Рішення № 82494845, 28.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року №640/107/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Юридичної особи - резидента Республіки Кіпр Epocapia ЛТД (Epocapia LTD) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Юридичної особи - резидента Республіки Кіпр Epocapia ЛТД (Epocapia LTD) (далі - позивач), представник позивача - адвокат Сєрих Володимир Вікторович (далі - представник позивача), до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - третя особа), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №56422556 - Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича у вигляді неповернення виконавчого листа №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, з огляду на пропущений строк пред`явлення до виконання;

2) зобов`язати державного виконавця, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №56422556, повернути виконавчий лист №1 Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позиви України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478 - стягувану протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення суду;

3) визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 року по виконавчому провадженню №56422556, яка прийнята державним виконавцем, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №56422556 - Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Депаратменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом Іваном Сергійовичем на виконання виконавчого листа №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року про застосування спец конфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код №300996-СY26004226) загальною вартістю 271200000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 №56422556 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, строк пред`явлення якого до виконання сплинув, а відповідач всупереч вимогам законодавства не повернув виконавчий лист стягувачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

31.01.2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, яку прийнято судом.

31.01.2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано заяву з додатками, яку прийнято судом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року (справа 712/9154/17) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, а до активів юридичної особи - резидента Республіки Кіпр Epocapia LTD передбачено застосування спеціальної конфіскації, що також підтверджується виконавчим листом Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року.

Даним виконавчим листом передбачено застосування спеціальної конфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271200000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії Epocapia LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

Однак виконавче провадження №56422556 від 18.05.2018 року, на думку позивача, відкрите з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист пред`явлений із пропущенням встановлено законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, ігноруючи наявність закінченого виконавчого провадження по тому самому виконавчому листу, а також із порушенням вимог до його оформлення, що є підставами для скасування постанови про відкриття провадження №56422556, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 даного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

Згідно абз. 1,2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Частинами 1,2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що стягувачем, відповідно до виконавчого листа №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.07.2017 року, у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, є держава.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року (справа №712/9154/17), на підставі якого видано вищевказаний виконавчий лист, набрав законної сили 21.09.2017 року.

Також з виконавчого листа вбачається, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 22.12.2017 року.

З листа Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 05.03.2018 року №3451/2.3-18 вбачається, що згідно інформації, наданої Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №55384109 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9154/17 від 28.11.2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, відкрите постановою державного виконавця від 14.12.2017 року.

Державним виконавцем 14.12.2017 року винесено постанову про арешт 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, копію якої направлено для виконання до ПАТ «Укргазбанк».

Згідно відповіді ПАТ «Укргазбанк» від 26.12.2017 року встановлено, що на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD цінні папери відсутні.

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 23.01.2018 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, копію якої разом з виконавчим документом направлено до суду.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Частина 5 ст. 37 даного Закону визначає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року (справа №712/9154/17) набрав законної сили 21.09.2017 року, а отже строк пред`явлення до виконання виконавчого листа був визначений у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» до 22.12.2017 року.

Виконавче провадження Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9154/17 від 28.11.2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, було відкрите постановою державного виконавця від 14.12.2017 року.

Таким чином, при початковому зверненні з виконавчим листом до виконавця, стягувачем не було порушено строку такого звернення, передбаченого ч. 1 ст. 12 Закону №1404-VIII.

23.01.2018 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, копію якої разом з виконавчим документом направлено до суду.

Частиною 4 ст. 12 Закону №1404-VIII встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно ч. 5, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, днем повернення виконавчого документа є 23.01.2018 року, а отже строк пред`явлення виконавчого документа після переривання розпочався з 23.01.2018 року та тривав до 22.04.2018 року.

З листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9154/17/3782/2018 вбачається, що виконавчі листи про конфіскацію грошових коштів та облігацій внутрішньої державної позики України, які знаходяться на рахунках у банках на користь держави по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 направлені були на адресу Відділу примусового виконання рішеньь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 10.05.2018 року.

З викладеного вбачається, що виконавчий лист, виданий 28.11.2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позиви України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, після переривання строку виконавчого провадження був направлений з порушенням строку визначеного ст. 12 Закону №1404-VIII.

Відомостей про те, що стягувач звернувся із заявою про поновлення такого строку, суду відповідачем не надано.

Таким чином, оскільки стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, виконавчий документ відповідачем мав бути повернутий стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, як це передбачено п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Також позивач посилається на те, що виконавчий лист не відповідає вимогам Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Пунктом 6 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Абзацом 1,2 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Зі змісту виконавчого листа вбачається, що він складений 21.08.2017 року за зразком додатку 44 до п. 16.1.17 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді. Однак дана Інструкція втратила чинність 01.01.2014 року.

В той же час, з норм Закону України №1404-VIII вбачається, що вони не містять підстав для повернення виконавчого листа у зв`язку з невідповідністю вимогам чинної Інструкції, а виконавчий лист має містити відомості, передбачені ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII.

Виконавчий лист, прийнятий на підставі вироку Соснівського районного суду м.Києва від 21.08.2017 року (справа №712/9154/17) містить усі необхідні відомості, передбачені ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII.

Оскільки судом встановлено, що стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у неповернення виконавчого листа №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, з огляду на пропущений строк пред`явлення до виконання, та визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 року по виконавчому провадженню №56422556.

Вимоги позивача про зобов`язання державного виконавця, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №56422556, повернути виконавчий лист №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позиви України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478 - стягувану протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення суду, підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на викладене суд зазначає, що законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Спосіб захисту у сфері публічно-правових відносин визначає позивач та згідно п. 2 ч.4 ст. 105 КАС України позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.

У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.03.2016 року у справі №826/17109/13-а.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Позивач надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій від 28.12.2018 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 3524,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Юридичної особи - резидента Республіки Кіпр Epocapia ЛТД (Epocapia LTD) (реєстраційний номер: НЕ 320554, адреса: 6051, Кіпр, Ларнака, Патри, 10) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622, адреса: 04053, м. Київ, вул. Городецького, 13), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк» Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єеванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №56422556 - Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича у вигляді неповернення виконавчого листа №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, з огляду на пропущений строк пред`явлення до виконання.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 року по виконавчому провадженню №56422556, яка прийнята державним виконавцем, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №56422556 - Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Депаратменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом Іваном Сергійовичем на виконання виконавчого листа №1 Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року про застосування спец конфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код №300996-СY26004226) загальною вартістю 271200000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

4. Зобов`язати державного виконавця, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №56422556, повернути виконавчий лист №1 Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.08.2017 року у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позиви України (код №300996-CY26004226) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, стягувачу протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення суду.

5. Присудити на користь Юридичної особи - резидента Республіки Кіпр Epocapia ЛТД (Epocapia LTD) здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко