №227.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Попівка, Миргородського району, Полтавської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повне судове рішення складено 20 червня 2019 року.

Суддя: В. М. Куцин