Постанова № 82502634, 19.06.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/722/19

Номер провадження 3/194/291/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року м. Тернівка

Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколова Ю.І., в присутності Клімова Д.А., захисника Сліпця С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2019 року о 13 год. 20 хв., по вул. Миру, буд. 12 в м. Тернівка Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом HONDA ENDURO з державним знаком НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому Законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою винність у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та в судовому засіданні пояснив, що дійсно він 08 квітня 2019 року приблизно о 12.00 годині прийшов до пивбару «Форвард» пішки та тверезий. Там чекав його знайомий. Зі свідком ОСОБА_2 , яка вже там була, в нього виник словісний конфлікт, вона і викликала поліцію. В його присутності протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не складався. Після його адміністративного затримання працівниками поліції, приблизно через дві години в Тернівському відділі поліції йому запропонували проїхати в лікарню - Тернівську ЦМЛ, але він відмовився, оскільки він не заперечує, що пив пиво, але мотоциклом не керував. Свідки, які начебто бачили, як він в тот день приїздив до пивбару на мотоциклі, а потім після випитого пива сів за кермо мотоциклу говорять неправду. Свідка ОСОБА_3 він взагалі перший раз бачить.

Захисник Сліпець С.М. в судовому засіданні посилався на недоведеність працівниками поліції вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, просив закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись, зокрема, на порушення Інструкції «З оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім того, поліцейськими не доведено порушення правил 2.5 ПДР, за якою відповідальність настає лише у водія, який керує транспортним засобом, а доказів керування в той день ОСОБА_1 мотоциклом не має. Відсутність відеозапису з боді камер поліцейського також свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Його підзахисний не заперечує проти того, що вживав алкогольні напої, але спростовує керування ним транспортним засобом. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений по вул. Миру, 12 в м. Тернівка, проте свідки підтвердили, що протокол складений у Тернівському відділі поліції. Матеріали справи взагалі не містят даних щодо транспортного засобу «Хонда», яким начебто керував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Також зауважив, що дійсно ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідоцтва у лікарні, як громадянин, а не, як водій, що також виключає склад правопорушення, який інкримінований поліцейськими.

Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні, що він працює поліцейськими СРПП № 4 в Тернівському ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. 08 квітня 2019 року ним складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП. До поліції надійшло повідомлення про те, що по вул. Миру в м. Тернівка біля пивбару «Форвард» водій керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. По приїзду поліції до них підішли дві дівчини та повідомили, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння керував мотоциклом, але до приїзду поліції він відігнав мотоцикл за декілька домів по АДРЕСА_2 . Протокол складався в Тернівському відділі поліції, після затримання ОСОБА_1 Ним не перевірялося, де знаходився мотоцикл. Йому відомо, що мотоцикл забрали родичі ОСОБА_1 ОСОБА_1 по приїзду працівників поліції до пивбару було запропоновано пройти тест «Драгер», який би показав кількість промілє алкоголю, але контрольний задув не робили, оскільки він категорично відмовився від такого тесту. У ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп`яніння, такі як запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода, а тому й склали акт огляду на стан сп`яніння. Склали протокол після затримання ОСОБА_1 та доставлення його у відділення поліції, оскільки біля пивбару ОСОБА_1 вів себе агресивно. Також склали протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Після затримання ОСОБА_1 вони повідомляли центр безоплатної вторинної правової допомоги, про що у відділі поліції маються відповідні докази. Не може відповісти чи здійснювалася відео фіксація, чи ні, але на даний час вона відсутня. Також пояснив, що так як він поліцейський, то має відповідні знання і навички, проходив інструктаж щодо виявлення та фіксування у водіїв стану алкогольного сп`яніння.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона 08 квітня 2019 року о 13.20 годині, особисто бачила, як ОСОБА_1 разом з другом під`їхав до пивбару «Форвард» на мотоциклі Хонда. Він зайшов у бар, там пив пиво та почав до неї чіплятися, виражатися в її сторону нецензурною лайкою. Вона його попередила, що викличе поліцію, що вона і зробила. Вона помітила, що коли ОСОБА_1 під`їхав до пивбару, він був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки був запах з порожнини рота, нестійка хода та стекляні очі. Після виклику поліції він сів на мотоцикл та поїхав сховати мотоцикл по сходах через дитячу площадку, де грались діти. Через деякий час, приблизно хвилин 10, ОСОБА_1 повернувся, після чого приїхали працівники поліції. ОСОБА_1 затримали та повезли до поліції. Потім вона разом з напарницею поїхали до відділу поліції та дали покази щодо обставин справи. Вона не пам`ятає, чи пропоновували працівники поліції по приїзду до пивбару пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 поводив себе агресивно. Протокол складений в її присутності та нею підписаний.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона разом з колегою ОСОБА_5 біля 13.00 годині на початку квітня вирішили сходити до пивбару Форвард. Під`їхав ОСОБА_1 на мотоциклі в стані алкогольного сп`яніння, шатка хода, млява мова та вів себе дуже агресивно. Він неодноразово виходив на крильцо з бакалом пива, вони робили йому зауваження, оскільки він висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_5 попередила його, щоб він не чіплявся або вона викличе поліцію. ОСОБА_1 , пересвідчившись, що ОСОБА_5 по телефону викликала поліцію, після випитого пива сів на свій мотоцикл «Хонда», з`їхав по сходах та поїхав в бік домів, через дитячу площадку, потім він, вона так разуміє, залишив свій мотоцикл та повернувся в бар. Приїхали працівники поліції та почали брати пояснення. Вона не може сказати, чи пропонували ОСОБА_1 пройти тест драгер. Вона не чула, чи пропонували працівники поліції ОСОБА_1 пройти медичне освідування.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона біля 13.00 год. на початку квітня 2019 року проходила по вул. Лермонтова в м. Тернівка разом зі своїм співмешканцем Гроїцьким, до них підійшов працівник поліції Іваненко та запропонував пройти до відділу поліції. Там побачили ОСОБА_1 . Працівник поліції Іваненко розповів їм обставини справи, після чого ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_1 проїхати на медичне освідотство, але він в їх присутності відмовився, вів себе агресивно, але перегару вона не чула. Вона не бачила, щоб ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки побачила його лише у відділенні поліції. При ній працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан алкоголя, тільки запрошували у медичний заклад.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. Їй відомо, що 08 квітня 2019 року приблизно о 15.00 годині їй на мобільний телефон зателефонував поліцейський Іваненко та сказав, що її чоловік затриманний. Вона близько 17.00 годині пішла в поліцію, щод дізнатися причини затримання її чоловіка. Поліцейський ОСОБА_7 сказав, що на ОСОБА_1 складено два протоколу за хуліганство та злісну непокору. Про складання протоколу по ст. 130 КУпАП нічого не повідомили. Через 10 хвилин до відділу зайшли керівники поліції Сердюк, Туйнов, Ілющенко та повідомили їй, що її чоловік затриманний в порядку ст. 208 КПК України. Також, ОСОБА_7 на запитання керівництва відповів, що машину та мотоцикл ОСОБА_1 продав. Вона також чула, що Сердюк запитав у ОСОБА_9 , чи склав він протокол у відношенні ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, кщо ні, то необідно терміново скласти. Вона наполягала, що в її родині транспортних засобів не має. Вона була в поліції з 17.00 до 21.00 годині та ніяких свідків вона не бачила.

Суд, перевіривши матеріали справи, допитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повно, всебічно та об`єктивно з`ясовує всі обставини справи, встановляю чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, досліджує наявні у справі докази, дає їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийнає мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексузастосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про національну поліцію», поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України, передбачена ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Пункт 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 251237 від 08 квітня 2019 року складений саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 251237 від 08 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол про адміністративне правопорушення містить данні про свідків, які поставили свої особисті підписи, у присутності свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння та від підпису в ньому та дачі письмових пояснень.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом не скористався, відмовився від підпису в присутності двох свідків, не вказав заперечень або зауважень, якщо такі малися.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, окрім протоколу, також підтверджується:

- письмовими поясненнями ОСОБА_10 та ОСОБА_3 від 08 квітня 2019 року, які, кожний окремо, пояснили, що в їх присутності громадянин ОСОБА_1 , відмовився їхати разом з працівником поліції до лікарні для проходження медичного огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння;

- письмовими поясненнями ОСОБА_11 та ОСОБА_5 від 08 квітня 2019 року, які, кожний окремо, пояснили, що вони бачили, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоциклом «Хонда» в стані алкогольного сп`яніння, в наслідок чого, зокрема, було викликано поліцію;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого видно, що водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовився від проходження освідоцтва на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Драгер»; акт підписаний свідками та поліцейським;

- постановою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 14 лютого 2019 року.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом мотоциклом Хонда підтверджено показами, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Факт відмови ОСОБА_1 від проходженн медичного освідоцтва на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, підтвердила допитана в якості свідка ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, повторно протягом року.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Судом також встановлено, що 08 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 складено інший протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП та пізніше були внесені відомості до ЄРДР за ст. 345 КК України, та ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, про що й не заперечували ані ОСОБА_1 , ані його захисник Сліпець С.М.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 та його захисником суду не надано.

Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення в порядку, передбаченому ст. 267 КУпАП, ОСОБА_1 не оскаржувались.

Доводи ОСОБА_1 , про те що він не керував транспортним засобом не знайшли свого об`єктивного підтвердження в розумінні ст. 251 КУпАП та суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, свідченнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтвердили факт керування водієм ОСОБА_1 мотоциклом Хонда в стані алкогольного сп`яніння та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_10 , та показами допитаної в судовому засідання свідком ОСОБА_3 щодо відмови його від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Доводи захисника Сліпця С.М. про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалам справи, оскільки ОСОБА_1 відмовився від будь-якого огляду на стан сп`яніння.

До показів свідка ОСОБА_8 суд ставиться критично, оскільки вона хоча і попереджена про кримінальну відповідальність за неправдиві покази та їй відомі приписи ст. 63 Конституції України, проте вона є дружиною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її свідчення спростовуються показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Щодо показів свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших свідків у суду не мається зауважень, оскільки ці свідки надали послідовні, узгоджені між собою покази, які не містять протиріч, крім того, щодо залучення упереджених свідків ОСОБА_1 під час складання протоколу не заявляв.

Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, умисно вчинив повторне протягом року адміністративне правопорушення та з метою уникнення адміністративної відповідальності відмовився від походження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Досліджені докази оцінені за стійким внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд вважає заперечення ОСОБА_1 та його захисника проти притягнення до адміністративної відповідальності, тактикою захисту та спробою уникнути майнової відповідальності.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням характеру правопорушення, яке є грубим порушенням вимог ПДР України, а також особи ОСОБА_1 , який сів за кермо у стані алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідного медичного освідоцтва, а також нехтування обов`язками водія, суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, майновий та сімейний стан, те, що ОСОБА_1 доказів офіційного працевлаштування не надав, раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку про застосовування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі одна тисяча двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 20400,00 грн., з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-35, 38, 130, 221, 268, 276, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. на користь держави на р/р 31211256026001 в ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу: судовий збір, Код 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.І. Соколова