Ухвала суду № 82497623, 18.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2019Справа № 910/4436/19

За позовом ОСОБА_1

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд"

2) публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Латанюк Інни Альфредівни

про визнання договору іпотеки частково недійсним

Суддя Пасько М.В.

Представники: не викликались

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (далі - відповідач-1), публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі - відповідач-2) та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Латанюк Інни Альфредівни (далі - відповідач-3) про:

- визнання недійсним іпотечного договору № 371д від 18.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк Інною Альфредівною, в частині передачі в іпотеку публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Київ" квартири номер АДРЕСА_2 ;

- зобов`язання приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Латанюк І. А. зняти заборону відчуження нерухомого майна на квартиру номер АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче засідання на 30.05.2019 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.19 справу № 910/4436/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд", публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Латанюк Інни Альфредівни про визнання договору іпотеки частково недійсним передано для розгляду Господарським судом міста Києва в межах справи № 910/23859/16 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" банкрутом.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні критерії поняття безсторонності.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як вбачається з матеріалів справи про банкрутство, рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.18 у справі № 910/23859/16 (суддя Пасько М.В.) визнано недійсним іпотечний договір № 371д від 18.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Латанюк Інною Альфредівною в частині передачі в іпотеку публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Київ" майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Латанюк Інну Альфредівну виключити відомості про обтяження іпотекою майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

Вище зазначене рішення скасовано постановою КАГС від 25.06.18.

З урахуванням викладеного та з метою забезпечення основоположних принципів господарського судочинства, як-то: рівність перед законом і судом, змагальність сторін, передбачених ст. ст. 7, 13 ГПК України, а також задля уникнення можливих сумнівів у сторін щодо об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суд приходить до висновку про задоволення самовідводу судді Паська М.В. від розгляду справи № 910/4436/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд", публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Латанюк Інни Альфредівни про визнання договору іпотеки частково недійсним в межах справи № 910/23859/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 39, 234, 228, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити самовідвід судді Паська М.В. у справі № 910/4436/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд", публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Латанюк Інни Альфредівни про визнання договору іпотеки частково недійсним в межах справи № 910/23859/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд".

2.Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Пасько М.В.

Інформацію у справі можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.