Ухвала суду № 82505940, 19.06.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3433/19

Номер провадження 1-кс/404/2622/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Завгородній Є.В., при секретарі судового засідання Ткачук Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Цибулі А.С., про призначення судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №42019121010000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2019 року, з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.191 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року слідчий звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №42019121010000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2019 року, з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.191 КК України.

Слідчий/прокурор, що звернулися з клопотанням до суду, повідомлені належним чином про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилися.

Вивчивши матеріали, що додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

По кримінальному провадженню №42019121010000016 за ч. 3 ст. 191 КК України до ЄРДР внесли відомості про те, що суб`єкти господарювання за змовою з представниками Міської ради міста Кропивницького привласнили і розтратили грошові кошти з бюджетів різних рівнів.

Частиною 2 та 3 ст. 214 КПК України передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Принцип правової визначеності закріпленій у ст. 6 Конвенції полягає у тому, що загальне формулювання внесених до ЄРДР відомостей, дає органу досудового розслідування необмежені повноваження, оскільки не зазначено чіткий перелік об`єктів: будівництва, реконструкції, ремонту, під час виконання яких могли привласнити і розтратити бюджетні грошові кошти.

Внесені відомості не мають індивідуальних ознак і обставин. Неможливо розрізнити абстрактні відомості. Ця істотна поверховість є неприйнятною, оскільки відсутність посилань на конкретні обставини нададуть стороні обвинувачення в особі слідчого та прокурора неосяжно широкий обсяг дискреційних повноважень що є непропорційним. Крім того, слідчому судді неможливо перевірити чи в цьому провадженні існує потреба у проведенні експертизи; чи було вчинено кримінальне правопорушення; чи буде мати відношення проведена експертиза до цього провадження; чи можуть бути доказами у цьому провадженні висновки даної експертизи.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 244 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Сукупна наявність перерахованих недоліків виключає можливість задоволення клопотання, оскільки поверхове внесення відомостей до ЄРДР, унеможливлює перевірку обґрунтованості проведення експертизи.

Крім того, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).

Слідчий суддя розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання. В зв`язку з цим, слідчим суддею відзначається, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення згаданих обставин, тому оцінюється як однією із підстав для відмови в задоволенні такого клопотання, однак не позбавляє права слідчого на повторне звернення з таким клопотанням до слідчого судді.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

На підставі ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За правилами п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний прийняти судове рішення керуючись принципами диспозитивності, змагальності, на підставі наявних у матеріалах клопотання доказів. Клопотання вирішується в межах заявлених вимог та наданих доказів, з дотриманням принципів публічності та безпосередності їх дослідження.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст. ст. 242-244, 372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Цибулі А.С., про призначення судової будівельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №42019121010000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2019 року, з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.191 КК України – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній