Рішення № 8250180, 25.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.10                                                                                 Справа № 11/10

За позовом Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичне підприємство "Ескулап", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1938 грн. 33 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Саввіна В.В., дов. № 6/01-05-299 від 07.02.2009;

від відповідача – не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 394 від 25.04.2006 в сумі 1615 грн. 09 коп., пені в розмірі 290 грн. 72 коп. та 3 % річних у розмірі 32 грн. 52 коп.

Відповідач явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом був повідомлений належним чином.

Вимоги ухвал господарського суду від 05.01.2010, 21.01.2010, 01.02.2010 відповідачем не виконані.

Разом з цим відповідачем суду надано письмову заяву від 24.02.2010 з клопотанням про відкладення судового розгляду справи у зв’язку з реєстрацією у виконавчому комітеті Алчевської міської ради листа про можливість підписання мирової угоди з питання про стягнення сум неустойки.

Викладене у заяві відповідача клопотання останнім ані нормативно, ані документально не обґрунтоване, тому, з урахуванням думки позивача, суд доходить висновку про необгрунтованість вказаного клопотання та необхідність відмови у його задоволенні.

Позовні вимоги мотивовані позивачем фактом укладення сторонами 25.04.2006 договору № 394 оренди нерухомого майна. Посилаючись на невиконання відповідачем у справі як орендарем умов вказаного договору, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2009 по 24.02.2009 (по дату фактичного повернення відповідачем позивачеві орендованого майна) у розмірі 1615 грн. 09 коп., а також пені у розмірі 290 грн. 72 коп. за прострочення відповідачем платежів, 3% річних у сумі 32 грн. 52 коп.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, у зв’язку з чим на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

25.04.2006 між Головним управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради (Орендодавцем), яке перейменована в Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради рішенням Алчевської міської ради № 6/20 від 05.09.2006 (а.с. 9-12), та відповідачем (Орендарем) був укладений договір оренди № 394 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар –прийняв у строкове платне користування частину вбудованого нежитлового приміщення площею 423,05 кв. м, яке знаходиться на балансі Головного управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради та розташоване за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, буд. 28.

Факт передачі приміщення від позивача відповідачеві підтверджений наявним у матеріалах справи Актом приймання передачі приміщення, складеним та підписаним сторонами договору 25.04.2006 (а.с. 13).

Умовами пунктів 3.1 та 3.2 договору його сторони встановили розмір орендної плати, а саме визначили, що орендна плата без ПДВ за перший місяць оренди (квітень) складає 1145 грн. 79 коп. з урахуванням індексу інфляції; індекс інфляції для розрахунку орендної плати застосовується з відставанням на один місяць; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунковим.

Відповідно до умов пункту 3.3 договору орендна плата повинна щомісячно до 31 числа поточного місяця перераховуватися орендарем орендодавцеві.

Додатковою угодою від 01.03.2007 №1 до вказаного договору оренди сторони домовились викласти п. 3.1 договору у іншій редакції. Так, відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 01.03.2007 №1 орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що належить територіальній громаді м. Алчевська, яка затверджена рішенням Алчевської міської ради від 25.01.07 №12/6, та за базовий місяць лютий складає 2346 грн. 44 коп. (без ПДВ) із врахуванням індексу інфляції.

Умовами п. 3.6 договору сторони визначили, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача у відповідності з діючим законодавством з урахуванням пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу (включаючи день оплати).

          За умовами п. 11.1 договору сторони встановили строк дії договору –по 31.03.2007 включно.

          Умовами п. 11.5 договору сторони передбачили, що за відсутністю заяви однієї з сторін про припинення чи зміну цього договору за спливом дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

          24.02.2009 за відповідним актом приймання –передачі згідно з умовами пункту 2.4 договору відповідач передав, а позивач прийняв нерухоме майно, що було предметом договору.

          За період дії договору, а саме з 01.02.2009 по 24.02.2009, за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 1615 грн. 09 коп., яка відповідачем сплачена не була.

          Вказану суму заборгованості позивач заявив до стягнення з відповідача за позовом.

          На підставі умов пункту 3.6 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 290 грн. 72 коп., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України –3% річних у розмірі 32 грн. 52 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати у розмірі 1615 грн. 09 коп.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача по стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2009 по 24.02.2009 у розмірі 1615 грн. 09 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

          Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем на підставі умов пункту 3.6 договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення орендних платежів у розмірі 290 грн. 72 коп.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України), проте правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов’язань (аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 9/269-04 від 26.01.2006).

Отже, в законодавстві виділяється законна неустойка та договірна неустойка.

Договірна неустойка встановлюється за домовленістю сторін. Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” зазначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з цим відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008 № 01-8/211, положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Отже, чинне законодавство передбачає обмеження щодо стягнення розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Сторонами в договорі встановлена пеня у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, що перевищує законне обмеження, тому в даному випадку застосовується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, судом враховуються приписи ст. 232 Господарського кодексу України щодо періоду нарахування пені.

З огляду на викладене вище за відповідним розрахунком суду обґрунтовано заявленою та такою, що підлягає задоволенню, є пеня у розмірі 188 грн. 08 коп. за період з 01.03.2009 по 01.09.2009.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних є обґрунтованим, а тому вимога про стягнення 3% річних у розмірі 32 грн. 52 коп. є такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково, у частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1615 грн. 09 коп., пені у розмірі 188 грн. 08 коп. та 3% річних у розмірі 32 грн. 52 коп.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Медичне підприємство “Ескулап”, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Запорізька, буд. 105, код 13408798, на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Леніна, буд. 48, код 20185674, заборгованість з орендної плати у розмірі 1615 грн. 09 коп., пеню у розмірі 188 грн. 08 коп. та 3% річних у розмірі 32 грн. 52 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 96 грн. 60 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 223 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 02.03.2009.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко