Ухвала суду № 82498460, 14.06.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відстрочення виконання судового рішення

14.06.2019 Справа № 917/1151/18

м. Полтава

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про відстрочення виконання судового рішення від 04.12.2018 у справі № 917/1151/18

за позовом Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна", вул. Калинівка, 1, корпус А, с. Скуносове, Путивльський район, Сумська область, 41541; адреса для листування: проспект Іоанна Путивльського, 95, м. Путивль, Сумська область, 41500

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 1631059,97 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

04.12.2018 Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення по справі № 917/1151/18 за позовом Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" (далі - стягувач/ССК "Ярославна") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (далі - боржник/заявник/ТОВ "Гадячсир") про стягнення річних та інфляційних втрат за невиконання відповідачем договору поставки № 236-Р від 02.11.2015. Зазначеним рішенням з ТОВ «Гадячсир» на користь ССК "Ярославна" було стягнуто 310111,89 грн. 3 % річних, 1320839 грн. інфляційних нарахувань та 24464,28 грн. судового збору. Вказане рішення набрало законної сили.

27.05.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ТОВ "Гадячсир" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2018 у справі 917/1151/18 на 12 місяців з моменту винесення ухвали.

Ухвалою від 29.05.2019 суд прийняв вказану заяву до розгляду, заяву призначено до розгляду на 06.06.2018, явку сторін визнано необов`язковою.

Ухвалою від 30.05.2019 суд повідомив учасників справи про те, що у зв`язку із відрядженням судді Семчук О.С. засідання по справі № 917/1151/18 відбудеться 14.06.2019.

В судове засідання 14.06.2019 учасники справи не з`явилися. Учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду заяви, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

05.06.2019 від стягувача надійшли заперечення на заяву про надання відстрочки виконання рішення суду, в яких він просить суд відмовити в задоволенні заяви боржника у зв`язку з її необгрунтованістю.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, боржник посилається на те, що відстрочка виконання рішення суду є для боржника єдиним способом уникнути банкрутства товариства та накопичити кошти для розрахунку з ССК "Ярославна".

Боржник зазначає, що сума стягнення за рішенням суду є надто великою для нього, а її сплата протягом короткого строку найближчим часом об`єктивно не можлива в силу недостатності грошових резервів товариства, що підтверджується фінансовою звітністю (рядок 1165 Балансу станом на 31.12.2018 «Гроші та їх еквіваленти» - 5 тис. грн., тоді як сума стягнення згідно рішення суду становить 1655416,02 грн., а спроби одномоментного виконання вказаного рішення суду можуть призвести до стійкої неплатоспроможності ТОВ «Гадячсир», і, як наслідок, банкрутства останнього.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду ТОВ «Гадячсир» посилається на те, що є провідним виробником та експортером молочної продукції, зокрема, твердого сиру та молоковмісних сирних продуктів. Протягом останніх 10 років ТОВ «Гадячсир» здійснювало торгівлю в Російській Федерації (72% експорту в 2012p., 57% експорту в 2013p.), однак, починаючи з 2014 року, Російська Федерація повністю закрила свій ринок (введено продуктове ембарго) для продукції українського виробництва та ввела всілякі обмеження та заборони на транзит української молочної продукції митною територією Російської Федерації до Республіки Казахстан та Киргизької Республіки, що підтверджується загальновідомими указами, постановами уряду та президента Російської Федерації. Як наслідок, обсяг експорту продукції, виробленої Заявником для ринку Російської Федерації, становив 8,3% у 2015р. та 0% у 2016 р. (довідка ТОВ «Гадячсир» про обсяги виробництва за 2012-2016 p.p. додана до заяви).

Той факт, що ринок Російської Федерації був основним ринком збуту для українських виробників молочної продукції є загальновідомим.

Заявник зауважує, що він постійно шукає нові ринки збуту товарів, однак організація та пошук є процесом вкрай довготривалим та проблематичним, потребує вливання значних фінансових коштів та ресурсів.

Заявник зазначає, що втрата основних ринків збуту в сукупності з соціальними та економічними потрясіннями в Україні, збільшенням вартості палива та енергоносіїв, зменшення платоспроможності населення, і, як наслідок значне зменшення внутрішнього попиту на сирну продукцію та ін. призвели до значного зниження обсягів виробництва та реалізації продукції підприємством. Зазначені обставини фактично позбавили ТОВ «Гадячсир» можливості своєчасного проведення розрахунків з постачальниками за отриману молочну сировину та іншу продукцію (товар), який використовується ТОВ «Гадячсир» в процесі переробки молочної сировини та виготовлення власної продукції, зокрема сиру.

На вказане обґрунтування стягувач у запереченнях на заяву про надання відстрочки виконання рішення суду зауважив, що початком російської агресії слід вважати 27 лютого 2014 року, при цьому, договір поставки було укладено між боржником та стягувачем 02.11.2015., тобто у період, коли ринок Російської Федерації вже був закритим для продукції українського виробництва. Таким чином, укладаючи договір поставки 02.11.2015. боржник вже знав про труднощі реалізації виготовленої ним продукції, але здійснюючи підприємницьку діяльність, що у відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України є на власний ризик господарською діяльністю, взяв на себе договірні зобов`язання. Відповідно, посилання на політичну ситуацію, агресію Російської Федерації, закриття ринків збуту продукції, на думку стягувача, є недоречною спробою боржника виправдатись та ще на цілий рік уникнути виконання своїх зобов`язань.

Суд погоджується зі стягувачем та зазначає, що договір поставки молочної сировини, заборгованість за яким стягнута рішенням господарського суду Полтавської області № 917/126/17 від 14.12.2017., дійсно був укладений 02.11.2015., тобто після винесення Урядом Російської Федерації Постанови від 07.08.2014. № 778 «Про заходи по виконанню Указу Президента Російської федерації від 6 серпня 2014 р. № 560 «Про застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою забезпечення безпеки Російської Федерації».

Крім цього, боржник в обґрунтування заяви посилається на те, що лише за останні півроку, до ТОВ «Гадячсир» з відповідними позовами про стягнення заборгованості звернулася дуже велика кількість контрагентів (відповідна інформація міститься в Єдиному держаному реєстрі судових рішень). Незважаючи на те, що ТОВ «Гадячсир» намагається частково розраховуватися зі своїми постачальниками, нові позовні заяви надходять і до цього часу. До цього також слід додати значне збільшення обсягу порушень платіжної дисципліни з боку контрагентів ТОВ «Гадячсир» за взятими за себе господарськими зобов`язаннями. Все це разом призвело до вкрай скрутного фінансового становища ТОВ «Гадячсир», внаслідок чого у Товариства виникла кредиторська заборгованість на користь Позивача.

На підтвердження неможливості виконання рішення суду одномоментно заявник посилається на те, що за результатами господарської діяльності протягом 2018 року у заявника прибуток відсутній та обліковуються збитки у розмірі 476 мільйонів 860 тисяч грн., а загальна сума збитків заявника станом на день звернення з даною заявою становить 1 мільярд 779 мільйонів 25 тисяч грн., що підтверджується Балансом (Звітом про фінансовий стан) за 2017 рік та 2018 року, а також Звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік та 2018 рік.

Також заявник зазначає, що ТОВ «Гадячсир» на тлі браку коштів, має заборгованість по виплаті заробітної плати перед своїми працівниками на загальну суму 588300,00 грн. Вказане підтверджується наданою заявником копією звіту з праці за березень 2019 року.

Крім цього, боржник стверджує, що ТОВ «Гадячсир» вживає всіх можливих заходів з метою продовження господарської діяльності, отримання прибутку для подальшого функціонування товариства, сплати податків, соціальних платежів, виплат заробітної плати працівникам та погашення заборгованості за рішеннями суду, в тому числі, перед ССК «Ярославна». ТОВ «Гадячсир» вживає активних дій, зокрема, намагається здійснити вихід із своєю продукцією на ринок Європейського союзу, країн Африки та Азії.

Незалежною аудиторською компанією ТОВ «Аудиторська фірма «Центр розвитку бізнесу» був проведений Економічний аналіз основних аналітичних показників ліквідності (платоспроможності) та фінансової стійкості ТОВ «Гадячсир», якою встановлено, що у ТОВ «Гадячсир» велика залежність від залученого капіталу, а незадовільна структура балансу з точки зору платоспроможності та фінансової стійкості нижче нормативного рівня. Вказаною аудиторською компанією в своєму висновку від 25.05.2018. зазначено, що станом на 31.03.2018. баланс ТОВ «Гадячсир» є неліквідним, Товариство не може своєчасно погасити короткострокову заборгованість за рахунок власних коштів і знаходиться в залежності від позичкового капіталу, не забезпечене власними оборотними коштами, є неплатоспроможним та не має можливості одномоментно задовольнити вимоги кредиторів - банківських установ та інших.

Крім іншого, заявник стверджує, що має величезну заборгованість перед банками за укладеними кредитними договорами, а також значну заборгованість за податковими зобов`язаннями.

Також боржник зазначає, що господарська діяльність ТОВ «Гадячсир» майже зупинена, товариство накопичило значні суми заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками, по розрахункам з бюджетами, сплаті податків та інших обов`язкових платежів, сплаті комунальних платежів та енергоносіїв, здійсненню розрахунків з контрагентами за отримані товари, роботи та послуги. У зв`язку з відсутністю джерел власних коштів Товариство неплатоспроможне та не в змозі погасити наявну кредиторську заборгованість, в тому числі підтверджену рішеннями судів. Кредитори Товариства в переважній більшості відмовляються розстрочити або відстрочити погашення Товариством наявної заборгованості. За таких обставин діяльність ТОВ «Гадячсир» без зовнішнього фінансування не може бути відновлена. Через відсутність на даний час вільного від обтяжень майна Товариства відсутня можливість отримання нового кредиту для поповнення обігових коштів Товариства.

Проте, Загальними зборами учасників ТОВ «Гадячсир» з метою відновлення виробничої діяльності Товариства прийнято рішення про внесення додаткових внесків у сумі 5 000 000,00 грн. до статутного капіталу ТОВ «Гадячсир». Одночасно з цим, з метою залучення додаткових коштів для відновлення господарської діяльності ТОВ «Гадячсир» укладено з СПП «РВД-Агро» договір про отримання безвідсоткової фінансової допомоги у розмірі 30 000 000,00 грн.

ТОВ «Гадячсир» зазначає, що у І кварталі 2019 року - третьому кварталі 2020 року ТОВ «Гадячир» розраховує на значні надходження коштів у зв`язку з укладенням нових контрактів, погодження графіків нових поставок з своїми контрагентами та відновлення роботи за укладеними раніше угодами, пошуком нових ринків збуту продукції (розрахунок надано у Техніко-економічному обґрунтуванні операційної діяльності ТОВ «Гадячсир»).

За твердженням Товариства, воно уклало ряд контрактів, в Додаткових угодах до яких передбачені графіки із строками та обсягами запланованих поставок, що за твердженням заявника, є підтвердженням вжиття Товариством заходів для отримання коштів, достатніх для виконання рішення суду та уникнення банкрутства Товариства, зокрема:

- контракт № 1501 від 15.01.2018., укладений між ТОВ «Гадячсир» та Товариществом з ограниченой ответственностью «KAZ-IMPORT» (республіка Казахстан) з графіком поставок на орієнтовну суму 36 116 437,50 доларів США. Згідно додаткового договору до контракту № 1501 графік поставок - з січня по жовтень 2019 року, графік оплат - з квітня 2019 року по січень 2020 року;

- договір поставки № 16 від 16.01.2018, укладений між ТОВ «Гадячсир» та ПП «ТРАНЗИТЕКСПО» з графіком поставок на суму 972 669 909,00 грн. Згідно додаткової угоди до договору поставки № 16 графік поставок - з січня по жовтень 2019 року, графік оплат - з квітня 2019 року по січень 2020 року.

Крім цього, Товариством протягом 2017-2018 років укладено договори на закупівлю молочної сировини. На підтвердження вказаного заявником надано копії договорів поставки № 274-Б від 29.11.2017 з ТОВ "Будилка", № 277-О від 01.12.2017 з ТОВ "Обрій 2017", № 270-В від 01.11.2017 з ПП "Відродження-2017". Відповідно до додаткових угод до вказаних договорів поставки право здійснювати оплату товару за договором надано ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна".

Заявник стверджує, що протягом квітня-травня 2018 року на виконання умов вказаних договорів поставки, ТОВ «Гадячсир» закупило 400446 кг. молока 1 ґатунку. На підтвердження вказаного заявником надано копії звітів про надходження молока, видаткових накладних та копій платіжних доручень.

Щодо наданих заявником доказів на підтвердження поставок молока заявнику і їх оплат, суд зазначає, що звіти по надходженню молока є внутрішніми документами ТОВ "Гадячсир" та не містять жодних підписів уповноважених осіб боржника, а тому є неналежними доказами надходження молока на ТОВ "Гадячсир". Так само суд вважає неналежними доказами оплат отриманої сировини копії платіжних доручень, наданих заявником, оскільки вказані платіжні доручення не містять відміток про одержання та проведення їх банком (надані роздруківки з системи Клієнт-Банк).

Щодо наданих заявником копій видаткових накладних, то вони дійсно свідчать про передачу боржнику молока, адже містять всі обов`язкові реквізити, які необхідні для даних документів.

Крім цього боржник зазначає, що протягом квітня-травня 2018 року ним було реалізовано 160000,00 кг. готової продукції на загальну суму 8640000,00 грн. по Договору купівлі-продажу № 38 від 10.11.2016, укладеному між ТОВ «Гадячсир» та ТОВ «Полтавамолпрод».

На думку заявника зазначене свідчить, що ТОВ «Гадячсир» вживає активних дій, зі стабілізації роботи підприємства, які можуть сприяти продовженню господарської діяльності та зроблять реальною можливість отримання боргу ССК «Ярославна», а скрутне фінансове положення ТОВ «Гадячсир» носить тимчасовий характер.

На підставі вищезазначених фактів, заявник просить суд надати йому відстрочку виконання рішення на 12 місяців з моменту винесення відповідної ухвали.

При вирішенні заяви про відстрочку суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У підтвердження тяжкого фінансового становища відповідачем надано звіти про сукупний дохід за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік та звіти про фінансовий стан (баланс) ТОВ «Гадячсир», які свідчать про збитковість підприємства та наявність значної заборгованості перед працівниками по заробітній платі.

Товариство не має достатньо ресурсів, які можна використати на погашення поточних зобов`язань, та розширення своєї діяльності. Фінансовий стан товариства не стійкий, у зв`язку з відсутністю джерел власних коштів та залученням для фінансування діяльності значних коштів джерел зовнішнього фінансування - кредитів банку та короткострокової кредиторської заборгованості. Товариство на даний час знаходиться у тяжкому фінансовому стані і залежне від залучених коштів.

Одночасне виконання всіх судових рішень про стягнення заборгованості з ТОВ «Гадячсир» призведе до повної його неплатоспроможності та банкрутству.

Судом враховано, що відповідачем надано докази вжиття заходів зі стабілізації об`ємів виробництва, а саме: міжнародні договори та контракти з поставки продукції на 2019 рік, що може сприяти продовженню господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу стягувачем.

Також суд звертає увагу на те, що надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна надто тривалою та бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. «Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Суд вважає, що відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем.

У цій справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.

Проте, згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи вказану норму суд вважає за можливе задовольнити заяву ТОВ "Гадячсир" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1151/18 від 04.12.2018 частково, відстрочивши виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2018 у справі № 917/1151/18 на 12 місяців з дня ухвалення рішення.

При вирішенні питання щодо надання відстрочки виконання рішення суд керувався принципом правової визначеності, зокрема постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 по справі № 917/668/16, постановами Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 по справі № 917/712/16, від 06.09.2018 по справі № 917/1792/16, від 31.08.2018 по справі № 917/675/16, по справі № 917/1750/16 від 27.08.2018, від 26.04.2018 по справі № 917/668/16, а також від 04.09.2018 по справі № 917/126/17.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1151/18 від 04.12.2018 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 04.12.2018 у справі № 917/1151/18 на 12 місяців з дня ухвалення рішення.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 19.06.2019.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи – з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч.5 ст.231, ст.ст.235,255 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Семчук