Ухвала суду № 82504798, 11.02.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 359/188/17

Провадження №2/369/1277/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Головатюк В.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАВО" про поділ боргу за кредитним договором та поділ земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАВО" про поділ боргу за кредитним договором та поділ земельної ділянки. З урахуванням уточненої позовної заяви позивач просила зобов`язання за кредитним договором № 6318610 від 17 квітня 2008 року визнати спільним боргом подружжя та поділити їх в рівних частках по Ѕ частки між гр. ОСОБА_2 (ід. Номер – 2559600208) та гр. ОСОБА_3 . ОСОБА_4 порядку поділу спільного майна подружжя, а саме гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_5 – ОСОБА_6 поділити в ідеальних частках – по Ѕ частки кожному земельну ділянку площею – 0,1910 (нуль цілих одна тисяча дев`ятсот десять десятитисячних) гектара, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 .

11.02.2018 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про зміну предмету та підстави позову та збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до якої просить визнати недійсним з моменту його укладання Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 27.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний Банк» (який у зв`язку з змінами на даний час має офіційну назву та форму «Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк», код ЄДРПОУ – 14282829) та ОСОБА_7 (РНОКПП – НОМЕР_2 ); визнати недійсним з моменту його укладання Договір про відступлення прав вимоги № 6318610/1, укладений 04.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ – 14282829) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Браво», код ЄДРПОУ – 40638313); дії державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Юлії Василівни щодо прийняття Рішення за індексним № 37021064 від 12.09.2017 року про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» та здійснення реєстраційних дій і внесенню до державного реєстру відомостей про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована за адресою Київська область АДРЕСА_1 район АДРЕСА_2 Гореничі АДРЕСА_1 визнати незаконним та протиправним, а рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро державної реєстрації Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Юлі Василівни за індексним № 37021064 від 12.09.2017 року про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнати протиправним та скасувати.

Під час судового засідання представник позивача ОСОБА_1 просила прийняти до розгляду вказану заяву.

Згідно з поданою заявою, позивач ОСОБА_2 заявляє нові вимоги: визнання недійними договорів, визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування рішень.

Відповідно до ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Із змісту вищезазначеної статті вбачається, що права на збільшення обсягу позовних вимог (їх кількості) позивач у цивільному процесі не має.

Таке право позивача реалізується шляхом подачі до суду позовної заяви з іншими вимогами у загальному порядку, з подальшим ініціюванням розгляду питання щодо об`єднання позовів в порядку ст.188 ЦПК України.

За таких обставин у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду нових вимог позивача, тому і відсутні підстави для розгляду вказаних вимог, оскільки такі вимоги є новими і раніше позивачем не заявлялись.

Відповідно п. 2 ч. 2 та ч. 3ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так,ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5.

Зі змісту заяви позивача поданої до суду вбачається, що позивач заявляє нові позовні вимоги, змінює предмет і підставу позову, що в силу вимог ст. 49 ЦПК України, законодавством не передбачено.

Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що подана позивачем заява про про збільшення позовних вимог за своєю суттю є пред`явленням нового позову.

За таких обставин, заява позивача про збільшення позовних вимог підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 182, 183, 188, 258-260, 352-354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті та повернути заяву ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог.

Роз`яснити позивачу процесуальне право на звернення до суду з новим позовом в загальному порядку згідно положень ст. 175-177 ЦПК України.

Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Пінкевич