Рішення № 8249385, 22.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.10                                                                                 Справа № 6/17пд

За позовом

Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, с. Георгіївка Лутугинського району Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лутугинський завод будівельних матеріалів”, м. Лутугине Луганської області

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі дійсною

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - Аваков А.Ю., дов. № 4/141 від 22.02.2010;

від відповідача - Ходош В.Ю., дов. б/н від 10.01.2010р;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання дійсною додаткової угоди від 14.12.09 до договору оренди землі від 25.02.04, посвідченого приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Завацьким Ю.А., зареєстрованого в реєстрі за №100, укладену між ТОВ «Луганський завод будівельних матеріалів»та Георгіївською селищною радою.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 22.02.10 позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.

Згідно з договором оренди землі від 25.02.04 посвідченого приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Завацьким Ю.А., зареєстрованого в реєстрі за №100, позивачу було надано в оренду земельну ділянку площею 3,584 га.

16.03.09 позивач за рішенням від 26/6 продовжив термін дії договору до 01.04.2029.

Згідно рішення позивача від 25.10.09 було внесено зміни в пункти 2.1 та 2.1.1 договору та між сторонами підписано додаткову угоду.

Разом з цим, відповідач в порушення норм діючого законодавства не здійснив заходи щодо державної реєстрації вказаної додаткової угоди до договору. У зв’язку з чим позивач, звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого посилається на ст. 220 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Рішенням від 20.02.04 №12 Георгіївської селищної ради відповідачу було надано в оренду земельну ділянку площею 3,584 га.

Також сторонами був укладений договір оренди землі від 24.02.04 (державна реєстрація № за 100 від 24.03.04), за умовами якого позивач передав у тимчасове планетне користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 3,584га терміном на 5 років.

Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Рішенням позивача від 16.03.0-9 строк дії договору було продовжено до 01.04.2029 та внесено зміни в пункти 2.1 і 2.1.1 договору в частині розміру річної орендної плати».

Також, відповідач було зобов’язано внести зміни до договору оренди землі.

Разом з цим, 14.012.09 між сторонами у справі було складено та підписано додаткову угоду до договору и оренди землі державна реєстрації №100 від 24.03.04, але відповідач у встановленому законом порядку не здійснив державну реєстрацію вказаної угоди.

Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 220 ЦК України предметом позову про визнання договору дійсним може бути лише договір, підписаний обома сторонами. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Наведені вимоги також узгоджуються з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою договір оренди землі укладається у письмовій формі. і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Тим більше, що відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а у відповідності до ст. 18 цього закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

В даному випадку сторонами підтверджено той факт, що відповідач користується об’єктом оренди, але доказів нотаріального посвідчення додаткової угоди до договору оренди відповідачем до суду не надано.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного з урахуванням викладених вище обставин позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсною додаткову угоду від 14.12.09 до договору оренди землі від 25.02.04, посвідченого приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Завацьким Ю.А., зареєстрованого в реєстрі за №100 від 24.03.04, укладену між ТОВ «Луганський завод будівельних матеріалів»та Георгіївською селищною радою.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лутугинський завод будівельних матеріалів», м. Лутугине Луганської області, вул. Пушкіна, 152а, код 31647055, на користь:

          - Георгіївської селищної ради Лутугинського району Луганської області, с. Георгіївна Луганської області, вул. Леніна, 1-в, код 25061600, витрати по оплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 23.02.2010.

Суддя Т.А.Василенко